2.5. Облік витрат за статтями калькуляції в туризмі та готелях
2.5.1. Облік витрат за статтями калькуляції в туризмі
Перелік статей калькуляції в туризмі наведено в табл. 2.5.
Калькуляційна стаття «Оплата праці основного (виробничого) персоналу», безпосередньо обслуговуючого туристів (менеджери, гіди-перекладачі, супроводжуючі груп та ін.) включає:
1) витрати з нарахованої основної та додаткової заробітної плати обслуговуючому персоналу (склад цих витрат див. у розділі II. Облік затрат на виробництво туристичного та готельного продукту).
2) інші заохочувальні і компенсаційні виплати, шо включаються у фонд заробітної плати (винагороди і премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні і інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які здійснюються зверх установлених вказаними актами норм, наприклад, нарахування за невідпрацьований час, нарахування працівникам, які працювали скорочений час і знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації, винагороди і заохочення, які здійснюються один раз на рік та інші. Не включаються до витрат на виробництво туристичних послуг: оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення за рахунок коштів фонду державного соціального страхування; суми вихідної допомоги при припиненні трудової угоди та інші (див. Інструкцію зі статистики заробітної плати, за наказом № 5 від 13.01.04).
В податковому обліку до складу валових витрат платники податку включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати, винагороди за підсумками роботи за рік, витрати на індексацію заробітної плати, що відноситься до валових витрат. Якшо виплата здійснюється за рахунок прибутку, то індексація її до валових витрат не відноситься.
Нарахована заробітна плата основному (виробничому) персоналу записується по дебету субрахунка 23 на підставі розрахунково-платіжної відомості та інших первинних документів в розрізі окремих видів туризму (водний, кінний та ін.) і в розрізі окремих видів турпродукту (Закарпаття, Крим та ін.) як пряма стаття калькуляції.
Заробітна плата, нарахована основному персоналу підрозділів тур-фірми, що виконують окремі роботи, послуги (готелі, кемпінги, будинки відпочинку, спеціальний туристський транспорт) відноситься в дебет відповідних субрахунків, які відкриваються до рахунку 23 для кожного структурного підрозділу.
Заробітна плата спеціалістів та службовців загальновиробничого та адміністративного призначення записується відповідно по дебету рахунків 91 та 92, до яких теж відкриваються окремі субрахунки в розрізі структурних підрозділів туристичного підприємства.
Премії, що включаються в собівартість турпродукту, відносяться в дебет рахунку 23 в розрізі окремих субрахунків і в кредит субрахунку 661.
Оплата додаткових перерв (на годівлю дитини, пільгових годин підлітків і т.п.) може відноситись до прямої статті калькуляції і розподілятися між видами туризму та видами турів пропорційно основній заробітній платі.
Для більш правильного визначення собівартості турпродукту суми, що виплачуються працівникам за відпустки, відносять на витрати виробництва на протязі року рівномірними частинами, незалежно від того, в якому місяці ці суми будуть виплачуватись. Для цього створюється резерв на оплату відпусток. Його сума залежить від розміру заробітної плати, нарахованої працівникам за звітний період.
Сума нарахованого резерву включається в собівартість послуг і відноситься в дебет тих же рахунків і статей, на яких відображена заробітна плата працівників (дебет субрахунків 231, 232 і т.д., кредит субрахунка 471 «Забезпечення майбутніх виплат і платежів»).
Нарахування оплати праці в бухгалтерському обліку відображають по кредиту субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебету субрахунків:
231 «Виробництво туристичних послуг» (оплата праці основного персоналу);
91 «Загальновиробничі витрати»;
92 «Адміністративні витрати».
Нарахування матеріальної допомоги разового характеру в бухгалтерському обліку відображається записом:
Дт — 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт — 661 «Розрахунки за заробітною платою»
Разом з розподілом нарахованої заробітної плати, премії і створенням резерву на відпустки визначаються суми відрахувань на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхування на випадок безробіття та страхування від нещасних випадків за установленим процентом від суми нарахованої заробітної плати. Таким чином створюється заборгованість підприємства органам соціального страхування та забезпечення. Записи здійснюються по дебету субрахунка 231, рахунків 91,92 та кредиту рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням», до якого відкриваються субрахунки:
651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»;
652 «Розрахунки за соціальним страхуванням»;
653 «Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття»;
656 «Розрахунки за обов'язковим соціальним страхуванням від нещасних випадків».
До статті «Страхування» відносяться витрати з медичного страхування туристів. Величина цих витрат залежить від тарифу. Розмір же тарифів залежить від терміну поїздки, кількості чоловік у групі, віку туристів та інших факторів. При укладанні договору страхова сума вибирається з урахуванням вимог консульських служб ряду держав (при виїзному туризмі за кордон).
