Банько В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Дакор, 2008. — 328 с.
17.1. Поняття торговельно-технологічного процесу в магазині та проблеми його вдосконалення
Торговельно-технологічний процес (ТТП) в магазині представляє собою сукупність взаємопов'язаних і послідовно виконуваних операцій з товарами при їх розвантаженні, прийманні, переміщенні і зберіганні, товарній обробці і продажу.
Операція являє собою частину ТТП, виконаних на одному робочому місці одним або декількома робітниками вручну чи за допомогою машин та механізмів, керованих людиною. При частковій механізації виконується окремо, а при комплексній механізації, за допомогою машин та механізмів, — всі операції.
ТТП в магазині є однією з ланок єдиного технологічного процесу руху товарів у магазині в ланцюзі: «постачальник — опт — роздріб».
В основу організації ТТП в магазині повинні бути закладені товарні потоки, під якими розуміють рух товарів з моменту надходження їх в магазин до реалізації покупцям.
Магазини завершують процес доведення товарів від виробництва до споживача та здійснюють їх безпосереднє обслуговування; в торгівлі здійснюється не тільки процес руху товарів із сфери виробництва до сфери споживання, а й відбувається зміна форм власності.
В зв'язку с цим торговельно-технологічний процес можливо умовно розділити на такі основні етапи (див. рис. 17.1).
ТТП в магазині починається з находження товарів і закінчується продажем їх покупцям та поверненням вивільненої тари, тари-обладнання. Він включає ряд взаємопов'язаних послідовно виконуваних операцій по розвантаженню, прийомом, переміщенням, зберіганням товарною обробкою, підготовкою до продажу, що схематично відображено на рис. 17.2.
Ця схема подана у загальному вигляді для магазинів, що працюють як за формою самообслуговування, так і за індивідуальною формою. Кількість операцій ТТП зменшується особливо коли товари готові до продажу.
Рис. 17.1. Основні етапи торговельно-технологічного процесу в магазині
При існуючій технології доставки товарів у магазин здійснюється в ящиках, мішках, бочках, вроздріб. Практика такої технології базується на переміщенні дрібних вантажних одиниць від 2,5 до ЗО кг показує, що на цій основі неможливо здійснити комплексну механізацію навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських робіт. Це потребує великих витрат ручної, низькопродуктивної важкої фізичної праці.
На навантажувально-розвантажувальних роботах, переміщенням товарів у магазинах зайняті не тільки вантажники, а й продавці, що нерідко призводить до неякісного рівня обслуговування туристів. Тому у сфері послуг вживаються заходи і вишуковують-°я резерви щодо раціонального використання трудових ресурсів, скорочення частки ручної праці, щоб вивільнити допоміжний персонал (вантажників, пакувальників, фасувальників).
Рис. 17.2. Схема торговельно-технологічного процесу в магазині та його основні операції
В останні роки у продовольчих магазинах, особливо в універсамах, набули широкого розповсюдження доставки товарів, внутрішньомагазинне переміщення та продаж товарів у тарі-обладнанні.
Тільки у м. Києві біля 70% продовольчих магазинів отримують товари у тарі-обладнанні. А по таких товарах, як хліб, молоко _ Ю0% доставки товарів у тарі-обладнанні.
На сьогодні намітились позитивні тенденції застосування та-ри-обладнання і в непродовольчій торгівлі. Для товарів складного асортименту взуття, шкіряної галантереї та ін; використовуються спеціалізовані контейнери та універсальна тара-обладнан-ня для окремих груп товарів. Проте, слід зазначити, що проблема впровадження тари-обладнання у магазинах залишається не-вирішеною. До числа основних проблем слід віднести розвиток матеріально-технічної бази торгівлі.
Всі операції ТТП у магазині підпорядковані головній меті — продажу товарів.
Для виконання багаточисельних і різноманітних технологічних операцій, що включають продаж товарів, необхідно мати розвинену матеріально-технічну базу, складовою частиною якої є роздрібна торгова мережа. У цьому зв'язку вирішення проблеми розвитку матеріально-технічної бази торгівлі в умовах ринкової економіки є однією з першочергових у вдосконаленні ТТП.
