Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії: Навчальний посібник,- К.: Атіка, 2006.- 264 с.
5.6. Аналіз перспектив розвитку санаторно-курортного комплексу України
Санаторно-курортний комплекс України - це величезні запаси різноманітних природних лікувальних ресурсів, мережа санаторно- оздоровчих закладів, значний резерв досвідченого кадрового потен ціалу,
У 2000 році прийнято Закон України «Про курорти», який ви значає правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні та спрямований на забезпечення вико ристання з метою лікування та оздоровлення населення природних лікувальних ресурсів.
Для організації діяльності курортів слід використовувати спеці ально визначені природні території, що мають природні оздоровчі та лікувальні ресурси. Згідно із Законом України «Про курорти», до природних лікувальних ресурсів належать: мінеральні води, лі кувальні полоїди та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні, об’єкти в комплексі зі сприятливими для лікування клі матичними умовами, придатні для використання з метою лікуван ня, медичної реабілітації та профілактики захворювань, кожен з яких є самостійним об’єктом геологічного середовища, потребує різнобічного підходу до вивчення, контролю етапу і використання.
Сприятливий клімат на всій території України дозволяє широко використовувати кліматотерапію як один із методів лікування і профілактики багатьох хвороб. Особливим лікувально-оздоровчим природним лікувальним ресурсом є унікальний мікроклімат печер та шахт (Солотвинські соляні шахти).
В Україні наявні також значні запаси гідромінеральних ресурсів. Санаторно-курортні установи в лікувально-оздоровчому процесі використовують мінеральні води та полоїди. Наявність у певній місцевості гідромінеральних ресурсів є одним із критеріїв перспек тив санаторно-курортного будівництва.
За загальноприйнятою класифікацією, існують такі види види курортів:
• бальнеологічні;
• кліматичні;
• бальнеокліматичні;
• кліматобальнеогрязьові.
Усі види курортів є в Україні, що їх можна використовувати для оздоровлення населення.
З метою активізації комплексних досліджень різноманітних природних лікувальних ресурсів, чіткої оцінки їх сучасного стану, що обумовлює розвиток курортів різного профілю, необхідно:
• провести повну еколого-економічну оцінку і паспортизацію рекреаційних ресурсів України;
• здійснювати комплексні дослідження рекреаційної інфра структури та ресурсів у масштабі окремих областей;
• забезпечити повноцінне фінансування науково-дослідних ро біт з актуальних проблем санаторно-курортного лікування.
Жорстка конкуренція та нестабільність сучасного ринку стосу ються системи рекреації та відновлювального лікування в умовах курортів і потребують прийняття оперативних організаційних рі шень, які дозволили б швидко адаптуватися до зростаючих запитів ринку. Для прийняття таких рішень необхідна максимально повна та оперативна інформація, що базується на сучасних інформацій них технологіях. Інформаційна мережа Інтернет повністю задо вольняє то вимогу, забезпечуючи найбільш ефективний обмін ін формацією. Інформація про реабілітацію та лікування має свою специфіку і надзвичайно відповідальна, адже являє собою не прос то цікаву інформацію, а орієнтує хворих на можливе одужання, дає їм надію.
Загальними вимогами щодо подання інформації у світовій ме режі є такі:
• конкретність, лаконічність та простота викладу кожного фраг менту інформації на сайті;
• обсяг ілюстративного графічного та фотоматеріалу має бути в розумних межах із врахуванням різного рівня можливостей корис тувачів;
• орієнтування на потенційних споживачів інформації через по середництво мови (українська, російська, англійська, німецька).
Інформація, що подається в мережу, має виключно індивіду альний характер. Однак в ній має обов’язково міститися мінімаль ний обсяг необхідних даних, до яких належать такі загальні показники:
• коротка загальна кліматично-географічна характеристика зони курорту та приблизне розташування на території країни;
• статистичні дані функціонування курорту, коротка історія йо го створення;
• адміністративна сторінка;
• перелік природних лікувальних факторів курорту з маконічним описом механізму їх лікувальної дії;
• короткі медичні показання відповідно до міжнародної класифі кації захворювань;
• перелік послуг, які надаються на курорті, вартість одного дня перебування на курорті;
• точна адреса з вказівкою на транспортний доступ;
• E-mail, поштова адреса, телефон, факс.