Якщо страхування не є обов'язковим і оплачується туристом за його бажанням, то у вартість туру воно не входить і оформлюється як додаткова послуга. Операції по страхуванню звільнені від уплати ПДВ. Стаття «Витрати на оформлення віз туристів» включає вартість віз, яка визначається виходячи із вартості віз на одну особу і кількості чоловік у групі. Оформлення туристських віз здійснюється за допомогою запрошення від зарубіжної фірми. Видається віза консульством після розгляду, загальна для усієї групи або призначена для окремих туристів. Значну долю вартості турпродукту займають транспортні витрати. До статті калькуляції« Транспортні витрати» включається вартість: проїзду до держави перебування (залізнична дорога, авіапереліт, автобус, теплохід і т.п.), перевезення туристів від місця зборів до аеропорту вильоту, від аеропорту приліту до місця проживання, транспортні витрати на екскурсійне обслуговування при автобусних екскурсіях і т.д.
Витрати на транспортування туристів визначаються виходячи із вартості білету на одну особу і чисельності групи.
Деякі економісти вважають, що білети на транспорт повинні враховуватися на затратному рахунку 23 «Виробництво». Транспортні білети — це проїзні документи. Планом рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про наявність і рух грошових документів, які знаходяться у касі підприємства (поштові марки, оплачені проїзні документи, оплачені путівки у санаторії, будинки відпочинку, пансіонати тощо), передбачений рахунок 33 «Інші кошти».
Спеціального рахунка, на якому можна було б відображати придбані транспортні документи, немає. Тому з цією метою можна використовувати субрахунок 331 «Грошові документи в національній валюті» або 332 «Грошові документи в іноземній валюті». Ці субрахунки використовуються у випадках, коли білети придбаваються окремо, а потім їх вартість включається в собівартість турпродукту.
Після того як турпродукт буде сформовано в цілому, вартість білетів списується із субрахунка 331 в дебет рахунка 23 «Виробництво», субрахунок «Виробництво туристичних послуг».
Приклад. Туристична фірма придбала для подальшого формування турпродукту 12 авіабілетів в держави дальнього зарубіжжя. Вартість авіабілета - 15000 грн (без ПДВ).
В бухгалтерському обліку роблять наступні записи:
1) на вартість оприбуткованих авіабілетів для послідуючого включення їх у вартість турпродукту (без ПДВ):
Калькуляційна стаття «Витрати на проживання» визначається виходячи із ціни номера.
Стаття «Витрати на харчування» визначається в залежності від виду туризму. При виїзному туризмі вартість харчування залежить від умов туру: сніданок, полупансіон, повний пансіон.
Вартість харчування у більшості готелів включається у вартість проживання за добу. В декотрих готелях вартість харчування вказується окремо від вартості номеру.
До статті калькуляції «Витрати на екскурсійне обслуговування» включаються тільки ті витрати, шо входять в обов'язкову програму туру.
Вартість екскурсій залежить від ціни вхідних білетів в музеї, парки, вартості послуг екскурсовода, гіда, супроводжуючого. В калькуляцію включають або вартість групового білету, або результат множення вартості однієї екскурсії на кількість туристів.
Вартість послуг гіда-перекладача виділяється в самостійну калькуляційну статтю, або включається в загальногосподарські витрати турфірми.
Слід відмітити і можливість укладання туристичними фірмами з власниками транспортних засобів чартерного договору. Відповідно загальним правилам в такому договорі вказується гарантована оплата за кожний рейс незалежно від його завантаженості. При цьому суми гарантованої оплати турфірма включає в собівартість турпродукту у повному обсязі.
Однак декотрі власники транспортних засобів включають в договір чартерного перевезення додаткові умови про розрахункову вартість одного місця. Якщо розрахункова вартість місця по фактичному завантаженню транспортного засобу перевищує суму гарантованої оплати, турфірма повинна відшкодувати власнику транспортного засобу різницю між розрахунковою і гарантованою вартістю за відрахуванням комісійної винагороди із суми цієї різниці. Сума комісійної винагороди повинна бути відображена через рахунок реалізації і одноразово віднесена на зменшення кредиторської заборгованості транспортній організації. Авіабілети, що купуються на регулярні (чартерні) рейси з метою формування турпродукту, обліковуються на затратному рахунку 23 « Виробництво». Наприклад, оприбуткування авіабілетів для включення у вартість турпродукту відображається таким записом:
Туристична фірма ТОВ «Азарія» уклала з авіакомпанією договір чартерного перевезення туристів в державу ближнього зарубіжжя. В умовах договору визначена сума гарантованої оплати за чартерний рейс 44000 грн., а також сума до оплати по фактичному завантаженню літака виходячи із розрахункової вартості одного місця - 66000 грн. Відповідно умовам договору реалізація авіабілетів на суму, що перевищує розмір гарантованої оплати, здійснюється на комісійних засадах. Розмір комісійної винагороди складає 10% від різниці між розрахунковою і гарантованою сумами оплати.
В бухгалтерському обліку турфірми ці операції відображаються такими проводками (табл. 2.12).
Таким чином, по кредиту субрахунка 703 «Доход від реалізації робіт і послуг», субрахунок «Туристичні послуги» відображається вартість наданих послуг авіакомпанією у гарантованій сумі та комісійна винагорода турфірми.
В договорі чартерного перевезення може бути передбачено, що льотний екіпаж залишається в державі перебування туристів до дати заїзду слідуючої туристської групи. В такому випадку турфірма повинна надати послуги екіпажу з проживання та харчування в державі перебування тур групи і повинна відобразити розрахунки з авіакомпанією на суму оплати цих послуг.
Приклад
Туристична фірма ТОВ «Азарія» уклала договір чартерного перевезення з авіакомпанією. Умовами договору передбачено, що льотний екіпаж залишається в державі перебування туристів до заїзду слідуючої тур групи.
Таблиця 2.12
Продовження таблиці 2.12
Продовження таблиці 2.12
Вартість чартерного рейсу — 44000 грн. На суму послуг, наданих екіпажу за проживання та харчування, авіакомпанії направлено рахунок 1500 грн. (вт.ч. ПДВ — 250 грн.)- За узгодженістю сторін розрахунки між турфірмою і авіакомпанією ведуться в порядку взаємозаліку.
В бухгалтерському обліку турфірми ці операції відображаються такими записами (табл. 2.13).
Таблиця 2.13
Продовження таблиці 2.13
Таким чином, затрати на проживання і харчування екіпажу авіакомпанії за період перебування туристів до дати заїзду слідуючої туристської групи при регулярних (чартерних) рейсах включаються у собівартість турпослуг, а фактичне надання цих послуг відноситься на рахунки реалізації як самостійні послуги, тобто без формування турпутівки. Доход від реалізації цих послуг обкладається ПДВ в загальновстановленому порядку.
Стаття витрат «Податок на прибуток»
Порядок нарахування та уплати податку на прибуток регламентується Законом України «Про оподаткування підприємств» [14] та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».
Облік податку на прибуток ведеться на рахунку 98 «Податок на прибуток» по субрахункам:
981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності»;
982 «Податок на прибуток від надзвичайних подій».
На субрахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, який визначається за сумою прибутку, відображеного у бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку чи цілей оподаткування).
На субрахунку 982 «Податок на прибуток від надзвичайних подій» відображають суму податку, що підлягає сплаті від надзвичйних подій. Чистий прибуток (збиток) визначається як алгебраїчна сума прибутку
(збитку) від звичайної діяльності, надзвичайного доходу, надзвичайних витрат і податку від надзвичайного прибутку.
Приклад
Турфірма за звітний період одержала прибуток від звичайної діяльності 30000 грн, внаслідок повені вона понесла збитки у сумі 10000 грн. Збитки були частково відшкодовані страховою компанією у сумі 4000 грн, а тому збиток турфірми в наслідок повені становив 6000 грн.
Відповідно з податковим законодавством на суму невідшкодованих затрат зменшується прибуток, що обкладається податком. Виходячи із цього сума невідшкодованих збитків буде дорівнювати:
10000 грн - 4000 грн = 6000 грн
Зменшення податку на прибуток внаслідок збитків від надзвичайних подій (ставка податку 25%):
6000 грн х 25:100 =1500 грн
Збитки від надзвичайних подій за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків:
Слід пам'ятати, що прибуток, який є об'єктом оподаткування в податковому обліку, може відрізнятися від прибутку, визначеного за
даними бухгалтерського обліку, тому при розрахунку податку на прибуток виникає тимчасова різниця у сумі податку на прибуток. Для обліку цієї різниці використовують pax. 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов'язання».
У разі, якщо податок на прибуток, розрахований за даними бухгалтерського обліку, більший за податок, що сплачується за даними податкової декларації, різниця буде відноситися в кредит pax. 54 «Відстрочені податкові зобов'язання». Якщо ж податок, який підлягає сплаті до бюджету більший за податок, визначений за даними бухгалтерського обліку, то різниця відображається по дебету рахунка 17 «Відстрочені податкові активи».
Приклад 1
У 2004 році турфірма одержала дохід у сумі 7000 грн, а також передоплату від туристів — 2400 грн.
Згідно з правилами ведення податкового обліку, визначених Законом про оподаткування, передбачено, що отримання грошових коштів від покупців, тобто авансу, збільшує валовий дохід платника податку, а відповідно, і прибуток, що підлягає оподаткуванню. Тому за даними податкового обліку прибуток, що підлягає оподаткуванню буде дорівнювати:
7000 грн + 2400 грн = 9400 грн
Звідси сума податку на прибуток за даними податкового обліку становитиме:
9400 грн х 25% : 100 = 2350 грн
У бухгалтерському обліку одержана передоплата в дохід підприємства не включається, а відображається на кредиті субрахунка 681 «Розрахунки за авансами одержаними». Тому сума прибутку до оподаткування буде дорівнювати 7000 грн, а відповідно і сума податку на прибуток буде дорівнювати:
7000 грн х 25: 100= 1750 грн
Різниця перевищення суми податку на прибуток за даними податкового обліку над сумою податку на прибуток заданими бухгалтерського обліку буде дорівнювати :
2350 грн - 1750 грн = 600 грн
Ця різниця називається відстроченим податковим активом, який повинен бути відображений на дебеті pax. 17 ««Відстрочені податкові активи».
