Туристсько-екскурсійні ресурси Бермудських островів
Природний потенціал Бермудських островів.
Пляжі обрамляють практично все узбережжя Бермуд. Кращі пляжі архіпелагу розташовані в районі затоки Джон-Сміт-Бей в окрузі Педжет, в околицях Південного парку , а також недалеко від Гамільтона (Елбоу-Біч). На Південному узбережжі островів зручні пляжі розташовані в районі Хорсшу-Бей (затока Підкови): Уорвік-Лонг-Бей і Джобсонс Коув. Кращі місця для дайвінгу знаходяться в затоці Черч-Бей в окрузі Саутгемптон.
Бермудські пляжі славляться білим піском з характерним рожевим відтінком, що надзвичайно рідко зустрічається в природі.
Найрожевіший пісок можна знайти на острові Бермуда, на відрізку узбережжя між затокою Уорвік-Лонг і затокою Хорсшу. На Бермудських островах існують як громадські, так і приватні пляжі, що належать готелям. Громадські пляжі закриті в темний час доби.
Кращі громадські пляжі:
Хорсшу-Бей – найпопулярніший пляж о. Бермуда, тому тут часто достатньо багатолюдно. Пляж розташований в бухті, що має форму підкови, обрамленої крутими скелями. Відокремлена ділянка в західній частині пляжу, що характеризується спокійними водами, особливо підходить дітям.
Джобсонс-Коув – пляж в крихітній бухті, оточеній скелями. Море в цьому місці спокійне, мілководне, з пологим піщаним дном.
Тобакко-Бей – найпопулярніший пляж на о. Сент-Джордес. Скелясті береги, крім відпочинку, дають змогу для зайнять сноркеллінгом.
Уорвік-Лонг-Бей – пляж, що навіть в самий розпал літнього сезону залишається небагатолюдним: довжина пляжної смуги складає 8 км. В вітряні дні тут підіймаються достатньо сильні хвилі.
Вест-Вейл-Бей – невеликий пляж на західному узбережжі о. Бермуда. В квітні тут можна побачити китів, мігруючих у пошуках їжі. За китами можна спостерігати з форту, розташованого на пагорбі, або з човна, що спеціально відправляється в море для спостереження за тваринами.
Численні затонулі судна, мангрові зарості, а також багатий кораловий риф пояснюють численність і різноманіття підводного світу Бермудських островів. Тут мешкають близько 650 видів риб. Біля північного узбережжя островів можна здійснити плавання під водою, де на дні океану покояться залишки суден XV-XX століть.
Розмір Бермуд, густина населення і велика кількість відвідувачів неминуче завдають збитку місцевим екосистемам. Тому недивно, що на території країни діє досить жорстке екологічне законодавство і розбито багато крихітних, але цілком ефективних природоохоронних зон. Острів Нонсач-Айленд, що розташований на південний схід від аеропорту Бермуд, охороняє зникаючого бермудського голуба "каху" – одного з найрідкісніших видів птаха на планеті. Доступ до острова обмежений, хоча Біологічна Станція Бермуд іноді проводить відвідини острова для туристичних груп.
Бермудські острови – зона розташування найпівнічніших коралів в Атлантиці, тому їх рифи привертають величезну кількість різноманітних морських істот. Для охорони підводного світу створено декілька заповідних зон – Куперс-Айленд, Чарліс-Айленд, Хангрі-Бей, Джілберт-Нейче-Ресерв, Касл-Айленд, Уоллсінгем і заповідник імені сера Хьюза.
Бермуди оточені досить небезпечними рифами. В бермудських рифах, особливо з північно-східного узбережжя, спочиває багато затонулих кораблів, які є цікавими об'єктами для сноркеллінгу й дайвінгу (видимість під водою тут нерідко досягає 60 м). До найбільш популярних дайв-пунктів відносять руїни "Констелейшн", що лежать на глибині всього 9 м, прилегле судно "Монтана", а також затонулі кораблі "Кетрін", "Кейт", "Церебус", "Аполла", "Хермес", "Мінні-Бреслауер", "Віксон", "Поллокшилдс" і безліч інших. Також зручні ділянки для занурень є в затоках Черч-Бей і Тобакко-Бей. Найкращий час для підводних екскурсій – з квітня по жовтень.
Сприятливі умови для віндсерфінга й вітрильного спорту можна знайти уздовж усього узбережжя Бермуд, найбільш популярні в цьому плані затоки Грейт-Саунд і Літтл-Саунд.
