Розробка туру в Болгарію

Туристу необхідно ознайомтеся в першу чергу з порядком оплати, бронювання і анулювання турів. Турфірми після оплати клієнтом депозиту бронюють місце в літаку і готелі. У разі відмови від поїздки, фірмі будуть пред'явлені штрафи, які вона на цілком законних підставах стягне з клієнта. При покупці туру виписується ваучер і туристична путівка. У цих документах перераховується набір послуг, які надає турфірма, і вказані терміни поїздки. Обов'язки сторін і штрафні санкції у разі пізньої ануляції туру обмовляються в договорі. Ознайомтеся з переліком послуг, вказаних у ваучері, і перевірте їх відповідність вашому замовленню, використовуючи міжнародні туристичні терміни.
У будь-якій державі туризму зазвичай приділяють пильну увагу, позаяк ця галузь - одна з найприбутковіших для національних економік. А в Україні туристична галузь, як свідчать фахівці, належної підтримки не має і тому не може називатися поважним словом "індустрія". Та певний прогрес усе ж зафіксовано: в 1997 році на ринку туристичних послуг України працювали 2800 операторів. Однак через численні скарги клієнтів турфірм на якість послуг (зміна місця проживання туриста без попереднього узгодження, недостовірна інформація про умови туру тощо) призупинено дію ліцензій низки туристичних агенцій. Отже, за даними Державного комітету з туризму, що опікується галуззю, на лютий 1998 року ліцензії на провадження турбізнесу мають не більше 2500 фірм.
Українська специфіка - туризм "за сумісництвом"
Організація поїздок за межі України - справа доволі прибуткова, і на ній заробляють гроші безліч організацій, зокрема й туристичні агенції. Тим часом, у більшості держав закордонний туризм посідає якраз останнє місце. Так, у Японії з 15000 турфірм тільки 5% організовують поїздки за її межі, решта працюють на іноземний та внутрішній туризм. Фахівці Держкомтуризму вважають, що сьогодні в Україні варто розвивати саме в'їзний туризм, адже він дає додаткові робочі місця та валютні надходження.
Утім, не туризмом єдиним живуть турагенції: 75% з них займаються подорожами, так би мовити, "за сумісництвом", спеціалізуючись в основному на торговельно-посередницьких операціях. Об'єктивний і той факт, що у 1995-1997 роках попит на дешеві туристичні тури стрімко зменшився, і розпочати роботу та вижити на ринку, конкуруючи з турпродуктом великих фірм, майже неможливо. "Багатопрофільні" турфірми працюють, як правило, тільки в літній сезон, коли попит на турпослуги зростає, роботу з закордонними партнерами - готелями, перевізниками - такі фірми провадять на невисокому професійному рівні, за принципом: "Я там відпочивав, було дешево й гарно, тепер - організую тур". Як наслідок, якість послуг подібних агенцій досить низька. Стабільне становище мають лише ті спеціалізовані туристичні фірми, що працюють від початку 90-х або ж є дочірніми структурами великих компаній, зокрема авіаційних (турагенції "Кий-Авіа", "Санейр").
Узагалі, солідну фірму від "сезонника" відрізняє пристойний офіс, кваліфікований менеджер, належним чином організована інформація (буклети з описом послуг, туру і його вартості, які приємно взяти до рук), і нарешті - наявність ліцензії Держкомтуризму. Та щоб бути повністю застрахованим від несподіванок, фахівці радять звертатись до великих київських турфірм, що мають регіональні представництва, або ж розпитати, як їздилося тим, хто послугами агенції вже скористався.