В бухгалтерському обліку наведені вище операції будуть відображені такими записами:
На суму податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку: Дт субрах. 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності» Кт субрах. 6412 «Розрахунки з податку на прибуток» — 1750 грн;
На суму перевищення податку на прибуток за даними податкового обліку над податком на прибуток заданими бухгалтерського обліку: Дт pax. 17 «Відстрочені податкові активи» Кт субрах. 6412 «Розрахунки з податку на прибуток» — 600 грн.
Перерахований до бюджету податок на прибуток відносять на зменшення заборгованності перед бюджетом записом:
Дт субрах. 6412 «Розрахунки з податку на прибуток»
Кт субрах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті»-2350 грн.
Списання суми витрат з податку на прибуток на зменшення фінансового результату:
Дт pax 79 «Фінансові результати»
Кт рах 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»- 1750 фн
Приклад 2
У 2005 році турфірма одержала дохід у сумі 10000 грн (у тому числі 2400 грн за послуги надані в рахунок передоплати, одержаної у 2004 році, і здійснила передоплату різним постачальникам прав на послуги на суму 3000 грн.
У бухгалтерському обліку сума податку на прибуток становитиме: 2500 грн (10000 грн х 25) : 100 оскільки сплачена постачальникам прав на послуги сума передоплати не враховується.
За даними податкового обліку податок на прибуток становить: (10000 грн - 3000 грн - 2400 грн) х 25:100=1150 грн, оскільки сплачена постачальникам сума передоплати відноситься на валові витрати і вираховується із валового доходу, також вираховується із валового
доходу сума доходу, одержаного раніше і відображена як погашення кредиторської заборгованності за сплачені раніше послуги.
На різницю перевищення суми податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку над сумою податку на прибуток, визначеною за податковим обліком, виникають відстрочені податкові зобов'язання, які записують в кредит pax. 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» в сумі 1350 грн. (2500 грн - 1150 грн)
Оскільки в рахунок передоплати (2400 грн.), одержаної в 2004 p., послуги надано в 2005 р. відстрочений податковий актив у сумі 600 грн (сальдо на рахунку 17) списують на дебет субрахунка 981.
У бухгалтерському обліку наведені више операції будуть відображені так:
1) на суму податку на прибуток за даними податкового обліку: Дт 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»
Кт 6412 «Розрахунки з податку на прибуток» —1150 грн;
2) на суму відстрочених податкових активів, що значиться на рахунку 17 на початок року, відноситься на зменшення відстрочених податкових активів і збільшення витрат, пов'язаних з нарахуванням податку на прибуток у поточному році:
Дт 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності» Кт 17 «Відстрочені податкові активи» — 600 грн;
3) на суму відстрочених податкових зобов'язань, що підлягає сплаті іі майбутніх періодах:
4) перерахування суми податку на прибуток до бюджету: Дт 6412 «Розрахунки з податку на прибуток»
Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — 1150 грн;
5) списання витрат з податку на прибуток: Дт 79 «Фінансові результати»
Кт98І «Податки на прибуток від звичайної діяльності» - 1350 грн
Після цього за даними рахунку 79 визначають чистий фінансовий результат, який списують на рахунок 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)».
2.5.2 Особливості обліку витрат за статтями калькуляці в готелях
Нагадуємо, що класифікація затрат готелю наведена на рис. 4-5. Декотрі статті затрат повторюються з затратами, що мають місце в туризмі. Тому в даному розділі розглянемо більш конкретно окремі статті калькуляції готелів.
Значну частину у складі витрат готелю займають затрати, пов'язані з використанням форменого одягу, що входять у статтю «Інші витрати».
Обов'язкова наявність форменого одягу у обслуговуючого персоналу, відповідно з ГОСТом 28681.4-95, передбачена тільки для три-чотири-п'яти-зіркових готелів.
Для готелів інших категорій, а також тих, що не мають категорій, витрати на придбання форменого одягу можна відносити на валові витрати (як складову частину витрат на оплату праці). При цьому наявність форменого одягу у персонала готелю також необхідно відобразити в колективному договорі і затвердити в наказі, виданому на підприємстві. У цьому випадку вартість безоплатно наданого форменого одягу, який залишається в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем його за зниженими цінами включається до фонду додаткової заробітної плати персоналу і з неї утримується прибутковий податок.
Для видачі форменого одягу персоналу готелю необхідні такі документи:
• колективний договір, укладений між роботодавцем і членами трудового колективу;
• наказ про облікову політику, в якому повинно бути вказано куди буде віднесений формений одяг - до малоцінних і швидкозношуваних предметів (далі МШП) чи до малоцінних необоротних активів;
• наказ по підприємству, в якому було б затверджено перелік професій, персонал яких зобов'язаний мати формений одяг.
При отриманні форменого одягу його оприбутковують як виробничі запаси (якщо термін служби одиниці цих предметів не перевищує одного року), або як малоцінні необоротні активи (якщо термін служби одиниці цих предметів перевищує один рік).
Формений одяг, віднесений до виробничих запасів, оприбутковують за первісною вартістю, сформованою відповідно п.9 П(С)БО9 «За-
паси», а в момент передачі персоналу готелю списується за методом середньозваженої собівартості або за методом ЛІФО.
