11.3. Порядок формування відпускної ціни на підприємстві ресторанного господарства
Під час формування ціни продажу власної продукції та купованих товарів слід виходити з того, що величина такої
вартості має:
1) забезпечити покриття витрат, понесених підприємством у зв 'язку з придбанням продуктів (сировини) і товарів;
2) забезпечити покриття витрат, пов 'язаних із веденням діяльності підприємства;
3) забезпечити наявність майбутнього прибутку;
4) забезпечити покриття майбутніх податкових зобов 'язань щодо ПДВ в частині величини торгової націнки.
До витрат, понесених у зв'язку з придбанням продуктів (сировини) і товарів відноситься їх купівельна вартість, а також витрати, що включаються до складу первісної вартості запасів, відповідно до П(С)БО 9 «Запаси».
Що стосується витрат, пов'язаних із веденням діяльності підприємства, а також майбутнього прибутку, то їх покриття та забезпечення здійснюється через торгову націнку, що нараховується на вартість продуктів (сировини) і товарів.
Величина майбутнього податкового зобов'язання щодо ПДВ у частині торгової націнки дорівнює 20 % її величини і має бути врахована як складова частина торгової націнки. Крім того, через те, що продукти
(сировина), товари обліковуються за вартістю без урахування ПДВ, сплаченого у складі вартості постачальника (платниками ПДВ на підставі податкової накладної), для покриття понесених витрат торгова націнка має включати і суму такого податку.
З урахуванням викладеного формулювання продажної (відпускної) вартості продукції та товарів на підприємствах ресторанного господарства можна продемонструвати так:
Для спрощення розрахунку продажна (відпускна) вартість страви, кулінарного виробу, товару може бути розрахована таким чином:
Відпускна (продажна ) вартість = Первісна вартість + Торгова націнка) х 1,2.
Як правило, на підприємствах ресторанного господарства облік продуктів (сировини) і товарів ведеться у продажних цінах. У виробництво (кухню), до роздрібної торгової мережі продукти і товари передаються за ціною з урахуванням торгової націнки.
Так, якщо на підприємстві ресторанного господарства встановлено єдиний рівень торгових націнок для формування продажної вартості страв, кулінарних виробів, товарів, то облік запасів (продуктів, товарів) у коморі ведеться за продажними цінами (з урахуванням торгової націнки). Якщо реалізація страв, кулінарних виробів, товарів здійснюється за цінами, до яких закладено різні рівні націнки, то в такому разі обліковою вартістю запасів у коморі є їх первісна вартість (без урахування торгової націнки). У цій ситуації продажна вартість формується на етапі виробництва.
Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві
2. Наднормативні збитки і нестачі запасів;
3. Витрати за користування позиками.
5. Ціни продажу на продукцію власного виробництва у ресторанному господарстві визначаються:
1. У калькуляційній картці;
2. У прейскуранті;
3. У прибутковій накладній.
6. У збірниках рецептур страв і кулінарних виробів відображаються дані:
1. Норма вкладення продуктів вагою брутто;
2. Ціна продажу страв і кулінарних виробів;
3. Націнка підприємства ресторанного господарства.
7. Калькуляційні картки страв і кулінарних виробів містять інформацію:
1. Про продажні ціни страв;
2. Про купівельні ціни на сировину;
3. Про розмір ПДВ.
8. Як правило, обліковою ціною запасів на підприємствах ресторанного господарства є:
1. Ціна придбання без ПДВ;
2. Ціна придбання з ПДВ;
3. Ціна продажу.
9. Ціни продажу на куповані товари, що не підлягають додатковій технологічній обробці, встановлюють:
1. У. калькуляційних картках;
2. У прейскурантах;
3. У видаткових накладних.
10. Ціни на фірмові страви підприємства ресторанного господарства фіксуються:
