Куцик П. О., Коваль Л. І., Макарук Ф. Ф. Куцик П.О., Козаль Л.І., Макарук Ф.Ф. Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві Навчальний посібник. 2010р.- 504 с.

Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями. Інструкція №69 передбачає такий порядок:

- Перевищення вартості цінностей, що виявилися у надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у нестачі під час пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей;

- Взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що надлишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється та однієї і тієї особи, гцо перевіряється;

Органи управління, до відання яких належать підприємства, можуть встановлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що належать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).

- У разі якщо під час заліку нестач з надлишками при пересортиці вартість цінностей, що виявилися у нестачі, більше вартості цінностей, що виявилися у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб.

- Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природних втрат з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерськими даними, встановлені при проведенні інвентаризації та при інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку:

- Товарно-матеріальні цінності, що виявилися у надлишку підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причті виникнення надлишку і винних у цьому осіб;

- Втрати цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно на витрати. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм втрат вони розглядаються як понаднормові витрати;

- Понаднормативні витрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках коли винуватців не встановлено, або у стягнені з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, які оформляються на списання втрат і понаднормативних нестач, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення псування матеріальних цінностей регулюються Постановою КМУ від 22 січня 1996 року №116 «Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищення матеріальних цінностей».

Розмір збитків від розкрадання, нестач і знищення матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру ПДВ та розміру акцизного збору за формулою:

Р(з)=[(Бв - А) х / інф. -г ПДВ + A] x 2

Результати інвентаризації товарів, продуктів і тари на підприємствах ресторанного господарства відображають у бухгалтерському обліку (табл. 18).

Таблиця 18

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку результатів

інвентаризації товарів, продуктів і тари

в ресторанному господарстві

№ п/п	Зміст операції	кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3
1	Списано торгову націнку на товар, якого не вистачає (в межах норм природних втрат)	947.1 «Нестачі від псування цінностей в межах норм природних втрат»	282.3 «Товари і продукти в закладах ресторанного господарства»
2	Списані транспортно-заготівельні витрати, шо припадають на суму нестачі, в межах норм природних втрат	947.1 «Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат»	289.3 «ТЗВ в закладах ресторанного господарства»
3	Відображено собівартість товару, якого не вистачає понад норми природних втрат у складі витрат звітного періоду	947.2 «Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат»	282.3 «Товари і продукти в закладах ресторанного господарства»
4	Списано ТЗВ, що припадають на суму нестачі товарів понад норми природних втрат (якщо їх облік ведеться на окремому рахунку)	понад норми природних втрат»	289.3 «ТЗВ в закладах ресторанного господарства»
5	Віднесено на витрати звітного періоду суму ПДВ на товар, якого не вистачає коригування податкового кредиту)	947.2 «Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат»	641 «Розрахунки за податками»
6	Віднесено на позабалансовий рахунок собівартість товару, якого не вистачає, на суму, що перевищує норми природних втрат	072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»
8	Віднесено суму нестачі на винну особу у розмірі збитку,завданого	375 «Розрахунки за відшкодуванням і завданих збитків»	716 «Відшкодування раніше списаних активів»
7	Списано суму нестачі з позабаланссвого рахунка	-	072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»
9	Зіднесено на винну особу різницю, що підлягає перерахуванню до бюджету (визначена відповідно до Порядку №116	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»	642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»
10	Віднесено на винну особу суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»	641 «Розрахунки за податками»
11	Списано на фінансові результати собівартість товарів, яких не вистачає і відповідну суму ТЗВ, ПДВ	791.3 «Результат операційної діяльності ресторанного господарства»	947.2 «Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат»
12	Списано у кінці звітного періоду доход на фінансов результати підприємства	716 «Відшкодування раніше списаних активів	791.3 «Результат операційної діяльності ресторанного господарства»

Бухгалтерські проведення на підставі порівняльної відомості відображаються в журналі К-4.