Бойко М.Г., Гопкало Л.M. Організація готельного господарства: Підручник. - К.: Київ, нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 448 с.

5.1. Архітектура та інтер’єр на підприємствах готельного господарства

Архітектура як мистецтво проектування, спорудження та оздоблення будов створює штучне середовище, зручне для комфортного перебування людей.

Архітектурні рішення будівель підприємств готельного господарства мають індивідуальний стиль, техніку виконання. За архітектурних засобів створюється мікроклімат для комфортнoro перебування людей.

Характерними ознаками земельної ділянки підприємства готельного господарства є:

- зручна транспортна розв ’язка;

- можливість зручного сполучення із центром міста й вокзалами;

- вільні території для облаштування під’їздів і стоянок для пасажирських, екскурсійних автобусів, автомобілів.

Крім цього, слід враховувати, що служба постачання деяких функціональних приміщень готельного підприємства має ряд спеціальних підсобних і складських зон, які вимагають індивідуального під’їзду вантажного транспорту й організації завантаження, розвантаження та зберігання товарів.

До ділянок для розміщення підприємств готельного господарства висувають ряд архітектурно-ландшафтних вимог: наявність озеленення, водоймищ, тощо. Бажано, щоб ці підприємства були розташовані поряд із зеленою зоною.

Під час проектування підприємств готельного господарства необхідно правильно використати рельєф і ландшафт для органічного

Иврднання зовнішнього та внутрішнього простору. Рельєф і природне Вюедовище є основними компонентами для досягнення естетичної Виразності підприємства.

BL Одним із важливих критеріїв, якому повинна відповідати ділянка Bp будівництва готельного підприємства, є екологічна комфорт- ВЬпь. Підприємства готельного господарства не слід розміщати Вмрпатогенних зонах міст. Чистота повітряного басейну, рівень Вшу, аерація, інсоляція повинні відповідати санітарно-гігієнічним Нтлативним вимогам.

Вибираючи ділянку для забудови, варто також враховувати міських інженерних комунікацій (водопровід, каналізація, Ирвктрокабель), можливість телефонізації та підключення до існую- Hbx інженерних міських мереж з урахуванням їх потужності та розмі- ВЬШІЯ, що значно змінює вартість будівництва підприємства готель- Вро господарства.

В Функціональною особливістю архітектурних споруд є призна- Вшня будівлі,'що визначає кількість приміщень, їх склад, взаємо- Нрзташування та розміри.

Як свідчить аналіз практики проектування та будівництва підприємств готельного господарства, житлову частину проектують за: Вммокутною, компактною, атриумною або ускладненою формою плану. Вкідприємства готельного господарства з прямокутною та ускладне- Вб формою плану більш поширені, ніж з компактною й атриумною. Вр вибір форми плану впливають: містобудівні особливості ділянки Вшівництва, її розмір і форма, санітарно-гігієнічні та протипожежні ВМІмоги, техніко-економічні показники, а також творчий задум архі- Кстора.

Прямокутну форму плану застосовують у будинках підпри- готельного господарства різної поверховості та довжини. На Вюові прямокутних планів зазвичай споруджують будинки у формі ВІфалелепіпеда.

Компактна форма плану (подібна до кола, еліпса, квадрата, кутника) більш властива багатоповерховим готелям баштового. Вузол вертикальних комунікацій при такому плануванні часто приміщений у центральній частині будинку. Загальні коридори не видовжені; відстані від вертикальних комунікацій до входів в номери відносно невеликі. Готельні підприємства з компактною

формою плану доцільно споруджувати на невеликих ділянках, що звільняються після реконструкції міст; у районах з великою кількістю зелених насаджень; на гірських схилах і т.п.

Ускладнена форма плану житлової частини має багато варіантів: «трилисники», «хрестовини»; різні криволінійні форми. Зміна напрямку загальних горизонтальних комунікацій не справляє враження про монотонність коридору, що виникає у будинках із прямокутною формою плану. Однак при складних формах не всі номери розташовані рівномірно. Наприклад, у номерах, розташованих у внутрішніх кутах будинку, погіршуються умови освітлення й інсоляції (можливе затінення номерів, особливо розміщених на нижніх поверхах), номер проглядається з вікон інших приміщень.

