Куцик П. О., Коваль Л. І., Макарук Ф. Ф. Куцик П.О., Козаль Л.І., Макарук Ф.Ф. Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві Навчальний посібник. 2010р.- 504 с.
10.2. Порядок виведення результатів інвентаризації та їх облік
Матеріали робочої інвентаризаційної комісії детально вивчаються товарознавцями та економічними службами кооперативного
підприємства.
Після цього інвентаризаційні матеріали передаються постійнодіючій інвентаризаційній комісії. Постійнодіюча інвентаризаційна комісія за матеріалами перевірених описів і результатами контрольних перевірок складає протокол проведеної інвентаризації. У протоколі повинні бути вказані заходи та пропозиції щодо відшкодування нестач, якщо такі виявлені, оприбуткування надлишків та адміністративні заходи до матеріально-відповідальної особи.
Результати інвентаризації на роздрібних торгових підприємствах повинні бути визначені не пізніше наступного дня після завершення інвентаризації в магазині.
Виведення результатів інвентаризації в бухгалтерії оформляють порівняльною відомістю результатів інвентаризації на роздрібних торгових підприємствах. Форма цього документа суттєво відрізняється від аналогічного в оптовій торгівлі, що пов'язано з такими обставинами, як відсутність кількісно-сумового обліку товарів.
Окремими позиціями в порівняльній відомості записують дані про грошові кошти, товари, тару та інше майно, яке підлягає інвентаризації із товарно-матеріальними цінностями.
У порівняльній відомості окремими колонками записують дані про суми природних втрат та суми остаточних нестач і надлишків.
У роздрібній торговельній мережі використовуються затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. №88 норми природних втрат продовольчих товарів. Ці норми встановлені на стандартні вагові товари у відсотках до товарообороту з метою відшкодування втрат, які мають місце під час зберігання товарів внаслідок розпилювання, вивітрювання та інших фізико-хімічних властивостей товарів. В ці норми включені маса полімерної плівки, фольги, пергаменту, які видаляють під час продажу сирів, а також шпагат, металеві затискачі, які слід знімати під час продажу ковбасного копченого сиру.
Норми природних втрат продовольчих товарів диференційовані за двома групами магазинів.
Норми, які встановлені для першої групи магазинів, застосовуються в магазинах самообслуговування. В інших магазинах і палатках застосовуються норми, встановлені для другої групи магазинів.
Перелік магазинів, які застосовують норми за кожною групою, затверджується щорічно наказом керівника торговельної організації. З цим наказом повинні бути ознайомлені матеріально -відповідальні особи не пізніше, ніж за 15 днів до початку нового фінансово-господарського року.
Затверджені норми є граничними і застосовуються в тих випадках, коли під час перевірки фактичної наявності товарів встановлена нестача. Природні втрати товарів списуються за фактичними розмірами, але не вище, ніж встановлені норми.
Списання природних втрат здійснюють на підставі спеціального розрахунку.
Для дрібнооптового продажу товарів магазинами застосовуються норми природних втрат, які визначені для дрібнооптових баз.
Розмір природних втрат в цілому по роздрібному торговому підприємству за міжінвентаризаційний період визначається на підставі розрахунку, який складають у бухгалтерії за участю матеріально-відповідальної особи. Вказаний розрахунок повинен бути затверджений керівником роздрібного підприємства.
За наявності в торговому підприємстві операцій, які пов'язані з дрібногуртовим продажем, складають окремі розрахунки природних втрат (Додаток 29).
На вагові товари, які реалізуються через автомагазини, виїзну торгівлю норми зменшуються на 50 відсотків.
Розрахунок має таку форму.
Розрахунок природних втрат товарів з 1 квітня 2008 року по 1 жовтня 2008 року.
Сума, грн
1. Природні втрати на залишок товарів за описом
на дату попередньої інвентаризації - 80,00
2. Нараховано природних втрат на товари,
що надійшли - 120,00
3. Разом нараховано (п. 1+п.2) - 200,00
4. Виключається:
- нараховані природні втрати за документами
на товари, що вибули - 40,00
- нараховані природні втрати на залишок товарів за описом станом на 1 жовтня 2002 року - 25,00
5. Разом виключається - 65,00
6. Сума природних втрат, яку слід списати
на реалізовані товари (п.З-п.5) - 135,00
Слід зазначити, що споживспілки мають право дозволяти підвідомчим
підприємствам застосовувати в роздрібній мережі (другої групи
магазинів) зі стійкою структурою товарообороту замість потоварних
норм загальні норми втрат товарів у відсотках до обороту кожного
магазину.
Так, торгове підприємство затверджує на кожен рік загальну норму природних втрат для кожного магазину, іншого дрібнороздрібного підприємства у відсотках до товарообороту. Загальна норма встановлюється за даними потоварних норм стосовно асортименту кожного роздрібного торгового підприємства. Загальна норма природних втрат товарів за всіма магазинами не повинна перевищувати по товарних норм.
Затверджені кооперативною організацією та доведені до матеріально-відповідальних осіб загальні норми природних втрат є обов'язковими. В торгових підприємствах, для яких затверджені загальні норми природних втрат, заборонено застосовувати потоварні норми. Загальні норми повинні щорічно переглядатися.
