Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії: Навчальний посібник,- К.: Атіка, 2006.- 264 с.
3.5. Проблематика розвитку готельного господарства
Готельні підприємства виконують одну з важливих функцій в обслуговуванні: забезпечують туристів житлом та побутовими по слугами. Комфорт - головний предмет вимог, які пред’являють ту ристи до готельного сервісу.
Готельна індустрія стає швидкозростаючим бізнесом у багатьох частинах світу, особливо в регіонах, де туризм набув розвитку не щодавно. До того ж там спостерігається велике зростання ділового туризму.
Загальний економічний спад, посилення податкового та регуля торного тиску, різке падіння доходів населення, спад ділової актив ності може призвести до розпаду системи внутрішнього туризму і, відповідно, до спаду попиту на послуги готелів. Така ситуація свід чить про непростий та повільний процес приватизації, а також про невисоку заінтересованість підприємців у розвитку цього виду діяльності у зв’язку з його низькою прибутковістю.
Кількість ліжко-місць у готельній сфері - найголовніший чин ник, що використовується для оцінки потенціалу туристичного центру або регіону щодо приймання туристів, чітко визначає єм ність засобів розміщення та реальну можливість їх приймання в да ному туристичному центрі.
Скорочення загальної кількості номерів почасти зумовлено ре конструкцією номерного фонду готелів та переплануванням дво місних та більше номерів в одномісні з підвищеним рівнем комфор ту та збільшенням кількості багатокімнатних номерів «люкс». Але більшість готелів не має можливості зміцнювати свою матеріальну базу та реконструювати приміщення, навпаки, відбувається закрит тя та продаж наявних площ. Щоб зводити кінці з кінцями, готелі подекуди вимушені частку номерного фонду здавати в оренду, оскільки зниження попиту на готельні послуги не зменшує експлу атаційних витрат готелів.
Щорічне зростання витрат на експлуатацію, які постійно пере вищують доходи, свідчить про падіння рентабельності готелів, а також враховуючи зниження завантаження готелів, демонструє неухильне зростання цін на послуги готелів. Тож виникає невід повідність у співвідношенні «ціна - якість», що завжди призво дить до незадоволення гостей і, як результат, до втрати клієнтів. Проте готелі вимушені піднімати ціни, щоб хоча б частково по кривати витрати на експлуатацію, звідси - висока собівартість готельних послуг.
Ефективність готельного господарства характеризується коефі цієнтом його завантаження. Чим він вищий, тим вища прибутко вість готелю. '
Для розвитку шкільного і молодіжного туризму необхідно звер нути увагу на дешеві молодіжні готелі типу хостел. Хостели мало-комфортні, але практично завжди дуже чисті, їх здебільшого вико ристовують туристи з невеликим достатком, зважаючи на дешеві послуги. Початок молодіжним хостелям було покладено у Німеч чині на початку XX ст., коли виник молодіжний гурт «Перелітні птахи», членів якого вабили тривалі пішохідні походи з пізнаваль ними цілями (німецький фольклор, народні пісні, танці і т. п.). У якості хостелів використовувались невибагливі будинки від 2-х до 6-ти місць при коридорній системі.
Молодіжні хостели - прекрасна альтернатива традиційно доро гим та вишуканим готелям, бо багато туристів зупиняються нена довго, віддаючи перевагу активному і незалежному відпочинку.
Саме така система дозволяє молодіжним групам подорожувати світом, здійснити поїздки, які можуть допомогти обрати правиль ний орієнтир у своїй долі, познайомитися з культурою, мистецтвом, надбанням інших народів. Молодь має можливість подорожувати під час канікул - взимку та влітку, тому хостели дуже популярні. Вони об’єднуються у великі готельні мережі, діють у кожному великому європейському місті і практично доступні практично широ ким демократичним верствам.
Болісною для готелів є проблема «готельного збору», який збільшує ціну на 20%, що справедливо викликає реакцію роздра тування та обурення у споживачів готельних послуг. Готельний збір стягується та переказується у повному обсязі до бюджету міс цевого самоврядування. Таким чином, готельний збір разом з ін шими податками, що переказуються у місцеві бюджети, збільшив постійно зростаючі експлуатаційні витрати на утримання та ре монт готелігі. Готельний збір, враховуючи ПДВ, піднімає оплату готельних послуг настільки високо, що ціна проживання не відпо відає якості та рівню послуг, що надаються. Це, в свою чергу, мо же бути важливою причиною різкого спаду попиту на готельні послуги. Окрім того, щодо громадян, які проживають у готелях та користуються їх послугами, готелі в інтересах місцевого бюджету виконують фіскальну функцію, що не є притаманною суб’єктам підприємницької діяльності. За це готелі не тільки не отримують будь-якої винагороди чи вигоди, а ще й самі платять зі своєї кише ні тричі:
• по-перше, коли потенційні споживачі готельних послуг внаслі док високих цін у готелях ідуть на приватні квартири і готель втра чає клієнтів та їх гроші;
• по-друге, коли готелі обслуговують стягування та переказ го тельного збору до бюджету;
• по-третє, у разі порушення встановлених термінів внесення місцевих податків та зборів, на готелі накладається стягнення згід но з чинним законодавством.