Бермудські острови мають надзвичайно велику для настільки малої території кількість турнірів з гольфу, причому дуже високого рівня. Відповідно кількість гольф-клубів тут просто величезна, а Королівський гольф-клуб Бермуд має 16 першокласних полів, що вважаються одними із кращих у регіоні.
Бермудський трикутник: існує безліч теорій, що пояснюють загадкові зникнення повітряних і морських суден у районі, відомому як "бермудський трикутник". Викрадення інопланетянами, вибухи метану, тимчасові діри, чаклунство вуду – ось неповний перелік припущень появи таємничого трикутника.
Велика ділянка океану між Флоридою, Бермудськими островами й Сан-Хуаном у Пуерто-Ріко вперше була названа "диявольським трикутником" в 1950 році в статті в “Associated Press”. Пізніше у світ вийшло ще кілька публікацій на дану тему, але по-справжньому недобра слава закріпилася за бермудським трикутником після виходу книги Чарльза Берлітца в 1974 році і її наступної екранізації. Багато невідповідностей і протиріччя в книзі були безжалісно розкритиковані, однак легенда одержала поширення. Проте, американська берегова охорона й учені всього світу свідчать: зникнення судів у районі бермудського трикутника відбуваються не частіше, ніж в інших часто відвідуваних місцях планети.
Неподалік від Гамільтона розташований вхід у відомі печери Крістал-Кейв (Крістал і Фентезі), під крівлею яких можна здійснити прогулянку по понтонному мосту, перекинутому через підземне озеро Кахо, прозорість води в ньому дозволяє вільно розглядати дно, відстань до якого щонайменше 16 м. Поряд знаходяться не менше знамениті печери Черч-Кейв, закриті для публіки. Це стародавнє карстове утворення, також відоме як Пейнтер-Вейл-Кейв, широко використовувалося в старовині для відправлення культів, а в самому центрі її розташоване найбільше підземне озеро Бермуд.
Пороми сполучають Гамільтон з островами Педжет, Уорвік, областю Сомерсет і Роял-Навал-Док'ярд. Кращі пляжні області столиці зосереджені навкруги району Саут-Шор-Парк, біля Бей-Біч і Елбоу-Біч а також навкруги затоки Джон-Сміт-Бей в окрузі Педжет. Природний парк Саут-Шор-Парк охороняє ряд кращих берегів Бермуд, охоплюючи цілу череду бухт і заток, розділених оголеннями кам'яних скель. Східний край парку утворює бухта Уорвік-Лонг-Бей – ділянка берега, сформована протяжним пляжем з рожевих і білих коралових пісків. Оскільки це місце практично не захищено мисами, Уорвік-Лонг-Бей славиться своїми хвилями підходящими для серфінгу достатньо високого рівня.
Пороми також зв'язують береги Гамільтон-Харбор, курсують до Грейт-Саунд, Сомерсет-Брідж і інших районів Мейн-Айленда, тому багато екскурсій по найживописніших місцях Бермуд проводяться прямо з борту порома. По всьому острову розкидані численні арки з дикого каменя – Мунгейтс. Згідно місцевої традиції, принесеної в XVIII столітті капітанами парусних суден, молодожони повинні пройти під аркою і їх бажання обов'язково збудуться.
Навкруги столиці також немало цікавих місць. Широко відомі заповідний парк Блю-Хоул-Парк з великим різноманіттям видів птахів, багатий рифовими рибами природний акваріум Девілс-Хоул в окрузі Сміт, а також налічуючі більше тисячі різновидів рослин Ботанічні сади Бермуд (1898 р.) в окрузі Педжет площею 36 акрів. Не дивлячись на досить своєрідні природні умови, остров'яни вирощують колосальну кількість зелених насаджень – практично повсюдно можна знайти величезну кількість невеликих, але дуже живописних парків – Пембрук-Марш, Спеніш-Пойнт Адміралті-Хаус (округ Пембрук), Робінсон-Бей, Девоншир-Марш, Пенхерст, Девоншир-Бей і Пальметто (Девоншир-Періш), Педжет-Марш і Уайт-Айленд (округ Педжет), Шеллі-Бей, Ебботс-Кліфф, Коні-Айленд, Уїлкінсон-Меморіал-Парк і Кроул-Вотерфронт (Гамільтон-Періш), Спіттал-Поунд, Уотч-Хілл і Вінтер-Хейвен (Смітс-Періш), а також Феррі-Пойнт, Роккі-Хілл, Маллет-Бей-Парк, Грейт-Хід, Кіндлі-Філд і обширна паркова зона в північній частині округу Сент-Джорджес. Також заслуговують на увагу Уорвік-Рідж, Уорвік-Паунд Саут-Шор-Парк і Аствуд-Парк-Енд-Біч в Уорвік-Періш, Черч-Бей, Сеймур-Пойнд і Вест-Вейл-Бей-Парк в окрузі Саутгемптон, Ног-Бей, Деніелз-Хід, Сомерсет-Лонг-Бей і Вірджинія-Парк в Сендіс.