Лічені "гранди" подорожнього бізнесу здатні торгувати власним турпродуктом
Спектр туристичних послуг, які надають сьогодні в Україні, настільки різноманітний, що може задовольнити будь-який смак та гаманець. Вітчизняні турагенції працюють як з готовим туристичним продуктом, так і з власним. Перший закуповують у закордонних турагенцій: на вибір 2-3 готелі, домовленість про спосіб доставки туристів до пунктів призначення, перелік екскурсій, гід-перекладач. Більшість представлених на ринку агенцій працюють саме так. Сформувати власний продукт можуть дозволити собі тільки великі компанії, такі, наприклад, як "Гамалія", "Супутник-Україна", "Кий-Авіа", "САМ", "Альфа-Тревел бюро". Нині ці оператори пропонують власні тури, розраховані як на клієнтів з низьким і середнім добробутом, так і на багатого покупця. До речі, розроблення власного турпродукту дозволяє поліпшити якість послуг, дещо зменшити ціну й отримати додатковий прибуток - за рахунок надання послуг власними гідами, розширення пропозиції готелів із різним рівнем цін, добору дешевших авіаперевізників.
При цьому послуги покупцю з середнім достатком нічим не гірші від тих, які отримує "дорогий" клієнт. Це не стосується ексклюзивних, елітних турів, коли турист почувається кимось на зразок "члена королівської родини". Щоправда, ціни на такі тури починаються з чотиризначних сум. До вартості елітного туру входить авіапереліт у бізнес-класі, трансфер (перевезення туристів) легковими автомобілями або ж прокат авто, проживання в п'ятизірковому готелі (умови проживання визначені до дрібниць: від краєвиду з вікна і до меню). За бажанням, український турист відпочине і за системою Super Club, яка включає користування гольф-клубами, тенісними кортами, дискотеками, барами, ресторанами, верховими кіньми. Всі витрати вже входять до вартості путівки, і гроші під час подорожі клієнтові знадобляться хіба що на сувеніри.
Складові вартості туру: перевезення до місця відпочинку, проживання в готелі, страхування, трансфер, податки, додаткові витрати на заробітну плату й рекламу, прибуток (див. таблицю 2). За словами операторів ринку, основні витрати - до 20% - припадають на зарплату і рекламу, 20% - ПДВ, до 40% - перевезення до місця відпочинку. При цьому ціна авіаквитків, що купують через турагенцію, на 25-30% нижча, ніж при купівлі безпосередньо в авіакомпанії. За поданням Держкомтуризму, знято податок, який стягували з прибутку від продажу квитків, що дозволяє турфірмам дещо зменшити і вартість турів.
У цілому податкова політика держави, як зазначають оператори, не шкодить турфірмам прямо, однак багато податків опосередковано впливають на формування ціни турпродукту. Наприклад, підвищивши податок на землю, держава збільшила тим самим і вартість путівок до санаторіїв, будинків відпочинку, ціни за проживання в готелях. Окрім того, в Україні дуже дорогі авіаперевезення. Сьогодні , за даними Держкомтуризму, всі види оподаткування поглинають 70-85% прибутку турфірм, тоді як у Польщі сумарні податки на туристичні послуги становлять 7%, а в Росії на тури, аналогічні тим, що їх пропонують українські турфірми, ціни на 20-30% нижчі.

З виділенням "шоп-турів" у окрему категорію бізнесу на ринку турпослуг порядку побільшало
Більшість співвітчизників, які подорожують у межах України, пропозиції туристичних компаній практично ігнорують, воліючи відпочивати самостійно. Причина проста - подорож усередині держави "з допомогою" туристичних фірм коштує на 20-60% дорожче, ніж самостійна. Відпочинок за кордоном через турфірму - на 60-100% дешевший за самостійний туризм.
Основні принади для "внутрішнього" українського туриста - Прикарпаття, Причорномор'я, узбережжя Азовського моря і Крим. Найпотужніші оператори, що пропонують послуги внутрішнього туризму, - "Крим Тур", "Олімп Тревел", "Україна-Русь", "Супутник-Україна", "САМ", "Херсонтурист".
Сьогодні, за свідченнями директора турфірми "Санейр" Наталії Суворової, оператори значну увагу приділяють дитячому відпочинку як у межах країни, так і за кордоном. Розвитком внутрішнього дитячого і молодіжного туризму вирізняється фірма "Супутник-Україна", яка також успішно здійснює й екскурсійну діяльність, що в Україні майже вимерла.