Для врегулювання діяльності готельних підприємств на держав ному рівні було прийнято ряд нормативних документів, зокрема Правила користування готелями й аналогічними засобами розмі щення та надання готельних послуг (від 16.03.04 № 19), ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів» та ін.
Класифікацію готелів та аналогічних засобів розміщування за категоріями здійснюють згідно із загальною характеристикою го телю, яку визначають комплексом вимог до:
• матеріально-технічної оснащеності;
• переліку надаваних послуг;
• кваліфікації персоналу.
Вимоги до готелів усіх категорій:
• готель повинен мати зручні під’їзні шляхи з необхідними до рожніми знаками, упорядковану й освітлену прилеглу територію,
майданчик із твердим покриттям для короткочасного паркування і маневрування;
• оснащення інженерними системами й устаткуванням, що за безпечують:
- постійне електропостачання;
- гаряче і холодне водопостачання (цілодобово);
- каналізаційне функціонування;
- опалення, що забезпечує температуру в межах від 18 °С до 22 °С у житлових і громадських приміщеннях;
- вентиляцію (природну або примусову), яка забезпечує нор мальну циркуляцію повітря і запобігає проникненню сторонніх за пахів у номери і громадські приміщення;
- телебачення (підведення до усіх номерів);
- телефонний зв’язок;
- освітлення в номерах: природне (не менше одного вікна), штуч не, забезпечене лампами розжарювання - 100 лк; люмінесцентними лампами - 200 лк; у коридорах - цілодобове освітлення;
• архітектурно-планувальні і будівельні елементи готелю та ви користовуване технічне устаткування мають відповідати вимогам ДБН В.2.2-9;
• у готелі необхідно створити умови для убезпечення життя, здо ров’я туристів, збереження їхнього майна та захисту навколишньо го середовища;
• у готелі мають бути створені умови для особистої гігієни, хар чування і відпочинку персоналу;
• проектуючи нові та реконструюючи наявні готелі, треба перед бачати устаткування для задоволення потреб інвалідів та інших мало мобільних груп населення.
Можуть бути відхилення від вимог до матеріально-технічної осна щеності готелів та переліку надаваних у них послуг, якщо будинок готелю належить до пам’яток історії чи архітектури, за таких умов:
• керівництво готелю надає документальне підтвердження, за свідчене уповноваженим органом, що виконання вимоги неможли ве у зв’язку з необхідністю збереження історичного характеру бу динку, навколишніх забудов та прилеглої території;
• відхилення не призведе до значного відхилення від вимог, вста новлених для даних категорій готелю;
• в інформаційних та рекламних матеріалах, що стосуються готе лю, подають інформацію про історичний характер будинку і пов’язані з цим відхилення від вимог до матеріально-технічного оснащення чи переліку надаваних послуг.
Опорними пунктами визначення кращого готелю є такі дані про заклад розміщування:
• паспорт (назва; юридична адреса; телефон; телефакс; керівник; кількість зірок (ким сертифікований) або категорійність; кількість ліжко-місць; наявність системи бронювання);
• історія (рік заснування; назва під час заснування; функції, які виконувала споруда до часу виникнення готелю; видатні особи, які відвідували цей заклад);
• екологія та естетика (площа території та її благоустрій; архі тектура готелю; розташування готелю відносно історичної частини міста, музеїв, ділового центру, рекреаційної зони, клубів відпочин ку, закладів культури; відстань до аеропорту, залізниці, автовокза лу, порту, пляжів);
• клієнти (наявність відгуків; умови безпеки клієнтів та їх майна; ціна номера (сезон - несезон), ціна сніданку чи обіду в готелі);
• інфраструктура (транспортне сполучення; сфера обслугову вання та сервіс; ресторан, бар, магазин, пункт обміну валют, газет ний кіоск, перукарня, сауна, пральня, дискотека, майданчики для спорту, зали для спорту, басейн, бібліотека, більярдна, екскурсійно-туристичне бюро; у номері: кондиціонер, холодильник, телевізор, телефон, відео, душ, ванна, умивальник, вид з номера, кімнати від починку, пожежна безпека, медпункт, ліфт, охорона готелю);
• показники (географія, структура, динаміка чисельності турис тів; завантаженість (річна, сезонна, місячна); амортизаційні відра- хувацня; збитковість чи прибутковість готелю);
• реклама (рекламно-інформаційне забезпечення (буклети, прос пекти, рекламні листки готелю); зовнішня та внутрішня реклама);
• внутрішні та зовнішні зв’язки (партнерські зв’язки з готелями близького та далекого зарубіжжя; методична, наставницька діяль ність співробітників готелю);
• перспективи розвитку (реконструкція; нагороди).