Порівняльна відомість підписується бухгалтером, що її склав, головним бухгалтером та головою інвентаризаційної комісії.
Результати інвентаризації тари визначаються в окремій порівняльній відомості кількісно-сумового обліку. У цій відомості записуються окремими позиціями різні найменування тари; результати виводяться окремо за найменуваннями.
За наслідками складання порівняльної відомості у бухгалтерії записують бухгалтерські проведення.
1. Списана торгова націнка на товар, якого не вистачає
методом «сторно»:
Дт 285.2 «Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі»; Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
2. Списано суму природних втрат на підставі розрахунку: Дт 947.1 «Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм
природних втрат»;
Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
3. Списано транспортно-заготівельні витрати, що припадають на суму нестачі в межах норм природних втрат:
Дт 947.1 «Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат»;
Кт 289.2 «Транспортно-заготівельні витрати у роздрібній торгівлі».
4. Відображено нестачу понад норми природних втрат у складі витрат звітного періоду:
Дт 947.2 «Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат»;
Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
5. Списано транспортно-заготівельні витрати, які припадають на суму нестачі товарів понад норми природних втрат:
Дт 947.2 «Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат»;
Кт 289.2 «Транспортно-заготівельні витрати у роздрібній торгівлі».
6. Списано на витрати суму ПДВ з товару, якого не вистачає (після коригування податкового кредиту):
Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»; Кт '641 «Розрахунки за податками».
7. Віднесено на позабалансовий рахунок собівартість товару, якого не вистачає, на суму, що перевищує норми природних втрат:
Дт 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
8. Віднесено суму нестачі на винну особу у розмірі збитку, завданого підприємству:
Дт 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
9. Списано суму нестачі з позабалансового рахунка:
К 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування
цінностей».
10. Віднесено на винну особу ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету.
Дт 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кт 641 «Розрахунки за податками».
11. Віднесено на винну особу різницю, що підлягає перерахуванню до бюджету (визначена відповідно до Порядку
№ 116):
Дт 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кт 642 «Розрахунки за обоє 'язковими платежами».
12. Списано на фінансові результати витрати звітного
періоду:
Дт 791.2 «Результат операційної діяльності роздрібної торгівлі»; Кт 947.1 «Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат».
13. Списано у кінці звітного періоду дохід на фінансові
результати підприємства:
Дт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»;
Кт 791.2 «Результат операційної діяльності роздрібної торгівлі».
Результати порівняльної відомості записують окремим рядком в журнал К-3 за аналітичним рахунком тієї матеріально-відповідальної особи, у якої проводилася інвентаризація.
Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві
4. Методика складання розрахунку природних втрат, які слід списати на реалізовані товари.
5. Фінансовий облік результатів інвентаризації товарів і тари та його особливості.
підприємства.
Після цього інвентаризаційні матеріали передаються постійнодіючій інвентаризаційній комісії. Постійнодіюча інвентаризаційна комісія за матеріалами перевірених описів і результатами контрольних перевірок складає протокол проведеної інвентаризації. У протоколі повинні бути вказані заходи та пропозиції щодо відшкодування нестач, якщо такі виявлені, оприбуткування надлишків та адміністративні заходи до матеріально-відповідальної особи.
Результати інвентаризації на роздрібних торгових підприємствах повинні бути визначені не пізніше наступного дня після завершення інвентаризації в магазині.
Виведення результатів інвентаризації в бухгалтерії оформляють порівняльною відомістю результатів інвентаризації на роздрібних торгових підприємствах. Форма цього документа суттєво відрізняється від аналогічного в оптовій торгівлі, що пов'язано з такими обставинами, як відсутність кількісно-сумового обліку товарів.
Окремими позиціями в порівняльній відомості записують дані про грошові кошти, товари, тару та інше майно, яке підлягає інвентаризації із товарно-матеріальними цінностями.
У порівняльній відомості окремими колонками записують дані про суми природних втрат та суми остаточних нестач і надлишків.
У роздрібній торговельній мережі використовуються затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. №88 норми природних втрат продовольчих товарів. Ці норми встановлені на стандартні вагові товари у відсотках до товарообороту з метою відшкодування втрат, які мають місце під час зберігання товарів внаслідок розпилювання, вивітрювання та інших фізико-хімічних властивостей товарів. В ці норми включені маса полімерної плівки, фольги, пергаменту, які видаляють під час продажу сирів, а також шпагат, металеві затискачі, які слід знімати під час продажу ковбасного копченого сиру.
Норми природних втрат продовольчих товарів диференційовані за двома групами магазинів.
Норми, які встановлені для першої групи магазинів, застосовуються в магазинах самообслуговування. В інших магазинах і палатках застосовуються норми, встановлені для другої групи магазинів.
Перелік магазинів, які застосовують норми за кожною групою, затверджується щорічно наказом керівника торговельної організації. З цим наказом повинні бути ознайомлені матеріально -відповідальні особи не пізніше, ніж за 15 днів до початку нового фінансово-господарського року.
