Туризм і його розвиток в Україні
Географія туризму.
Рекреаційні регіони, формуючись на основі територіаль¬ної близькості, наявності транспортних і функціональних зв'язків кількох регіонів та спільного рекреаційного ресур¬су, утворюють рекреаційні зони.
Враховуючи наявні рекреаційні ресурси, існуючі потоки рекреантів та наявну матеріально-технічну базу, в Україні виділяють чотири великі рекреаційні зони: Чорноморсько-Азовська (у складі Кримського, Західно-Причорноморського і Східно-При чорноморського регіонів та Бердянського рек¬реаційного району); Західноукраїнська, де найбільш попу¬лярним є Карпатський рекреаційний регіон; Дніпровсько-дністровська (або Центральноукраїнська) з поділом на Придніпровський, Придністровський, Донецький і Подільсь¬кий рекреаційні регіони, а також Поліська, яка через ра¬діаційне забруднення не є перспективною для рекреаційно¬го освоєння, за винятком Західно-Поліського рекреаційного району з центром у Шацьку
Кримський рекреаційний регіон є найпопулярнішим і всесвітньовідомим санаторно-курортним і оздоровчим регіо¬ном. Цьому сприяють кліматичні, водні, грязеві, пляжні, пізнавальні ресурси. М'який середземноморський клімат Південного берега Криму с визначальним фактором зро-стання популярності Криму. Тут щорічно оздоровлюється до 8 млн. чоловік.
За даними офіційної статистики у Криму функціонує понад 700 лікувально-оздоровчих закладів, зокрема 128 са¬наторіїв та пансіонатів з лікуванням, 130 будинків відпо¬чинку та пансіонатів. їх загальна рекреаційна мі¬сткість — 207.2 тис. місць.
На Південному березі Криму зосереджено до 60% усіх оздоровниць, на західному узбережжі — 33%, а на схід¬ному — близько 4%. Густота рекреантів у літні місяці на півдні досягає 430 чол/км2, тоді як на сході півострова — лише 15 чол/км2 .
Найпопулярнішими курортами на заході Криму є Євпа¬торія, на півдні — Велика Ялта, а також Алушта.
Серед основних туристських центрів Криму виділяються Севастополь, Керч, Феодосія, Судак та ін.
Відомим в Україні є Західно-Причорноморський рекре¬аційний регіон у межах Одеської, Миколаївської і Херсон¬ської областей. Особливою популярністю у цьому регіоні ко¬ристуються курорти місцевостей Кароліно-Бугаз, Чорноморка, Шабо, Очаків, а також у Скадовську, Голій Пристані, Коблевому, Сергіївці, що простяглися смугою завширшки 1-3 км уздовж Чорного моря. Приваблюють відпочиваючих також лимани і джерела мінеральних вод, розташовані на відстані 15-20 км від берега моря. Численні лимани, мілко¬водні затоки (Тендрівська, Джарилгацька) створюють спри¬ятливий мікроклімат і доступні для масового відпочинку ді¬тей. Основні запаси лікувальних грязей зосереджені в Куяльницькому, Будакському, Хаджибейському і Тилігульському лиманах та в Грязевому озері. Мінеральні води залягають у Причорноморському артезіанському басейні (Очаків, Коблево, Одеса, Сергіївка, Кароліно-Бугаз, Татарбунари). Пер-спективними є термальні води Арбатської стрілки. Розвивається у цьому регіоні і пізнавальний туризм. Цьому сприяють круїзи по морю, розгалужена мережа заліз¬ничних і автомобільних доріг. Відомими туристськими цен¬трами с Одеса, Миколаїв, Херсон, Білгород-Дністровський.
Карпатський рекреаційний регіон займає територію у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей. У його межах зосереджена одна третя рекреаційного потенціалу України. В Українських Карпатах налічується близько 800 джерел і пунктів мінеральної води практично всіх бальнеологічних типів. Лікувальні торфогрязі, прикарпатський озокерит разом зі сприятливими умова¬ми для кліматолікування дають змогу розвивати мережу бальнеологічних і кліматичних курортів, пансіонатів, бу¬динків і баз відпочинку, туристських закладів.
У Карпатах є великі природно-ресурсні можливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно до ЗО гірсько¬лижних полів, хоча їх кількість можна б збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад чверть мільйона любителів зимо¬вого відпочинку при двотижневій тривалості відпочинку.
