Релігійний туризм в Україні
Поняття релігійного туризму.
Релігія – це певні погляди і уявлення людей, відповідні обряди і культи. Походження слова «релігія» пов’язують із латинським дієсловом relegere – «відноситися з повагою»; за іншою версією, воно зобов’язане своїм виникненням дієслову religare – «зв’язувати» (небо і землю, божество і людину).
В сучасному світі існує різноманіття вірувань, сект, церковних організацій. Це і різні форми політеїзму, традиції якого походять від первісних релігій, і різноманітні форми монотеїзму. Тут і національні релігії – конфуціанство (Китай), іудаїзм (Ізраїль), синтоїзм (Японія), і світові релігії: буддизм, християнство, іслам, індуїзм. Саме світові релігії найбільше впливають на розвиток сучасних цивілізацій. Їх релігійні центри є основними об’єктами релігійного туризму.
Туризм – це активна форма людського спілкування, що допомагає взаємопізнанню націй, розвику взаєморозуміння та встановленню культурно-економічних зв’язків між народами, а відтак – розвитку співробітництва між державами, покращенню міжнародного становища в цілому. За своєю сутністю туризм – явище багатофункціональне. Він активно впливає на життя людей, організацію їх праці та відпочинку, а відтак – на економічний і соціальний розвиток суспільства.
Одна з важливих функцій туризму – оздоровча і рекреаційна. У спеціальній літературі цю функцію визначають ще як «відтворювальну», «репродуктивну» тобто таку, що дозволяє відновити сили та внутрішні резерви людини, затрачені в ході трудової діяльності. Але серед різноманітних видів туризму за метою можна виокремити такий вид туризму як релігійний, адже він забезпечує задоволення таких потреб людини, які істотно відрізняються від вищезазначених.
Туристом, який подорожує з релігійною метою, є людина, що виїжджає за межі звичного середовища на термін не більше року для відвідин святих місць і центрів релігій.
Під релігійним туризмом слід розуміти види діяльності, пов'язані з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичного для них середовища.
Релігійний туризм є одним із найстаріших видів туризму. Він бере свої витоки з часів формування основних світових релігій і здійснюється в таких двох основних формах:
- паломницький туризм;
- релігійний туризм екскурсійної пізнавальної спрямованості.
Паломницький туризм – це сукупність поїздок представників різних конфесій з паломницькими цілями. Паломництво – прагнення віруючих людей поклонитися святим місцям.
Серед причин для здійснення паломництва можна виділити наступні:
- бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг;
- помолитися за рідних і близьких;
- знайти благодать;
- відмолити гріхи;
- виразити подяку за блага послані зверху;
- проявити відданість вірі;
Паломництво передбачає певне ставлення людини до дійсності. Це символізує готовність людини пожертвувати скороминущими матеріальними цінностями в ім'я вічних духовних. У індуїзмі, православ'ї і католицизмі отримали розвиток піші паломництва. Люди відправляються в паломництва, коли їм недостатньо ритуальних дій в місцях звичайного середовища мешкання.
Термін «паломництво», як вважають філологи, походить від слова «пальма» – гілку саме цього дерева привозили перші паломники християни, що побували на Святій землі під час свята «Входження Господнє до Єрусалиму». Під час тріумфального входження Ісуса Хріста до Єрусалиму віруючі усипали його шлях гілками пальми.
У науці зазвичай виділяють декілька видів паломництва, що класифікуються за різними ознаками:
1) за кількістю учасників і сімейною приналежністю – індивідуальні, сімейні і групові паломництва;
2) за сезонністю – цілорічні паломництва, а також приурочені до релігійних свят;
3) за місцерозташуванням об'єкту паломництва – внутрішні (в межах державних кордонів) і зарубіжні паломницькі тури;
4) за ознакою обов'язковості – добровільні і обов'язкові паломницькі тури (наприклад, в ісламі паломництво хадж є обов'язковим для кожного правовірного).
Духовно паломницький туризм тісно пов'язаний з лікувально-оздоровчим туризмом. Наприклад, багато духовних центрів в Індії є центрами аюрведичного лікування. У Індії аюрведа – це комплексна наука лікування, омолоджування організму і запобігання захворюванням, які виникають як наслідок порушення гармонії між енергією людини і Всесвітом. Слід зазначити духовну близькість паломницького туризму і інших видів туризму. Наприклад, щорічно багато туристів відвідують Китай для занять цигун. Цигун – це комплекс рухових і дихальних вправ. Цигун допомагає людині набрати великий запас життєвих сил, або енергії ци, як вважають китайці. Отже така поїздка також містить елементи релігійного, спортивного і лікувально-оздоровчого туризму.
Релігійний туризм екскурсійної пізнавальної спрямованості припускає відвідини релігійних центрів, в яких туристи можуть побачити релігійні об'єкти, – культові пам'ятники, що є діючими, музеї, відвідати богослужіння, взяти участь в хресних ходах, медитаціях і інших релігійних заходах. Релігійний туризм також тісно взаємопов'язаний з науковим туризмом релігійної спрямованості. Учені відвідують центри існуючих релігій, країни і регіони з багатими релігійними традиціями. Такі поїздки нечисленні, але вони розширюють географію туристичних поїздок. Учених цікавить релігійна спадщина – рукописи, різні культові предмети, архітектурні форми як сучасних, так і зниклих релігій і багато іншого.