Що стосується закордонного відпочинку, то дуже розвинутий круїзний туризм, де законодавці мод фірми "Примекспрес" і "Тартус". За інформацією директора фірми "Примекспрес" Сергія Халкова, в Україні переважають два різновиди круїзного туризму: класичний - Лондон, Париж, Рим тощо та екзотичний - по Амазонці, Карибських островах і Середземномор'ю. Причому, зазначає фахівець, зник стихійний і непередбачуваний інтерес до подорожей із комерційною метою - встановився чіткий розподіл між туризмом задля розваг та відпочинку і "шоп-турами".
Поки що, за даними Всесвітньої туристичної організації, у рейтингу країн за кількістю туристів, які їх відвідали 1997 року, Україна посідає 37 місце. Та її багатовікова історія, гостинність народу, культурні традиції, природа, рекреаційні зони дедалі більше привертають увагу інтуристів. Найпопулярнішими торік були курорти Прикарпаття, тури до Львова, Києва, Дніпровські круїзи з Києва до Одеси і назад. Круїзні фірми пропонують культурні, розважальні програми на кораблях із залученням зірок української естради. Частка іноземців з "близького" та "далекого" зарубіжжя у такому рейсі сягає подеколи 55%. Тільки в Криму в 1997 році відпочили 1 млн 200 тис. росіян, 65 тис. туристів прибули зі США. З Iспанії - 1900.
Значна проблема, на думку експертів, - вартість українських в'їзних віз. Сьогодні віза для інтуриста коштує $75-100. При цьому, наприклад, до Естонії віза коштує лише $20, до Німеччини - 40 DM, до Єгипту - $20. Держкомтуризм вирішує в МЗС питання про зниження вартості візи. Наприклад, в'їзна віза до Iзраїлю коштує $20, отже, і туристи з цієї держави за відвідини України мають платити стільки ж.

Щодо відпочинку за кордоном, то найпопулярніші серед українських туристів - країни Середземномор'я. При цьому, наприклад, в Iспанії, Туреччині, на Кіпрі чи в Тунісі за помірну плату отримаєте якісні послуги, які в західноєвропейських містах коштуватимуть в 1,5-2 рази дорожче.
У 1997 році послугами туристичних фірм для виїзду за кордон скористались 3,6 млн осіб. За словами директора з туризму турфірми "Яна" Наталі Бадешко, особливо популярними були тури до Туреччини - продано 687 путівок, Болгарії - 382, на острів Крит - 317, до Словаччини - 289, до Франції - 103 путівки. Багато туристів подорожують також до Iспанії, Iталії, Мальти, Тунісу, Греції, Угорщини, Польщі, Чехії. У сегменті закордонного туризму пропозиція досить велика, є як недорогі тури - до Болгарії, Туреччини, Румунії, так і дорогі - на Мальдіви, Сelebrity Lines (круїзні тури на комфортабельних теплоходах класу люкс, приурочені, як правило, до таких свят, як Різдво, Новий рік тощо), на Карибські, Бермудські острови, до Південної Америки, на острів Мадейра і навіть на Північний полюс.
Український клієнт, як зазначають представники турфірм, поступово стає дедалі вимогливішим і перебірливим. Він хоче не просто поїхати і "посмажитись" на сонечку, як це було ще кілька років тому, а отримати якісний відпочинок, із насиченою культурно-пізнавальною програмою. Попри те, що український турист нині може взимку засмагнути десь у Південній півкулі, а влітку - потупцювати у повстяниках на Північному полюсі, сезонні перепади попиту все ж існують, і пік припадає, природно, на липень-серпень. Серед фірм, що працюють на закордонний туризм, вирізняється "САМ" - недержавний спадкоємець в Україні радянського "Супутника". Не дивно, що саме "САМ" посідає перше місце в рейтингу Держкомтуризму. Через цю фірму минулого року виїхав на відпочинок 16191 турист - стільки ж, скільки через чотири фірми разом узяті, що обіймають в рейтингу місця з другого до п'ятого. Найбільші компанії-оператори закордонного туризму: "Гамалія", "Яна", "Супутник-Україна", "Кий-Авіа", "Укртехінтур", "Відештраль". Близько 40% нових клієнтів звертаються до турфірми за рекомендаціями своїх знайомих, які вже скористалися її послугами. Але це не применшує значення реклами, що здійснюється як традиційними методами - через оголошення в друкованих ЗМI, відео- та радіорекламу, так і через спонсорську діяльність. Значне місце відводиться підготовці буклетів, каталогів і роботі з окремими поважними клієнтами.