Атриумна форма плану (із внутрішнім двором, забудованим по периметру) дозволяє розмістити на поверсі велику кількість номерів. Найчастіше у внутрішньому обгородженому дворі розміщують загальні галереї або приміщення для обслуговування.

Функціональні вимоги обумовлюють поділ будівель на різні типи, які формувались відповідно до соціальних, економічних умов. Функціональні, конструктивні та художні вимоги в архітектурі визначають архітектурні стилі будівель.

'Стиль інтер’єру — це сукупність основних ознак архітектури певного історичного періоду й окремого народу, що виявилися в особливостях функціональної, конструктивної і художньої складових.

Архітектурний стиль включає в себе характерні, специфічні для певної епохи елементи як соціально-функціонального, техніко-еконо- мічного, так і ідейно-естетичного характеру.

У XX ст. підприємства готельного господарства будували за різними стилями, які або уособлювали середньовічну архітектуру, або відрізнялись яскравим авангардизмом (авангардизм - це загальна назва різних напрямів у мистецтві XX ст., для яких характерні розрив із традицією реалістичного художнього образу, пошуки нових засобів виваження). Під час проектування підприємств здійснювався пошук єдності комфорту, національних особливостей, гармонії із зовнішнім середовищем.

На сучасному етапі основними проблемами розвитку архітектури в готельному господарстві є художня виразність архітектурної споруди та гармонійна цілісність її внутрішнього простору.

В архітектурі розроблені такі правила організації внутріш- Крго простору:

1. Відкритість внутрішнього простору для зовнішнього середовища.

2. Внутрішній простір повинен бути достатньо просторим, щоб вмістити значну кількість людей.

3. Внутрішній простір приміщення повинен бути ізольованим у межах функціонального призначення приміщення.

4. Простір приміщень повинен бути цілісним, безперервним, гармонійно сполучатися з іншими приміщеннями.

Принципи організації внутрішнього простору на підприємствах рельного господарства відображені нарис. 5.2.



Основне завдання ландшафтної архітектури полягає у відтворенні природного середовища, створенні цілісних антропогенних ландшафтів, які позитивно впливають на людину.

Природний ландшафт - це натуральне, природне середовище, що не є результатом діяльності людини.

Антропогенний ландшафт - це середовище, що виникло як результат людської діяльності. Залежно від соціально-економічних функцій розрізняють декілька видів антропогенних ландшафтів:

- сільськогосподарські;

- промислові;

- урбаністичні (міські);

- рекреаційні (для відпочинку).

Інтер’єр підприємств готельного господарства як і архітектурні рішення має специфічні особливості. Вони існують у планувальній структурі будинку, поєднанні приміщень між собою, розміщенні меблів і обладнання, фарбуванні стін, рішенні кольору та світла, своєрідності оформлювального оздоблення.

Специфіка інтер’єру підприємств готельного господарства пов’язана і з функціональним призначенням різних приміщень. Це обумовлено тим, що підприємство готельного господарства крім послуги розміщення повинно організовувати надання різних додаткових послуг.

Інтер’єр підприємств готельного господарства - це:

«А організація внутрішнього простору будівлі, що являє собою зорово обмежене, штучно створене середовище, яке забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини;

А організація внутрішнього простору, що, здатна справляти величезний естетичний та психофізіологічний вплив на людину;

організація внутрішнього простору приміщення, який являє собою штучно створене середовище для життєдіяльності людини.

Інтер’єр як організований внутрішній простір, є невід’ємною частиною архітектури.

Ebr Один із основних принципів побудови інтер’єру підприємств Ирвьного господарства - це органічне поєднання з навколишньою Иіродою. Пейзаж, що відкривається з вікна приміщення, стає Нюхідним елементом внутрішнього простору.