В сучасному світі існує різноманіття вірувань, сект, церковних організацій. Це і різні форми політеїзму, традиції якого походять від первісних релігій, і різноманітні форми монотеїзму. Тут і національні релігії – конфуціанство (Китай), іудаїзм (Ізраїль), синтоїзм (Японія), і світові релігії: буддизм, християнство, іслам, індуїзм. Саме світові релігії найбільше впливають на розвиток сучасних цивілізацій. Їх релігійні центри є основними об’єктами релігійного туризму.
Туризм – це активна форма людського спілкування, що допомагає взаємопізнанню націй, розвику взаєморозуміння та встановленню культурно-економічних зв’язків між народами, а відтак – розвитку співробітництва між державами, покращенню міжнародного становища в цілому. За своєю сутністю туризм – явище багатофункціональне. Він активно впливає на життя людей, організацію їх праці та відпочинку, а відтак – на економічний і соціальний розвиток суспільства.
Одна з важливих функцій туризму – оздоровча і рекреаційна. У спеціальній літературі цю функцію визначають ще як «відтворювальну», «репродуктивну» тобто таку, що дозволяє відновити сили та внутрішні резерви людини, затрачені в ході трудової діяльності. Але серед різноманітних видів туризму за метою можна виокремити такий вид туризму як релігійний, адже він забезпечує задоволення таких потреб людини, які істотно відрізняються від вищезазначених.
Туристом, який подорожує з релігійною метою, є людина, що виїжджає за межі звичного середовища на термін не більше року для відвідин святих місць і центрів релігій.
Під релігійним туризмом слід розуміти види діяльності, пов'язані з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичного для них середовища.
Релігійний туризм є одним із найстаріших видів туризму. Він бере свої витоки з часів формування основних світових релігій і здійснюється в таких двох основних формах:
- паломницький туризм;
- релігійний туризм екскурсійної пізнавальної спрямованості.
Паломницький туризм – це сукупність поїздок представників різних конфесій з паломницькими цілями. Паломництво – прагнення віруючих людей поклонитися святим місцям.
Серед причин для здійснення паломництва можна виділити наступні:
- бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг;
- помолитися за рідних і близьких;
- знайти благодать;
- відмолити гріхи;
- виразити подяку за блага послані зверху;
- проявити відданість вірі;
Паломництво передбачає певне ставлення людини до дійсності. Це символізує готовність людини пожертвувати скороминущими матеріальними цінностями в ім'я вічних духовних. У індуїзмі, православ'ї і католицизмі отримали розвиток піші паломництва. Люди відправляються в паломництва, коли їм недостатньо ритуальних дій в місцях звичайного середовища мешкання.
Термін «паломництво», як вважають філологи, походить від слова «пальма» – гілку саме цього дерева привозили перші паломники християни, що побували на Святій землі під час свята «Входження Господнє до Єрусалиму». Під час тріумфального входження Ісуса Хріста до Єрусалиму віруючі усипали його шлях гілками пальми.
У науці зазвичай виділяють декілька видів паломництва, що класифікуються за різними ознаками:
1) за кількістю учасників і сімейною приналежністю – індивідуальні, сімейні і групові паломництва;
2) за сезонністю – цілорічні паломництва, а також приурочені до релігійних свят;
3) за місцерозташуванням об'єкту паломництва – внутрішні (в межах державних кордонів) і зарубіжні паломницькі тури;
4) за ознакою обов'язковості – добровільні і обов'язкові паломницькі тури (наприклад, в ісламі паломництво хадж є обов'язковим для кожного правовірного).
Духовно паломницький туризм тісно пов'язаний з лікувально-оздоровчим туризмом. Наприклад, багато духовних центрів в Індії є центрами аюрведичного лікування. У Індії аюрведа – це комплексна наука лікування, омолоджування організму і запобігання захворюванням, які виникають як наслідок порушення гармонії між енергією людини і Всесвітом. Слід зазначити духовну близькість паломницького туризму і інших видів туризму. Наприклад, щорічно багато туристів відвідують Китай для занять цигун. Цигун – це комплекс рухових і дихальних вправ. Цигун допомагає людині набрати великий запас життєвих сил, або енергії ци, як вважають китайці. Отже така поїздка також містить елементи релігійного, спортивного і лікувально-оздоровчого туризму.
Релігійний туризм екскурсійної пізнавальної спрямованості припускає відвідини релігійних центрів, в яких туристи можуть побачити релігійні об'єкти, – культові пам'ятники, що є діючими, музеї, відвідати богослужіння, взяти участь в хресних ходах, медитаціях і інших релігійних заходах. Релігійний туризм також тісно взаємопов'язаний з науковим туризмом релігійної спрямованості. Учені відвідують центри існуючих релігій, країни і регіони з багатими релігійними традиціями. Такі поїздки нечисленні, але вони розширюють географію туристичних поїздок. Учених цікавить релігійна спадщина – рукописи, різні культові предмети, архітектурні форми як сучасних, так і зниклих релігій і багато іншого.