Облік на підприємствах торгівлі та ресторанного господарства: Навч. посіб. / Л.В. Нападовська, А.В. Алексєєва, О.А. Бакурова. О.Г. Веренич. Ш. Морозова, А.П. Шаповалова, В.М. Горностаєва; та заг. ред. Л.В. Нападовської. - К.: Київ. над. торг.-екон. ун-т,
1.4. Сертифікація товарів
Сертифікація товарів дозволяє встановити відповідність їх якості обов'язковим вимогам міжнародних та державних стандартів,
норм та правил.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 р. № 46-93 (зі змінами та доповненнями) сертифікація може бути обов'язковою і добровільною.
Перелік продукції та послуг, які підлягають обов'язковій сертифікації, встановлений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 р. У переліку наведено однорідні види нехарчової продукції та найменування харчової продукції та продовольчої сировини.
До продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, зокрема,
відносяться:
електропобутове та аналогічне обладнання і комплектуючі вироби;
апаратура радіоелектронна побутова; засоби обчислювальної техніки;
обладнання технологічне для харчової, м'ясо-молочної промисловості підприємств торгівлі, ресторанного господарства і харчоблоків;
іграшки;
мийні засоби;
кіно-, фототехніка;
посуд з чорних і кольорових металів, порцеляни, фаянсу і скла;
товари легкої промисловості;
продукти дитячого харчування;
сири сичужні тверді;
масло вершкове;
цукор-пісок, цукор-рафінад;
цукерки шоколадні та цукерки, які глазуровані шоколадною
глазур'ю, з терміном зберігання не менше 30 діб;
соки плодові та ягідні (фруктові) тощо.
Реалізація та використання товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації, без наявності сертифікатів відповідності забороняються.
Обов'язкова сертифікація в Україні проводиться виключно в державній системі сертифікації. Вона включає перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик, а також подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.
Загальні вимоги до порядку проведення сертифікації продукції в Українській державній системі сертифікації продукції а також до технічного нагляду за сертифікованою продукцією встановлені Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації (далі - Держстандартом)1 за наказом № 3413-96 "Порядок проведення сертифікації продукції".
Правила, які визначають порядок і вимоги здійснення обов'язкової сертифікації встановлюються також нормативними актами (наказами) Держстандарту від 13.09.1996 р. № 378 "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації тютюнових виробів", від 16.01.1997 р. № 19 "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів", від 02.06.1997 р. "Про затвердження правил обов'язкової сертифікації харчових продуктів" тощо.
Для проведення сертифікації суб'єкт підприємницької діяльності повинен укласти договір з відповідним органом (акредитованими для цих цілей лабораторіями). У договорі встановлюється вартість робіт по сертифікації.
За результатами проведення сертифікації (у випадку позитивного рішення) заявнику видається сертифікат відповідності та надається право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності .
При отриманні товарів (продукції) від постачальників підприємство-покупець має перевірити серед товаросупровідних документів наявність документів, що підтверджують якість і безпеку таких товарів (продукції).
Відповідно до п. 39 Порядку № 108 у торговельній сфері відповідність продукції (товарів), що підлягає обов'язковій сертифікації, можна підтверджувати копіями сертифіката відповідності, завіреними суб'єктами господарювання, які відпустили продукцію (товар).
У випадку, якщо продавці сертифікованої продукції встановлюють, що вона вже не відповідає вимогам відповідного нормативного документа, вийшов строк дії сертифіката чи його дія
призупинена органом по сертифікації, вони зобов'язані призупинити або припинити реалізацію сертифікованої продукції.
Продукція (товар), яка ввозиться і реалізується на території України, повинна відповідати вимогам норм і стандартів, які діють в Україні. Ця відповідність підтверджується сертифікатом чи свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, яке видається Держспоживстандартом України чи уповноваженим ним органом. На їх підставі Держспоживстандарт включає сертифіковану продукцію до Єдиного реєстру сертифікованої продукції в Україні.