Бермудські пляжі славляться білим піском з характерним рожевим відтінком, що надзвичайно рідко зустрічається в природі.
Найрожевіший пісок можна знайти на острові Бермуда, на відрізку узбережжя між затокою Уорвік-Лонг і затокою Хорсшу. На Бермудських островах існують як громадські, так і приватні пляжі, що належать готелям. Громадські пляжі закриті в темний час доби.
Кращі громадські пляжі:
Хорсшу-Бей – найпопулярніший пляж о. Бермуда, тому тут часто достатньо багатолюдно. Пляж розташований в бухті, що має форму підкови, обрамленої крутими скелями. Відокремлена ділянка в західній частині пляжу, що характеризується спокійними водами, особливо підходить дітям.
Джобсонс-Коув – пляж в крихітній бухті, оточеній скелями. Море в цьому місці спокійне, мілководне, з пологим піщаним дном.
Тобакко-Бей – найпопулярніший пляж на о. Сент-Джордес. Скелясті береги, крім відпочинку, дають змогу для зайнять сноркеллінгом.
Уорвік-Лонг-Бей – пляж, що навіть в самий розпал літнього сезону залишається небагатолюдним: довжина пляжної смуги складає 8 км. В вітряні дні тут підіймаються достатньо сильні хвилі.
Вест-Вейл-Бей – невеликий пляж на західному узбережжі о. Бермуда. В квітні тут можна побачити китів, мігруючих у пошуках їжі. За китами можна спостерігати з форту, розташованого на пагорбі, або з човна, що спеціально відправляється в море для спостереження за тваринами.
Численні затонулі судна, мангрові зарості, а також багатий кораловий риф пояснюють численність і різноманіття підводного світу Бермудських островів. Тут мешкають близько 650 видів риб. Біля північного узбережжя островів можна здійснити плавання під водою, де на дні океану покояться залишки суден XV-XX століть.
Розмір Бермуд, густина населення і велика кількість відвідувачів неминуче завдають збитку місцевим екосистемам. Тому недивно, що на території країни діє досить жорстке екологічне законодавство і розбито багато крихітних, але цілком ефективних природоохоронних зон. Острів Нонсач-Айленд, що розташований на південний схід від аеропорту Бермуд, охороняє зникаючого бермудського голуба "каху" – одного з найрідкісніших видів птаха на планеті. Доступ до острова обмежений, хоча Біологічна Станція Бермуд іноді проводить відвідини острова для туристичних груп.
Бермудські острови – зона розташування найпівнічніших коралів в Атлантиці, тому їх рифи привертають величезну кількість різноманітних морських істот. Для охорони підводного світу створено декілька заповідних зон – Куперс-Айленд, Чарліс-Айленд, Хангрі-Бей, Джілберт-Нейче-Ресерв, Касл-Айленд, Уоллсінгем і заповідник імені сера Хьюза.
Бермуди оточені досить небезпечними рифами. В бермудських рифах, особливо з північно-східного узбережжя, спочиває багато затонулих кораблів, які є цікавими об'єктами для сноркеллінгу й дайвінгу (видимість під водою тут нерідко досягає 60 м). До найбільш популярних дайв-пунктів відносять руїни "Констелейшн", що лежать на глибині всього 9 м, прилегле судно "Монтана", а також затонулі кораблі "Кетрін", "Кейт", "Церебус", "Аполла", "Хермес", "Мінні-Бреслауер", "Віксон", "Поллокшилдс" і безліч інших. Також зручні ділянки для занурень є в затоках Черч-Бей і Тобакко-Бей. Найкращий час для підводних екскурсій – з квітня по жовтень.
Сприятливі умови для віндсерфінга й вітрильного спорту можна знайти уздовж усього узбережжя Бермуд, найбільш популярні в цьому плані затоки Грейт-Саунд і Літтл-Саунд.
Бермудські острови мають надзвичайно велику для настільки малої території кількість турнірів з гольфу, причому дуже високого рівня. Відповідно кількість гольф-клубів тут просто величезна, а Королівський гольф-клуб Бермуд має 16 першокласних полів, що вважаються одними із кращих у регіоні.
