8.1. Основні вимоги до улаштування та оформлення будівель і споруд туристського комплексу
Будівлі являються необхідною часткою матеріально-технічної бази туристського комплексу. Від їх улаштування, планування та обладнання залежить рівень обслуговування туристів, раціональна організація торговельно-оперативного процесу, праці та відпочинку працівників туристського комплексу.
Ріст і удосконалення матеріально-технічної бази сприяє підвищенню ефективності сфери послуг, більш раціональному використанню трудових ресурсів, росту культури обслуговування туристів.
У ринковій економіці планування розвитку туристських комплексів надає великі можливості для раціональної організації обслуговування туристів, створення максимальних зручностей для покупців. Інтереси розвитку сфери послуг, виходячи із конкретних умов, потребує використання різних видів будівель і споруд підприємств, враховуючи найбільш ефективного використання виділених для цієї мети капіталовкладень.
Будівлі, які будуються зараз в туристських комплексах діляться на види:
— вбудовані приміщення на перших поверхах багатоповерхових житлових будинків і адміністративних будівель;
— вбудовані-прибудовані приміщення, частина яких винесена за розміри житлового будинку, що дозволяє збільшити їх глибину і тим самим знищити недолік вбудованих приміщень — вузьку, витягнуту форму;
— будівлі, які окремо стоять спеціально призначені для підприємств сфери послуг;
— кооперування будівель, у вигляді блоків підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування;
— торговельні і торговельно-суспільні центри, з'єднанні не тільки комплексами підприємств торгівлі і громадського харчування, а також культурно-побутового обслуговування.
Будівлі, які окремо розташовані, мають можливість найбільш правильно вирішити питання технологічного планування, звіль-
нити їх від непотрібних комунікацій, які є в житлових будинках. В цих будівлях більш забезпечується раціональний напрямок потоків туристів і механізації трудомістких процесів.
Споруди підприємств в гурті скооперованих будівель, торгових та торговельно-суспільних центрів дозволяє зменшити витрати на будівництво та їх експлуатацію, забезпечує умови комплексного обслуговування туристів.
Раціональна організація торговельно-оперативних процесів дуже залежить від кількості поверхів торговельної будівлі. Будівлі магазинів і складів можуть бути одноповерховими та багатоповерховими. Більш зручними є одноповерхові будівлі. Наприклад, одноповерхові склади в порівнянні з багатоповерховими мають наступні переваги:
— більш високий коефіцієнт використання складської площі, якщо відсутні сходи, ліфти, меншої кількості колон і можливості збільшення навантаження на 1 кв.м. підлоги до 10 т, в той час, коли в багатоповерхових складах, починаючи з другого поверху, вона не більша 1,5 т.;
— більш просте і дешевше обслуговування;
— можливість використання більш легкої, більш дешевшої конструкції складу;
— спрощення механізації внутрішньо-складських робіт. Відповідно БНШ будівлі з торговельними залами загальною
площею до 540 кв.м. рекомендується проектувати одноповерховими, без підвалів. Такі магазини найбільш зручні в експлуатації. У них, як правило, розвантажна платформа розташована на одному рівні з кузовом автомашини і підлогою будівлі. Це дозволяє здійснювати доставку товарів на склади і в торговельні зали без зайвих перевалок і тільки по горизонталі.
Регламентуючи проектування і будівництво, БНШ передбачають і другі об'ємно-планувальні та конструктивні рішення. Зокрема, при проектуванні будівель магазинів висота поверхів передбачається 3.3 метра, а для торговельних залів площею більш 300 кв.м. — не менше 4,2 м. Висота підвальних і цокольних поверхів будівель магазинів повинна бути не менше 2,7 м, при висоті до низу виступаючих конструкцій — не менше 2,4 м.
Входи, виходи і сходи у магазині повинні бути окремими для споживачів і для обслуговуючого персоналу. Службові входи і сходи слід розташовувати так, щоб вони могли бути використані і для евакуації покупців із торговельних залів.
Ширина коридорів у групі приміщень для зберігання товарів і для підготовки їх до продажу повинна бути не менше 1.8 м, в групах адміністративних, побутових, підсобних і технічних приміщеннях не менше 1,2 м.
Стіни і перекриття у приміщеннях, розташованих на перших поверхах житлових та інших будівель, повинні мати звукоізоляційну спроможність відповідно нормам проектування.
В торговельних залах, конторських приміщеннях, прасувальних і майстернях повинно бути природне освітлення.
Окремі вимоги БНіП передбачаються до улаштування вітрин. Вони повинні продивлятися з вулиці та торговельної зали, проектуватися з врахуванням стандартних розмірів вітринних стекол. Вітрини нехарчових магазинів повинні мати експозиційні майданчики.
Улаштування і проектування складських будівель повинно здійснюватися з врахуванням:
— організації технологічних процесів в них;
— раціональної організації праці складських робітників;
— створення нормальних умов зберігання товарів і мінімальних складських витрат.