Видача цього виду форменого одягу оформляється спеціальною відомістю, в якій вказуються: прізвище, ім'я та по батькові, структурний підрозділ, посада, найменування форменого одягу, одиниця виміру, кількість, строк служби, підпис особи, що отримала одяг.
Формений одяг видається відповідному персоналу за повну вартість з розстрочкою платежу на період її носки, із знижкою 50% її вартості або безкоштовно.
Погашення вартості виданого форменого одягу починають з місяця, що слідує за місяцем її отримання. Новий формений одяг видають після закінчення строку її носки. Якщо форма прийшла в непридатність до закінчення строку носки, складають акт вибуття МШП (ф.№ МШ-8).Акт складається в двох примірниках. Один примірник залишається в структурному підрозділі готелю, а другий направляється в бухгалтерію. В акті вказується причина вибуття, розрахунок утримання сум з винних осіб, вид і спосіб утримання, процент зносу, вартість одягу за відрахуванням зносу, процент утримання, сума утримання, сума внеску кожний місяць. Акт підписують керівник підрозділу, комірник матеріально-технічного складу, бухгалтер і особа, якій належить формений одяг.
Несплачена частина вартості одягу, що прийшов в непридатність, до закінчення установленого строку з вини працівника, повинна бути відшкодована ним в установлені строки. При звільненні робітника він повинен сплатити відповідну частину вартості форменого одягу пропорційно строку носки або повернути одяг.
Для цілей податкового обліку операції з видачі форменого одягу персоналу згідно з п. 1.31 Закону про прибуток і п. 1.4 Закону про ПДВ прирівнюються до операції продажу, тому договірна вартість такого одягу включається до валового доходу і служить базою для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ.
Датою збільшення валових витрат платника податку враховується:
• або дата оприбуткування платником податку форменого одягу;
• або попередня оплата постачальника за одяг, який буде отримано. Для обліку форменого одягу, що входить у склад МШП, віднесених до оборотних активів, у Плані рахунків передбачено рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». По відношенню до балансу рахунок активний, за економічним змістом характеризує стан господарських процесів. В балансі відображається в другому розділі актива балансу за первісною вартістю, тобто собівартістю.
Основні і найбільш масові операції з руху форменого одягу — надходження одягу від постачальників та видача його персоналу. Видача форменого одягу персоналу може здійснюватися безкоштовно, зі 100% оплатою або зі знижкою 50%. При безкоштовній видачі форменого одягу обслуговуючому персоналу первісна вартість його відноситься на собівартість готельних послуг. Одяг, виданий безкоштовно адмінуправлінському персоналу, відноситься на адміністративні витрати. При видачі зі знижкою 50% на собівартість відноситься 50% виданого форменого одягу.
Оприбуткування форменого одягу, що входить в склад МШП і надійшов від постачальників, в бухгалтерському обліку на підставі супровідних документів постачальника відображають записами:
1) на купівельну вартість придбаного одягу:
Д-т 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі» К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;
2) на суму податкового кредиту з ПДВ:
Д-т 641.1 «Розрахунки з податку на додану вартість»
К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;
3) на суму транспортних витрат:
Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками;
4) на суму податкового кредиту, що припадає на транспортні витрати:
Д-т 641.1 «Розрахунки з податку на додану вартість» К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками; При попередній оплаті готелем розрахунково-платіжних документів постачальника за формений одяг в бухгалтерському обліку роблять записи:
1) на купівельну вартість (з ПДВ) попередньо оплаченого одягу:
Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;
2) на суму податкового кредиту з ПДВ:
Д-т 641.1 «Розрахунки з податку на додану вартість» К-т 644 «Податковий кредит»;
3) при оприбуткуванні одержаного від постачальника попередньо оплаченого одягу на купівельну вартість:
Д-т 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі», К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;
4) одноразово на суму податкового кредиту: Д-т644 «Податковий кредит»
К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Видача форменого одягу обслуговуючому персоналу в бухгалтерському обліку відображається записами:
1) на облікову вартість (первісну) безкоштовно виданого одягу:
Д-т 23 «Виробництво», субрахунок «Готельних послуг» К-т221 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети на складі»;
2) на облікову вартість одягу, виданого за 100% його вартості:
Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»,
К-т 7J2 «Доход від реалізації інших оборотних активів»;
3) одноразово на суму ПДВ, що припадає на вартість виданого форменого одягу:
Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»
К-т 712 «Доход від реалізації інших оборотних активів»;
4) списання зі складу одягу (за обліковою вартістю), виданого за 100% його вартості:
Д-т 712 «Доход від реалізації інших оборотних активів»
К-т 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі»;
5) надходження грошових коштів в касу в оплату вартості виданого одягу:
Д-т 30 «Каса»
К-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;
6) одноразово на суму ПДВ, що приймається бюджетом до відшкодування в частині, сплаченій персоналом:
Д-т 712 «Доход від реалізації інших оборотних активів» К-т 641.1 «Розрахунки з податку на додану вартість». Видача форменого одягу обслуговуючому персоналу зі знижкою 50% його вартості відображається записом:
1) на 50% вартості форменого одягу:
Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»
К-т 712 «Доход від реалізації інших оборотних активів»;
2) одноразово на суму ПДВ, що припадає на 50% вартості форменого одягу:
Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»
К-т 712 «Доход від реалізації інших оборотних активів»;
3) на суму ПДВ, що приймається бюджетом до відшкодовування в частині, сплаченій персоналом:
Д-т 712 «Доход від реалізації інших оборотних активів» К-т 641.1 «Розрахунки з податку на додану вартість»;
К-т 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі».
