Банько В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Дакор, 2008. — 328 с.

До елементів оздоблення відносяться віконні та дверні прилади, різноманітна фурнітура, електростановлююча арматура, вентиляційна решітка, сонцезахисні жалюзі та ін. Архітектурно — будівельні елементи, частково фурнітура та арматура, повинні забезпечувати простоту та міцність з'єднань, кріплення до коробки. Оздоблювальні вироби та матеріали, а також саме виробництво оздоблювальних робіт потребують особливої точності. Незручні та неміцні віконні та дверні прилади, погане кріплення, не-оброблені сходи, погано зроблені розетки, неточно зміщені з'єднання трубопроводу, погане встановлення плінтусів та наличників, невірно та брудно виконані штукатурні, малярні та альфрейні роботи, заліпка стиків у підвіконниках та стояках, шви листових та плиточних облицьовок та інше — все це знижує експлуатаційні якості приміщень готелю та викликає доповню-вальні витрати на ремонт. Одночасно різко погіршується санітарна якість інтер'єру, його естетична виразність.

Сучасна будівельна примисловість пропонує для обладнання готелю ряд архітектурно — будівельних елементів та виробів, виконаних заводським способом з нових прогресивних матеріалів. Застосування їх полегшує роботу та підвищує якість обробки.

До таких виробів відносяться в першу чергу вироблені з полімерних матеріалів погонажні губки та еластичні будівельні

елементи різноманітного призначення: плінтус та доріжки для покриття підлоги з лінолеуму, реліна та іншого, виготовлені з синтетичних матеріалів; перила для огорожі, сходів, площадок, балконів; наличники для оформлення дверей, вікон; розкладки різного типу для кріплення та обробки швів листового та рулонного матеріалів, карнизів та кутків, оторцівки столярних та інших типів меблів та інше; можливі герметизуючі, утеплювальні прокладки для віконних переплетів, пришиті шпильками чи просто підклеєні.

Погонажні вироби на основі полімерів повинні мати рівномірну глянцеву або матову фактуру (без раковин, подряпин, тріщин та розслоювання) світлостійке фарбування. В розрізі вони повинні бути одномірними за будовою та кольором. Водопоглина-ючі матеріали, їх твердість та посадка повинна співвідноситися встановленим нормам.

Для приклеювання та кріплення погонажних виробів застосовують мастику та клей з гарною сукупністю. Вони повинні бути термостійкими, біостійкими, однорідними без запаху, легко наноситися тонким шаром.

Вироби з ПВХ різноманітного призначення можуть бути виготовлені будь-якої форми, різноманітних розмірів та співвідношення. Ці вироби відрізняються високими експлуатаційними якостями (водонепроникними, хімічними та теплостійкими).

Застосовуються уплотнюючі матеріали головним чином для зовнішнього застіклення вікон, дверей. Для повної герметизації використовуються спеціальні жорсткі прижимні прилади з металу чи дерева, які кріплять шурупами чи цвяхами до перелетів чи обовязки.

Більшість профілів приклеюють. Деякі вироби для більш щільного захоплення встановлюють в розігрітому стані або сильно притискають цвяхами та шурупами (ручки дверей та вікон, направляючі профілі для розсувних дверей, штанги для зановісок).

Характерність оздоблювальних робіт залежить від суворого додержання технічних умов і послідовності виконання різних операцій. Штукатурні роботи та обробки сухою штукатуркою починають тільки після того, як встановлені та закріплені перегородки, а також готові блоки віконних та дверних коробок, закінчений монтаж систем інженерного обладнання, встановлені коробки та трубки для схованих освітлювальних та слаботочних проводок, а також зроблені крюки для підвіски світильників.

По закінченні штукатурних та спеціальних робіт можна проводити настилку чистих підлог та покриттів, а також вести облицювальні та малярні роботи на стінах та стелі. Настилку паркету або лінолеуму слід починати після закінчення побілки або фарбування стелі, верхньої частини стін (при застосуванні панелей) та підготовці головних поверхонь під останнє фарбування. Шпалерні роботи проводяться по закінченні усіх оздоблювальних робіт в приміщенні. Велике значення сучасна та уважна підготовка, очистка та промивка поверхонь.