Враховуючи нерівномірне розміщення рекреаційних ре¬сурсів і перш за все природно-ресурсної бази, в регіоні ви¬діляють три райони: Передкарпатський і Закарпатський ку¬рортно-оздоровчі та Гірсько-Карпатський туристсько-оздо¬ровчий.
Найпопулярнішими курортами є Трускавець, який спе¬ціалізується на лікуванні захворювань нирок, сечовивідних шляхів, а також органів травлення і обміну речовин. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Другим за потужністю та популярністю є курорт Моршин. Гідромінеральною базою курорту є високомінералізовані ропи без специфічних компонентів. У Моршині лікують захворюван¬ня печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення обміну речовин. За рік на курорті обслугову¬ється понад 75 тис. чоловік.
У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кем¬пінги, а також кілька десятків гірськолижних підйомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських об'єктів і майже половина туристських місць (45%) припадає на Закарпаття.
Більшу частину території України займає Дніпровсько-Дністровська (або Центрально-українська) рекреаційна зона, яка включає Придніпров¬ський, Донецький, Подільський та Придністровський рекре¬аційні регіони.
Основними рекреаційними ресурсами цієї зони є помір¬ний континентальний клімат, густа річкова мережа, чима¬ло водосховищ, а також грязі і мінеральні води. Клімат центральної частини зони більш м'який, з меншим ступе¬нем континентальності. Опадів тут буває до 600 мм на рік. Ріки Дніпро, Сіверський Донець, Дністер є основним стержнем рекреаційного регіону.
Найгострішою проблемою для Центрально-української рекреаційної зони с охорона русла Дніпра від радіонуклідів Чорнобиля та стічних вод промислових гігантів центральної і східної частин України.
Поліська рекреаційна зона фактично закрита для масо¬вого відпочинку та оздоровлення через згубний вплив Чор¬нобиля. Відкритим для рекреаційної діяльності залишився лише Західно-Поліський рекреаційний район з центром у Шацьку, де налічується до 30 прісноводних озер. Тут най¬більшу рекреаційну цінність мають водокліматичні та лісо¬ві ресурси.
Отже, рекреаційний комплекс України є багатофункці¬ональним. Його діяльність сприяє масовому оздоровленню населення, а з іншого боку — вимагає підвищеної уваги до соціально-економічного розвитку територій рекреаційної орієнтації.
Враховуючи наявні рекреаційні ресурси, існуючі потоки рекреантів та наявну матеріально-технічну базу, в Україні виділяють чотири великі рекреаційні зони: Чорноморсько-Азовська (у складі Кримського, Західно-Причорноморського і Східно-При чорноморського регіонів та Бердянського рек¬реаційного району); Західноукраїнська, де найбільш попу¬лярним є Карпатський рекреаційний регіон; Дніпровсько-дністровська (або Центральноукраїнська) з поділом на Придніпровський, Придністровський, Донецький і Подільсь¬кий рекреаційні регіони, а також Поліська, яка через ра¬діаційне забруднення не є перспективною для рекреаційно¬го освоєння, за винятком Західно-Поліського рекреаційного району з центром у Шацьку
Кримський рекреаційний регіон є найпопулярнішим і всесвітньовідомим санаторно-курортним і оздоровчим регіо¬ном. Цьому сприяють кліматичні, водні, грязеві, пляжні, пізнавальні ресурси. М'який середземноморський клімат Південного берега Криму с визначальним фактором зро-стання популярності Криму. Тут щорічно оздоровлюється до 8 млн. чоловік.
За даними офіційної статистики у Криму функціонує понад 700 лікувально-оздоровчих закладів, зокрема 128 са¬наторіїв та пансіонатів з лікуванням, 130 будинків відпо¬чинку та пансіонатів. їх загальна рекреаційна мі¬сткість — 207.2 тис. місць.
На Південному березі Криму зосереджено до 60% усіх оздоровниць, на західному узбережжі — 33%, а на схід¬ному — близько 4%. Густота рекреантів у літні місяці на півдні досягає 430 чол/км2, тоді як на сході півострова — лише 15 чол/км2 .
Найпопулярнішими курортами на заході Криму є Євпа¬торія, на півдні — Велика Ялта, а також Алушта.
Серед основних туристських центрів Криму виділяються Севастополь, Керч, Феодосія, Судак та ін.