Приклад
1. Згідно рахункам постачальників надійшов на матеріально-технічний склад готелю формений одяг. Його купівельна вартість— 12000 грн., крім того ПДВ - 2400 грн., транспортні витрати по доставці одягу - 200 грн., крім того ПДВ - 40 грн.
1.1. Відповідно Відомості на видачу форменого одягу видано одяг обслуговуючому персоналу готелю за 100% його вартості з урахуванням ПДВ. Облікова вартість одягу - 6100 грн., крім того ПДВ- 1220 грн.
1.2. Списано виданий одяг із матеріально-технічного складу.
1.3. Надійшли в касу грошові кошти від персоналу в оплату вартості виданого одягу на суму 7320 грн.
1.4. Відображено ПДВ, що приймається бюджетом до відшкодування в частині, сплаченій персоналом за формений одяг (1220 грн.)
2. Видано формений одяг обслуговуючому персоналу за 50% його вартості. Повна вартість одягу - 2400 грн., знижка 50% - 1200 грн. Сума ПДВ, що припадає на 50% вартості одягу - 240 грн.
3. Списано виданий одяг із матеріально-технічного складу на суму 2400 грн. за обліковими цінами.
4. Видано безкоштовно формений одяг адмінуправлінському персоналу на загальну вартість — 1700 грн.
Схема записів, яка відображає ці операції на бухгалтерських рахунках, наведена на рис.9.
Як видно із рис. 9, субрахунок 712 «Доход від реалізації інших оборотних активів» закривається, а на субрахунку 377 «Розрахунки з інши-ми дебіторами» дебетове сальдо відображає вартість не оплаченого персоналом форменого одягу (1440 грн.).
Облік форменого одягу ведуть в Журналі №5Ата у Відомості №5.1, що відкривається до цього Журналу, а при автоматизації — у відомостях.
Аналітичний облік виданого форменого одягу організується в розрізі персоналу готелю і за окремими видами форменого одягу.
На складах він ведеться на картках (ф. №МШ-2).
Вартість форменого одягу, (що входить в склад МШП), переданого персоналу готелю, відповідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9, списується з балансу.
Однак, по форменому одягу, який передано персоналу безкоштовно або зі знижкою 50%, для попередження зловживань по кожній особі, якій його було видано, пропонується вести оперативний облік на картках (ф. №МШ-2) або в інвентарних описах та ін.
Облік витрат по сертифікації та ліцензуванню готельних послуг
Відповідно із ст. 9 п. 9.1.6 Закону України про оподаткування прибутку підприємств на собівартість готельних та туристичних послуг відносяться витрати по сертифікації послуг та вартість ліцензій, які включаються в статтю «Інші витрати».
В бухгалтерському обліку операції з ліцензування відображаються на активному субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи».
Операції, пов'язані з ліцензуванням послуг, відображаються в бухгалтерському обліку такими записами:
До статті «Витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу» відноситься заробітна плата персоналу, безпосередньо обслуговуючого проживаючих в готелі (швейцарів, ліфтерів, портьє, покоївок та ін.). Облік цих затрат здійснюється також як і в турфірмах.
Амортизація — це систематичний розподіл вартості, яка амортизується протягом строку корисного використання активу. Амортизаційні відрахування включаються у витрати підприємства.
Вартість, яка амортизується, є первісна (або переоцінена) вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість є сума коштів, або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об'єкта після закінчення строку корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Приклад
Готель придбав холодильник за 1300 грн. та планує його списати через 10 років, а запасні частини від його списання очікуються в межах 500 грн., витрати по ліквідації — 300 грн. Тоді ліквідаційна вартість холодильника становитиме: 500 — 300 = 200 грн. Вартість холодильника, що амортизується, дорівнюватиме: 1300 - (500 - 300) = 1100 грн. На практиці важко передбачити ліквідаційну вартість необоротних активів у момент їх надходження.
Тому у разі, якщо ліквідаційну вартість необоротних активів не можливо оцінити, вважають, шо ліквідаційна вартість об'єкта дорівнює нулю.
Слід відрізняти поняття «знос» від поняття «амортизація необоротних активів».
Знос необоротних активів — це сума амортизації необоротних активів, накопичена з початку строку їх корисного використання. В момент переоцінки змінюється величина зносу, а не амортизації.
В обліковій політиці підприємства вказується перелік основних засобів, що знаходяться на балансі підприємства, вартість яких не погашується.
Метод нарахування амортизації вибирає само підприємство. Сума нарахованої амортизації по виробничим основним засобам відноситься на рахунки 23 «Виробництво», субрахунок «Готельних послуг», 91 «Загальноексплуатаційні витрати», субрахунок «Готельних послуг» та 92 «Адміністративні витрати», субрахунок «Готельних послуг».