Технічне переобладнання матеріально-технічної бази торгівлі це напрямок розвитку, перш за все на вдосконалення активної частини основного фонду, під час якого відбувається заміна застарілого обладнання новим, більш прогресивним. Заходи з технічного переобладнання дозволяють скоротити застосування важкої фізичної праці, механізувати і автоматизувати технологічні процеси у магазині.
Застосування прогресивної технології, що базується на застосуванні тари-обладнання вимагає, щоб:
• підлога у всіх приміщеннях, призначених для транспортування товарів, була рівною, без перепадів, висот і порогів;
• рампи і розвантажувальні приміщення повинні знаходитися на одному рівні з підлогою магазину і підлогою кузова автомашини;
• ширина і висота пройомів, через які переміщується тара-об-ладнання, забезпечували можливість проїзду засобів механізації із зазорами не менше 200 мм;
• коридори, що ведуть у торговельну залу і кладові, мали ширину необхідну для проїзду і повороту транспортних засобів на 90°, але не менше 2 м, дверні пройоми не менше 1,3 — 1,4 м і висота не менше 2,3 м.
Проведення реконструкції діючої торговельної мережі здійснюється за рахунок перепланування основних і допоміжних площ.
Під час реконструкції магазинів, які перебудовують на нову технологію руху товарів, досягається економія усіх видів ресурсів, створюються оптимальні умови для зберігання товарів і обслуговування покупців. Так, досвід міст Миколаєва, Чернігова, Чернівців, Сум та інших міст України показує, що додаткові площі, створені завдяки реконструкції існуючих підприємств обходиться на 30% дешевше, ніж під час нового будівництва.
У Луганську витрати на реконструкцію невеликих магазинів торговою площею 100-150 кв. м. не перевищують 1,5-2,5 тис. грн., а середня вартість реконструйованого магазину складає майже 4 тис. грн. У Новограді-Волинському в результаті реконструкції і технологічного переоснащення продовольчого магазину №15 організований універсам торговельною площею 548 м2. Запровадження в ньому прогресивної технології руху товарів дозволило підвищити рівень механізації навантажувально-розвантажувальних робіт до 60% і вивільнити чотирьох осіб.
До числа невирішених проблем удосконалення ТТП у магазинах також слід віднести недостатню кількість засобів малої механізації малогабаритних електронавантажувачів, автомашин з вантажопідйомними бортами.
У міру розширення масштабів запровадження нової технології все гостріше постає питання нестачі контейнерів та їх технічна недосконалість.
У результаті перекладання товарів з транспортної тари у тару-обладнання виникають нові витрати.
Не вирішено повністю питання уніфікації розмірів тари-об-ладнання система розміру повинна бути встановлена на основні модуля міжнародного стандарту 800x1200 мм.
Не вистачає у магазинах контейнерів збірно-розбірних, полегшених, багатосекційних, на стоїчній основі.
Розвиток прогресивної технології руху товарів на основі застосування тари-обладнання, як і раніше, значно стримує повільний зріст обсягу виробництва фасованої продукції. У сферу послуг
надходить лише 40% фасованих товарів, із них лише 20% фасує промисловість. Це змушує працівників торгівлі фасувати товари. Так, у магазинах і на базах галузі фасується цукру-піску в 7 разів, масла у 2,4 раза, крупи — в 1,9 раза, муки — в 1,3 раза більше ніж у промисловості. Витрати на фасування у торгівлі у 4 рази більші, ніж на спеціалізованих підприємствах промисловості, витрати на папір більші у 2 рази, а продуктивність нижча у 5 разів.
Багато торгових підприємств здійснюють централізовану доставку товарів, переваги якої незаперечні, так, досвід Клайпеди, де організовано централізований цех фасування, показав, що можна тільки з одного міста звільнити 600 фасувальників.