Нр. Для гармонізації зовнішнього та внутрішнього простору в при- Нмннях підприємств готельного господарства використовують такі Никгєрні прийоми, як:

- застосування одного й того ж матеріалу для облаштування HL підлоги у вестибюлі та перед входом до нього;

-використання однакових матеріалів для оздоблення внутріш- ніх і зовнішніх стін. Цей самий прийом поширюється при вимощенні чи покритті підлоги вестибюля, холів, залу ресторану, фойє, розташованих на першому поверсі.

Специфічними характеристиками інтер’єру підприємств готельного господарства є:

і поєднання внутрішнього простору з зовнішнім;

внутрішній простір як основа архітектурних рішень;

органічний зв ’язок із зовнішнім середовищем.

Це підсилює закономірне поєднання окремих елементів внутИрого та зовнішнього простору в єдиній системі. Комфортність Нрування споживача готельних послуг на підприємстві залежить чином від того, наскільки точно та зручно організовані в ті процеси, для яких призначено цей простір.

Створюючи архітектурний образ у контексті емоційного впливу, враховувати особливості компонентів, що його формують вкладають елементи інтер’єру, а саме:

• Просторова форма-оболонка: визначає межі внутрішнього комфорту. ступінь ізольованості, розподіл на ділянки, зони (зона Нрги, відпочинку, торгова зона).

• Елементи обмеження форми-оболонки (стіни, перегородки, Нигі, підлога) створюють індивідуальний художній образ за допомогою матеріалу, кольору, пластики.

HuПредметне наповнення (обладнання, меблі) визначає функ- ИРгальний зміст інтер’єру.

Важливим аспектом інтер’єру приміщень підприємства готель ного господарства є їх функціональна доцільність, яка визначається взаємним розташуванням функціональних груп приміщень за рів. нями, що створює об’ємно-просторову структуру будівлі.

Внутрішній простір, здатний забезпечити необхідний функціональний процес і комфорт, залежить від матеріально-технічних умов. Функціональна доцільність інтер’єру взаємопов’язана з економічною доцільністю. Економічна доцільність інтер’єру закладається під час проектування, будівництва й експлуатації споруди.

Пошуки раціонального використання внутрішнього простору на підприємстві готельного господарства обумовили створення багатофункціональних приміщень. Зокрема - це кафе-бари, кіноконцертні зали, ресторани (банкетні зали) тощо.

Трансформація простору вплинула на предметне середовище інтер’єру. Зокрема використовуються меблі, що поєднують декілька функцій (ліжко-диван, ліжко-шафа, стіл-тумба). Це дозволяє раціонально використовувати площу номера.

Архітектурне рішення вважається економічно виправданим, якщо при цьому враховується сполученість приміщень, розташування обладнання, художнє рішення, освітлення, акустика.

Вимоги до внутрішнього простору змінювались зі зміною соціальних умов. У цьому виявилась така особливість інтер’єру, як соціальний характер. Під впливом складних соціальних змін змінювались і типи споруд, з’являлись нові види внутрішнього простору, по-різному використовувалось декоративне мистецтво в інтер’єрі приміщень.

Сприятливі умови життєдіяльності людини на підприємствах готельного господарства забезпечуються завдяки створенню комфорту як у самій будівлі підприємства готельного господарства, так і на території, що прилягає до неї.

Поняття загального комфорту внутрішнього простору підприємств уособлює екологічний, функціональний та естетичний комфоРт середовища будь-якого приміщення.

Екологічний комфорт створюється оптимальним для організму людини поєднанням температури, вологості, швидкості руху повітря та теплової дії. Наприклад, для виконання легкої фізичної роботи



Таким чином інтер’єр будь-якого приміщення підприємства вільного господарства повинен забезпечувати екологічну, функціональну й естетичну комфортність.

у сучасній архітектурі при формуванні художнього рішення інтер’єру приміщень велике значення мають такі компоненти, як:

- колір;

просторова декоративність;

- меблі й обладнання; прикладне мистецтво; ландшафтна архітектура;

- освітлення.

Отже, поняття «інтер’єр» трактується більш широко, ніж термін Ииюлаштування номера меблями». Під ним розуміють внутрішню Нюїтектуру будівлі, комплекс приміщень, які входять до неї з усім устаткуванням, обробкою архітектурних поверхонь і елементів, номер фондом, сходами тощо.

