3.2. Стратегія розвитку підприємств готельного господарства
Тенденції сучасного економічного розвитку в Україні характери зуються високим динамізмом, активізацією структурних зрушень на користь сфери послуг, посиленням конкурентної боротьби. Набува ють ознак комплексності, взаємодсповнюваності та взаємопричинності процеси у зовнішньому середовищі. Ці явища обумовлюють необхідність пошуку нових механізмів і методів стратегічного управління, стрижнем якого є стратегія розвитку підприємства.
Система стратегій конкретного підприємства характеризується певними особливостями, оскільки вона об’єктивно визначається своєрідністю впливу зовнішнього середовища на діяльність підпри ємства та його власним ресурсним потенціалом, специфічністю ре акції господарських суб’єктів на сигнали ринку.
Залежно від умов і обставин питання забезпечення стабільної рентабельності та конкурентоспроможності, ефективної діяльності у довгостроковій перспективі вирішується підприємствами індиві дуально, але в основі - копітка праця щодо створення конкурент них переваг. Підприємства готельного господарства залежно від типу і категорії діють на певному ринку, пропонуючи основні та до даткові послуги з певними витратами, які залежать від ресурсного потенціалу.
Характер діяльності підприємств повинен відповідати умовам ринку, що забезпечується якісним та своєчасним виконанням усіх виробничих і управлінських функцій (прогнозування, планування організації, мотивації, координації та контролю), а також відповід ним рівнем складових ресурсного потенціалу (кваліфікації праців ників матеріально-технічної бази тощо).
Сучасний стан господарювання вітчизняних підприємств го тельного господарства характеризується нестійкими тенденціями розвитку, що в основному обумовлюється сезонними коливаннями попиту і неможливістю створення запасів специфічного продукту - готельної послуги, зростанням цін на послуги та недостатнім рів нем якості обслуговування при невисокій елестатичності попиту за ціною, організаційним консерватизмом процесу управління. За ос танні роки завантаження підприємств готельного господарства Ук раїни не перевищувало 25% пропускної спроможності; питома вага збиткових підприємств у загальній кількості готельних господарств становила близько 30%, майже 80% потребують модернізації, авто матизації, комп’ютеризації. Ситуація ускладнюється також неста більністю зовнішнього середовища, неузгодженістю процесів, які відбуваються всередині підприємств, неадекватним ринковим ви могам управлінням господарською діяльністю. Для забезпечення ефективного функціонування підприємств готельного господар ства необхідним є обгрунтування стратегій їх розвитку із врахуван ням передового світового досвіду та успішної практики вітчизня них підприємств-лідерів.
Стратегія управління підприємствами готельного господар ства - це комплексна система управлінських рішень, що визнача ють перспективні напрями розвитку підприємств, форм і способи їх діяльності в умовах сучасного навколишнього середовища та поря док розподілу ресурсів для досягнення поставлених цілей.
Важливою особливістю діяльності будь-якого підприємства го тельного господарства в умовах ринку є те, що за основу беруть не виконання плану будь-якою ціною, як це було за адміністративно-командної системи управління, а більш жорсткий принцип вижи вання завдяки високоефективній діяльності усіх господарюючих одиниць. Зовнішньоекономічний плановий примус замінюється автоматизмом ринкового самоврядування: якщо доходи підприєм ства є менші від витрат, то неминуче настає банкрутство.
Стратегія управління підприємствами готельного господар ства - це концепція виживання підприємств в умовах ринкових відносин, вона залежить від передумов, притаманних будь-якому підприємству, зокрема:
• планування того, чого підприємство бажає досягти в майбут ньому;
• основне джерело проблем - поза межами підприємства;
• підприємства повинні мати можливість своєчасно бачити проб леми, які можуть виникнути, та забезпечити механізм їх вирішення;
• потенціал підприємств має бути налаштований на реальні мож ливості та стратегічні завдання, для того, щоб на основі розроблен ня цілей та своєчасного їх коригування, забезпечити необхідну по зицію на ринку послуг;
• поточне управління є продовженням конкретизації стратегіч ного управління і має здійснюватися у рамках стратегії, що діє.
Процес формування стратегії розвитку підприємства розгляда ється як послідовна онераціоналізація на загальну ділову бізнес-стратегію та портфель функціональних субстратегій. При цьому суттєвим моментом є використання теорії ситуаційних факторів. В умовах ринку, що динамічно розвивається, підприємства готель ного господарства повинні бути здатними пристосовуватися до мін ливості його впливу. В процесі формування стратегії розвитку домінуючим елементом має бути стратегічне мислення, яке спрямо вує підприємство до постійного творчого пошуку, втілення нова торських ідей в усіх аспектах діяльності. З позицій формування стратегії розвитку туристичного підприємства визначено систем ний процес, який (на засадах стратегічного мислення як доміную чої логіки) дозволяє:
• проаналізувати сутність умов, в яких працює галузь;
• визначити місію, цілі і завдання підприємства;
• розробити головні напрями та заходи збалансованості його розвитку в умовах динамічної зміни зовнішнього середовища при максимальному використанні всіх наявних ресурсів підприєм ства.
Суттєвий вилив на розвиток підприємств має сукупність факто рів макро-, мезо- та мікросередовища. Стосовно будь-якого готель ного господарства вони відіграють неоднакову роль і можуть впли вати на його діяльність позитивно, негативно або залишатися нейтральними. Комбінаційний склад чинників, їх варіації, ваго мість та інтенсивність впливу залежать від цілей підприємства, ор ганізаційної структури, виробничих і комерційних зв’язків.
