Облік на підприємствах торгівлі та ресторанного господарства: Навч. посіб. / Л.В. Нападовська, А.В. Алексєєва, О.А. Бакурова. О.Г. Веренич. Ш. Морозова, А.П. Шаповалова, В.М. Горностаєва; та заг. ред. Л.В. Нападовської. - К.: Київ. над. торг.-екон. ун-т,
1.7. Види договорів, що укладаються при здійсненні господарських операцій в торгівлі
Господарсько-торговельна діяльність підприємств України опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".
Договором є домовленість двох чи більше сторін, направлена на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарські договори відіграють важливу роль в підприємницькій діяльності, оскільки вони відображають специфіку кожної конкретної операції між контрагентами, регламентують порядок та умови її проведення, регулюють права і обов'язки сторін по договору тощо.
Основні правила укладання господарських договорів встановлюються Цивільним кодексом України. Регулювання деяких видів договорів здійснюється і за нормами Господарського кодексу України.
У практиці діяльності підприємств України використовуються: змішані договори, які містять елементи різних договорів; оприлюднені договори - договори, в яких одна сторона - підприємець - взяла на себе обов'язки здійснювати продаж товарів, виконання робіт чи надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування тощо);
договір-ириєднання - договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах чи інших стандартних формах, який може бути укладено тільки шляхом приєднання іншої сторони до запропонованого договору в цілому;
попередні договори - договори, сторони якого зобов'язуються протягом визначеного строку (у визначений строк) заключити договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Істотні умови договору наведено в табл. 1.13.
Таблиця 1.13 Істотні умови господарського договору
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Найпоширенішими видами договорів, які застосовуються в основній діяльності підприємств торгівлі, є договори купівлі-продажу, поставки, роздрібної купівлі-продажу, комісії, зовнішньоекономічні договори (контракти) тощо.
Договір купівлі-продажу - це договір, за яким одна сторона (продавець) передає чи зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає чи зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути: товар, який є у продавця на момент укладення договору чи буде створений (придбаний, отриманий) продавцем у майбутньому; майнові права; право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.
За договором купівлі-продажу товарів встановлюється їх кількість у відповідних одиницях виміру чи грошовому виразі.
У випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товарів, ніж визначено за договором, покупець має право вимагати передачу кількості товару, якої не вистачає, чи відмовитись від переданого товару і його оплати, а якщо товар оплачено - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Якщо ж продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж встановлено договором, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. При цьому, якщо протягом допустимого строку після отримання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.
Як правило, у договорі купівлі-продажу (чи в специфікації - додатку до договору), вказується асортимент (номенклатура) товару, що передається покупцеві. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору, вважається прийнятим, якщо покупець у допустимий строк після його отримання не повідомив продавця про свою відмову від нього.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору. При відсутності у договорі купівлі-продажу умов стосовно якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо законодавством встановлені вимоги до якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Договором чи законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантійний строк починається з моменту передачі товару покупцеві, якщо не встановлено договором купівлі-продажу.
Товар, на який встановлений строк придатності, продавець зобов'язаний передати покупцеві з таким розрахунком, щоб товар можна було використати за призначенням до закінчення цього строку. Покупець, якому передано товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни;
безкоштовного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У випадку суттєвого порушення вимог до якості товару (виявлення недоліків, усунення яких пов'язано з непропорційними витратами чи витратами часу, недоліків, які виявлялись неодноразово тощо) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми чи вимагати заміни товару.
Якщо від продавця надходить некомплектний товар, то покупець може вимагати пропорційного зменшення ціни або ж доукомплектування товару у припустимий термін. У разі недоукомплектування товару покупець має право вимагати заміни некомплектного товару на комплектний або відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.
У договорі купівлі-продажу визначається зобов'язання продавця передавати товар (який цього потребує) у тарі та (або) упаковці, яка забезпечує збереження товару при звичайних умовах зберігання і транспортування.
Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу про кількість, асортимент, якість, комплектність, тару чи упаковку в строк, встановлений за договором, чи актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений - в припустимий строк після того, як порушення могло бути виявлено відповідно до характеру та призначення товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар: за ціною, яка встановленою у договорі;
якщо ціна не встановлена у договорі - то за ціною, визначеною виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари на момент укладення договору.
Покупець сплачує за товар (залежно від умов договору): після його приймання чи приймання товаророзпорядчих документів на нього; може бути передбачена розстрочка платежу; попередня часткова чи повна оплата у строки, встановлені за договором, чи, якщо строки не встановлені - у семиденний термін після вимоги кредитора.
Якщо покупець прострочив оплату товару, то продавець має право вимагати від нього оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Договором купівлі-продажу може бути встановлено обов'язок продавця чи покупця страхувати товар.
Договір роздрібної купівлі-продажу. За договором роздрібної купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Такий договір є публічним (пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернена до невизначеного кола осіб). Продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар для продажу, яка відповідає вимогам Закону України про захист прав споживачів та правилам роздрібної торгівлі.
Покупець має право на відшкодування збитків, нанесених йому продавцем в результаті використання ним переваг свого положення в торговельній діяльності.
Видами договору роздрібної купівлі-продажу є договір з умовою прийняття покупцем товарів у встановлений строк, продаж товарів за зразками, продаж товарів з використанням автоматів, договір з умовою про доставку товару покупцеві, договір найму-продажу, договір купівлі-продажу в кредит, в тому числі з розстрочкою платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладання договору, якщо інше не встановлено законом.
Покупець має право протягом чотирнадцяти днів з моменту передачі йому непродовольчого товару неналежної якості, якщо більш подовжений строк не оголошений продавцем, обміняти його в місці придбання чи інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розмірів, форми, габаритів, фасону, комплектації тощо. У випадку виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем.
Якщо покупець протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого обов'язковими для сторін правилами чи договором, виявляє недоліки, не обумовлені продавцем, чи фальсифікацію товару, то покупець має право за своїм вибором: вимагати від продавця чи виробника безкоштовного усунення недоліків товару чи відшкодування витрат, що здійсненні покупцем, чи третьою особою, на їх виправлення; вимога щодо безкоштовного усунення недоліків товару підлягає задоволенню з боку продавця (виробника) протягом чотирнадцяти днів чи, за домовленістю сторін, в інші строки; за кожний день прострочки усунення недоліків товару продавець (виробник) сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару; вимагати від продавця чи виробника заміни товару на аналогічний товар належної якості чи на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахунком у випадку різниці у ціні; ця вимога підлягає негайному задоволенню з боку продавця, а при необхідності вимагає перевірки якості товару протягом чотирнадцяти днів чи, за домовленістю сторін, в інші строки;
вимагати від продавця чи виробника відповідного зменшення ціни; у цьому випадку для розрахунку береться ціна товару на момент пред'явлення вимоги про зменшення ціни, а якщо вимога покупця добровільно не задоволена продавцем - на момент постанови судом рішення;
відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Договір поставки - договір, за яким продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій Діяльності чи в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відносини між суб'єктами підприємницької діяльності за договором поставки регулюються нормами як Цивільного, так і Господарського кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом чи не передбачено характером відносин сторін.
За договором поставки визначаються предмет, кількість, асортимент поставки, якість та комплектність товару. Такий договір може ути укладений на один рік чи на строк більше року (довгостроковий
договір), або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо за договором строк не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Договором поставки також передбачається:
порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди по закінченні строку дії довгострокового договору; поставка товарів окремими партіями (період поставки для товарів народного споживання, як правило, становить один місяць); порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем;
відвантаження товарів вантажовідправником (виробником), який не є постачальником, а отримання товарів - вантажоотримувачем, який не є покупцем;
порядок поставки недоотриманої покупцем у встановлений строк кількості товарів;
погодження більш подовжених, ніж за стандартами чи технічними умовами гарантійних строків товарів тощо.