Готельна індустрія стає швидкозростаючим бізнесом у багатьох частинах світу, особливо в регіонах, де туризм набув розвитку не щодавно. До того ж там спостерігається велике зростання ділового туризму.
Загальний економічний спад, посилення податкового та регуля торного тиску, різке падіння доходів населення, спад ділової актив ності може призвести до розпаду системи внутрішнього туризму і, відповідно, до спаду попиту на послуги готелів. Така ситуація свід чить про непростий та повільний процес приватизації, а також про невисоку заінтересованість підприємців у розвитку цього виду діяльності у зв’язку з його низькою прибутковістю.
Кількість ліжко-місць у готельній сфері - найголовніший чин ник, що використовується для оцінки потенціалу туристичного центру або регіону щодо приймання туристів, чітко визначає єм ність засобів розміщення та реальну можливість їх приймання в да ному туристичному центрі.
Скорочення загальної кількості номерів почасти зумовлено ре конструкцією номерного фонду готелів та переплануванням дво місних та більше номерів в одномісні з підвищеним рівнем комфор ту та збільшенням кількості багатокімнатних номерів «люкс». Але більшість готелів не має можливості зміцнювати свою матеріальну базу та реконструювати приміщення, навпаки, відбувається закрит тя та продаж наявних площ. Щоб зводити кінці з кінцями, готелі подекуди вимушені частку номерного фонду здавати в оренду, оскільки зниження попиту на готельні послуги не зменшує експлу атаційних витрат готелів.
Щорічне зростання витрат на експлуатацію, які постійно пере вищують доходи, свідчить про падіння рентабельності готелів, а також враховуючи зниження завантаження готелів, демонструє неухильне зростання цін на послуги готелів. Тож виникає невід повідність у співвідношенні «ціна - якість», що завжди призво дить до незадоволення гостей і, як результат, до втрати клієнтів. Проте готелі вимушені піднімати ціни, щоб хоча б частково по кривати витрати на експлуатацію, звідси - висока собівартість готельних послуг.
Ефективність готельного господарства характеризується коефі цієнтом його завантаження. Чим він вищий, тим вища прибутко вість готелю. '
Для розвитку шкільного і молодіжного туризму необхідно звер нути увагу на дешеві молодіжні готелі типу хостел. Хостели мало-комфортні, але практично завжди дуже чисті, їх здебільшого вико ристовують туристи з невеликим достатком, зважаючи на дешеві послуги. Початок молодіжним хостелям було покладено у Німеч чині на початку XX ст., коли виник молодіжний гурт «Перелітні птахи», членів якого вабили тривалі пішохідні походи з пізнаваль ними цілями (німецький фольклор, народні пісні, танці і т. п.). У якості хостелів використовувались невибагливі будинки від 2-х до 6-ти місць при коридорній системі.
Молодіжні хостели - прекрасна альтернатива традиційно доро гим та вишуканим готелям, бо багато туристів зупиняються нена довго, віддаючи перевагу активному і незалежному відпочинку.
Саме така система дозволяє молодіжним групам подорожувати світом, здійснити поїздки, які можуть допомогти обрати правиль ний орієнтир у своїй долі, познайомитися з культурою, мистецтвом, надбанням інших народів. Молодь має можливість подорожувати під час канікул - взимку та влітку, тому хостели дуже популярні. Вони об’єднуються у великі готельні мережі, діють у кожному великому європейському місті і практично доступні практично широ ким демократичним верствам.
Болісною для готелів є проблема «готельного збору», який збільшує ціну на 20%, що справедливо викликає реакцію роздра тування та обурення у споживачів готельних послуг. Готельний збір стягується та переказується у повному обсязі до бюджету міс цевого самоврядування. Таким чином, готельний збір разом з ін шими податками, що переказуються у місцеві бюджети, збільшив постійно зростаючі експлуатаційні витрати на утримання та ре монт готелігі. Готельний збір, враховуючи ПДВ, піднімає оплату готельних послуг настільки високо, що ціна проживання не відпо відає якості та рівню послуг, що надаються. Це, в свою чергу, мо же бути важливою причиною різкого спаду попиту на готельні послуги. Окрім того, щодо громадян, які проживають у готелях та користуються їх послугами, готелі в інтересах місцевого бюджету виконують фіскальну функцію, що не є притаманною суб’єктам підприємницької діяльності. За це готелі не тільки не отримують будь-якої винагороди чи вигоди, а ще й самі платять зі своєї кише ні тричі:
• по-перше, коли потенційні споживачі готельних послуг внаслі док високих цін у готелях ідуть на приватні квартири і готель втра чає клієнтів та їх гроші;
• по-друге, коли готелі обслуговують стягування та переказ го тельного збору до бюджету;
• по-третє, у разі порушення встановлених термінів внесення місцевих податків та зборів, на готелі накладається стягнення згід но з чинним законодавством.