Iноді, аби привернути увагу потенційного клієнта, турфірми в рекламних проспектах занижують вартість турів. I тільки коли "клієнт дозрів", йому розповідають, за що і скільки він заплатить додатково. Такі рекламні виверти, до речі, нерідко спричиняють скарги, що можуть коштувати ліцензії. Конкурентоспроможними за якістю послуг фахівці вважають не більше 20% фірм. Причому ці "гранди" поки що мирно співіснують на ринку.
Турфірми покладають надії на майбутні заробітки українських трудящих
Деякі турфірми намагались розширити свої можливості в іноземному туризмі, вкладаючи гроші в ремонт закладів відпочинку у Криму та Карпатах. Утім, комерційні сподівання поки що не виправдалися. Скромна кількість клієнтів не дозволила навіть повернути вкладені в ремонт кошти. Сьогодні турфірми віддають перевагу роботі з санаторіями і будинками відпочинку на основі "дистанційного партнерства", закуповуючи частину місць і не ризикуючи великими коштами. Це призводить, а надто у Криму, до активної експансії російського капіталу в готельну інфраструктуру.

Через складності роботи на ринку послуг і його непередбачуваність припиняє роботу низка великих операторів. Наприклад турфірма "Україна", яка ще кілька років тому була одним із лідерів вітчизняного туризму, а нині збанкрутувала саме через невміння спрогнозувати попит. Розраховуючи на значний потік клієнтів, "Україна" взяла кредит для закупівлі місць у готелях, бронювання авіаквитків та рекламної кампанії. Однак охочих скористатися послугами виявилося зовсім мало - за підсумками року фірма зазнала великих збитків. Наступного після фіаско року керівництво "України" пішло ва-банк, знову роблячи ставку на велику кількість бажаючих відпочити. В результаті - знову збитки, загальна сума яких, за інформацією обізнаних фахівців, сягнула $500 тис.
Учасники ринку туристичних послуг будь-які зміни на краще пов'язують насамперед зі змінами державного підходу до туризму як до галузі та з поліпшенням економічної ситуації, коли підвищиться купівельна спроможність населення. За словами заступника генерального директора провідного туристичного оператора - фірми "САМ" Анатолія Матвієнка, "сьогодні багато українських робітників - наші потенційні клієнти. Та якщо вони не отримують зарплати, то автоматично випадають з числа покупців наших турів. А робітники Росії, незважаючи на всі тамтешні проблеми, їздять відпочивати за кордон, у тому числі до Iталії, не найдешевшої держави у плані вартості послуг. Тому, поки в країні не буде економічної стабільності, поки люди вчасно не отримуватимуть достойну зарплату, - в українському туристичному господарстві будуть проблеми" .
На західноукраїнському ринку турпослуг переважають середні та малі фірми
Характерною особливістю їх діяльності є, з одного боку, орієнтація на традиційні форми відпочинку, вже апробовані українцями у минулі сезони: наприклад, львівська фірма "Планета-Експрес" пропонує звичні тури для сімейного відпочинку на курортах Хорватії, озерах Словаччини або популярних болгарських курортах, куди що три дні курсуватиме комфортабельний автобус. Звісно, автобусне сполучення з курортом значно здешевлює вартість туру.
