Банько В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Дакор, 2008. — 328 с.
8.4. Ескіз, етапи проектування, генеральні плани ділянок, масштаби
В процесі проектування необхідно вирішити ряд різних взаємопов'язаних завдань для того, щоб будівля була комфортною для використання, міцною, красивою, задовольняла вимогам гігієни та санітарії, та можна було б побудувати її швидко, якісно та дешево.
Усі ці вимоги мають бути вирішенні комплексно, тобто при одночасній розробці та у зв'язці планів будівлі та її розрізів з фасадами і розміщенням об'єкту на генеральному плані ділянки. Вказані документи відносяться до основних креслень проекту.
Проектуючи елементи на горизонтальну площину, ми отримаємо проекцію, котра представляє собою план даного поверху, про їх розміри та форму, про розташування сходів, вікон, дверей та їх розмірах. На планах вказують найменування приміщень та їх площу.
Якщо уявно розрізати будівлю в якомусь місці вертикальною площиною, то отримаємо проекцію усіх елементів на вертикальну площину — розріз. У розрізах вказують вертикальні розміри — висоту поверхів, віконних та дверних прорізів, рівня східних майданчиків.
Розрізи креслять в якості, необхідній для повної уяви про конструктивне та об'ємне рішенні будівлі; один із розрізів повинен бути виконаний по клітині сходів. Звичайно використовують
не менше двох розрізів будівлі — поперечний та поздовжній, які в сукупності з планом дають уявлення про об'ємне рішення будівлі. Якщо будівля має складне обємно-просторове рішення, тоді кількість розрізів треба збільшити.
Генеральним планом називають горизонтальну проекцію ділянки, на якій розміщено проектувальну будівлю. На генеральному плані показують контури об'єкту, який проектується, та сусідні будівлі, проїзди і підходи до будівель, озеленення ділянки. Крім того, на генеральному плані показують горизонталі та сторони світу. Будівлі на горизонтальному плані повинні бути розташовані із збереженням необхідних протипожежних та санітарних розривів, нумерованих будівельними нормами та правилами. Розробка проекту починається зі складання ескізу, який уявляє собою графічне зображення в декількох варіантах початкової композиційної задумки з урахуванням вимог, вказаних у будівлі на проектування.
В процесі роботи над ескізом відмічають і варіанти рішення генерального плану, вирішують найбільш вдале розташування будівель на ділянці з урахуванням допустимої орієнтації фасадів по країнам світу та вирішують питання зв'язку будівлі з навколишнім ансамблем.
Наступним етапом проектування є робота над технічним проектом, який включає в себе наступні проектні матеріали: плани поверхів, розрізи та фасади, виконані в масштабі 1:100 або 1:200, Генеральний план ділянки в масштабі 1:500 або 1:1000, пояснювальну записку та кошторис.
Останнім етапом проектування є складання робочих креслень. До складу робочих креслень входять генеральний план (М 1:500), плани поверхів (М 1:100), розрізи (М 1:50 або 1:100), фасади (М 1:100), плани фундаментів (МІ: 100) та їх січення (М 1:50), плани перекриттів (М 1:100) та даху (М 1:200), розгортки фундаментів та стель (М 1:100 — 1:200) для крупноблочних та крупнопанельних будівель, монтажні креслення з специфікацією виробів заводського виготовлення (М 1:100), креслення нестандартних деталей та вузлів (М 1:10 або 1:20), плани мереж, відхилення та вентиляції, електроосвітлення, газифікації (М 1:100), пояснювальна записка та кошторис.
При складанні робочих креслень будівель використовувати уніфіковані конструкції та деталі необхідно з дійсних каталогів.
Усі ці вимоги мають бути вирішенні комплексно, тобто при одночасній розробці та у зв'язці планів будівлі та її розрізів з фасадами і розміщенням об'єкту на генеральному плані ділянки. Вказані документи відносяться до основних креслень проекту.
Проектуючи елементи на горизонтальну площину, ми отримаємо проекцію, котра представляє собою план даного поверху, про їх розміри та форму, про розташування сходів, вікон, дверей та їх розмірах. На планах вказують найменування приміщень та їх площу.
Якщо уявно розрізати будівлю в якомусь місці вертикальною площиною, то отримаємо проекцію усіх елементів на вертикальну площину — розріз. У розрізах вказують вертикальні розміри — висоту поверхів, віконних та дверних прорізів, рівня східних майданчиків.
Розрізи креслять в якості, необхідній для повної уяви про конструктивне та об'ємне рішенні будівлі; один із розрізів повинен бути виконаний по клітині сходів. Звичайно використовують
не менше двох розрізів будівлі — поперечний та поздовжній, які в сукупності з планом дають уявлення про об'ємне рішення будівлі. Якщо будівля має складне обємно-просторове рішення, тоді кількість розрізів треба збільшити.
Генеральним планом називають горизонтальну проекцію ділянки, на якій розміщено проектувальну будівлю. На генеральному плані показують контури об'єкту, який проектується, та сусідні будівлі, проїзди і підходи до будівель, озеленення ділянки. Крім того, на генеральному плані показують горизонталі та сторони світу. Будівлі на горизонтальному плані повинні бути розташовані із збереженням необхідних протипожежних та санітарних розривів, нумерованих будівельними нормами та правилами. Розробка проекту починається зі складання ескізу, який уявляє собою графічне зображення в декількох варіантах початкової композиційної задумки з урахуванням вимог, вказаних у будівлі на проектування.
В процесі роботи над ескізом відмічають і варіанти рішення генерального плану, вирішують найбільш вдале розташування будівель на ділянці з урахуванням допустимої орієнтації фасадів по країнам світу та вирішують питання зв'язку будівлі з навколишнім ансамблем.
Наступним етапом проектування є робота над технічним проектом, який включає в себе наступні проектні матеріали: плани поверхів, розрізи та фасади, виконані в масштабі 1:100 або 1:200, Генеральний план ділянки в масштабі 1:500 або 1:1000, пояснювальну записку та кошторис.
Останнім етапом проектування є складання робочих креслень. До складу робочих креслень входять генеральний план (М 1:500), плани поверхів (М 1:100), розрізи (М 1:50 або 1:100), фасади (М 1:100), плани фундаментів (МІ: 100) та їх січення (М 1:50), плани перекриттів (М 1:100) та даху (М 1:200), розгортки фундаментів та стель (М 1:100 — 1:200) для крупноблочних та крупнопанельних будівель, монтажні креслення з специфікацією виробів заводського виготовлення (М 1:100), креслення нестандартних деталей та вузлів (М 1:10 або 1:20), плани мереж, відхилення та вентиляції, електроосвітлення, газифікації (М 1:100), пояснювальна записка та кошторис.
При складанні робочих креслень будівель використовувати уніфіковані конструкції та деталі необхідно з дійсних каталогів.