Підприємства готельного господарства створюють власний фірмовий стиль в оформленні інтер’єру, який стосується не тільки Bfeep’epy будинку, але і форми одягу обслуговуючого персоналу, Вреджів, бланків, посуду тощо.

Незалежно від типу і категорії готелю інтер’єр повинний мати ИЬЄВНУ виразність, кожен предмет - гармоніювати з приміщенням, у кожному він знаходиться, тобто відповідати композиційним вимогам.

Композиція - це закономірне поєднання окремих елементів з

урахуванням засобів вираження в єдиному цілому. Кожен елемент Повинен виокремлюватись, бути своєрідним, мати характерні особливості.

Розрізняють три види композиції:

- фронтальну (площинну);

- об'ємну;

- глибинно-просторову.

Усі вони взаємозалежні та часто поєднуються в одній, наприклад просторова містить фронтальну й об’ємну композиції. Композиція залежить від функціональних, техніко-економічних і естетичних вимог. Основним її завданням є забезпечення гармонічного поєднання^Н всіх складових елементів у єдине ціле.

У Гармонія - зв’язок, відповідність, узгодженість окремих сторін предметів або явищ, специфічна єдність в багатогранності.

Найбільш повно така узгодженість виражається в математичній і художній і естетичній гармоніях.

- Математична гармонія - відповідність (пропорційність) елементів між собою і відносно до цілого у вигляді визначених ЧИСЛОвих пропорцій.

- Естетична гармонія - визначається використанням естетичних законів, пов’язаних з естетичними переживаннями. Відчутгя насолоди при сприйнятті простору визначає якісну сторону гармонії.

- Художня гармонія - безпосередньо пов’язана з мистецтвом виражається через органічний взаємозв’язок усіх компонентів худоЖнього витвору.

Створюючи композицію, використовують різні засоби художньої виразності, до яких належать: єдність і підпорядкованість, тектоніка, співвідношення архітектурних форм за різними їх властивостями,. пропорції і пропорційність, масштаб і масштабність, ритм, ілюзорне сприйняття простору.

Єдність і підпорядкування - основний архітектурний закон, ЩО є зовнішнім проявом як однієї, так і сукупності різних форміНайпростішим проявом єдності є проста, нічим не розподілена форм центральної частини, що підпорядковує собі інші. Єдність складної форми досягається розподілом її на нерівні за значимістю частини, одна з яких домінує і таким чином підпорядковує собі інші. щ

Тектоніка - особливості взаємного розташування частин будівлі, споруди та співвідношення їх форм і пропорцій. Тому художнІ якості інтер’єру залежать від характеру розташування основних форм.У різних архітектурних стилях існували різні системи: у давньо- грецькій архітектурі - стояково-балкова тектоніка, давньоримській тектоніка стіни, готичній - тектоніка каркасних систем. З появоЮ у будівництві нових матеріалів і конструктивних прийомів виникла-И тектоніка просторових конструкцій.

Співвідношення архітектурних форм за різними їхніми властивостями - одна з умов створення художньої композиції. Співвідношення можливі за розмірами, формами, кольорами, фактурою. Вони визначаються ступенем подібності чи розходження між однорідними якостями та виражаються в таких поняттях: тотожність, нюанс, контраст.

Співвідношення однакових властивостей в елементах, що зіставляються, називаються тотожними. Співвідношення, що подібні до тотожних, але мають невеликі розходження, називаються нюансними. Нюанс як прийом використовується для недопущення монотонності в композиції. При збільшенні розходжень у величинах, що зіставляються, порушується єдність композиції. Співвідношення з різко вираженими розходженнями називаються контрастними. Тотожність, нюанс і контраст є засобами досягнення композиційної єдності.

Пропорційність як гармонія кількісних відносин є однією' & важливих позитивних якостей композиції, а пропорції - основним засобом досягнення гармонії. Пропорції - це дотримання співвідношення частин цілого між собою, пропорційність - найпростіша функціональна залежність між величинами, яка грунтується на дотриманні пропорцій, правильному співвідношенні розмірів, частин чого-небудь.