Ці фактори визначають основні вимоги до конструкції складів, принципів проектування їх приміщень, технічного оснащення.
Об'ємно-проектувальні і конструктивні рішення будівель і споруд характеризують шаг, проліт і висота.
Шагом називається відстань між основними несучими конструкціями (колонами, стінами і ін..)
Проліт — це відстань між поздовжніми несучими конструкціями.
Висотою поверху називається відстань між рівнем підлоги і стелі цього поверху.
Складські будівлі слід проектувати, як правило, одноповерховими прямокутної форми у плані з паралельно розташованими прольотами однакової ширини і висоти. При проектуванні одноповерхових складських будівель необхідно приймати слідуючі параметри:
— прольоти — 12, 18 і 24 м, допускається , якщо обґрунтовано, прольоти 6 і 9 м;
— шаг колон — 6 і 12 м;
— висота складських приміщень повинна бути не менше 6 м; припускається не менше 3 м в будівлях з несучими зовнішніми і внутрішніми стінами чи опорами із цегли, чи інших штучних будівельних матеріалів.
Одноповерхові складські будівлі шириною до 24 м включно слід проектувати однопрогоновими.
При проектуванні багатоповерхових складських будівель приймати слідуючі параметри:
— прольоти — 6, 9 і 12 м;
— шаг колон — 6м;
— висота поверхів — кратна 0, 6 м, але не менше 3, 6 м. При будівництві торговельних будівель необхідно дотримуватися технологічних, будівельно-архітектурних та економічних вимог, які створюють максимальні зручності покупцям і торговельному персоналу (див. табл. 8.1)
Таблиця 8.1
Схема загальних вимог до улаштування та планування приміщень магазинів
Технологічні вимоги передбачають створення умов, які забезпечать правильний рух купівельних і товарних потоків, використання прогресивних методів продажу товарів, механізації трудових процесів, використання тари-обладнання. Наприклад, широкий розвиток прогресивних методів продажу товарів в роздрібній мережі потребує значного поліпшення оглядання торговельних залів. Цілком змінився фасад магазинів. Вітриною магазинів стала торговельна зала. Зона виходу покупців може рухатися з центру фасаду до його кутів. По-новому стала вирішуватися організація планування торговельної зали інших приміщень магазину.
Основні напрямки розвитку складської мережі визначають здійснюванні в ній технологічні процеси. Розвиток складського господарства у ближні роки повинен визначатися шляхом:
— забезпечення організації раціональної системи товаропос-тачання магазинів, при якій загальна маса товарів повинна проходити через одну складську ланку;
— будівництва переважно великих високомеханізованих і автоматизованих прирельсових складських будівель по найбільш прогресивним проектам, і організація на їх основі поєднання складських господарств;
— збільшення ефективності використання капіталовкладення;
— максимального розвитку і впроваджування пакетно-контейнерних перевезень з використанням піддонів і контейнерів для складання внутрішньо-складського та зовнішнього транспортування вантажу;
— переходу до стелажного способу зберігання багатьох номенклатурних товарів з використанням стелажних систем за допомогою кранів-штабелерів, які забезпечують високе об'ємне використання складських приміщень;
— забезпечення максимального використання висоти складських приміщень для складання товарів з метою зменшення площі в розрахунку на одиницю вантажної ємності.
При будівництві торговельних будівель повинні враховуватися будівельні вимоги, для того, щоб використовувалися сучасні індустріальні методи будівництва та більш економічні матеріали (піноскло, кераміка та ін..). Використання при будівництві каркасів із бетону, сталі, алюмінію дозволяє використовувати скловолокнисті плитки і пластичні маси, які збільшують освітленість інтер'єру і володіють тепло-гідро-звукоізоляційними властивостями.
Інтер'єру і зовнішньому вигляду магазину додається виразний художній образ. Композиція окремих зовнішніх елементів торговельної будівлі повинна відрізнятися на фоні архітектури вулиці, площі, доповнювати і прикрашати її, відповідати функціональним та естетичним вимогам (див. табл. 8.2).
Сучасні напрямки у розвитку будівництва туристських комплексів і торговельних приміщень висувають перед проектувальниками і будівельниками нові задачі:
— розкрити простір усередині торговельних будівель, зробити їх просторими і місткими;
— показати простір торговельних залів назовні за рахунок стрічкового скління, що дозволяє явно розширювати площі торговельних приміщень;
— розкрити приміщення зовні усередину за рахунок того, що добре продивляються вітрини першого поверху.
Важливим засобом оформлення сучасних магазинів є колір і світло. В останні роки ведеться серйозне вивчення ролі кольору в процесі організації торгівлі. Практика підтверджує, що за допомогою кольору можна направляти потоки покупців, поліпшити явне сприяння пропорцій приміщення, більш наглядно демонструвати товар.
Таблиця 8.2
Схема вимог до проектування магазинів туристського комплексу