Держспоживстандарт здійснює контроль за наявністю сертифікатів на товари, що реалізуються юридичними і фізичними особами на митній території України. Технічний нагляд здійснюється насамперед шляхом періодичних контрольних перевірок зразків продукції, відібраних у виробника чи в торговельних організаціях.
Згідно зі ст. 22 Закону України "Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР (зі змінами та доповненнями) неякісні, небезпечні, фальсифіковані, неправильно марковані харчові продукти, харчові продукти, які не отримали позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи чи сертифіката відповідності або термін придатності до споживання яких закінчився, а також харчові продукти і продовольча сировина, на які відсутні документи, що підтверджують їх якість і безпеку, підлягають вилученню з обігу.
Продаж імпортних товарів дозволяється тільки за наявності: сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого в державній системі сертифікації органом, уповноваженим (акредитованим) Держспоживстандартом;
ветеринарного дозволу на імпорт (на харчові продукти і сировини) тваринного походження);
карантинного дозволу на імпорт (для продукції рослинного походження).
Чинним законодавством передбачена відповідальність за недотримання суб'єктами підприємницької діяльності (у тому числі приватними підприємцями) встановлених норм і стандартів щодо якості та безпеки товарів (продукції), які підлягають реалізації (таб 1.10).
Таблиця 1.10
Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі за порушення вимог сертифікації
Добровільна сертифікація продукції (товарів) може проводитися за ініціативою виробника, продавця, споживача, органів державної виконавчої служби, громадських організацій чи окремих громадян з метою перевірки відповідності продукції (товарів) вимогам, що не віднесені нормативними документами до обов'язкових. Добровільну сертифікацію можуть проводити підприємства, організації, інші юридичні особи, які взяли на себе функції органу щодо добровільної сертифікації, а також органи, акредитовані в державній системі сертифікації. Добровільна сертифікація здійснюється на підставі договору між замовником та органом по сертифікації.
Продукція, напівфабрикати, передача або реалізація яких може заподіяти шкоду здоров'ю людей, підлягають державній санітарно-гігієнічній експертизі.
Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - це документ, який встановлює критерії безпеки та шкідливості для людини небезпечних чинників харчового продукту (групи продуктів) продовольчої сировини, супутніх матеріалів. Порядок видач висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи встановлені Тимчасовим порядком проведення державної санітарно-гігієнічно експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 р. № 247.
Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на харчовий продукт і продовольчу сировину видається до початку їх виробництва (ввезення) і є діючим протягом терміну дії нормативного документа, що встановлює вимоги стосовно безпеки на цю продукцію. На підставі висновку здійснюється державна реєстрація харчових продуктів і продовольчої сировини (їх внесення до Державного реєстру харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів). Наявність харчового продукту (продовольчої сировини) в Державному реєстрі є підставою для його використання за призначенням. Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи не замінює сертифіката відповідності.
Продаж продукції та сировини тваринного і рослинного походження, як правило, здійснюється у спеціально відведених для цього місцях - на ринках. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про ветеринарну медицину" від 25.06.1992 р. № 2498-ХІІ (зі змінами та доповненнями) державний ветеринарний контроль на ринках і в інших місцях здійснення торгівлі продуктами та сировиною тваринного і рослинного походження є обов'язковим.
Власникам продукції торговельні місця на ринках надаються тільки після отримання висновків державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи. Продаж продукції та сировини тваринного і рослинного походження, що не пройшли ветеринарно-санітарну експертизу, забороняється.
норм та правил.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 р. № 46-93 (зі змінами та доповненнями) сертифікація може бути обов'язковою і добровільною.
Перелік продукції та послуг, які підлягають обов'язковій сертифікації, встановлений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 р. У переліку наведено однорідні види нехарчової продукції та найменування харчової продукції та продовольчої сировини.
До продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, зокрема,
відносяться:
електропобутове та аналогічне обладнання і комплектуючі вироби;
апаратура радіоелектронна побутова; засоби обчислювальної техніки;
обладнання технологічне для харчової, м'ясо-молочної промисловості підприємств торгівлі, ресторанного господарства і харчоблоків;
іграшки;
мийні засоби;
кіно-, фототехніка;
посуд з чорних і кольорових металів, порцеляни, фаянсу і скла;
товари легкої промисловості;
продукти дитячого харчування;
масло вершкове;
цукор-пісок, цукор-рафінад;
цукерки шоколадні та цукерки, які глазуровані шоколадною
глазур'ю, з терміном зберігання не менше 30 діб;
соки плодові та ягідні (фруктові) тощо.
Реалізація та використання товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації, без наявності сертифікатів відповідності забороняються.
Обов'язкова сертифікація в Україні проводиться виключно в державній системі сертифікації. Вона включає перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик, а також подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.
Загальні вимоги до порядку проведення сертифікації продукції в Українській державній системі сертифікації продукції а також до технічного нагляду за сертифікованою продукцією встановлені Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації (далі - Держстандартом)1 за наказом № 3413-96 "Порядок проведення сертифікації продукції".
Правила, які визначають порядок і вимоги здійснення обов'язкової сертифікації встановлюються також нормативними актами (наказами) Держстандарту від 13.09.1996 р. № 378 "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації тютюнових виробів", від 16.01.1997 р. № 19 "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів", від 02.06.1997 р. "Про затвердження правил обов'язкової сертифікації харчових продуктів" тощо.
За результатами проведення сертифікації (у випадку позитивного рішення) заявнику видається сертифікат відповідності та надається право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності .
При отриманні товарів (продукції) від постачальників підприємство-покупець має перевірити серед товаросупровідних документів наявність документів, що підтверджують якість і безпеку таких товарів (продукції).
Відповідно до п. 39 Порядку № 108 у торговельній сфері відповідність продукції (товарів), що підлягає обов'язковій сертифікації, можна підтверджувати копіями сертифіката відповідності, завіреними суб'єктами господарювання, які відпустили продукцію (товар).
У випадку, якщо продавці сертифікованої продукції встановлюють, що вона вже не відповідає вимогам відповідного нормативного документа, вийшов строк дії сертифіката чи його дія
призупинена органом по сертифікації, вони зобов'язані призупинити або припинити реалізацію сертифікованої продукції.
Продукція (товар), яка ввозиться і реалізується на території України, повинна відповідати вимогам норм і стандартів, які діють в Україні. Ця відповідність підтверджується сертифікатом чи свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, яке видається Держспоживстандартом України чи уповноваженим ним органом. На їх підставі Держспоживстандарт включає сертифіковану продукцію до Єдиного реєстру сертифікованої продукції в Україні.
Держспоживстандарт здійснює контроль за наявністю сертифікатів на товари, що реалізуються юридичними і фізичними особами на митній території України. Технічний нагляд здійснюється насамперед шляхом періодичних контрольних перевірок зразків продукції, відібраних у виробника чи в торговельних організаціях.
Згідно зі ст. 22 Закону України "Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР (зі змінами та доповненнями) неякісні, небезпечні, фальсифіковані, неправильно марковані харчові продукти, харчові продукти, які не отримали позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи чи сертифіката відповідності або термін придатності до споживання яких закінчився, а також харчові продукти і продовольча сировина, на які відсутні документи, що підтверджують їх якість і безпеку, підлягають вилученню з обігу.
Продаж імпортних товарів дозволяється тільки за наявності: сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого в державній системі сертифікації органом, уповноваженим (акредитованим) Держспоживстандартом;
ветеринарного дозволу на імпорт (на харчові продукти і сировини) тваринного походження);
карантинного дозволу на імпорт (для продукції рослинного походження).
Чинним законодавством передбачена відповідальність за недотримання суб'єктами підприємницької діяльності (у тому числі приватними підприємцями) встановлених норм і стандартів щодо якості та безпеки товарів (продукції), які підлягають реалізації (таб 1.10).