Кабінет Міністрів України відповідно до вимог Цивільного кодексу та інших законів затверджує положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.
Договір міни (бартеру) є договором, за яким кожна із сторін зобов'язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Сторона договору міни вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона отримує замість того. До договору міни застосовуються загальні правила, які регулюють договори купівлі-продажу, поставки, елементи яких містяться в договорі міни. За згодою сторін у договорі визначається грошова доплата за товар більшої вартості, який обмінюється на товар меншої вартості.
У межах договору комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої особи (комітента) здійснити одну або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
У практиці діяльності торговельних підприємств розрізняють договір комісії на купівлю товарів і договір комісії на продаж товарів. Істотними умовами договору комісії є умови про майно, яке комісіонер зобов'язується продати чи купити, та ціну цього майна.
За надану послугу з купівлі та продажу товару комісіонер отримує комісійну винагороду в розмірі і порядку, встановленому в договорі комісії.
Розмір комісійної винагороди може бути визначено: v процентному відношенні до загальної суми купівлі (продажу) товарів;
у фіксованому розмірі;
якщо товар продається на експорт, комісіонер має право встановити суми комісійної винагороди у розмірі торгової націнки.
Якщо комісіонер купує чи продає товари за вигіднішою ціною, усі вигоди буде передано комітенту.
У договорі комісії передбачається:
право власності комітента (майно придбане за рахунок комітента є його власністю);
обов'язки комісіонера по збереженню майна комітента; звітність комісіонера перед комітентом після завершення угоди комісії;
права комісіонера на відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням своїх обов'язків, та право на відмову від договору комісії; право комітента на відмову від договору комісії тощо.
Зовнішньоекономічні договори (контракти) укладаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом чи діючим міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого дано Верховною Радою України.
Держава встановлює:
перелік товарів, експорт і імпорт яких здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності тільки за наявності ліцензії; а також порядок ліцензування і види ліцензій;
режим квотування зовнішньоекономічних операцій шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, які можуть бути завезені (вивезені) на певний строк; митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності та визначає принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності тощо.
Договором є домовленість двох чи більше сторін, направлена на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарські договори відіграють важливу роль в підприємницькій діяльності, оскільки вони відображають специфіку кожної конкретної операції між контрагентами, регламентують порядок та умови її проведення, регулюють права і обов'язки сторін по договору тощо.
Основні правила укладання господарських договорів встановлюються Цивільним кодексом України. Регулювання деяких видів договорів здійснюється і за нормами Господарського кодексу України.
У практиці діяльності підприємств України використовуються: змішані договори, які містять елементи різних договорів; оприлюднені договори - договори, в яких одна сторона - підприємець - взяла на себе обов'язки здійснювати продаж товарів, виконання робіт чи надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування тощо);
договір-ириєднання - договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах чи інших стандартних формах, який може бути укладено тільки шляхом приєднання іншої сторони до запропонованого договору в цілому;
попередні договори - договори, сторони якого зобов'язуються протягом визначеного строку (у визначений строк) заключити договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Істотні умови договору наведено в табл. 1.13.
Таблиця 1.13 Істотні умови господарського договору
| Зміст господарського договору | Умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства |
| Момент укладання договору | Між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов |
| Обов'язкові елементи договору | Погодження у договорі у будь-якому разі: предмету (найменування (номенклатура, асортимент) та кількість продукції; вимоги до її якості); ціни ; строку дії договору |
Найпоширенішими видами договорів, які застосовуються в основній діяльності підприємств торгівлі, є договори купівлі-продажу, поставки, роздрібної купівлі-продажу, комісії, зовнішньоекономічні договори (контракти) тощо.