Збереження природних лікувальних ресурсів засновано на охороні курортно-рекреаційних зон та передбачає такі основні питання:
• раціональне використання природних лікувальних ресурсів та їх охорона;
• дотримання уніфікованих державних стандартних методик у галузі лікування і медичної реабілітації;
• дотримання науково обґрунтованих термінів для лікування та реабілітації;
• ведення Державного кадастру природних лікувальних ресур сів;
• моніторинг природних лікувальних ресурсів і природних тери торій курортів;
• розроблення економічно обґрунтованих нормативів плати за користування природними лікувальними ресурсами.
Важливою умовою ефективного функціонування санаторно-ку рортного комплексу є забезпечення його розвиненою інфраструктурою, яка відповідала б світовим стандартам, сприяла підвищен ню його конкурентоспроможності. Розвиток інфраструктури від бувається в процесі вирішення територіально-функціональних, соціально-економічних, екологічних проблем, що пов’язано з роз поділом і визначенням пріоритетних напрямів використання тери торіальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузе вих інтересів.
Підсумовуючи позитивні впливи санаторно-курортної діяль ності на економіку, розглянемо взаємозв’язок ефектів усіх рівнів:
• прямий ефект - доходи санаторно-курортних закладів, турис тичних агентств, закладів харчування, історико-культурних об’єк тів та інших підприємств туристичної індустрії, а також доходи магазинів від покупок, що їх здійснюють відпочиваючі;
• непрямий ефект - доходи будівельних організацій, банків, по стачальників харчів, комунальних служб, отриманих ними від реа лізації продукції та послуг, що забезпечують комфортне перебуван ня відпочиваючих у санаторно-курортних закладах;
• індукований ефект - доходи інших місцевих резидентів у ви гляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати та інших видів платежів, отриманих ними від реалізації продукції та послуг усім суб’єктам, котрі причетні до санаторно-курортної діяльності.
Наявність унікальних природних лікувальних ресурсів, даних щодо їх сучасного стану, стану інфраструктури санаторно-курор тних закладів становить той базовий потенціал, на основі якого формується ставлення до рекреаційних можливостей курортних те риторій, що обумовить подальший розвиток санаторно-курортної галузі України.
У 2000 році прийнято Закон України «Про курорти», який ви значає правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні та спрямований на забезпечення вико ристання з метою лікування та оздоровлення населення природних лікувальних ресурсів.
Для організації діяльності курортів слід використовувати спеці ально визначені природні території, що мають природні оздоровчі та лікувальні ресурси. Згідно із Законом України «Про курорти», до природних лікувальних ресурсів належать: мінеральні води, лі кувальні полоїди та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні, об’єкти в комплексі зі сприятливими для лікування клі матичними умовами, придатні для використання з метою лікуван ня, медичної реабілітації та профілактики захворювань, кожен з яких є самостійним об’єктом геологічного середовища, потребує різнобічного підходу до вивчення, контролю етапу і використання.
Сприятливий клімат на всій території України дозволяє широко використовувати кліматотерапію як один із методів лікування і профілактики багатьох хвороб. Особливим лікувально-оздоровчим природним лікувальним ресурсом є унікальний мікроклімат печер та шахт (Солотвинські соляні шахти).
В Україні наявні також значні запаси гідромінеральних ресурсів. Санаторно-курортні установи в лікувально-оздоровчому процесі використовують мінеральні води та полоїди. Наявність у певній місцевості гідромінеральних ресурсів є одним із критеріїв перспек тив санаторно-курортного будівництва.