Особливої уваги потребує обробка сухою штукатуркою. Листи сухої гіпсової штукатурки завжди клеять гіпсеклеєвою, гіпсопіночною, піногіпсовою або гіпсопіщаною мастикою. Перед цим слід перевірити рівність поверхні та просушити її, зняти всі нерівності, видалити жирні плями, пил та бруд. Крім гіпсових листів, їх стики повинні бути без пошкоджень, а самі листи та шви без тріщин. Щільно прошпакльовані стики листів та зазори між листками та плінтусом в місцях спряження з дверними коробками, повинні примикати до них, та повністю перекриватися наличниками.

Якість водостійких, захисних та декоративних облицівок в більшій ступені залежить від якості матеріалу. Матеріал слід якісно перевірити при отриманні та забезпечити належні умови для його зберігання.

Глазуровані керамічні плити кріплять до цегляних або бетонних поверхонь за допомогою розчину. Витривалість облямівок залежить від витривалості та ступіня вологості плиток, рівномірного нанесення розчину. При кріпленні плиток шви шириною 1-2 мм залишаються порожніми та заповнюються розчином після встановлення ряду.

Після монтажу скритої розводки трубопроводів, підготовлені під облямівку поверхні вирівнюють та очищають. Потім щільно розбирають облямівочну стіну за допомогою рівня. Облямівка проводиться по маякам. При облямівочних роботах слід періодично перевіряти горизонтальність та вертикальність швів по підвісу та привалу.

Першими викладають за допомогою маячної рейки плінтусний Ряд фасоні кутові плити. Від плінтусного ряду знизу вгору, а від кута в дві сторони викладають рядову облямівку. На перетинах, відповідних з кресленням, закладають деталі для кріплення та пробки. Крайні плити при необхідності підрізають чи застосовують

добірні. Розраховують облямівку з розрахунком всіх маленьких предметів розміщення. Доступ до ревізій роблять кратним розміром плити. Після кладки та задільці швів облямівки, викладають підлогу, а потім оздоблюють стелі.

Замовляючи керамічні глазуроані плитки для облямівок, потрібно вимагати комплект фасованих плиток для зовнішніх та внутрішніх кутів, а також плитки прямі, карнизні, плінтусові та встроєні керамічні деталі, які встановлюють разом з облямівкою.

Настилка рядових, мозаїчних та інших водостійких плит, очних покриттів підлог допускається тільки після монтажу санітарно-технічних стояків та розводок, після встановлення пробок, кронштейнів і т.п. Плити покриття, передчасно розсортовані, укладають після вирівнювання в щілину горизонтальної основи підлоги. Покриття потрібно засипати вологими ошурками і тільки після затвердіння кріплення, через 2-3 дні, ошурками очищають та заповнюють шви рідким цементним розчином, при облямуванні ванн та інших приладів, щілини обробляють спеціальними щільниками.

Миючі шпалери та інші плівочні матеріали наклеюють целлю-лозним клеєм по ґрунтовці з паперової макулатури.

М'які плити та листи із полівінілхлорида можна наклеювати і без паперової ґрунтовки. Перед обклейкою необхідно гарно вирівняти поверхню стіни, бо всі нерівності та шерсткуватості лишаться на поверхні плівки. Для обклейки пропонується швид-кйтвердіючі матеріали.

Павільйон та текстовініт кріплять синтетичним клеєм або цвяхами. Плити з полістеролу кріплять каніфальною мастикою (її наносять на тильну сторону плиток) шаром в 1 мм. Великорозмірні азбоцементні листи облямівок кріплять шурупами.

Контролюючи якість облямівочних робіт, потрібно простежити, щоб облямівка була рівна, без плям, підтоків розчину або мастики, з непошкодженим глянцем, з рівними та прямолінійними швами, без пустот під плиткою, без вищерблень та зазубрин в кромках плиток, без відхилень від плоскості при перевірці двометровою рейкою (відхилення 1-2 мм).

Якість малярних робіт, однорідністю фарбованої поверхні, виразність фактури, міцність покрив очного шару залежить від точності проведення всіх відготовчих робіт для фарбування, наприклад: просихання поверхні, розгладжування, переборення широ-

ховатості, розрізка та очистка щілин (стальним шпателем або ножем), ґрунтовки, підмазки вибоїн та щілин шпаклівки та послі-дуючою шліфовкою.

Послідовність малярних робіт в великій мірі впливає на якість обробки. Перед усім проводиться підготовка поверхні з розділенням швів в місцях спряження стін з дверними та віконними коробками, потім — ґрунтовка (масляне чи емалеве) фарбування столярних виробів та відкритих труб та приборів, а по закінченню цих робіт — фарбування стелі та стін. Обробка закінчується покриттям підлоги та встановленням плінтусів та налічників, а також кришок розеток, вимикачів та інше.

