Бойко М.Г., Гопкало Л.M. Організація готельного господарства: Підручник. - К.: Київ, нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 448 с.

1.2. Історія розвитку готельного господарства України та м. Києва

У XVI-XVII ст. Київ був одним із головних торговельних центрів Східної Європи, де перехрещувались торгові шляхи зі Сходу на Захід. Для потреб заїжджих купців у місті створювали спеціальні гостині двори. Притулком для подорожуючих слугувала корчма, де мандрівники могли розміститися та харчуватися. При монастирях також існували осередки для ночівлі подорожуючих.

У другій половині XVII ст. на території Чортомлицької Січі - адміністративного та військового центру запорізького козацтва було створено «Грецький дім» - перший засіб розміщення для іноземних посланців і купців. Це обумовлювалось інтенсивним веденням торгівлі а також тим, що на Запорізькій Січі здійснювали транзитну торгівлю всі українські території і Московська держава з країнами Сходу.

Проте помітний розвиток готельного господарства розпочинається лише в другій половині XIX ст., який характеризувався будівництвом поштового шляху від Москви до Києва через Калугу, Глухів, Путивль, Конотоп з поштовими дворами та станціями, що одночасно виконували функції готелів.

Постоялі двори, притулки, корчми з’явилися у міському господарстві Києва за часів Київської Русі. Перший поштовий двір засновано у 1725 р. В ньому можна було отримати послуги розміщення та харчування, замінити коней.

Київ у цей період був одним із центрів паломництва, що зумовило потребу в будівництві готелів для прочан.

Розвиток туризму в XIX ст. сприятливо впливав на активізацію будівництва готельних підприємств. Київ став основним містом для забудови. До початку XIX ст., маючи вигідні природно-кліматичні умови, географічне положення та багату архітектурно-історичну спадщину, місто мало всі можливості для того, щоб стати туристичним центром Східної Європи.

У 70-90-х роках XIX ст. Київ був важливим залізничним вузлом Російської імперії, що значно зміцнювало його зв’язки з Петербургом, Москвою, Варшавою, іншими містами та збільшило чисельність відвідувачів.

У Києві в 1890 р. збудовано готель «Франсуа» (нині - перший корпус готелю «Театральний»). Це був чотириповерховий будинок на 400 місць. У 1908 р. почав функціонувати готель «Палас», що діє і нині під назвою «Прем’єр Палас». Неподалік від нього знаходилися готелі «Марсель», «Національ», «Пале-Рояль». Ці підприємства вважалися елітними, вишуканими, сучасно обладнаними. Зокрема в готелі «Марсель», який пізніше перейменували на «Дніпро», встановлено перший у місті ліфт. У 1953 р. його будівлю приєднали до готелю «Україна».

Найкращі готелі функціонували на Хрещатику, що сформувався у 70-х роках XIX ст. як діловий центр міста.

Особливістю того періоду була велика кількість мебльованих кімнат і номерів, які утримували підприємливі кияни. Сервіс у них був високим, а номер коштував у кілька разів дешевше, ніж у готелях.

У ті часи в Києві, як і в інших великих містах Європи, готельний бізнес досяг високого рівня. Готелів було достатньо для всіх приїжджих, а умови проживання задовольняли смаки та потреби споживачів готельних послуг.

Підприємства готельного господарства в XIX ст. умовно поділялися на такі типи:

- готелі, розміщені поруч із вокзалами;

- фешенебельні готелі («Європейський», «Гранд-Отель», «Континенталь», «Отель-Савой»);

- готелі другого класу (для осіб із середнім достатком);

- мебльовані кімнати («у Ільїнської», «у Іваницького», «у Діякова», «у Лознякова»подвір’я, заїжджі та постоялі двори.

Після громадянської війни потік гостей до міста, особливо іноземців, майже припинився. Приміщення багатьох готелів перетворились на державні та громадські заклади, гуртожитки та житлові будинки. В радянські часи розвиток готельної бази в Києві не стимулювали. Зокрема під час будівництва нових готелів не приділялося належної уваги комфорту та рівню обслуговування.

Новим етапом розбудови готельної бази м. Києва стали роки XIX ст., коли певного рівня досяг іноземний туризм. У 70-х роках XIX ст. у Києві функціонувало 22 готелі, серед них підпорядковані міськвиконкому, 3 - «Інтуристу», 2 - спортивної товариствам «Авангард» і «Спартак», решта - іншим відомствам. Один із найбільших готелів - «Золотий Колос», розрахований на місця, споруджено у 1958-1961 pp. Після Олімпіади 1980 р. готельна база Києва поповнилась: «Русь», «Братислава», «Хрещатик», «Інтурист» та ін.

Пріоритетом розвитку готельного бізнесу в сучасних умовахдля споживачів готельних послуг всіх необхідних умов для проживання та відпочинку, забезпечення високого рівня їх обслуговування, широкого асортименту додаткових готельних послуг. У Києві до 2010 р. зростатиме туристський потік, кількість іноземних туристів збільшиться у 6 разів, а чисельність вітчизняних туристів та екскурсантів втричі. До 2010 р. передбачається виробництво 4-х п’ятизіркових готелів, 10-ти чотиризіркових та 30-ти готелів.

База розміщення в Києві за своєю структурою однотипна і складається переважно з готелів різних категорій та гуртожитків. Частка комфортних підприємств готельного господарства у структурі нинішніх підприємств м. Києва, що пройшли сертифікацію і відповідь міжнародним вимогам, становить: «п’ять зірок» - 1 (1,1%), три зірки» - 3 (3,3%), «три зірки» - 25 (27,5%), «дві зірки» - 18

Київ є столицею України, великим економічним, політичним, І 9ршьіурним, історичним і діловим центром, тому попит на готельні Послуги матиме позитивні тенденції і потребуватиме матеріальної бази готельного господарства високого рівня якості.