Затверджені норми є граничними і застосовуються в тих випадках, коли під час перевірки фактичної наявності товарів встановлена нестача. Природні втрати товарів списуються за фактичними розмірами, але не вище, ніж встановлені норми.
Списання природних втрат здійснюють на підставі спеціального розрахунку.
Для дрібнооптового продажу товарів магазинами застосовуються норми природних втрат, які визначені для дрібнооптових баз.
Розмір природних втрат в цілому по роздрібному торговому підприємству за міжінвентаризаційний період визначається на підставі розрахунку, який складають у бухгалтерії за участю матеріально-відповідальної особи. Вказаний розрахунок повинен бути затверджений керівником роздрібного підприємства.
На вагові товари, які реалізуються через автомагазини, виїзну торгівлю норми зменшуються на 50 відсотків.
Розрахунок має таку форму.
Розрахунок природних втрат товарів з 1 квітня 2008 року по 1 жовтня 2008 року.
Сума, грн
1. Природні втрати на залишок товарів за описом
на дату попередньої інвентаризації - 80,00
2. Нараховано природних втрат на товари,
що надійшли - 120,00
3. Разом нараховано (п. 1+п.2) - 200,00
- нараховані природні втрати за документами
на товари, що вибули - 40,00
- нараховані природні втрати на залишок товарів за описом станом на 1 жовтня 2002 року - 25,00
5. Разом виключається - 65,00
6. Сума природних втрат, яку слід списати
на реалізовані товари (п.З-п.5) - 135,00
Слід зазначити, що споживспілки мають право дозволяти підвідомчим
підприємствам застосовувати в роздрібній мережі (другої групи
магазинів) зі стійкою структурою товарообороту замість потоварних
норм загальні норми втрат товарів у відсотках до обороту кожного
магазину.
Так, торгове підприємство затверджує на кожен рік загальну норму природних втрат для кожного магазину, іншого дрібнороздрібного підприємства у відсотках до товарообороту. Загальна норма встановлюється за даними потоварних норм стосовно асортименту кожного роздрібного торгового підприємства. Загальна норма природних втрат товарів за всіма магазинами не повинна перевищувати по товарних норм.
Затверджені кооперативною організацією та доведені до матеріально-відповідальних осіб загальні норми природних втрат є обов'язковими. В торгових підприємствах, для яких затверджені загальні норми природних втрат, заборонено застосовувати потоварні норми. Загальні норми повинні щорічно переглядатися.
Порівняльна відомість підписується бухгалтером, що її склав, головним бухгалтером та головою інвентаризаційної комісії.
Результати інвентаризації тари визначаються в окремій порівняльній відомості кількісно-сумового обліку. У цій відомості записуються окремими позиціями різні найменування тари; результати виводяться окремо за найменуваннями.
За наслідками складання порівняльної відомості у бухгалтерії записують бухгалтерські проведення.
1. Списана торгова націнка на товар, якого не вистачає
методом «сторно»:
Дт 285.2 «Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі»; Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
2. Списано суму природних втрат на підставі розрахунку: Дт 947.1 «Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм
природних втрат»;
Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
3. Списано транспортно-заготівельні витрати, що припадають на суму нестачі в межах норм природних втрат:
Дт 947.1 «Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат»;
Кт 289.2 «Транспортно-заготівельні витрати у роздрібній торгівлі».
4. Відображено нестачу понад норми природних втрат у складі витрат звітного періоду:
Дт 947.2 «Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат»;
Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
5. Списано транспортно-заготівельні витрати, які припадають на суму нестачі товарів понад норми природних втрат:
Дт 947.2 «Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат»;
Кт 289.2 «Транспортно-заготівельні витрати у роздрібній торгівлі».
6. Списано на витрати суму ПДВ з товару, якого не вистачає (після коригування податкового кредиту):
Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»; Кт '641 «Розрахунки за податками».
7. Віднесено на позабалансовий рахунок собівартість товару, якого не вистачає, на суму, що перевищує норми природних втрат:
Дт 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
8. Віднесено суму нестачі на винну особу у розмірі збитку, завданого підприємству:
Дт 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
9. Списано суму нестачі з позабалансового рахунка:
К 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування
цінностей».
10. Віднесено на винну особу ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету.
Дт 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кт 641 «Розрахунки за податками».
11. Віднесено на винну особу різницю, що підлягає перерахуванню до бюджету (визначена відповідно до Порядку
№ 116):
Дт 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»; Кт 642 «Розрахунки за обоє 'язковими платежами».
12. Списано на фінансові результати витрати звітного
періоду:
Дт 791.2 «Результат операційної діяльності роздрібної торгівлі»; Кт 947.1 «Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат».
13. Списано у кінці звітного періоду дохід на фінансові
результати підприємства:
Дт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»;
Кт 791.2 «Результат операційної діяльності роздрібної торгівлі».
Результати порівняльної відомості записують окремим рядком в журнал К-3 за аналітичним рахунком тієї матеріально-відповідальної особи, у якої проводилася інвентаризація.
Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві
4. Методика складання розрахунку природних втрат, які слід списати на реалізовані товари.
5. Фінансовий облік результатів інвентаризації товарів і тари та його особливості.