Договір купівлі-продажу - це договір, за яким одна сторона (продавець) передає чи зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає чи зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути: товар, який є у продавця на момент укладення договору чи буде створений (придбаний, отриманий) продавцем у майбутньому; майнові права; право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.
За договором купівлі-продажу товарів встановлюється їх кількість у відповідних одиницях виміру чи грошовому виразі.
У випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товарів, ніж визначено за договором, покупець має право вимагати передачу кількості товару, якої не вистачає, чи відмовитись від переданого товару і його оплати, а якщо товар оплачено - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як правило, у договорі купівлі-продажу (чи в специфікації - додатку до договору), вказується асортимент (номенклатура) товару, що передається покупцеві. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору, вважається прийнятим, якщо покупець у допустимий строк після його отримання не повідомив продавця про свою відмову від нього.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору. При відсутності у договорі купівлі-продажу умов стосовно якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо законодавством встановлені вимоги до якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Договором чи законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантійний строк починається з моменту передачі товару покупцеві, якщо не встановлено договором купівлі-продажу.
Товар, на який встановлений строк придатності, продавець зобов'язаний передати покупцеві з таким розрахунком, щоб товар можна було використати за призначенням до закінчення цього строку. Покупець, якому передано товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни;
безкоштовного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У випадку суттєвого порушення вимог до якості товару (виявлення недоліків, усунення яких пов'язано з непропорційними витратами чи витратами часу, недоліків, які виявлялись неодноразово тощо) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми чи вимагати заміни товару.
Якщо від продавця надходить некомплектний товар, то покупець може вимагати пропорційного зменшення ціни або ж доукомплектування товару у припустимий термін. У разі недоукомплектування товару покупець має право вимагати заміни некомплектного товару на комплектний або відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.
У договорі купівлі-продажу визначається зобов'язання продавця передавати товар (який цього потребує) у тарі та (або) упаковці, яка забезпечує збереження товару при звичайних умовах зберігання і транспортування.
Покупець зобов'язаний оплатити товар: за ціною, яка встановленою у договорі;
якщо ціна не встановлена у договорі - то за ціною, визначеною виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари на момент укладення договору.
Покупець сплачує за товар (залежно від умов договору): після його приймання чи приймання товаророзпорядчих документів на нього; може бути передбачена розстрочка платежу; попередня часткова чи повна оплата у строки, встановлені за договором, чи, якщо строки не встановлені - у семиденний термін після вимоги кредитора.
Якщо покупець прострочив оплату товару, то продавець має право вимагати від нього оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Договором купівлі-продажу може бути встановлено обов'язок продавця чи покупця страхувати товар.
Договір роздрібної купівлі-продажу. За договором роздрібної купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Такий договір є публічним (пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернена до невизначеного кола осіб). Продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар для продажу, яка відповідає вимогам Закону України про захист прав споживачів та правилам роздрібної торгівлі.
Покупець має право на відшкодування збитків, нанесених йому продавцем в результаті використання ним переваг свого положення в торговельній діяльності.
Видами договору роздрібної купівлі-продажу є договір з умовою прийняття покупцем товарів у встановлений строк, продаж товарів за зразками, продаж товарів з використанням автоматів, договір з умовою про доставку товару покупцеві, договір найму-продажу, договір купівлі-продажу в кредит, в тому числі з розстрочкою платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладання договору, якщо інше не встановлено законом.
Покупець має право протягом чотирнадцяти днів з моменту передачі йому непродовольчого товару неналежної якості, якщо більш подовжений строк не оголошений продавцем, обміняти його в місці придбання чи інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розмірів, форми, габаритів, фасону, комплектації тощо. У випадку виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем.