Підставою для віднесення сум амортизаційних відрахувань за звітний період на названі рахунки є дані розрахункової таблиці «Розрахунок амортизації основних засобів». Форма розрахунку може бути різна в залежності від вибраного методу нарахування амортизації.
Бухгалтерія підприємства відображає операції з нарахування амортизації на пасивному субрахунка 131 «Знос основних засобів». Кредитове сальдо цього субрахунку показує вартісне вираження зносу основних засобів. Нарахування амортизації відображають по кредиту субрахунка, а її зменшення — по дебету.
Облік амортизації ведеться в Журналі №4. Нарахування амортизації відображається записом:
Д-т 92 «Адміністративні витрати» К-т 131 «Знос основних засобів».
Стаття «Витрати на поточний ремонт» відображає затрати на поточний ремонт номерного фонду і інвентаря. Вона включає нараховані працівникам суми заробітку та суми відрахувань від цієї заробітної плати в соціальні фонди, вартість використаних на ремонт матеріалів, суми транспортних витрат по доставці матеріалів та інші затрати, безпосередньо пов'язані з виконанням поточного ремонту.
Затрати на заробітну плату визначаються на підставі розрахунково-платіжних відомостей.
Сума відрахувань від заробітної плати в соціальні фонди вказується в довідках-розрахунках.
Витрати матеріалів визначаються на підставі первинних документів, в яких вказується найменування структурного підрозділу, категорія і номер кімнати в готелі.
Для списання витрачених матеріалів на відповідні рахунки синтетичного та аналітичного обліку затрат виробництва готельного продукту бухгалтерія на підставі первинних документів та звітів матеріально - технічного складу про використання матеріалів складає «Відомість розподілу матеріалів по рахункам і статтям витрат.
Дані відомостей розподілу матеріалів є підставою для відповідних записів у розділ III Журналу №5 або 5А з обліку затрат по рахунку 23 «Виробництво», субрахунок «Готельних послуг», по рахунку 91 «Загально-експлуатаційні витрати», субрахунок «Готельних послуг» та 92 «Адміністративні витрати», субрахунок «Готельних послуг».
При цьому кредитуються рахунки 20 «Виробничі запаси», субрахунок 209 «Інші матеріали» (на вартість використаних матеріалів).
Матеріали, списані на протязі місяця на затрати виробництва за обліковими (купівельними) цінами, в кінці місяця коригуються до фактичної собівартості їх придбання (шляхом списання транспортно-заготівельних витрат).
Затрати на «Опалення», «Електроенергію», «Водопостачання» і «Каналізацію» розподіляють між об'єктами калькулювання на підставі показників лічильників. При відсутності вимірювальних приладів ці затрати розподіляють по об'єктам пропорційно вибраним показникам, що вказані в обліковій політиці. Так, витрати на опалення пропонується розподіляти по номерам пропорційно площі приміщень; витрати на водопостачання і каналізацію — пропорційно кількості людино-діб обслуговування. Записи в бухгалтерії роблять на підставі довідок-роз-рахунків відповідних служб. Щоб записати суми названих витрат у Відомість затрат (див. розділ III Журналу №5 або 5А) треба спочатку згрупувати їх в довідках-розшифровках (див. на слідуючій стор.)
Довідки-розшифровки складають за ознакою рахунків, що дебетуються або кредитуються (23,91,92,39 іт.п.). Призначення їх- зібрати
затрати за звітний період, що відображені в Журналах 1, 2, 3,4 з кредиту рахунків грошових коштів і розрахунків. Таким чином, в довідках-розшифровках даються підсумки по статтям для запису їх у Відомості затрат по тому чи іншому структурному підрозділу однією сумою.
Приклад
Готель одержав слідуючі рахунки за послуги:
• рахунок №356 Київенерго на 3600 кВтг електроенергії на суму 468 грн., крім того ПДВ - 93 грн. 60 коп. До рахунку прикладена довідка служби енергетики про слідуюче споживання електроенергії: освітлювальної електроенергії номерним фондом другого поверху готелю— 720 кВтгна93 грн. 60 коп., крім того ПДВ — 18 грн. 72 коп.; номерним фондом третього поверху готелю - 1080 кВтг на суму 140 грн. 40 коп., крім того ПДВ - 28 грн. 08 коп.; силової електроенергії пральнею готелю — 1800 кВтг на суму 234 грн., крім того ПДВ - 46 грн. 80 коп.;
• рахунок №320 водоканалтресту на 630 грн. До рахунку прикладена довідка інженера про слідуюче споживання води на утримання приміщень готелю: номерним фондом другого поверху - на 126 грн., крім того ПДВ — 25 грн. 20 коп.; номерним фондом третього поверху — на 189 грн., крім того ПДВ — 37 грн. 80 коп.; пральнею — на 315 грн., крім того ПДВ — 63 грн.
Нижче показано зразок довідки-розшифровки по номерному фон-лу другого поверху готелю.
Довідка-розшифровка різних послуг за грудень ц.р. №75
Суми, що віднесені в дебет рахунків 232.1 та 91.2 підлягають відображенню по Номерному фонду 2-го поверху
(грн.коп.)