Таким чином, практика підтверджує, що прогресивну технологію, засновану на тарі-обладнанні слід застосувати у магазинах, де може здійснюватися:
— механізація навантажувально-розвантажувальних робіт для переміщення та складування товарів; ч
— переважна доставка товарів у тарі-обладнанні і реалізація з неї за формою самообслуговування;
— розрахунок за куплений товар у єдиному вузлі розрахунку. Вирішення вказаних проблем багато у чому буде сприяти вдосконаленню торговельно-технологічних процесів у магазинах на основі запровадження сучасної технології руху товарів.
Операція являє собою частину ТТП, виконаних на одному робочому місці одним або декількома робітниками вручну чи за допомогою машин та механізмів, керованих людиною. При частковій механізації виконується окремо, а при комплексній механізації, за допомогою машин та механізмів, — всі операції.
ТТП в магазині є однією з ланок єдиного технологічного процесу руху товарів у магазині в ланцюзі: «постачальник — опт — роздріб».
В основу організації ТТП в магазині повинні бути закладені товарні потоки, під якими розуміють рух товарів з моменту надходження їх в магазин до реалізації покупцям.
Магазини завершують процес доведення товарів від виробництва до споживача та здійснюють їх безпосереднє обслуговування; в торгівлі здійснюється не тільки процес руху товарів із сфери виробництва до сфери споживання, а й відбувається зміна форм власності.
В зв'язку с цим торговельно-технологічний процес можливо умовно розділити на такі основні етапи (див. рис. 17.1).
ТТП в магазині починається з находження товарів і закінчується продажем їх покупцям та поверненням вивільненої тари, тари-обладнання. Він включає ряд взаємопов'язаних послідовно виконуваних операцій по розвантаженню, прийомом, переміщенням, зберіганням товарною обробкою, підготовкою до продажу, що схематично відображено на рис. 17.2.
Ця схема подана у загальному вигляді для магазинів, що працюють як за формою самообслуговування, так і за індивідуальною формою. Кількість операцій ТТП зменшується особливо коли товари готові до продажу.
Рис. 17.1. Основні етапи торговельно-технологічного процесу в магазині
При існуючій технології доставки товарів у магазин здійснюється в ящиках, мішках, бочках, вроздріб. Практика такої технології базується на переміщенні дрібних вантажних одиниць від 2,5 до ЗО кг показує, що на цій основі неможливо здійснити комплексну механізацію навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських робіт. Це потребує великих витрат ручної, низькопродуктивної важкої фізичної праці.
На навантажувально-розвантажувальних роботах, переміщенням товарів у магазинах зайняті не тільки вантажники, а й продавці, що нерідко призводить до неякісного рівня обслуговування туристів. Тому у сфері послуг вживаються заходи і вишуковують-°я резерви щодо раціонального використання трудових ресурсів, скорочення частки ручної праці, щоб вивільнити допоміжний персонал (вантажників, пакувальників, фасувальників).
Рис. 17.2. Схема торговельно-технологічного процесу в магазині та його основні операції
В останні роки у продовольчих магазинах, особливо в універсамах, набули широкого розповсюдження доставки товарів, внутрішньомагазинне переміщення та продаж товарів у тарі-обладнанні.
На сьогодні намітились позитивні тенденції застосування та-ри-обладнання і в непродовольчій торгівлі. Для товарів складного асортименту взуття, шкіряної галантереї та ін; використовуються спеціалізовані контейнери та універсальна тара-обладнан-ня для окремих груп товарів. Проте, слід зазначити, що проблема впровадження тари-обладнання у магазинах залишається не-вирішеною. До числа основних проблем слід віднести розвиток матеріально-технічної бази торгівлі.
Всі операції ТТП у магазині підпорядковані головній меті — продажу товарів.
Для виконання багаточисельних і різноманітних технологічних операцій, що включають продаж товарів, необхідно мати розвинену матеріально-технічну базу, складовою частиною якої є роздрібна торгова мережа. У цьому зв'язку вирішення проблеми розвитку матеріально-технічної бази торгівлі в умовах ринкової економіки є однією з першочергових у вдосконаленні ТТП.