Якщо покупець протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого обов'язковими для сторін правилами чи договором, виявляє недоліки, не обумовлені продавцем, чи фальсифікацію товару, то покупець має право за своїм вибором: вимагати від продавця чи виробника безкоштовного усунення недоліків товару чи відшкодування витрат, що здійсненні покупцем, чи третьою особою, на їх виправлення; вимога щодо безкоштовного усунення недоліків товару підлягає задоволенню з боку продавця (виробника) протягом чотирнадцяти днів чи, за домовленістю сторін, в інші строки; за кожний день прострочки усунення недоліків товару продавець (виробник) сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару; вимагати від продавця чи виробника заміни товару на аналогічний товар належної якості чи на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахунком у випадку різниці у ціні; ця вимога підлягає негайному задоволенню з боку продавця, а при необхідності вимагає перевірки якості товару протягом чотирнадцяти днів чи, за домовленістю сторін, в інші строки;
вимагати від продавця чи виробника відповідного зменшення ціни; у цьому випадку для розрахунку береться ціна товару на момент пред'явлення вимоги про зменшення ціни, а якщо вимога покупця добровільно не задоволена продавцем - на момент постанови судом рішення;
відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Договір поставки - договір, за яким продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій Діяльності чи в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відносини між суб'єктами підприємницької діяльності за договором поставки регулюються нормами як Цивільного, так і Господарського кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом чи не передбачено характером відносин сторін.
За договором поставки визначаються предмет, кількість, асортимент поставки, якість та комплектність товару. Такий договір може ути укладений на один рік чи на строк більше року (довгостроковий
договір), або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо за договором строк не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Договором поставки також передбачається:
порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди по закінченні строку дії довгострокового договору; поставка товарів окремими партіями (період поставки для товарів народного споживання, як правило, становить один місяць); порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем;
відвантаження товарів вантажовідправником (виробником), який не є постачальником, а отримання товарів - вантажоотримувачем, який не є покупцем;
порядок поставки недоотриманої покупцем у встановлений строк кількості товарів;
погодження більш подовжених, ніж за стандартами чи технічними умовами гарантійних строків товарів тощо.
Кабінет Міністрів України відповідно до вимог Цивільного кодексу та інших законів затверджує положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.
Договір міни (бартеру) є договором, за яким кожна із сторін зобов'язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Сторона договору міни вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона отримує замість того. До договору міни застосовуються загальні правила, які регулюють договори купівлі-продажу, поставки, елементи яких містяться в договорі міни. За згодою сторін у договорі визначається грошова доплата за товар більшої вартості, який обмінюється на товар меншої вартості.
У межах договору комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої особи (комітента) здійснити одну або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
У практиці діяльності торговельних підприємств розрізняють договір комісії на купівлю товарів і договір комісії на продаж товарів. Істотними умовами договору комісії є умови про майно, яке комісіонер зобов'язується продати чи купити, та ціну цього майна.
За надану послугу з купівлі та продажу товару комісіонер отримує комісійну винагороду в розмірі і порядку, встановленому в договорі комісії.
Розмір комісійної винагороди може бути визначено: v процентному відношенні до загальної суми купівлі (продажу) товарів;
у фіксованому розмірі;
якщо товар продається на експорт, комісіонер має право встановити суми комісійної винагороди у розмірі торгової націнки.
Якщо комісіонер купує чи продає товари за вигіднішою ціною, усі вигоди буде передано комітенту.
У договорі комісії передбачається:
право власності комітента (майно придбане за рахунок комітента є його власністю);
обов'язки комісіонера по збереженню майна комітента; звітність комісіонера перед комітентом після завершення угоди комісії;
права комісіонера на відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням своїх обов'язків, та право на відмову від договору комісії; право комітента на відмову від договору комісії тощо.
Зовнішньоекономічні договори (контракти) укладаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом чи діючим міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого дано Верховною Радою України.
Держава встановлює:
перелік товарів, експорт і імпорт яких здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності тільки за наявності ліцензії; а також порядок ліцензування і види ліцензій;
режим квотування зовнішньоекономічних операцій шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, які можуть бути завезені (вивезені) на певний строк; митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності та визначає принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності тощо.