Комфорті умови, що благотворно впливають на організм людей, створюються при температурі повітря 18-20 градусів, відносній вологості 40%-60% і швидкості руху повітря не більш 0,2 м/с. Зазначені умови підтримуються роботою систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря приміщень.
Вентиляцією називається забезпечення такого повітряного середовища у приміщенні, при якому створюються нормальні умови для перебування в них людей, і відповідає технологічним процесам, що протікають у цих приміщеннях. У канальній витяжній системі вентиляції без організованого припливу повітря (рис. 4.6) забруднене повітря видаляється з приміщень через канали, а надходить у приміщення через нещільності огорожуючих конструкцій, віконні фрамуги і кватирки. До канальної приточно-витяжної системи вентиляції зовнішнє повітря надходить через повітряноприймальну камеру, де калорифером прогрівається до необхідної температури і подається по каналах через приточні отвори в приміщення (рис. 4.7). Забруднене повітря віддаляється по витяжних вертикальних каналах у збірні канали і далі через шахту в атмосферу.
Часто приміщення вентилюють через фрамуги, що відкриваються, у вікнах та кватирках, фрамуги у світлових ліхтарях використовують при цьому тепловий тиск, створюваний вітром (рис. 4.8). Такий спосіб вентиляції називається аерацією. Аерація широко застосовується для вентиляції приміщень з великим надлишком теплоти. Вентиляційні канали розташовують у товщі стін, улаштовують їх приставними, підвісними чи в борознах стін. Щоб уникнути конденсації водяних парів на внутрішній поверхні стіни не рекомендується улаштовувати вентиляційні канали в зовнішніх стінах будинків. Для регулювання кількості повітря, переміщуваного в каналах, у вентиляційні отвори в приміщеннях установлюють грати. Для видалення шкідливих виділень безпосередньо з місць утворення влаштовують так, щоб не створювати перешкод технологічним процесам, які протікають у приміщенні.
Рис. 4.6. Схема канальної витяжки системи вентиляції (стрілками показний напрямок руху повітря, що видаляється)
1 — витяжна шахта
2 — збірні вентиляційні короби
3 — жалюзійні грати
Н, В — різниця висот між верхньою відміткою витяжної
шахти і центром прийомних ґрат верхнього поверху НІ — те ж, для першого поверху.
Рис. 4.7. Схема канальної приточно-витяжної вентиляції (стрілками вказаний рух повітря)
У приміщеннях з одночасним перебуванням великої кількості людей (у театрах, читальних залах і ін.) застосовують кондиціювання повітря, що автоматично створює в приміщеннях такі параметри повітряного середовища (температуру, вологість і рухливість повітря), сполучення яких відповідає комфортним умовам.
Для збільшення вентиляції, шляхів евакуації і видалення диму, будівлі обладнують системами автоматичного димовидален-ня з механічним способом спонукання тяги. Датчик, встановлений на найбільш відповідальних шляхах евакуації, реагуючи на зміни в навколишньому середовищі — поява диму чи полум'я, підвищення температури, перетворить їхній вплив в електричні
сигнали визначеноії сили і тривалості, які передаються по проводах до відповідного реле автоматичного включення систем димовідда-лення. Справна робота систем вентиляції досягається виконанням комплексу заходів щодо технічного обслуговування і ремонту їхніх елементів. При місцевому регулюванні систем вентиляції встановлюють жалюзійні грати з розрахунку нормативного повітрообміну, обсяг якого визначають шляхом виміру швидкості повітря, котре видаляється з отвору ґрат за допомогою анемометра.
Рис. 4.8. Схема аерації приміщення (стрілками вказаний напрямок руху повітря)
Центральне регулювання полягає в тому, що під час сильних морозів природна тяга досягає найбільших величин, прикривають шабери чи дроселі-клапани в приточних і витяжних шахтах, досягаючи нормативного обсягу повітровіддалення. Як правило, регулюючо-кладочні роботи, а також планові ремонти виконують спеціалізовані служби по договорах із власниками будинків. Несправності, що з'явилися в процесі експлуатації, усувають аварійно-диспетчерські служби, а також обслуговуючий персонал експлуатаційної організації.
