Куцик П. О., Коваль Л. І., Макарук Ф. Ф. Куцик П.О., Козаль Л.І., Макарук Ф.Ф. Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві Навчальний посібник. 2010р.- 504 с.
3.3. Документальне оформлення та облік внутрішнього переміщення товарів,тари та товарних втрат
До операцій, які не відносяться до товарообороту належить внутрішнє переміщення товарних запасів.
Внутрішнє переміщення — це переміщення товарних запасів і тари в межах одного підприємства (юридичної особи).
Існують такі види внутрішнього переміщення товарів і тари на оптовому підприємстві:
- переміщення всередині галузі (між: складами);
- переміщення між: галузями (зі складу в магазин і навпаки);
- переміщення товарів (списання) для власних потреб. Подібні операції здійснюються лише за наявності дозволу керівника
і головного бухгалтера та оформляються виписуванням накладної на внутрішнє переміщення.
Розглянемо відображення цих операцій в обліку:
а) відпускання товарів зі складу №1 на склад №2 за обліковими
цінами:
Дт 281.1 «Товари в оптовій торгівлі», аналітичний рахунок складу
№2;
Кт 281.1 «Товари в оптовій торгівлі», аналітичний рахунок складу
№1.
б) передавання товару зі складу в магазин за обліковими іп'нами: Дт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі»;
Кт 281.1 «Товари в оптовій торгівлі».
в) поряд із попереднім записом у складі-магазині (магазині) буде нарахована торгова націнка:
Дт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі»;
Кт 285.2 «Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі».
г) відпущено товари зі складу на потреби санітарно-гігієнічного характеру або на інші власні потреби:
Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»;
Кт 281.1 «Товари в оптовій торгівлі».
До операцій, які зменшують залишки товарно-матеріальних цінностей на оптовому підприємстві, але не відносяться до оптового товарообороту також належать товарні втрати.
Розрізняють товарні втрати в межах норм природних втрат та понад норми природних втрат.
На підставі доповідної записки, поданої матеріально-відповідальною особою, керівник оптового підприємства призначає своїм наказом комісію, яка повинна встановити реальну суму втрат товарів (тари).
Результати перевірки та встановлення втрат товарно-матеріальних Цінностей оформляють актом про псування, бій і лом товару, на підставі
якого матеріально-відповідальна особа повинна дати письмове пояснення про причини виникнення псування, бою, лому товарів.
Відомості акту і пояснення завідуючого складом (комірника) керівник бере до уваги при визначенні, за чий рахунок слід віднести втрати.
Втрати товарно-матеріальних цінностей у межах затверджених норм списуються за рішенням керівника на витрати підприємства.
Наднормативні витрати або втрати, у виникненні яких визначена вина матеріально-відповідальної особи, відносяться за її рахунок. За письмовим розпорядженням керівника здійснюються стягнення сум втрат за рахунок винної особи за обліковими цінами згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджено постановою КМУ від 22.01.96 р. №116.
Так покажемо, як відображають в обліку операції, пов'язані з урегулюванням виявленого лому (бою, псуванню) товарів.
1. Відображено суму нестачі товарів у складі інших операційних витрат:
Дебет 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»; Кредит 281.1 «Товари в оптовій торгівлі».
2. Відкоригована сума ПДВ із суми нестачі товарів: Дебет 949 «Інші витрати операційної діяльності»; Кредит 641 «Розрахунки за податками».
3. Віднесено нестачу товарно-матеріальних цінностей на винну особу за обліковими цінами:
Дебет 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кредит 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
4. Проведено перерахунок збитку для визначення різниці, що підлягає перерахуванню до бюджету (згідно з Порядком № 116):
Дебет 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кредит 642 «Розрахунки за обов 'язковими платежами».
5. Віднесено на винну особу суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету:
Дебет 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кредит 641 «Розрахунки за податками».
Інші нестачі і втрати товарів будуть розглянуті у зв'язку з інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей.
Таблиця основних господарських проведень подана у Додатку 13.
Внутрішнє переміщення — це переміщення товарних запасів і тари в межах одного підприємства (юридичної особи).
Існують такі види внутрішнього переміщення товарів і тари на оптовому підприємстві:
- переміщення всередині галузі (між: складами);
- переміщення між: галузями (зі складу в магазин і навпаки);
- переміщення товарів (списання) для власних потреб. Подібні операції здійснюються лише за наявності дозволу керівника
і головного бухгалтера та оформляються виписуванням накладної на внутрішнє переміщення.
Розглянемо відображення цих операцій в обліку:
а) відпускання товарів зі складу №1 на склад №2 за обліковими
цінами:
Дт 281.1 «Товари в оптовій торгівлі», аналітичний рахунок складу
№2;
Кт 281.1 «Товари в оптовій торгівлі», аналітичний рахунок складу
№1.
б) передавання товару зі складу в магазин за обліковими іп'нами: Дт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі»;
в) поряд із попереднім записом у складі-магазині (магазині) буде нарахована торгова націнка:
Дт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі»;
Кт 285.2 «Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі».
г) відпущено товари зі складу на потреби санітарно-гігієнічного характеру або на інші власні потреби:
Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»;
Кт 281.1 «Товари в оптовій торгівлі».
До операцій, які зменшують залишки товарно-матеріальних цінностей на оптовому підприємстві, але не відносяться до оптового товарообороту також належать товарні втрати.
Розрізняють товарні втрати в межах норм природних втрат та понад норми природних втрат.
На підставі доповідної записки, поданої матеріально-відповідальною особою, керівник оптового підприємства призначає своїм наказом комісію, яка повинна встановити реальну суму втрат товарів (тари).
якого матеріально-відповідальна особа повинна дати письмове пояснення про причини виникнення псування, бою, лому товарів.
Відомості акту і пояснення завідуючого складом (комірника) керівник бере до уваги при визначенні, за чий рахунок слід віднести втрати.
Втрати товарно-матеріальних цінностей у межах затверджених норм списуються за рішенням керівника на витрати підприємства.
Наднормативні витрати або втрати, у виникненні яких визначена вина матеріально-відповідальної особи, відносяться за її рахунок. За письмовим розпорядженням керівника здійснюються стягнення сум втрат за рахунок винної особи за обліковими цінами згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджено постановою КМУ від 22.01.96 р. №116.
Так покажемо, як відображають в обліку операції, пов'язані з урегулюванням виявленого лому (бою, псуванню) товарів.
1. Відображено суму нестачі товарів у складі інших операційних витрат:
Дебет 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»; Кредит 281.1 «Товари в оптовій торгівлі».
2. Відкоригована сума ПДВ із суми нестачі товарів: Дебет 949 «Інші витрати операційної діяльності»; Кредит 641 «Розрахунки за податками».
3. Віднесено нестачу товарно-матеріальних цінностей на винну особу за обліковими цінами:
Дебет 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кредит 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
4. Проведено перерахунок збитку для визначення різниці, що підлягає перерахуванню до бюджету (згідно з Порядком № 116):
Дебет 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кредит 642 «Розрахунки за обов 'язковими платежами».
5. Віднесено на винну особу суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету:
Дебет 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кредит 641 «Розрахунки за податками».
Інші нестачі і втрати товарів будуть розглянуті у зв'язку з інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей.
Таблиця основних господарських проведень подана у Додатку 13.