Екскурсія по Івано-Франківську

У 1978 р. на одно¬йменній вулиці у сквері встановили погруддя письменника І.Франка , що немов виростає зі скелі. В історію нашого письменства, отже, й усієї національної духовности, Іван Франко увійшов як друга величина після Тараса Шевченка. І ця історична оцінка цілком заслужена. Геніяльність І. Франка, зрілого майстра художнього слова, мислителя і глибоко ерудованого вченого, виявляється у кожній речі, яка виходить з-під його пера. Письменник створив панораму українського життя Галичини приблизно з 30—40-х років ХІХ століття і до кінця свого життя — першого десятиліття ХХ століття. Українець — селянин, простий бойко, заробітчанин і робітник на бориславських нафтових промислах, школяр і гімназійний та університетський студент, інтеліґент-священик, учитель, професор гімназії, адвокат, австрійський офіцер, дивовижні постаті жінок, які вміють тонко сприймати світ і відповідно реагувати на поклики життя, у стосунках з іншими людьми, у взаєминах з людьми інших національностей, що заселяли цей край, постає у своїй неповторній людській особистості з невичерпним духовним світом, який часто затьмарює потворне царство зла своїм визиском і нелюдяністю, проти котрого має фізичні і духовні сили, щоб його подолати якщо й не фізично, то, напевно, духовно. Цей оптимізм випливає з гуманних глибин геніяльного творця, який знає дуже багато і ще більше глибоко усвідомлює, що йому, оцьому приниженому людові, приреченому животіти без права на власну державу і гідне людини життя, потрібна свобода, як жива, безсмертна вода, що дає життя на віки.