Дурович А. П., Копанев А. С. Маркетинг в туризмі: Учеб. посібник / Під загальною ред. 3. М. Горбилевой.-Мн.: «Економпресс», 1998.-400 с.

7.3. Побудова конкурентної карти ринку

Заключним етапом маркетингових досліджень конкурентів є побудова конкурентної карти ринку. Вона являє собою класифікацію конкурентів по займаної ними позиції на ринку.

Конкурентна карта ринку може бути побудована з використанням двох показників:

займаної ринкової частки; динаміки ринкової частки.

Розподіл ринкової частки дозволяє виділити ряд стандартних положень туристських підприємств на ринку: лідери ринку;

підприємства із сильною конкурентною позицією;

підприємства зі слабкою конкурентною позицією;

аутсайдери ринку.

При всій важливості показника ринкової частки, необхідно мати на увазі, що він являє собою статичну оцінку на певний момент часу. У зв'язку з тим, що ситуація на ринку досить динамічна, необхідно знати тенденції зміни даного показника і пов'язане з нею зміна конкурентної позиції підприємства. Зазначені тенденції можна оцінити за допомогою величини темпу зростання ринкової частки.

Для визначення ступеня зміни конкурентної позиції доцільно виділити типові стану підприємства з динаміці його ринкової частки:

підприємства з бистроулучшающейся конкурентною позицією;

підприємства з улучшающейся конкурентною позицією;

підприємства з погіршення конкурентної позицією;

підприємства з конкурентною позицією.

Конкурентна карта ринку (табл. 7.1.) Будується, виходячи з перехресної класифікації розміру та динаміки ринкової частки підприємств. Це дозволяє виділити 16 типових положень підприємств, що відрізняються ступенем використання конкурентних переваг і потенційною можливістю протистояти тиску конкурентів. Найбільш значимим положенням володіють підприємства 1-ої групи (Лідери ринку з бистроулучшающейся конкурентною позицією), найбільш слабким - аутсайдери ринку з конкурентною позицією (16-а група).

Таблиця 7.1 Матриця формування конкурентної карти ринку



При рівності ринкових часток для ранжирування підприємств використовується показник стабільності їх ринкових часток. Він характеризує ступінь прихильності клієнтів до послуг фірми і показує, яку частину в загальному обсязі продажів складають продажі постійним споживачам. Застосування показника стабільності ринкової частки, як уточнюючого коефіцієнта, дозволяє однозначно розподілити підприємства всередині кожної класифікаційної групи.

Оцінка конкурентного статусу дає можливість вирішити ряд взаємопов'язаних задач:

визначити особливості розвитку конкурентної ситуації;

виявити ступінь домінування підприємств на ринку;

встановити найближчих конкурентів; виділити відносну позицію підприємства серед учасників ринку.

Все це в комплексі дозволить більш обгрунтовано підійти до питань розробки стратегії з метою досягнення конкурентних переваг, які враховують конкурентний статус підприємства і особливості його ринкового оточення.