Кожний рахунок включає суму ПДВ, яка не включається в затрати.
Дані наведеної довідки-розшифровки записують в Журнал №5 та Відомість аналітичного обліку.
Суми по аналітичним рахункам довідки-розшифровки (219,60) звіряють із сумами підсумків по кредиту рахунків в Журналі №5.
При звірянні довідки-розшифровки з Журналом №5 вданому прикладі суми не будуть рівними, так як наведена довідка-розшифровка відноситься тільки до затрат номерного фонду другого поверху, а в Журналі наводяться суми усіх структурних підрозділів, передбачених прикладом. Різниця по рахунку 23 на 878 грн. 40 коп. складає відповідно суму витрат номерного фонду третього поверху (329 грн. 40 коп.) та по пральні (549 грн.).
Звіряння підсумків з даними Журналів і Відомостей аналітичного обліку до нього підтверджують підписами як на довідці-розшифровці, так і на Журналах і Відомостях до нього. Тільки після цього дані розшифровок записують у відповідні регістри.
У склад допоміжних підрозділів готелю можуть входити такі служби: служба безпеки, ремонтно-будівельна служба, виробничо-технічна служба, санітарно-технічна служба, ліфтове господарство, служба енергетики і зв'язку, пральня, котельня. Різноманітність діяльності допоміжних виробництв впливає і на організацію обліку їх затрат.
Виконані роботи і послуги допоміжними виробництвами оформляються слідуючими документами:
• замовленням мешканця готелю та рахунком (послуги підрозділів побутового обслуговування пралень, хімчистки та ін.);
• дорожніми листами (транспортні послуги, що надаються готелем для перевезення гостей із аеропорту (вокзалу) і назад, проведення екскурсійних поїздок, а також для їх доставки до закладів культури, місцям відпочинку і т.д.);
• замовленням на придбання білетів на культурні засоби для гостей, які після передачі білетів замовникам повертаються в розрахункову службу готелю для внесення в контрольну картотеку;
• актами приймання-передачі відремонтованих об'єктів — виконані та здані ремонтні роботи;
• довідками інженера-енергетика, механіка — обсяг робіт та послуг виконаних службами енергетики і зв'язку, протипожежними службами та ін.
Послуги, надані допоміжними виробництвами, оцінюються за фактичною виробничою собівартістю.
Перелік і склад статей допоміжних виробництв, відповідно з п. 11 П(С)БО 16, установлюється готелем самостійно. Тому наведена нижче класифікація витрат носить рекомендаційний характер.
Таблиця 2.14
Для обліку затрат усіх допоміжних виробництв використовується рахунок 23 «Виробництво», до якого може відкриватися субрахунок другого порядку «Допоміжні підрозділи».
Наприклад, для обліку затрат служби безпеки може застосовуватися субрахунок першого порядку 232 «Виробництво готельних послуг» і субрахунок 232.2 «Допоміжне виробництво служби безпеки», для облік}' затрат ремонтно-будівельної служби - субрахунок 232.3, пральні -232.4 і т.д.
Синтетичний облік затрат допоміжних виробництв організується в розділі III Журналу №5 або 5А по даним Відомостей аналітичного обліку.
Аналітичний облік ведеться по підрозділам готельного комплексу в розрізі статей затрат (прямих і непрямих) до рахунків 23, 91, 92. По кожному допоміжному підрозділу ведуть окрему Відомість, в якій відображаються фактичні дані за звітний період. Підставою для заповнення Відомості є довідки-розрахунки.
Приклад заповнення Відомості аналітичного обліку витрат
Пральня готельного комплексу за грудень ц.р. мала слідуючі витрати:
грн.
Допоміжні матеріали
На утримання виробничого приміщення - 100,0
На поточний ремонт виробничого обладнання - 700,0
Силова електроенергія
Для роботи виробничого обладнання - 1200,0
Миючі засоби
Для прання білизни номерного фонду - 600,0
Заробітна плата
Виробничого персоналу - 1800,0
Спеціалістів, службовців - 1000,0
Інші витрати
Відрахування на соціальні заходи, усього -1058,4
в т.ч.
- до Пенсійного фонду: від заробітної плати:
а) виробничого персоналу - 576,0
б) спеціалістів та службовців - 320,0
Продовження
- на обов'язкове соціальне страхування від заробітної плати:
а) виробничого персоналу - 52,2
б) спеціалістів та службовців - 29,0
- на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття: від заробітної плати:
а) виробничого персоналу - 37,8
б) спеціалістів та службовців - 21,0
- на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків: від заробітної плати:
а) виробничого персоналу - 14,4
б) спеціалістів та службовців - 8,0
Амортизація виробничого обладнання - 170,0
Амортизація виробничого приміщення - 150,0
Таблиця 2.15. Відомість витрат діяльності допоміжного виробництва
Контроль правильності записів у Відомості розрахунку фактичної собівартості (табл. 2.15) і у збірній Відомості (розділ III «Витрати діяльності» Журналу №5 або 5А) здійснюють шляхом співставлення підсумків.
