Туристсько-екскурсійні ресурси Бермудських островів
Основні етапи розвитку туризму на Бермудських островах
Моментом зародження туризму можна вважати той період, коли почали здійснюватися перші подорожі, в тому числі античні переселення народів, та процес колонізації земель.
Туризм відіграв величезну роль в розвитку цивілізацій. Нездоланна жага людини до пригод і пізнання світу стала ключовим елементом в еволюції людства.
В розвитку туризму на території Бермудських островів виділяють три основні етапи, кожен з яких має своє вагоме історичне значення.
Першим «туристом» на території Бермуд був іспанський мореплавець Хуан де Бермудес, який відкрив цю територію в 1503 році. Але найбільшого впливу на першому етапі розвитку туризму Бермуди зазнали від британських колоністів. Після того, як в 1609 році піддані Великої Британії на чолі з Джорджем Сомерсом потерпіли корабельну аварію в районі островів і поселилися на Бермудах на 10 місяців, на островах з’явилось перше англійське поселення, а в 1612 році британцями було засновано перше місто Сент-Джордж. Місто вважається найстарішим колоніальним містом планети.
Отже, британська колонізація сильно вплинула на становлення туризму на Бермудських островах – переважна більшість історико-культурної спадщини в країні залишена колоністами.
В 1684 році Бермудські острови стали колонією Великої Британії. Виходячи зі свого острівного положення, вони економічно дуже залежали від своєї метрополії.
Протягом наступних 100 років колоністи заселили половину Бермудських островів до території сучасного міста Гамільтон, де було засновано порт. Поява портів на островах розширила зовнішні зв’язки країни та сприяла її економічному розвитку.
Скасування рабовласництва в 1807 році сприяло стабілізації політичної ситуації в країні, що позитивно відбилося на приплив подорожуючих, переважно зі Старого світу та США.
Період Першої та Другої Світових війн на деякий час призупинив розвиток туризму на островах. Додатковий вплив на цей процес також здійснювало розміщення військової бази США на території країни. Після Другої Світової війни економіка країни поступово почала відроджуватись.
8 червня 1968 року було прийнято конституцію, згідно якої Бермуди отримали право здійснювати внутрішнє самоуправління. Хоча країна й досі залишається членом Британської Співдружності, ця подія дозволила уряду Бермудських островів більш вільно керувати процесом розвитку туризму в країні.
Для цього в 1989 році було створено Міністерство Туризму Бермудських островів. Основним завданням Міністерства є контроль за природними та історико-культурними ресурсами країни та інформування іноземних туристів про наявні туристичні ресурси та інфраструктуру та всебічна допомога іноземним туристам в організації свого відпочинку на островах.
Діяльність Міністерства Туризму Бермудських островів сприяла збільшенню кількості путівників, довідників та карт, розширенню бази розміщення та контролю за станом природних та історико-культурних ресурсів островів.
Кінець ХХ ст. – поч. ХХІ ст. є інтенсивним періодом розвитку туризму в країні. Насьогодні обсяг туристичного потоку стабільно зростає, хоча уряд контролює цей процес, щоб запобігти перенавантаженню туристичних ресурсів. Це пояснюється невеликими розмірами країни.
Отже, для Бермудських островів виділяють три основні етапи розвитку туризму, впродовж яких вони росли як важливий центр рекреаційного, подієвого та ділового туризму.
Туризм відіграв величезну роль в розвитку цивілізацій. Нездоланна жага людини до пригод і пізнання світу стала ключовим елементом в еволюції людства.
В розвитку туризму на території Бермудських островів виділяють три основні етапи, кожен з яких має своє вагоме історичне значення.
Перший етап
Першим «туристом» на території Бермуд був іспанський мореплавець Хуан де Бермудес, який відкрив цю територію в 1503 році. Але найбільшого впливу на першому етапі розвитку туризму Бермуди зазнали від британських колоністів. Після того, як в 1609 році піддані Великої Британії на чолі з Джорджем Сомерсом потерпіли корабельну аварію в районі островів і поселилися на Бермудах на 10 місяців, на островах з’явилось перше англійське поселення, а в 1612 році британцями було засновано перше місто Сент-Джордж. Місто вважається найстарішим колоніальним містом планети.
Отже, британська колонізація сильно вплинула на становлення туризму на Бермудських островах – переважна більшість історико-культурної спадщини в країні залишена колоністами.
Другий етап.
В 1684 році Бермудські острови стали колонією Великої Британії. Виходячи зі свого острівного положення, вони економічно дуже залежали від своєї метрополії.
Протягом наступних 100 років колоністи заселили половину Бермудських островів до території сучасного міста Гамільтон, де було засновано порт. Поява портів на островах розширила зовнішні зв’язки країни та сприяла її економічному розвитку.
Скасування рабовласництва в 1807 році сприяло стабілізації політичної ситуації в країні, що позитивно відбилося на приплив подорожуючих, переважно зі Старого світу та США.
Період Першої та Другої Світових війн на деякий час призупинив розвиток туризму на островах. Додатковий вплив на цей процес також здійснювало розміщення військової бази США на території країни. Після Другої Світової війни економіка країни поступово почала відроджуватись.
Третій етап.
8 червня 1968 року було прийнято конституцію, згідно якої Бермуди отримали право здійснювати внутрішнє самоуправління. Хоча країна й досі залишається членом Британської Співдружності, ця подія дозволила уряду Бермудських островів більш вільно керувати процесом розвитку туризму в країні.
Для цього в 1989 році було створено Міністерство Туризму Бермудських островів. Основним завданням Міністерства є контроль за природними та історико-культурними ресурсами країни та інформування іноземних туристів про наявні туристичні ресурси та інфраструктуру та всебічна допомога іноземним туристам в організації свого відпочинку на островах.
Діяльність Міністерства Туризму Бермудських островів сприяла збільшенню кількості путівників, довідників та карт, розширенню бази розміщення та контролю за станом природних та історико-культурних ресурсів островів.
Кінець ХХ ст. – поч. ХХІ ст. є інтенсивним періодом розвитку туризму в країні. Насьогодні обсяг туристичного потоку стабільно зростає, хоча уряд контролює цей процес, щоб запобігти перенавантаженню туристичних ресурсів. Це пояснюється невеликими розмірами країни.
Отже, для Бермудських островів виділяють три основні етапи розвитку туризму, впродовж яких вони росли як важливий центр рекреаційного, подієвого та ділового туризму.