Фарбування клейовими складами по старій фарбі не допускається. При проведені ремонтів стару поверхню промивають гарячою водою, гарно очищують від старого побілу. Підмазку тріщин роблять купористою шпаклівкою по попередній ґрунтовці або після підмазування гіпсом еловою пастою. Підмазують тріщини вручну, а потім шліфують наждачкою або шкірою.

Ґрунтовки та шпаклівки різних складів готують на косторово-му або рослинному клеї з оліфою, милом та крейдою.

Змінюючи при ремонті клейове фарбування на синтетичні або масляні та навпаки, слід прослідкувати за тим що б було гарно знищена штапелем стара фарба, відбита штукатурка, зроблена перетирка, потім згладжені всі нерівності та широховатості. Підготовлену таким чином поверхю, після затирки потрібно обов'язково прошпаклювати. Під силікатні фарби стіну слід обгрунтувати слабким розчином рідкого скла, для інших фарбувань достатньо добре промити теплою водою, обгрунтувати вапняковим молоком, прооліфти (для масляних фарб).

Кінцеву установку обкладки можна виконати і після першого фарбування, що розшивка завжди проводиться після штукатурних робіт перед останнім фарбуванням.

Плінтусні керамічні плити встановлюють після підготовки основи — до облямування стін та улаштування плит на підлозі. При обробці стін масляною або мастичною фарбою плінтуси встановлюють після улаштування плит підлоги. При влаштуванні підлог із лінолеуму або плитки ПВХ застосовуються пластмасові плінтуси, які приклеюють до стін спеціальними клеями (КН-2 та ін.). перед встановленням плінтусів прорізають для стиковки впродовж стіни під прямим кутом, а в кутах — під 45 градусів.

Дерв'яні плінтуси поставляються на будівництво готовими, прошпакльованими та пофарбованими. їх встановлюють після оздоблюючих робіт стін та покриття підлоги, та кріплять до стіни цвяхами.

При настилці дощатих та паркетних підлог, необхідно контролювати якість та вологість деревини для чорної підлоги, охайність пазів, гребнів на чистоту кромок. Обов'язково перевірка антисептування лаг, підкладок та досток чорної підлоги. Рівнем з рейкою або ватерпасом перевіряють горизонтальність лаг. Одночасно перевіряють прилад для вентиляції підлогового простору.

Контроль за якістю виконання робіт по настилці дощадних, паркетних та лінолеумних підлог заключається також в перевірці якості матеріалів та послідовності виконання робіт.

Настилка паркету здійснюється на шарі гарячої бітумної мастики за цементною, цементно-піщаною або асфальтною стяжкою, за настилом з деревино-волокнистих або деревоструганих плит.

Реєчні підлоги гарні в тому випадку, якщо вони виповнені із чітко підібраних високоякісних матеріалів. Кнепка плит паркету на основі з деревесноволокнистих плит також повинна бути підібрана та мати ізоляційну прокладку.

При виконанні лінолеумних підлог, в якості підстеляючого підлоги, застосовують і зверх тверді та деревоволокнисті та дерево-стружечні плити. Листи вкладають в розбіжку, гладкою стороною вниз, з зазором, передбачаючі коробленню кромок. В якості вирівнювання шару застосовується пергамент або будівельний картон. Рулони лінолеуму витримують розгорнутими протягом 2-3 діб. Потім лінолеум викладають з напуском у стиків 10-15 мм, у стін з зазором 5-10 мм, а у дверних коробках і в пройомах — щільно.

Лист лінолеуму наклеюють по всій площі, за виключеням країв, а останню прирізку та приклейку проводять тільки через 2-3 дні. Для міцного стягнення уздовж стику після приклейки до повного висихання влаштування довгі мішечки з піском.

Практичніше брати лінолеум з крапчастою або мрамовидними кольорами, ніж гладкіший, так як на ньому менш помітні мяти-ни та'подряпини. На гладкому світлому лінолеумі залишаються сліди навіть взуття, а від пересування меблів або чемоданів виникають подряпини. Лінолеум з рельєфним малюнком не практичний, так як візерунок швидко витирається в місцях найбільш інтенсивного руху.

До безшовної полівінілоцитатної підлоги слід придивитися до потреб: поверхня повинна бути вкрита рівно — без помітних швів та стиків, шерсткуватостей, напливів, раковин та забруднення, не відслоюється та не шелушиться; колір повинен бути однорідним по всій площині.