Туристична індустрія в Китаї.

1.3. Китайська садово-паркова архітектура та заповідники на території країни

Садово-паркова архітектура Китаю, яка має довгу історію, унікальна в садово-парковому мистецтві. Перший палацовий сад у Китаї з'явився в період династії Чжоу (1122 - 249 р. до н.е.). Потім, у столицях і великих містах Китаю стали створювати садово-паркові ансамблі. Різноманітні міські сади і парки Китаю займають гідне місце серед трьох систем садово-паркової культури світу. Садово-паркові архітектурні ансамблі Китаю мають гнучку концепцію. У них поєднуються рукотворна краса з природною витонченістю, і з'являється чудовий оригінальний синтез. Архітектурний садово-парковий ансамбль відповідає всім законам природи і навіть перевершує їх. У ньому краса природи стоїть на першому, головному місці.
Китайські садово-паркові ансамблі поділяються на дві досить різні школи: величний імператорський парк і невеликі приватні сади. Звичайно, садово-паркові ансамблі є особливими туристичними об’єктами показу в Китаї, котрі відвідуються туристами зі всього світу. До структури ансамблю китайського парку звичайно входить терем, вежа, альтанки, павільйони, галереї, штучні гірки, озера і ставки. Китайський сад зазвичай поділяється на три перспективи: верхню (Володіння світом), середню (Межа небожителів) і нижню (Межа природності).
Великий мудрець Китаю Конфуцій у своїх поглядах закликав виходити з реальної дійсності і почуття соціальної відповідальності, звертав велику увагу на важливу роль і політичне значення моральної етики. У своєму навчанні Конфуцій також робив великий акцент на осмисленні ідеї "володіння світом" підчас створення садово-паркового ансамблю. Перспектива "Володіння світом" присутня у багатьох імператорських садах, наприклад, у відомому імператорському парку в Пекіні - Юаньмінюань. Перспектива "Межа небожителів" відповідає ідеям китайського даосизму,тобто ідеї перебування в спокої і байдужності. Така форма присутня і вімператорських парках. Наприклад, парк Юаньмінюань у Пекіні, даоський храм Ґучан на горі Цінчен у провінції Сичуань тощо. Під впливом довільного стилю живопису "сєі" (вільний стиль) у садово-паркових композиціях усе більш значне місце приділялось мистецтву живопису - це і є "межа природності", тобто те, що проявляється, головним чином, у парках древніх літераторів, таких як парк альтанки "Цанлантін" Су Шуньціня і сад "Дулеюань" Сима Ґуана.
Китайські садово-паркові ансамблі, відрізняються від класичних європейських з їх геометрично правильними формами і променями алей. Китайські прагнуть до єднання з природою, щоб рукотворна і природна краса злились в єдине.
Садово-паркові ансамблі Сучжоу(дод. «А»), які в 1997 році були включені до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, повною мірою відбивають художній стиль садово-паркової архітектури Китаю. До наших днів дійшли десятки стародавніх парків і садів Сучжоу. Особливо відомі такі сучжоуські сади, як Чжочженюань, Лююань і Шицзилінь. У сучжоуських парках органічно поєднуються в єдине ціле альтанки, павільйони, тереми і вежі, а також штучні гірки, водойми, квітники і дерева. Сучжоуське садово-паркове мистецтво досягло високого рівня і в орнаменті житлових будівель, і в сполученні архітектурної краси з природою. Цим витворам належить особливе місце в розвитку не лише садово-паркового мистецтва Китаю, але й усього світу. Імператорський палацовий комплекс Юаньмінюань, збудований приблизно у 1760 році, називають "Царем садів". У парку розташувалось більше 140 павільйонів, теремів, альтанок і залів. Тут було і чудове штучне озеро з каскадом невеликих водоспадів, прекрасна композиція з каміння коштовних порід, оранжерея квітів і дерев. Найбільш видатними добутками китайського зодчества в парку Юаньмінюань були фонтани. У 1860 році Об'єднані війська Франції Великобританії ввійшли у Пекін, розграбували і спалили парк Юаньмінюань. Нині туристи можуть побачити лише руїни парку. Руїни парку Юаньмінюань знаходяться у північно-західній частині Пекіна. Площа парку становить 347 га. До руйнування парк Юаньмінюань був не лише чудовою заміською резиденцією імператора, він був відомим в усій Європі, про нього згадували у своїх листах і доповідях іноземні місіонери. Можна сказати, що своєю появою Юаньмінюань вплинув на розвиток мальовничого європейського парку Європи 18 століття. Сьогодні в китайській садово-парковій архітектурі багато еклектики. Це часом синтез із західним стилем, що якоюсь мірою збагачує архітектурний вигляд китайських міст.