Бермудський трикутник: існує безліч теорій, що пояснюють загадкові зникнення повітряних і морських суден у районі, відомому як "бермудський трикутник". Викрадення інопланетянами, вибухи метану, тимчасові діри, чаклунство вуду – ось неповний перелік припущень появи таємничого трикутника.
Велика ділянка океану між Флоридою, Бермудськими островами й Сан-Хуаном у Пуерто-Ріко вперше була названа "диявольським трикутником" в 1950 році в статті в “Associated Press”. Пізніше у світ вийшло ще кілька публікацій на дану тему, але по-справжньому недобра слава закріпилася за бермудським трикутником після виходу книги Чарльза Берлітца в 1974 році і її наступної екранізації. Багато невідповідностей і протиріччя в книзі були безжалісно розкритиковані, однак легенда одержала поширення. Проте, американська берегова охорона й учені всього світу свідчать: зникнення судів у районі бермудського трикутника відбуваються не частіше, ніж в інших часто відвідуваних місцях планети.
Неподалік від Гамільтона розташований вхід у відомі печери Крістал-Кейв (Крістал і Фентезі), під крівлею яких можна здійснити прогулянку по понтонному мосту, перекинутому через підземне озеро Кахо, прозорість води в ньому дозволяє вільно розглядати дно, відстань до якого щонайменше 16 м. Поряд знаходяться не менше знамениті печери Черч-Кейв, закриті для публіки. Це стародавнє карстове утворення, також відоме як Пейнтер-Вейл-Кейв, широко використовувалося в старовині для відправлення культів, а в самому центрі її розташоване найбільше підземне озеро Бермуд.
Пороми сполучають Гамільтон з островами Педжет, Уорвік, областю Сомерсет і Роял-Навал-Док'ярд. Кращі пляжні області столиці зосереджені навкруги району Саут-Шор-Парк, біля Бей-Біч і Елбоу-Біч а також навкруги затоки Джон-Сміт-Бей в окрузі Педжет. Природний парк Саут-Шор-Парк охороняє ряд кращих берегів Бермуд, охоплюючи цілу череду бухт і заток, розділених оголеннями кам'яних скель. Східний край парку утворює бухта Уорвік-Лонг-Бей – ділянка берега, сформована протяжним пляжем з рожевих і білих коралових пісків. Оскільки це місце практично не захищено мисами, Уорвік-Лонг-Бей славиться своїми хвилями підходящими для серфінгу достатньо високого рівня.
Пороми також зв'язують береги Гамільтон-Харбор, курсують до Грейт-Саунд, Сомерсет-Брідж і інших районів Мейн-Айленда, тому багато екскурсій по найживописніших місцях Бермуд проводяться прямо з борту порома. По всьому острову розкидані численні арки з дикого каменя – Мунгейтс. Згідно місцевої традиції, принесеної в XVIII столітті капітанами парусних суден, молодожони повинні пройти під аркою і їх бажання обов'язково збудуться.
Навкруги столиці також немало цікавих місць. Широко відомі заповідний парк Блю-Хоул-Парк з великим різноманіттям видів птахів, багатий рифовими рибами природний акваріум Девілс-Хоул в окрузі Сміт, а також налічуючі більше тисячі різновидів рослин Ботанічні сади Бермуд (1898 р.) в окрузі Педжет площею 36 акрів. Не дивлячись на досить своєрідні природні умови, остров'яни вирощують колосальну кількість зелених насаджень – практично повсюдно можна знайти величезну кількість невеликих, але дуже живописних парків – Пембрук-Марш, Спеніш-Пойнт Адміралті-Хаус (округ Пембрук), Робінсон-Бей, Девоншир-Марш, Пенхерст, Девоншир-Бей і Пальметто (Девоншир-Періш), Педжет-Марш і Уайт-Айленд (округ Педжет), Шеллі-Бей, Ебботс-Кліфф, Коні-Айленд, Уїлкінсон-Меморіал-Парк і Кроул-Вотерфронт (Гамільтон-Періш), Спіттал-Поунд, Уотч-Хілл і Вінтер-Хейвен (Смітс-Періш), а також Феррі-Пойнт, Роккі-Хілл, Маллет-Бей-Парк, Грейт-Хід, Кіндлі-Філд і обширна паркова зона в північній частині округу Сент-Джорджес. Також заслуговують на увагу Уорвік-Рідж, Уорвік-Паунд Саут-Шор-Парк і Аствуд-Парк-Енд-Біч в Уорвік-Періш, Черч-Бей, Сеймур-Пойнд і Вест-Вейл-Бей-Парк в окрузі Саутгемптон, Ног-Бей, Деніелз-Хід, Сомерсет-Лонг-Бей і Вірджинія-Парк в Сендіс.