Технічне обслуговування і нагляд за електрообладнанням у готелі і його підсобних приміщеннях повинні виконуватися у суворому співвідношенні з потребами «Правил устройства злект-роустановок», «Правил технической зксплуатации електроустановок потребителей» і «Правил техники безопасности при зксплуатации злектроустановок потребителей», затверджені 12 квітня 1969 р. Госенергонадзором. Які б то не були відхилення від правил недопустимі. За правильність експлуатації і обслуговування електроустановок відповідає головний інженер готелю, котрий повинен забезпечити:
• надійність, економічність і безпеку роботи електроустановок; своєчасне проведення планово-поереджувальних ремонтів і профілактичних випробувань електрообладнання;
• введення нової передової техніки в електрогосподарстві готелю; організацію навчання, інструктажу і періодичної перевірки знань персоналу, обслуговуючого електроустановки; попередження аварії і виробничого травматизму; ведення журналів технічного стану і обслуговування електрообладнання.
При обслуговуванні електроустановок керуються: затвердженою технічною документацією на електрообладнання і електросистеми які зберігаються в технічному відділі готелю; проектами (електричні розрахунки схеми на кожну установку і електропровід готелю); паспортами чи інструкціями по обслуговуванню електроустановок водоподач, майстерень з технічною характеристикою кожного виду обладнання.
До технічного обслуговування та надзору за електрообладнанням у готелі допускається лише електромонтер, пройшовший медичне засвідчення і маючий перевірку знань.
Рівень знань і підготовка електромонтерів один раз у рік проводить кваліфікаційна комісія у составі головного інженера,
інженера-електрика, інженера по техніці безпеки та представника профсоюзної організації готелю.
Електромонтер підпорядковується інженеру чи техніку готелю. Електромонтер забов'язаний:
— забезпечити нормальну працю світових точок та електроприладів у всіх приміщеннях готелю;
— недопускати аварій електроосвітлення і ремонтувати електроприлади;
— ремонтувати наружні (вуличні) реклами;
— слідкувати за чистотою освітлювальної апаратури;
— контролювати експлуатацію телевізійних установок;
— наглядати за виконанням прави техніки безпеки.
Електромонтер повинен вміти роботи з тестером (електровимірювальним приладом), знати нормативи можливих відслонень, визначених за показниками вольтметра (напруження в сітці), амперметра (сила струму) і т. д.
Електромонтер повинен знати принцип роботи електроустановок, їх пускову апаратуру, автоматику, схеми живлення і захисту; перелік і характер небезпеки, які можуть виникнути при роботі на електроустановках, і заходи застереження нещасних випадків; вміти користуватися захисними засобами, електровимірювальними приладами і електроінструментом; вміти надати першу медичну допомогу потерпілому від ураження струму; вміти правильно користуватися засобами гасіння полум'я на електроустановках.
Для виявлення дефектів монтажу сіток і електроустаткування в нових готелях (у перший рік їх експлуатації) один раз в місяць проводять технічний огляд (при подальшій експлуатації — не-менше двох разів на рік). Технічний огляд всього електроустаткування проводить інженер або технік готелю, визначити потребу в ремонті електроустаткування. В готелях для їх розрахунків за електроенергію з Енергозбутом встановлюють розрахункові і контрольні лічильники. Підхід до лічильника повинен бути вільним. Виправлення всіх лічильників потрібно перевіряти один раз в п'ять років. Перевірку і заміну розрахункових лічильників проводить Енергозбут, а контрольних — дирекція готелю.
Управління чергуючим освітленням готелю ведеться обслуговуючим персоналом із одним пунктом, де цілеспрямовано влаштовувати два вимикачі: один для вмикання повного вечірнього
освітлення (до 24 г.); другий — нічного (після 24 г.) часткового освітлення сходинок коридорів вхід під'їздів, вестибюлів гардеробів і пожежних показників. Для своєчасного вмикання і вимикання чергового освітлення застосовують автоматичні фотовими-качі, принцип роботи яких заснований на дії елементів кременевого фотоопору (ФСК), регулюючого на зміну природного просвітлення.