Важливе значення у розробці стратегії управління підприєм ствами готельного господарства в умовах ринкових відносин матиме висвітлення питання їх конкурентоспроможності, оскільки ключо ве питання в умовах ринку - це здатність підприємств успішно кон курувати. Конкурентоспроможність підприємств готельного госпо дарства визначають як порівнювальні переваги конкуруючих під приємств, які діють на ринку готельних та туристичних послуг України.
У зв’язку з тим, що стратегічна концепція розвитку готельних
підприємств повинна формуватися з урахуванням основних тен денцій щодо зміцнення конкурентних позицій на ринку готельних послуг, в основу визначення домінуючих ознак детермінації під приємств за форматами господарської діяльності покладено про цедуру позиціювання підприємств у ринковому просторі. Ключо вим показником позиціювання є ринкова частка, обсяг якої є інди катором активної підприємницької діяльності підприємств готельного господарства. З допомогою розподілу ринкових часток серед сукупності готельних підприємств можна визначити групу підприємств-лідерів та підприємств-аутсайдерів ринку готельних послуг.
Позиціювання підприємств готельного господарства в ринко вому просторі визначається коливанням обсягу їх ринкової част ки, що характеризується такими змінними показниками:
• доходи від додаткових послуг;
• ступінь використання інформаційних технологій;
• якість послуг;
• рівень організаційної культури;
• ступінь вертикальної інтеграції.
Зростання обсягу ринкової частки як результату підприєм ницької активності підприємств полягає:
• у відображенні особливостей функціонування готельних під приємств з урахуванням ситуаційного підходу;
• у тому, що кількісне значення змінної ринкової частки ха рактеризує ступінь домінування окремих засобів розміщення на ринку;
• у можливості використання моделей у прогностичних цілях з метою обґрунтування стратегії розвитку підприємств на етапі взає мозв’язку «стратегія бізнесу - тактика підприємства».
В основу стратегії розвитку підприємств готельного господар ства покладено дії, послідовність виконання яких така:
• здійснення стратегічного аналізу в контексті комплексної ді агностики впливу факторів розвитку;
• ідентифікація формату господарської діяльності підприємства;
• обґрунтування шляхів стратегічного розвитку;
• формування чи коригування загальної та бізнес-стратегій;
• визначення завдань функціональних субстратегій.
Першочергове значення для активізації розвитку підприємств
готельного господарства має стратегія, що відповідає перетворен ням у національній економіці, гармонізує вплив і взаємозв’язки між факторами внутрішнього та зовнішнього середовища.
Особливості розроблення стратегії управління підприємствами готельного господарства пов’язані з урахуванням таких поло жень:
• задоволення внутрішніх і міжнародних споживачів якісними основними і додатковими послугами;
• наявність певних ресурсів та їх перетворення на основні і до даткові послуги;
• порівняння витрат на виробництво і використання основних і додаткових послуг із результатами діяльності;
• складність внутрішнього середовища (велика кількість елемен тів, наявність взаємозв’язків та ін.);
• багатокритерійність завдань управління;
• неможливість формалізації багатьох завдань управління;
• обов’язковість розвитку та змінність критеріїв розвитку.
Одним із механізмів розвитку підприємств готельного госпо дарства є розроблення та реалізація стратегії реконструкції. Стра тегія реконструкції реалізується на рівні підприємства незалежно від типу, обсягів господарської діяльності, форм власності та орга нізаційно-правових форм господарювання. В основу цільового спрямування внутрішніх реструктуризаційних змін покладено програму розвитку, процес формування якої логічно структурований. Ефективність управлінських рішень щодо вжиття реструкту ризаційних заходів забезпечується впровадженням структурно- логічної схеми, цільовими параметрами якої є виявлені резерви за результатами оцінки внутрішніх ресурсів готельного підпри ємства.
Пошук ефективних управлінських рішень зведено до одержан ня запланованого результату при мінімумі необхідних витрат, з урахуванням часових та ресурсних обмежень. Для визначення альтернативних варіантів формування програми розвитку необ хідно враховувати:
• раціональне використання основних фондів підприємств го тельного господарства, насамперед номерного фонду;
• оптимізацію чисельності працюючих;
• підвищення рівня якості готельних послуг;
• можливості вертикальної інтеграції.
Реалізація стратегії реконструкції сприяє послідовній адаптації До змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі, збільшенню обсягу ринкової частки на ринку готельних послуг, передбачає роз роблення ефективних програм розвитку підприємств та сприятиме отриманню економічного ефекту.
Рис. 3.3. Обґрунтування внутрішніх реструктуризаційних заходів підприємства готельного господарства
Одним із напрямів внутрішніх реструктуризаційних заходів є диверсифікація пропозиції готельного підприємства, що є дієвим каталізатором процесу реструктуризації світової готельної індуст рії. Проведення диверсифікації готельного продукту базується на реструктуризації валових витрат на утримання матеріально-техніч ної бази, раціональному використанні площ готельних підприємств (житлової та нежитлової).
Напрями подальшого розвитку підприємств готельного госпо дарства повинні визначатися через призму спроможності їх адапта ції до вимог зовнішнього середовища. Тому головним змістом фор мування стратегії розвитку готельних підприємств є визначення перспективних напрямів господарської діяльності на основі постій ного моніторингу підприємницького середовища, органічного ово лодіння стратегічним мисленням та методами управління, розрахо ваними на перспективу.