Різноманітні ландшафти і природні зони Китаю є причиною неймовірного багатства царства тварин і рослин у цій країні та створення тут великої кількості заповідників. За кількістю видів рослин Китай знаходиться на третьому місці у світі після Індонезії і Бразилії. У КНР можна зустріти рідкісні види флори і фауни, багато з яких мають найдавніше походження і не зустрічаються більше ніде у світі. Одного тільки бамбука в китайських лісах виростає кілька сотень видів. Рослини, характерні для арктичних пустель і альпійських лугів, тропічні джунглі і коралові острови, дерева хвойних лісів становлять флору цієї дивної країни. Відпочинок в Китаї, особливо на острові Хайнань, принесе багато задоволення любителям екзотичної природи.
Відомі природні заповідники Китаю - У-Ін на північно-східних схилах Малого Хінгану (охороняються ліси з корейського кедра) і Сосинпан на Юньнаньскому нагір'ї (охорона тропічних лісів, рідких рослин і тварин, у тому числі індійського слона).
Рідкісних тварин, таких як панда і сніжний барс, мускусний олень і золотиста мавпа, в цій країні можна знайти у заповідниках – куточках природи, де все живе старанно зберігається. Таких заповідників в Китаї більше 300. Журавлі, чаплі, лелеки, лебеді, дикі гуси найрідкісніших видів мешкають на озерах та річках і знаходяться під охороною держави.
Скарб державного рівня в Китаї – велика панда(дод. «Б»), чи бамбуковий ведмідь. Його відносять до давніх видів диких тварин. Через низьку народжуваність як у дикій природі, так і в неволі, щороку панд стає все менше. По всій країні створено біля 30 заповідників для захисту бамбукових ведмедів. Народження панди в Китаї – справжнє національне свято.
Китай по праву пишається своїм природним парком державного значення "Первісний кратерний ліс", розташованим в горах Чжангунцайлін (близько 50 км на північний захід від озера Цзінбоху). Головна визначна пам'ятка парку - цілий ряд давніх вулканічних кратерів, найбільший з яких має діаметр 550 м при глибині в 200 м. Внутрішні схили кратерів густо покриті зеленим масивом, який називається "Підземний ліс". Всередину кратерів веде стежка, пройти по якій зможе далеко не кожен - схили досить круті, а кам'яне ложе стежки має великий перепад висот. У "Підземному лісі" виростає близько 170 видів рослин і живе приблизно 34 види тварин. А на дні кратерів є лавові печери з незвичайним температурним балансом - влітку стіни печер покриті льодом, взимку ж з-під землі б'є незамерзаючий джерело. А в глибині печер повітря круглий рік не прогрівається вище позначки в -2 С. У китайській пустелі Кумутаге (Синьцзян-Уйгурський АР), восьмий за площею пустелі країни, відкрито найбільший в Китаї сафарі-парк. Місцеві флора і фауна дуже різноманітні - тут мешкають такі рідкісні види диких тварин, що знаходяться під державною охороною, як барс, архар, чорний борсук, ведмідь, рись, марал.
Таким чином, екскурсія по прекрасних садово-паркових ансамблях та заповідниках Китаю – чудова нагода відвідати Китай.