Корпуси агрегатів, пускорегулюючі апарати, каркаси щитів, електропроводки, металеві корпуси світильників і вимикачі, при пошкодженні ізоляції можуть з'явитися під напругою, повинні бути обов'язково заземлені. В сітках з глухим заземленням нейтралі необхідно приміняти металеве з'єднання корпуса електроустаткування з заземленою нейтралю). Всі з'єднання за-земляючої проводки слід виконувати зварюванням. До електродвигуна проводку заземлення потрібно з'єднати болтами або зваркою. Заземляючи проводку необхідно пофарбувати в чорний колір. Перевіряти стан заземляючи або занулюючи проводки та вимірювати її опір слід раз в рік: в один рік — літом, а в наступний — зимою.
Адміністрація готелю забезпечує електромонтера матеріалами, інструментом, спецодягом, гумовими рукавичками, колошами та захисними засобами, а також друкованими інструкціями по технічному обслуговуванню електроустановок.
Персоналу готеля, працюючому на електроустановках, інструмент видається за спеціальним переліком.
Індивідуальні захисні та запобіжні засоби пристосування, видані електромонтерам, підлягають обов'язковим періодичним випробуванням в терміни, установлені спеціальними нормами. Після кожного випробування на захисних засобах ставлять клеймо з вказанням дати випробування. Застосування захисних засобів, своєчасно не випробуваних, забороняється. Всі інструменти (плоскогубці, кусачки, викрутка і ін.) повинні мати ізольовані діелектричні ручки із пластмаси, сухого дерева і т. п.
При ремонті електроустановок забороняється вмикати електроосвітлення або електроприлади з'єднання оголених кінців проводів або накидкою оголених кінців проводів на контактні частини рубильників. Всі прилади вмикання повинні знаходиться тільки у замкнених кожухах і надійно заземляться. Ручки таких приладів роблять виключно із струмонепровідних матеріалів.
Обладнання, яке працює під високою напругою, потрібно переміщати в замкнені шафки, ключі від яких повинні зберігатися у чергового електромонтера.
Необхідно перевірити працездатність електроприладів і електроінструмента до початку роботи перед їх вмиканням в струм, а також на відсутність замкнення на корпус. Ізоляцію проводів електромонтер зобов'язаний перевірити один раз на місяць.
Для освітлення готелів використовують лампи накалювання, газорозрядні, люмінесцентні лампи і ртутно-люмінофортні лампи. Найбільш розвинені в готелях люмінесцентні лампи денного світла (рис. 5.1).
Світильники слугують для розподілення світлового потоку в установлених напрямках і захисту очей від сліплюючої дії джерела світла. Світильники бувають:
за характером освітлення — прямого, відваженого і розсіяного світла,
за призначенням — відкритими, захищеними прозорою або розсіяною оболонкою, вологозахисними, порохонепроникними, вибухонебезпечними;
За способом установки: підвісними (плафони), настінними, настільними. У всіх світильниках лампи повинні бути захищені від механічних пошкоджень (див. Рис. 5.2, 5.3, 5.4).
Декоративне оформлення світильників мають велике естетичне значення для інтер'єру готеля.
В службових місцях готелю другого та третього розряду звичайно встановлюють світильники рівномірно розсіяного світла.
Підвісні лампи в приміщеннях готелю повинні знаходитись на відстані не менш 2,5 м від підлоги. Електролампи у вологому приміщені або підвертаючих дії атмосферних осадків захищають герметичною арматурою. Напруга в спеціальних переносних лампах не повинна перевищувати 36 В.
Рис. 5.1. Підвісні світильники
Нагляд за експлуатацією світлових установок передбачає чистку світильників і ламп вологою ганчіркою з послідовним обтиранням сухою ганчіркою, регулярну побілку стелі і верхніх частин стін — для збільшення відображення світла.
Розміщення світильників в залежності від світлорозподілення і архітектурно-естетичних потреб до приміщень готелю може бути локалізованим і рівномірним.