За загальноприйнятою класифікацією, існують такі види види курортів:
• бальнеологічні;
• кліматичні;
• бальнеокліматичні;
• кліматобальнеогрязьові.
Усі види курортів є в Україні, що їх можна використовувати для оздоровлення населення.
З метою активізації комплексних досліджень різноманітних природних лікувальних ресурсів, чіткої оцінки їх сучасного стану, що обумовлює розвиток курортів різного профілю, необхідно:
• провести повну еколого-економічну оцінку і паспортизацію рекреаційних ресурсів України;
• здійснювати комплексні дослідження рекреаційної інфра структури та ресурсів у масштабі окремих областей;
• забезпечити повноцінне фінансування науково-дослідних ро біт з актуальних проблем санаторно-курортного лікування.
Загальними вимогами щодо подання інформації у світовій ме режі є такі:
• конкретність, лаконічність та простота викладу кожного фраг менту інформації на сайті;
• обсяг ілюстративного графічного та фотоматеріалу має бути в розумних межах із врахуванням різного рівня можливостей корис тувачів;
• орієнтування на потенційних споживачів інформації через по середництво мови (українська, російська, англійська, німецька).
Інформація, що подається в мережу, має виключно індивіду альний характер. Однак в ній має обов’язково міститися мінімаль ний обсяг необхідних даних, до яких належать такі загальні показники:
• коротка загальна кліматично-географічна характеристика зони курорту та приблизне розташування на території країни;
• статистичні дані функціонування курорту, коротка історія йо го створення;
• адміністративна сторінка;
• перелік природних лікувальних факторів курорту з маконічним описом механізму їх лікувальної дії;
• перелік послуг, які надаються на курорті, вартість одного дня перебування на курорті;
• точна адреса з вказівкою на транспортний доступ;
• E-mail, поштова адреса, телефон, факс.
Збереження природних лікувальних ресурсів засновано на охороні курортно-рекреаційних зон та передбачає такі основні питання:
• раціональне використання природних лікувальних ресурсів та їх охорона;
• дотримання уніфікованих державних стандартних методик у галузі лікування і медичної реабілітації;
• дотримання науково обґрунтованих термінів для лікування та реабілітації;
• ведення Державного кадастру природних лікувальних ресур сів;
• моніторинг природних лікувальних ресурсів і природних тери торій курортів;
• розроблення економічно обґрунтованих нормативів плати за користування природними лікувальними ресурсами.
Важливою умовою ефективного функціонування санаторно-ку рортного комплексу є забезпечення його розвиненою інфраструктурою, яка відповідала б світовим стандартам, сприяла підвищен ню його конкурентоспроможності. Розвиток інфраструктури від бувається в процесі вирішення територіально-функціональних, соціально-економічних, екологічних проблем, що пов’язано з роз поділом і визначенням пріоритетних напрямів використання тери торіальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузе вих інтересів.
Підсумовуючи позитивні впливи санаторно-курортної діяль ності на економіку, розглянемо взаємозв’язок ефектів усіх рівнів:
• прямий ефект - доходи санаторно-курортних закладів, турис тичних агентств, закладів харчування, історико-культурних об’єк тів та інших підприємств туристичної індустрії, а також доходи магазинів від покупок, що їх здійснюють відпочиваючі;
• непрямий ефект - доходи будівельних організацій, банків, по стачальників харчів, комунальних служб, отриманих ними від реа лізації продукції та послуг, що забезпечують комфортне перебуван ня відпочиваючих у санаторно-курортних закладах;
• індукований ефект - доходи інших місцевих резидентів у ви гляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати та інших видів платежів, отриманих ними від реалізації продукції та послуг усім суб’єктам, котрі причетні до санаторно-курортної діяльності.
Наявність унікальних природних лікувальних ресурсів, даних щодо їх сучасного стану, стану інфраструктури санаторно-курор тних закладів становить той базовий потенціал, на основі якого формується ставлення до рекреаційних можливостей курортних те риторій, що обумовить подальший розвиток санаторно-курортної галузі України.