Банько В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Дакор, 2008. — 328 с.
10.4. Випарники холодильних машин
Апарати, у яких відбувається кипіння хладона за рахунок добору теплоти від охолоджуваного середовища називаються випарниками. Як охолоджене середовище у випарниках застосовуються повітря, вода, розсіл, водяні розчини зтиленгликоля чи пропи-ленгликоля. Температура замерзання 70% -го розчину зтиленгликоля — 67,2° С, а 60% -го розчину пропиленгликоля — 55° С.
Відповідно розрізняють два типи випарників: для охолодження рідкого теплоносія в системі ріпного охолодження і для охолодження повітря камери в системі з безпосереднім кипінням хладона. Інтенсивність теплопередачі у випарнику залежить від інтенсивності тепловіддачі з боку охолоджуваного середовища (повітря, розсолу) і з боку киплячого хладона, а також від
термічного опору стінки апарата. Великий вплив робить швидкість руху чи розсолу повітря. Коефіцієнт тепловіддачі у випарниках для розсолу 600-1700 Ут/ (м.кв.ДО), для повітря при вільному русі 1,2-12 Ут / (м.кв.ДО), для повітря при примусовому русі (14-40 УтДкв.м.ДО).
Рис. 10.5 Кожухозмієвиковий фреоновий конденсатор
Для охолодження рідких теплоносіїв найбільш широко застосовуються кожухотрубні випарники, що встановлюються в аміачних і фреонових холодильних установках, і панельні, використовувані в аміачних установках. Теплопередаюча поверхня кожухотрубних випарників складає від 12 до 300 кв.м, а панельних — від 20 до 320 кв.м. Кожухотрубні випарники, випускаються з гладкими трубами (для аміачних) і ребристі (для фреонових установок). Фреоновий кожухотрубннй випарник ІТП-18 (рис. 10.6.) має сталевий горизонтальний корпус 1, до якого з торців приварені трубні грати 2. У їхні отвори вставлені 60 мідних трубок 3 з накатними ребрами. Дві торцеві кришки 4 із внутрішніми перегородками забезпечують шестиходове (тричі в прямому і тричі в зворотному напрямках) протікання розсолу по трубках. Рідкий хладон подається через вентиль у корпус 6, а пари розділяються через сухопарник (паросушитель) 5 зверху. Для входу і виходу розсолу з випарника призначені два патрубки в одній із кришок.
Рис.10.6. Кожухотрубний фреоновий випарник
Основний недолік кожухотрубних випарників — небезпека замерзання розсолу в трубках, що може привести до їх розриву. Однак простота пристрою, компактність, велика швидкість руху розсолу і відповідно значний коефіцієнт теплопередачі апарата дозволяє широко застосовувати кожухотрубні випарники в установках різної холодопродуктивності. Випарники, застосовувані для охолодження повітря в стаціонарних камерах, називають батареями безпосереднього охолодження.
Відповідно розрізняють два типи випарників: для охолодження рідкого теплоносія в системі ріпного охолодження і для охолодження повітря камери в системі з безпосереднім кипінням хладона. Інтенсивність теплопередачі у випарнику залежить від інтенсивності тепловіддачі з боку охолоджуваного середовища (повітря, розсолу) і з боку киплячого хладона, а також від
термічного опору стінки апарата. Великий вплив робить швидкість руху чи розсолу повітря. Коефіцієнт тепловіддачі у випарниках для розсолу 600-1700 Ут/ (м.кв.ДО), для повітря при вільному русі 1,2-12 Ут / (м.кв.ДО), для повітря при примусовому русі (14-40 УтДкв.м.ДО).
Рис. 10.5 Кожухозмієвиковий фреоновий конденсатор
Для охолодження рідких теплоносіїв найбільш широко застосовуються кожухотрубні випарники, що встановлюються в аміачних і фреонових холодильних установках, і панельні, використовувані в аміачних установках. Теплопередаюча поверхня кожухотрубних випарників складає від 12 до 300 кв.м, а панельних — від 20 до 320 кв.м. Кожухотрубні випарники, випускаються з гладкими трубами (для аміачних) і ребристі (для фреонових установок). Фреоновий кожухотрубннй випарник ІТП-18 (рис. 10.6.) має сталевий горизонтальний корпус 1, до якого з торців приварені трубні грати 2. У їхні отвори вставлені 60 мідних трубок 3 з накатними ребрами. Дві торцеві кришки 4 із внутрішніми перегородками забезпечують шестиходове (тричі в прямому і тричі в зворотному напрямках) протікання розсолу по трубках. Рідкий хладон подається через вентиль у корпус 6, а пари розділяються через сухопарник (паросушитель) 5 зверху. Для входу і виходу розсолу з випарника призначені два патрубки в одній із кришок.
Рис.10.6. Кожухотрубний фреоновий випарник
Основний недолік кожухотрубних випарників — небезпека замерзання розсолу в трубках, що може привести до їх розриву. Однак простота пристрою, компактність, велика швидкість руху розсолу і відповідно значний коефіцієнт теплопередачі апарата дозволяє широко застосовувати кожухотрубні випарники в установках різної холодопродуктивності. Випарники, застосовувані для охолодження повітря в стаціонарних камерах, називають батареями безпосереднього охолодження.