Високий рівень сервісу і помірна вартість - переваги курортів Туреччини - Анталія, Сіде, Кемер, Белек, причому львів'яни мають можливість добиратися до місця літаком, який щотижня літатиме зі Львова. А тим, кого приваблюють морські подорожі, пропонують круїзи на комфортабельних суднах, таких, як теплохід "Дмитро Шостакович".
У той же час характерними для невеликих фірм є нетипові форми організації відпочинку, які мали б привабити вибагливіших клієнтів. Це, зокрема, відпочинок у Iспанії - Коста- Брава чи Пальма-де-Майорка, і, як зауважує директор "Планети-Експрес" Надія Яриш, у таких поїздках клієнти не обмежуються пляжем: зріс попит на екскурсії до Ніцци, Монако, Мадрида або Парижа. Людям із грошима та фантазією при поїздці в Iспанію надається можливість індивідуально обирати час, кількість днів, клас готелю чи апартаментів, а не пристосовуватися до розробленого заздалегідь єдиного для всіх маршруту.
Щодо загальної ситуації у Галичині з літнім відпочинком, представники великого київського турагентства у Львові одноголосно відзначають майже 50-відсотковий спад попиту на послуги порівняно з минулим роком. Фахівці стверджують, що це пов'язано з вимиванням обігових коштів у підприємств з введенням податкових змін, із зниженням прибутковості бізнесу з тієї ж причини тощо. Тенденція повсюдна, не тільки на Заході України. Регіональне представництво відправляє близько 30 осіб щомісяця. Якщо у період осінь/весна переважали дешеві тури - 300-400 доларів за мандрівку, то тепер попит формується в межах від 800 доларів. Найвищий попит - на болгарські пляжі. Незважаючи на те що загалом для одного представництва у Львові результати задовільні, менеджери турагентства відзначають, що потужності фірми використовуються на 30 відсотків.
Звісно, становище неможливо порівнювати з тогорічним напливом, коли в компактний офіс турагентства неможливо було увійти - люди юрмилися навколо менеджерів, вимагали підвищити комфортність турів, продовжити терміни перебування до трьох-чотирьох тижнів і всією своєю поведінкою розвінчували міф про те, що ми живемо в бідній країні.

Примітка: Частка витрат за тими чи іншими позиціями залежить від географічного положення країни, авіаагенції, що обслуговує переліт, класу готелю, класу номера в готелі, вартості в'їзної візи, рівня страхових послуг. Наприклад, переліт з Києва на Мальдіви становить 70% вартості туру, до Бразилії - 65%, до Iталії - 35%.


В Україні Державний реєстр суб'єктів туристичної діяльності провадиться Державним комітетом України з туризму. Під ліцензування підпадають такі види діяльності: організація приймання й обслуговування іноземних туристів (іноземний туризм), організація приймання й обслуговування вітчизняних туристів (внутрішній туризм), організація поїздок за межі України (закордонний туризм).
Збори ЄБРР як чинник розвитку іноземного туризму
Великі надії оператори, що спеціалізуються на іноземному туризмі, пов'язували з травневим форумом ЄБРР, який мав помітно вплинути на розвиток та підвищення якості обслуговування у київських готелях. Відремонтовано самі будівлі, замінено обладнання, меблі, запроваджено додаткові послуги, оновлено телекомунікаційні мережі, особливої "муштри" зазнав персонал тощо. Збагатилось меню ресторанів та їдалень, багато готелів стали 4-зірковими.
Iнфраструктурні зміни дозволять, на думку керівників турфірм, надавати іноземним гостям якісніші послуги, адекватні вартості проживання. При цьому підвищиться привабливість роботи з іноземними туристами як у Києві, так і в Україні в цілому. Після реконструкції готельного господарства столиці можна очікувати появи в секторі іноземного туризму низки нових операторів, які поки що працюють виключно в туризмі закордонному.
Перебування одного іноземного туриста в Україні можна порівняти з прибутком від експорту 9 т кам'яного вугілля, 5 т марганцевої руди чи 2 т високосортної пшениці.