Технічне переобладнання матеріально-технічної бази торгівлі це напрямок розвитку, перш за все на вдосконалення активної частини основного фонду, під час якого відбувається заміна застарілого обладнання новим, більш прогресивним. Заходи з технічного переобладнання дозволяють скоротити застосування важкої фізичної праці, механізувати і автоматизувати технологічні процеси у магазині.
Застосування прогресивної технології, що базується на застосуванні тари-обладнання вимагає, щоб:
• підлога у всіх приміщеннях, призначених для транспортування товарів, була рівною, без перепадів, висот і порогів;
• рампи і розвантажувальні приміщення повинні знаходитися на одному рівні з підлогою магазину і підлогою кузова автомашини;
• ширина і висота пройомів, через які переміщується тара-об-ладнання, забезпечували можливість проїзду засобів механізації із зазорами не менше 200 мм;
• коридори, що ведуть у торговельну залу і кладові, мали ширину необхідну для проїзду і повороту транспортних засобів на 90°, але не менше 2 м, дверні пройоми не менше 1,3 — 1,4 м і висота не менше 2,3 м.
Під час реконструкції магазинів, які перебудовують на нову технологію руху товарів, досягається економія усіх видів ресурсів, створюються оптимальні умови для зберігання товарів і обслуговування покупців. Так, досвід міст Миколаєва, Чернігова, Чернівців, Сум та інших міст України показує, що додаткові площі, створені завдяки реконструкції існуючих підприємств обходиться на 30% дешевше, ніж під час нового будівництва.
У Луганську витрати на реконструкцію невеликих магазинів торговою площею 100-150 кв. м. не перевищують 1,5-2,5 тис. грн., а середня вартість реконструйованого магазину складає майже 4 тис. грн. У Новограді-Волинському в результаті реконструкції і технологічного переоснащення продовольчого магазину №15 організований універсам торговельною площею 548 м2. Запровадження в ньому прогресивної технології руху товарів дозволило підвищити рівень механізації навантажувально-розвантажувальних робіт до 60% і вивільнити чотирьох осіб.
До числа невирішених проблем удосконалення ТТП у магазинах також слід віднести недостатню кількість засобів малої механізації малогабаритних електронавантажувачів, автомашин з вантажопідйомними бортами.
У міру розширення масштабів запровадження нової технології все гостріше постає питання нестачі контейнерів та їх технічна недосконалість.
У результаті перекладання товарів з транспортної тари у тару-обладнання виникають нові витрати.
Не вирішено повністю питання уніфікації розмірів тари-об-ладнання система розміру повинна бути встановлена на основні модуля міжнародного стандарту 800x1200 мм.
Не вистачає у магазинах контейнерів збірно-розбірних, полегшених, багатосекційних, на стоїчній основі.
Розвиток прогресивної технології руху товарів на основі застосування тари-обладнання, як і раніше, значно стримує повільний зріст обсягу виробництва фасованої продукції. У сферу послуг
надходить лише 40% фасованих товарів, із них лише 20% фасує промисловість. Це змушує працівників торгівлі фасувати товари. Так, у магазинах і на базах галузі фасується цукру-піску в 7 разів, масла у 2,4 раза, крупи — в 1,9 раза, муки — в 1,3 раза більше ніж у промисловості. Витрати на фасування у торгівлі у 4 рази більші, ніж на спеціалізованих підприємствах промисловості, витрати на папір більші у 2 рази, а продуктивність нижча у 5 разів.
Багато торгових підприємств здійснюють централізовану доставку товарів, переваги якої незаперечні, так, досвід Клайпеди, де організовано централізований цех фасування, показав, що можна тільки з одного міста звільнити 600 фасувальників.
Таким чином, практика підтверджує, що прогресивну технологію, засновану на тарі-обладнанні слід застосувати у магазинах, де може здійснюватися:
— механізація навантажувально-розвантажувальних робіт для переміщення та складування товарів; ч
— переважна доставка товарів у тарі-обладнанні і реалізація з неї за формою самообслуговування;
— розрахунок за куплений товар у єдиному вузлі розрахунку. Вирішення вказаних проблем багато у чому буде сприяти вдосконаленню торговельно-технологічних процесів у магазинах на основі запровадження сучасної технології руху товарів.