Частини вулиць та площ перед готелем, зелені насадження і господарський двір освітлюють ртутно-кварцевими лампами (типу РДЛ) з високою світловіддачею, економічними та довговічними.
В готелях на кожному поверсі на спеціальних щитах установлюють запобіжники — плавкі вставки. Використання саморобних запобіжників приводить до перенапруги в мережі, перегріву ізоляції і часто також до пожежі, тому воно суворо заборонено.
На рис. 5.5, показаний запобіжник з заднім приєднанням проводів. Такі запобіжники монтують на щитку ізоляційного матеріалу. Ввідні шпильки проводять через отвір в щитку, встановленому достатньо далеко від стіни. Такі щитки мають ряд недоліків і зараз практично не використовуються.
Рис. 5.2. Настінна бра
Рис. 5.3. Напольна лампа
Рис. 5.4. Настільна лампа
Запобіжник, приведений на рис. 5.5. б, призначений для переднього приєднання проводів до пластин 5 і 6, які прикріплені на фарфоровій основі 7. пластина 5 з'єднана з різьбою гільзою 4; в пластину 6 вкручений контактний гвинт 8. Пластмасовий чохол З прикріплений на запобіжнику кільцем 2.
Загальний вигляд пробки і схема її улаштування зображені на рис. 5.5. в, Деталі 10 і з'єднанні між собою каліброваною проволокою 9. Важливою частиною пробочною запобіжника являється контактний гвинт 8, без якого пробка не торкнеться пластини 6 і ланцюг буде розірваний.
Кожному перетину проводу відповідні визначені запобіжники, забезпечуючи захист електроустановок від струму, більш допустимого. В теперішній час більш широко поширені розбірні
пробки першого виконання на 6 і 10 А (Рис. 5.5. г зліва) і другого виконання на 10, 15 і 20 А (Рис. 5.5. г зправа) зі змінними плавкими вставками. Тут в голівку запобіжника 12 вільно вставляється фарфорова або скляна трубка-вставка 13, закінчуючи металевими деталями 14 і 15. Всередині вставки вони з'єднуються каліброваною проводкою 9.
На драбинних клітках іноді встановлюють грибообразні запобіжники. Через пробку 18 (рис. 5.5. д), в середині якої проходить калібрована проволока 17, слугуючи плавкою вставкою, металева смуга. Вмикання в провід стояка, з'єднується з металевою смугою, від якої проведено відгалуження в потрібне приміщення.
Використовуємо зараз запобіжники функцій контактного гвинта який виконує контрольна фарфорова гільза 16 з відставанням по центру. В запобіжниках на 6 А діаметром відставання збігаються з максимальним діаметром вставки — 6 мм. В відставанні запобіжника на 10 А входять вставки з діаметром не більш 8 мм, на 15 А — 10, на 20А — 12 мм. Всі вставки мають одну і ту ж довжину (рис. 5.5. є).
Рис. 5.5. Запобіжники з заднім приєднанням проводів
Електротравмування, особливо при дії струму високої напруги, представляють серйозну загрозу здоров'ю і життю людини. При надаванні першої медичної допомоги пораненому електрострумом необхідно негайно вимкнути струм і відтягнути постраж-далого за допомогою предметів, які не являються провідниками струму (сухою дерев'яною палкою та іншим), або руками в гумових рукавицях.
В пораненого електричним струмом зупиняється дихання, тому необхідно негайно приступити до штучного дихання. Водночас рекомендується розтерти тіло постраждалого винним спиртом, а до носу піднести ватку, змочену нашатирним спиртом.
Потрібно враховувати, що у людини, пораженої електрострумом, дихання може зупинитися через декілька годин після виведення його із шоку. Тому на протязі цих годин постраждалий повинен знаходитись під медичним наглядом.
Для запобігання електротравм, крім проведення інструктажу по техніці безпеки, слід розвішувати в електроустановках і кабельних ліній застережливі плакати.