Таблиця 1.10
Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі за порушення вимог сертифікації
| № п/пор | Порушення | Відповідальність |
| Закон України "Про захист прав споживачів" від від 13.01(ст.23) 12.05.91 р. № 1023-12 ост. ред. | ||
| 1 | Реалізація товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів | Штраф у розмірі 50 % вартості отриманої для реалізації партії товарів |
| 2 | Реалізація товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, але не мають сертифіката відповідності | Штраф у розмірі 50 % вартості отриманої для реалізації партії товарів |
| 3 | Реалізація товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я, майна споживачів і довкілля | Штраф у розмірі 300 % вартості отриманої для реалізації партії товару |
| Закон України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19.12.95 p. He 481/95-BP зі змінами та доповненнями | ||
| 4 | Торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами без наявності сертифіката відповідності або сертифіката про визнання іноземного сертифіката в державній системі сертифікації | Штраф у розмірі 200 % вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян |
| Кодекс України про адміністративні правопорушення (cm. 167, cm. 168. cm. 170) | ||
| 5 | Реалізація продукції, що не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності | Штраф у розмірі від 3 до 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян |
| 6 | Випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки | Штраф у розмірі від 1 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян |
| 7 | Реалізація продукції (у тому числі імпортної) без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена чинним законодавством | Штраф у розмірі від 3 до 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян |
| Декрет України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність іа їх порушення" від 08.04.93р. № 30-93 9 (cm. 8) | ||
| 8 | Реалізація товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її | Штраф у розмірі 25 % вартості реалізованих товарів (продукції) |
| 9 | Реалізація товарів (продукції), що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил | Штраф у розмірі 25 % вартості реалізованих товарів (продукції) |
| 10 | товарів (продукції), що не відповідають вимогам діючих в Україні стандартів, норм і правил щодо безпеки для житія, здоров'я, майна людей і довкілля | Штраф у розмірі 50 % вартості реалізованих товарів (продукції) |
| 11 | Реалізація товарів (продукції), які внаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил є небезпечними для життя, здоров'я, майна людей і навколишнього | Штраф у розмірі 100 % вартості реалізованих товарів (продукції) |
| 12 | Випуск або реалізація неякісних, тобто таких, що не відповідають установленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, продукції та товарів або ; некомплектних продукції та товарів, якщо такі дії вчинено у великих розмірах | Штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років |
Продукція, напівфабрикати, передача або реалізація яких може заподіяти шкоду здоров'ю людей, підлягають державній санітарно-гігієнічній експертизі.
Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - це документ, який встановлює критерії безпеки та шкідливості для людини небезпечних чинників харчового продукту (групи продуктів) продовольчої сировини, супутніх матеріалів. Порядок видач висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи встановлені Тимчасовим порядком проведення державної санітарно-гігієнічно експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 р. № 247.
Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на харчовий продукт і продовольчу сировину видається до початку їх виробництва (ввезення) і є діючим протягом терміну дії нормативного документа, що встановлює вимоги стосовно безпеки на цю продукцію. На підставі висновку здійснюється державна реєстрація харчових продуктів і продовольчої сировини (їх внесення до Державного реєстру харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів). Наявність харчового продукту (продовольчої сировини) в Державному реєстрі є підставою для його використання за призначенням. Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи не замінює сертифіката відповідності.
Продаж продукції та сировини тваринного і рослинного походження, як правило, здійснюється у спеціально відведених для цього місцях - на ринках. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про ветеринарну медицину" від 25.06.1992 р. № 2498-ХІІ (зі змінами та доповненнями) державний ветеринарний контроль на ринках і в інших місцях здійснення торгівлі продуктами та сировиною тваринного і рослинного походження є обов'язковим.
Власникам продукції торговельні місця на ринках надаються тільки після отримання висновків державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи. Продаж продукції та сировини тваринного і рослинного походження, що не пройшли ветеринарно-санітарну експертизу, забороняється.