Відомим в Україні є Західно-Причорноморський рекре¬аційний регіон у межах Одеської, Миколаївської і Херсон¬ської областей. Особливою популярністю у цьому регіоні ко¬ристуються курорти місцевостей Кароліно-Бугаз, Чорноморка, Шабо, Очаків, а також у Скадовську, Голій Пристані, Коблевому, Сергіївці, що простяглися смугою завширшки 1-3 км уздовж Чорного моря. Приваблюють відпочиваючих також лимани і джерела мінеральних вод, розташовані на відстані 15-20 км від берега моря. Численні лимани, мілко¬водні затоки (Тендрівська, Джарилгацька) створюють спри¬ятливий мікроклімат і доступні для масового відпочинку ді¬тей. Основні запаси лікувальних грязей зосереджені в Куяльницькому, Будакському, Хаджибейському і Тилігульському лиманах та в Грязевому озері. Мінеральні води залягають у Причорноморському артезіанському басейні (Очаків, Коблево, Одеса, Сергіївка, Кароліно-Бугаз, Татарбунари). Пер-спективними є термальні води Арбатської стрілки. Розвивається у цьому регіоні і пізнавальний туризм. Цьому сприяють круїзи по морю, розгалужена мережа заліз¬ничних і автомобільних доріг. Відомими туристськими цен¬трами с Одеса, Миколаїв, Херсон, Білгород-Дністровський.
Карпатський рекреаційний регіон займає територію у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей. У його межах зосереджена одна третя рекреаційного потенціалу України. В Українських Карпатах налічується близько 800 джерел і пунктів мінеральної води практично всіх бальнеологічних типів. Лікувальні торфогрязі, прикарпатський озокерит разом зі сприятливими умова¬ми для кліматолікування дають змогу розвивати мережу бальнеологічних і кліматичних курортів, пансіонатів, бу¬динків і баз відпочинку, туристських закладів.
У Карпатах є великі природно-ресурсні можливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно до ЗО гірсько¬лижних полів, хоча їх кількість можна б збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад чверть мільйона любителів зимо¬вого відпочинку при двотижневій тривалості відпочинку.
Враховуючи нерівномірне розміщення рекреаційних ре¬сурсів і перш за все природно-ресурсної бази, в регіоні ви¬діляють три райони: Передкарпатський і Закарпатський ку¬рортно-оздоровчі та Гірсько-Карпатський туристсько-оздо¬ровчий.
Найпопулярнішими курортами є Трускавець, який спе¬ціалізується на лікуванні захворювань нирок, сечовивідних шляхів, а також органів травлення і обміну речовин. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Другим за потужністю та популярністю є курорт Моршин. Гідромінеральною базою курорту є високомінералізовані ропи без специфічних компонентів. У Моршині лікують захворюван¬ня печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення обміну речовин. За рік на курорті обслугову¬ється понад 75 тис. чоловік.
У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кем¬пінги, а також кілька десятків гірськолижних підйомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських об'єктів і майже половина туристських місць (45%) припадає на Закарпаття.
Більшу частину території України займає Дніпровсько-Дністровська (або Центрально-українська) рекреаційна зона, яка включає Придніпров¬ський, Донецький, Подільський та Придністровський рекре¬аційні регіони.
Основними рекреаційними ресурсами цієї зони є помір¬ний континентальний клімат, густа річкова мережа, чима¬ло водосховищ, а також грязі і мінеральні води. Клімат центральної частини зони більш м'який, з меншим ступе¬нем континентальності. Опадів тут буває до 600 мм на рік. Ріки Дніпро, Сіверський Донець, Дністер є основним стержнем рекреаційного регіону.
Найгострішою проблемою для Центрально-української рекреаційної зони с охорона русла Дніпра від радіонуклідів Чорнобиля та стічних вод промислових гігантів центральної і східної частин України.
Поліська рекреаційна зона фактично закрита для масо¬вого відпочинку та оздоровлення через згубний вплив Чор¬нобиля. Відкритим для рекреаційної діяльності залишився лише Західно-Поліський рекреаційний район з центром у Шацьку, де налічується до 30 прісноводних озер. Тут най¬більшу рекреаційну цінність мають водокліматичні та лісо¬ві ресурси.
Отже, рекреаційний комплекс України є багатофункці¬ональним. Його діяльність сприяє масовому оздоровленню населення, а з іншого боку — вимагає підвищеної уваги до соціально-економічного розвитку територій рекреаційної орієнтації.