3.1 Основні поняття та загальні принципи обліку доходів в туризмі та готелях. Класифікація доходів
Реалізацією туристичних та готельних послуг завершується процес кругообігу оборотних засобів підприємства і створюється можливість поновлення циклу виробництва використовуючи виручку від реалізації послуг для придбання нових виробничих запасів, для оплати праці персоналу, розрахунків з різними організаціями, з бюджетом по податкам та іншим платежам, органами соціального та пенсійного страхування та інше.
В наслідок реалізації туристичних та готельних послуг турфірми повинні відшкодовувати не тільки витрати на їх формування і продаж, але мати ще і прибуток.
Основні поняття, шо характеризують доход турфірми, наведені в таблиці (З.1).
ТаблицяЗ.1. Основні поняття про доходи
Продовження таблиці 3.1
Загальні правила формування в обліку інформації про доходи вста-новлені П(С)БО 15 «Дохід».
Згідно з П(С)БО 15 доходами підприємства визнається збільшення економічних вигод в результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна), або погашення зобов'язань, що призводить до збільшення капіталу цього підприємства, за виключенням вкладів учасників (власників майна).
Капітал являє собою залишок господарських засобів за вирахуванням зобов'язань.
Виходячи із цього не аби який дохід (що є виручкою або операційним або іншим доходом) збільшує капітал турфірми, але лише той, який перевищує розмір власних витрат, тобто тільки в тому випадку якщо в результаті даної операції сформувався прибуток, що і є збільшенням економічних вигод підприємства. В тих же випадках коли фінансовим результатом операції виявився збиток, то це призводить до зменшення капіталу підприємства, в зв'язку з чим про збільшення економічних вигод говорити не приходиться.
Таким чином, доход і економічна вигода в бухгалтерському обліку не є синонімами.
Не аби який доход призводить до збільшення економічних вигод, оскільки умовою збільшення економічних вигод є не одержання доходу, а збільшення капіталу підприємства.
Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
• сума ПДВ, акцизів, інших податків, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;
• сума надходжень за договорами комісій, агентськими та іншими договорами;
• сума попередньої оплати товарів, послуг, продукції;
• сума задатку під заставу або погашення позики;
• надходження від первинного розміщення цінних паперів;
• сума авансу в рахунок оплати продукції, товарів, послуг;
• інші надходження, що належать іншим особам.
При наданні туристичних послуг протягом декількох звітних періодів доходи звітного періоду визначаються виходячи із ступеня завершеності операції.
Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих за певний період, у загальному обсязі послуг які мають бути надані, таким чином:
Приклад
Туристична фірма «Вільний вітер» (туроператор) надає групові тури персоналу заводу «Арсенал» з 24.03 по 15.04. Загальна вартість туру - 9000грн., в т.ч. ПДВ - 1500грн. Тривалість туру - 23 дні, в т.ч. тривалість туру в березні - 8 днів, питома вага обсягу послуг на кінець березня місяця:
8: 23x100% = 34,78%
Звідси дохід на кінець березня: 9000 х 34,78 : 100 = 3130,2грн.
Дохід за квітень : 9000 - 3130,2 = 5869,8грн
Для правильного визначення доходу турфірм необхідно вказати в обліковій політиці перелік послуг, що формують вартість путівок. Послуги, не включені в цей перелік, розглядаються як додаткові, що оплачуються понад вартості путівки.
Для визначення фінансового результату діяльності за звітний період необхідно дотримуватися принципів визнання доходу, а саме: нарахування; відповідності; періодичності.
Принцип нарахування означає, що датою відображення доходу в бухгалтерському обліку є дата фактичного надання туристичних (готельних) послуг. Для цілей оподаткування наряду з методом нарахування дозволено використовувати касовий метод (по оплаті). При реалізації турпродукту по посередницьким договорам (комісії, доручення, агентським договорам) датою визначення доходу (виручки) від реалізації в бухгалтерському обліку туроператора є дата звіту тураген-та про надання послуг.
Принцип відповідності полягає у порівнянні доходів і витрат. Принцип періодичності означає, що доходи підприємства повинні розділятися по відповідним звітним періодам.
Дохід визнається при дотриманні наступних умов:
1. Сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;
2. Є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства;
3. Покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на туристичні (готельні) послуги;
4. Підприємство не здійснює надалі управління та контроль за наданими послугами.
Якщо не виконана хоча б одна з наведених вище умов, доход не визнається.
Для виконання умови достовірності сума доходу повинна визна-чаєтися у сумі грошових коштів, що надійшли на підприємство як оплата за надані послуги, або в сумі дебіторської заборгованості на підставі договору купівлі-продажу послуг, яким установлюється ціна на послуги, що надаються.
Наприклад, на поточний рахунок турфірми банком помилково зараховано грошові кошти іншого підприємства. Сума облічується як кредиторська заборгованість, оскільки підприємство не має права на одержання виторгу, тому що договір між підприємствами відсутній.
Приклад 2
Одержано аванс від організації-замовника за туристичні послуги (путівки), які ще не надано замовнику. Сума авансу облічується як кредиторська заборгованість по одержаних авансах, оскільки не дотримується друга умова, коли покупцеві передаються ризики, пов'язані з правом власності на путівку.
Класифікація доходів
Доходи від господарської діяльності класифікуються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності за видами діяльності, що показано на рис. 14.
Склад доходів установлено П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», форма №2.
Як видно із рис. 14, доходи підприємства підрозділяються залежно від видів діяльності:
1. Доходи від операційної (основної) діяльності, а також від інших видів діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю,
Рис. 14. Класифікація доходів
отримані при реалізціїї туристичних та готельних послуг, товарів, продукції громадського харчування, реалізації оборотних активів, від операційної оренди приміщень, від операційних курсових різниць та відшкодування раніше списаних активів.
Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Операційні курсові різниці — це різниці, які виникають за активами і зобов'язаннями підприємства, пов'язаними з операційною діяльністю.
Основна діяльність - це діяльність, пов'язана з наданням послуг або виробництвом продукції громадського харчування, продажем товарів відповідними структурами підрозділами, що входять в склад туристичних та готельних комплексів. Ця діяльність є визначною метою утворення підприємства і забезпечує основну частину його доходу.
Так, для туристичних підприємств такою діяльністю є придбання прав на турпослуги, з яких формується турпродукт (путівка), надання турпослуг, надання інформації про ціни, якість обслуговування, екскурсійну розважальну програму, тощо.
2. Доходи від фінансових операцій - це доходи, отримані у вигляді доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів.
Доход від участі в капіталі - це доход від фінансових інвестицій, які облічуються за методом участі в капіталі.
Метод участі в капіталі — це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.
Згідно з П(С) БО 12 «Фінансові інвестиції» метод участі в капіталі застосовується для обліку інвестицій в асоційовані, спільні та дочірні підприємства.
До інших фінансових доходів відносяться дивіденди, відсотки, амортизація дисконту за інвестиціями в боргові цінні папери.
3. Доходи від іншої звичайної діяльності складаються із доходів:
• від реалізації фінансових інвестицій (крім доходів, які відображаються за методом участі в капіталі);
• від реалізації необоротних активів, до яких відносяться: основні засоби, незавершене будівництво, інші необоротні активи;
• доход від реалізації нематеріальних активів (прав користування: природними ресурсами, земельною ділянкою, будівлею; прав на оренду приміщення і т.п.); прав на знаки для товарів та послуг (товарні знаки, фірмові назви, торгові марки),права на винахідництво, інших нематеріальних активів);