Для врегулювання діяльності готельних підприємств на держав ному рівні було прийнято ряд нормативних документів, зокрема Правила користування готелями й аналогічними засобами розмі щення та надання готельних послуг (від 16.03.04 № 19), ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів» та ін.
• матеріально-технічної оснащеності;
• переліку надаваних послуг;
• кваліфікації персоналу.
Вимоги до готелів усіх категорій:
• готель повинен мати зручні під’їзні шляхи з необхідними до рожніми знаками, упорядковану й освітлену прилеглу територію,
майданчик із твердим покриттям для короткочасного паркування і маневрування;
• оснащення інженерними системами й устаткуванням, що за безпечують:
- постійне електропостачання;
- гаряче і холодне водопостачання (цілодобово);
- опалення, що забезпечує температуру в межах від 18 °С до 22 °С у житлових і громадських приміщеннях;
- вентиляцію (природну або примусову), яка забезпечує нор мальну циркуляцію повітря і запобігає проникненню сторонніх за пахів у номери і громадські приміщення;
- телебачення (підведення до усіх номерів);
- телефонний зв’язок;
- освітлення в номерах: природне (не менше одного вікна), штуч не, забезпечене лампами розжарювання - 100 лк; люмінесцентними лампами - 200 лк; у коридорах - цілодобове освітлення;
• архітектурно-планувальні і будівельні елементи готелю та ви користовуване технічне устаткування мають відповідати вимогам ДБН В.2.2-9;
• у готелі необхідно створити умови для убезпечення життя, здо ров’я туристів, збереження їхнього майна та захисту навколишньо го середовища;
• у готелі мають бути створені умови для особистої гігієни, хар чування і відпочинку персоналу;
• проектуючи нові та реконструюючи наявні готелі, треба перед бачати устаткування для задоволення потреб інвалідів та інших мало мобільних груп населення.
Можуть бути відхилення від вимог до матеріально-технічної осна щеності готелів та переліку надаваних у них послуг, якщо будинок готелю належить до пам’яток історії чи архітектури, за таких умов:
• керівництво готелю надає документальне підтвердження, за свідчене уповноваженим органом, що виконання вимоги неможли ве у зв’язку з необхідністю збереження історичного характеру бу динку, навколишніх забудов та прилеглої території;
• відхилення не призведе до значного відхилення від вимог, вста новлених для даних категорій готелю;
• в інформаційних та рекламних матеріалах, що стосуються готе лю, подають інформацію про історичний характер будинку і пов’язані з цим відхилення від вимог до матеріально-технічного оснащення чи переліку надаваних послуг.
Опорними пунктами визначення кращого готелю є такі дані про заклад розміщування:
• паспорт (назва; юридична адреса; телефон; телефакс; керівник; кількість зірок (ким сертифікований) або категорійність; кількість ліжко-місць; наявність системи бронювання);
• історія (рік заснування; назва під час заснування; функції, які виконувала споруда до часу виникнення готелю; видатні особи, які відвідували цей заклад);
• екологія та естетика (площа території та її благоустрій; архі тектура готелю; розташування готелю відносно історичної частини міста, музеїв, ділового центру, рекреаційної зони, клубів відпочин ку, закладів культури; відстань до аеропорту, залізниці, автовокза лу, порту, пляжів);
• клієнти (наявність відгуків; умови безпеки клієнтів та їх майна; ціна номера (сезон - несезон), ціна сніданку чи обіду в готелі);
• інфраструктура (транспортне сполучення; сфера обслугову вання та сервіс; ресторан, бар, магазин, пункт обміну валют, газет ний кіоск, перукарня, сауна, пральня, дискотека, майданчики для спорту, зали для спорту, басейн, бібліотека, більярдна, екскурсійно-туристичне бюро; у номері: кондиціонер, холодильник, телевізор, телефон, відео, душ, ванна, умивальник, вид з номера, кімнати від починку, пожежна безпека, медпункт, ліфт, охорона готелю);
• показники (географія, структура, динаміка чисельності турис тів; завантаженість (річна, сезонна, місячна); амортизаційні відра- хувацня; збитковість чи прибутковість готелю);
• реклама (рекламно-інформаційне забезпечення (буклети, прос пекти, рекламні листки готелю); зовнішня та внутрішня реклама);
• внутрішні та зовнішні зв’язки (партнерські зв’язки з готелями близького та далекого зарубіжжя; методична, наставницька діяль ність співробітників готелю);
• перспективи розвитку (реконструкція; нагороди).