Для виконання ПРТС робіт при будівництві та експлуатації туристського комплексу застосовуються різні типи кранів.
Кранами називають вантажопідйомні машини, які переміщують вантажі у вертикальних напрямках.
Стрілові самохідні крани класифікують по вантажопідйомності, ходового улаштування, типу привіда, виконанню стріловим обладнанням.
В залежності від вантажопідйомності стрілові крани поділяються на легкі (вантажопідйомність до 10 т.), середні (від 10 до 25), і важкі (25 тон і більше).
В конструкції ходового улаштування розрізнюють стрілові крани: автомобільні, пневмоколесні, гусеничні на спеціальному шасі автомобільного типу (рис. 13.1, 13.2, 13.3).
По типу привіда основних механізмів розрізняють крани з одномоторними і багатомоторними двигунами. У кранів з одномоторними двигунами всі робочі механізми через трансмісію працюють від одного двигуна.
У кранів з багатомоторним привідом всі робочі механізми приводяться від декількох незалежно працюючих двигунів.
По конструктивному виконанню підвіски стрілового обладнання, які служать для удержання та зміни кута нахилу стріли, розрізняють крани з гнучкою та жорсткою підвісками.
В першому випадку застосовується канатна підвіска, в другому випадку удержання стріли та зміни кута її підйому відбуваються за допомогою гідроціліндрів.
На кранах встановлюється стрілове або баштно-стрілове обладнання. Стрілове обладнання може бути не висувним, висувним і телескопічним. У не висувного обладнання стріла виконується градтастою із секціями жорсткоз'єднаними одна з другою.
При висувному обладнанні стріла для зміни її довжини виконується такою що складається з однієї або кількох неусувних секцій.
В телескопічному варіанті довжина стріли змінюється при робочому навантаженні за рахунок застосування однієї або кількох невисувних секцій.
Довжина неусувного та висувного стрілового обладнання може бути збільшена за допомогою однієї або кількох додаткових вставок.
Всі види стрілового обладнання можуть бути оздобленні гусаком, що допускає застосування другого гака.
Рис.13.1. Автокран 4056 вантажопідйомністю 6.3 т.
Баштно-стрілове обладнання монтується після установки крану на будівельному майданчику.
Воно може бути самомонтуючим або причепним. В данний час не існує однієї з систем означення будівельних машин.
Кожне міністерство та відомство, що випускає машини, мар-керує їх у відповідності до відомчого положення про індексацію.
Рис. 13.2. Пневмоколесний кран К-124 вантажопідйомністю 12 т.
Рис. 13.3. Дизель — електричний кран КДЗ-161 на залізничній колії
Стрілові самохідні крани позначаються індексами що складаються з літерної та цифрової частин. Літерна частина позначає приналежність крана до групи кранів та деякі його відмінні ознаки. Число, що стоїть після літерного позначення вказує вантажопідйомність крану.
Автомобільні крани зазвичай застосовуються для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, а також для монтажу конструкцій та обладнання. Високі швидкості пересування дозволяють застосовувати ці машини на об'єктах з невеликими об'ємами робіт, що знаходяться на значному віддаленні один від одного.
Автомобільні крани з телескопічними стрілами, які забезпечують використання вантажу при висуванні секції, стріли, використовуються в обмежаних умовах будівельних майданчиків, в закритих будівлях при розвантаженні матеріалів їх покритих вагонів та складів.
Для зменшення навантажень на шасі та забезпечення стійкості крану в конструкції крану передбаченні виносні опори. При роботі без виносних опор вантажопідйомність кранів зменшуються на 80%. Керування робочими рухами автомобільних кранів здійснюється з кабіни машиніста, а при русі з вантажем та в транспортному становищі із кабіною шасі
Пневмоколесні крани застосовуються для виконання монтажних робіт при будівництві об'єктів з середніми об'ємами робіт які знаходяться на невеликій відстані один від одного, що зумовлено невеликою швидкістю їх пересування (10-25 км/г). Основним стріловим обладнанням кранів є жорсткі стріли. Стійкість та міцність стрілових кранів розраховуються при роботі з основною стрілою на нахилах, що не перевищує 3°, при подовжених стрілах — до 2° та з баштостріловим обладнанням — до 1°.
При горизонтальному майданчику повинен бути передбачений поперечний нахил в протилежну від споруди сторону для стіку вод. Робота пневмоколесніх кранів на свіжонасипаному, не утрамбованому грунті не дозволяється. Гусеничні крани серед безрельсових кранів володіють найбільш високою прохідністю та маневріністю.
Низький середній тиск на грунт ( від 0,6 до 2,4 Мпа ), значний опорний контур забезпечує можливість руху крана з вантажем на гаку по земляним майданчикам. Гусеничні крани з вантажопідйомністю до 16-25 тон перевозять по залізниці без розбор-ки, зі знятою стрілою. Крани більшої вантажопідйомності перевозять з розбіркою на основні збірні одиниці.
Крани на спеціальному шасі автомобільного типу призначені для робіт на будівельних майданчиках, в тому числі розсередже-них, при короткочасному перебуванні, і, як правило, одноразових підйомах важких монтованих елементів.
Крани такої групи мають багатоосні шасі з ведучими та керівними осями, які мають жостку і балансову підвіски, що забезпечують рух кранів по дорозі різної категорії зі швидкістю 60 км\г. Всі крани мають гідравлічний привід, телескопічні стріли і виносні опори.
Мостові крани внутрішньоцехова і внутріскладова транспортування вантажів на промислових підприємствах обслуговується звичайно мостовими кранами. Мостові крани можуть бути використані для допоміжних робіт при монтажі конструкції.
Мостовий кран (рис. 13.4) складається з рухомого баночного та решітчатого моста, який має на кінцях поперечні балки, обладнанні консолями. По мосту крану пересувається валіза обладнання з механізмами для підйому вантажу і для особистого переміщення. Весь міст на колесах поперечних балок переміщається під крановою колією, яка укладена на підкрановій балці, яка закріплена на консолях колони будівлі або естокади.
Рис. 13.4. Мостовий кран вантажопідйомністю 10 т
Механізм переміщення крану встановлюється на горпонтальній формі крану. Мостові крани виготовляються просвітом від 10,5 до 32 м, (Просвітом мостового крану називається відстань між осями підкранових колій).
Мостовий кран може переносити вантаж в любий кінець майданчика, продольно пересувати по коліям: поперечне пересування, підйом та опускання вантажу проводить важкими кранами.
Кран управляється із кабіни, яка підвішена до моста так, щоб крановщик міг бачити всі операції які виконує кран та обслуговуючий майданчик.
Мостові крани поділяються по типу приводе на крани:
— з ручним приводом;
— з машинним приводом: які знаходяться поза краном;
— з електроприводом, який знаходиться на крані. По конструкції мостів однобалочні та двобалочні.
Козлові крани (рис 13.5) застосовуються для промислового та цивільного будівництва, а також для обслуговування складів та заводів — полігонів по виготовленню металевих або залізобетонних конструкцій.
Вони використовуються також на монтажі обладнання і підсилювальному складанні мостових конструкцій. Основною перевагою козлового крану є простота, виготовлення та експлуатація. Вартість козлового крану менше вартості залізничного, гусеничного або баштового крану тієї ж характеристики.
Випадкові перевантажування які можливі в умовах будівництва, для козлових кранів не мають великої загрози. До недоліків козлового крану відноситься невелика висота підйому і обмежена зона робити. Він може рухатися тільки по прямолінійним коліям, обслуговувати площу в середині цих колій і додаткову вузьку площу. З зовні їх, в тому числі, коли вантажнопідйомна валіза може виходити на виносні консолі за межі опори крану.
Деякі типи кранів допускають заворот крану з пересуванням однієї ноги по кривій. Всі частини монтувального спорудження повинні вписатися в габарит, обмежаний по бокам опорами крану, а з верху — нижчим поясом ригеля крану.
Застосування козлових кранів найбільш раціональне при монтажі будівель промислового призначення прямокутних у плані, великої протяжності під час монтажу промислових будівель із значною вагою елементів і невеликою висотою підйому, насичених
Рис. 13.5. Козлові крани: а — КД-05; б — КДКК-10; в — ККС-10
технологічним обладнанням, під час монтажу значних житлових будівель — монтажу спеціальних конструкцій, бункерних естакад на складах. В залежності від призначення козлові крани мають ряд конструктивних особливостей.
Рельсові колії для пересування козлових кранів закладаються на шпалах по гравійній або щебневій основі. Рельси кладуть на плоскі підкладки і прикріпляють до шпал костилями. Однорель-сові колії закладають звичайно, на підшпалах. Відстань між шпалами 500 мм. Ширина шпали повинна бути рівною 250 мм, висота не менша ніж 300 мм.
Висота шару гравію повинна бути не менше 350 мм, а ширина баластного типу повинна перевісити довжину шпали не менше ніж на 150 мм з кожного боку. Нахил коліс допускається не більше 0,005. На кінці кранових колій необхідно встановлювати надійні упори, які запобігають сходу козлових кранів з рельс. Колії кранів вимагають постійного догляду і контролю і повинні завжди зберігатися у справному стані. Проліт і вантажопідйомність крану вибирають виходячи з умов майбутньої роботи.
Баштові крани використовуються в основному в цивільному будівництві. Вони можуть бути класифіковані по способу установки на будівельному майданчику, по типу кодового пристрою, башти стріли.
По способу установки на будівельному майданчику крани поділяються на пересувні, стаціонарні, самопідйомні. Стаціонарні крани встановлюються на фундаменті і обслуговуючий майданчик з однієї зупинки. При великій висоті підйома стаціонарні крани кріпляться до зведеної будівлі. В такій формі вони називаються приставними.
Самопідйомними називаються крани, встановлені на конструкціях спорудження і пересуваються за допомогою власних механізмів по мірі будівництва будівлі.
Пересувальними називаються крани обладнанні ходовим пристроєм, котрі можуть перемішуватися по будівельному майданчику в робітничому положенні.
По типу ходового пристрою крани поділяються на: рейкові, автомобільні, пневмонічні, гусеничні і шагаючі.
По типу застосованих башт: з поворотною і неповоротною баштою. По типу стріли: з підйомною і баночною стрілою.
У кранів з підйомною стрілою вантаж підвіщують до вантажного візку, який перемішується при змінені впливу по направленим банкам стріли.
Вилочні навантажувачі (рис. 13.6) уявляють собою самохідну машину обладнану улаштуванням для захвату вантажу, переміщення навантаження або розвантаження та укладення в штабі.
Одноковшові та багатоковшові навантажувачі (рис. 13.7, та рис. 13.8) призначені головним чином для робіт на складах сипучих матеріалів (вугілля, піска, щебня). Основним робочим органом одноковшового наватажувача є ковш місткістю 6 м3.
