Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах ресторанного сервісу. Ресторанна справа : Довідник офіціанта. — Львів : Афіша, 2010. — 304 с.

Національна кухня австрійців проста і вишукана. Вони автори рулетів, омлетів з начинками, багатьох видів печива. У XV ст. віденська кухня вважалася найкращою в Європі. І сьогодні багато страв австрійських кулінарів готуються в Україні і вони залишаються популярними, особливо в Західному регіоні.

Австрійці їдять досить багато і ситно, харчуються п’ять разів на день. З 7 год. до 9 год. — сніданок, з 10 до 11 год. — перекуска «сніданок нашвидко», з 13 до 14 год. — обід, з 16 до 17 год. — другий обід-перекуска, і ввечері — вечеря.

Перший сніданок, як правило, легкий: булочка, масло, яйце на м’яко, варення і кава або чай. Другий сніданок ситніший: дві сосиски, дрібно нарізана печінка або холодне м’ясо з хріном та хлібом.

Обід обов’язково починається бульйоном або супом-пюре, який посиланий дрібно порізаною цибулею. З м’ясних страв австрійці люблять страви з яловичини та свинини, особливо сало з капустою, гуляш зі свинини, телятини або яловичини. Люблять також соусні страви з м’яса.

Споживають багато овочів, особливо капусти та картоплі. Картоплю смажать з кільцями ріпчастої цибулі, цей запах типовий для страв австрійської кухні. Приправи та прянощі застосовують у поміркованій кількості. Основний гарнір часто складається з борошняних фрикадельок.

Особливою повагою користується соус з кислої сметани, молочнокислі вироби, бутерброди, страви з яєць. Зі слабоалкогольних напоїв у великій пошані пиво.

Австрійці неабиякі шанувальники тістечок та легких солодких страв. Продукція австрійських пекарів та кондитерів відома далеко за її межами. Тут дуже люблять каву і готують її більш як п’ятдесятьма способами. Нею, як правило, закінчують обід або вечерю.

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ (АНГЛІЯ)

Ця кухня не має такого розповсюдження, як наприклад, французька. Англійці дуже консервативні у всьому. Вони вважають континентальну їжу не такою здоровою і корисною, як свою. Для англійської кухні характерні швидкі та нескладні технологічні прийоми приготування страв.

Режим харчування англійців відрізняється від загальноприйнятого в Європі. Це перший сніданок, ланч (другий сніданок) о 13.30 дня, файвоклок (подавання чаю)

0 17 год. та обід (після 18 год.). У центральних та північних районах Англії замість обіду влаштовують «великий чай», але більш консервативні англійці до цього ставляться зі зневагою і віддають перевагу доброму обіду.

На перший сніданок англійці люблять яєчню з беконом, вівсяну кашу (порідж),

1 тости з апельсиновим варенням. Дехто замовляє смаженого оселедця, сосиски або нирки. П’ють багато чаю. Особливістю харчування англійців є їх відданість одному і тому ж сніданку щодня.

День англійця починається звичайно із сніданкового чаю або склянки апельсинового соку. Чай англійці п’ють до семи разів на день. До чаю подають пиріжки з цукатами, мигдалем та іншими горіхами, галети, пряні хлібці або тонко нарізаний хліб з маслом.

З перших страв найбільш розповсюджені прозорі бульйони, супи-mope. До них окремо подають гарніри: кусники звареного м’яса, яйце, локшину, свіжі овочі, а іноді — грінки, пиріжки.

Соуси, а точніше заправки, готують без борошна. Соуси в європейському застосуванні не характерні для англійської кухні. Тут віддають перевагу м’ятному соусу: настоянці рублених листків м’яти, оцту, цукру та води. Пудинги поливають коньячним соусом: вершкове масло прогрівають з цукром-піском, а відтак додають коньяк. Дуже популярний кетчуп.

Пшеничний та житній хліб використовується в незначних кількостях. Його замінникамии є картопля, приготована по-англійськи. З борошняних виробів розповсюджені пироги з листкового тіста, пироги з м’ясом або овочами, з фруктами, пудинги.

В англійській кухні достойньо представлені страви з яловичини, баранини, птиці, дичини. Жирна свинина попитом не користується. М’ясо, птицю, дичину смажать основним способом — на решітці (рашпері) і в смажильній шафі. Крім смажіння, часто готують страви з відвареного м’яса, рідше — з тушкованого. Ростбіф належить до страв, що є гордістю англійської кухні. Він прикрашає столи будь-якого прийому. Подають його як у холодному так і в гарячому вигляді. Незмінний супутник ростбіфа — йоркширський пудинг.

Страви англійської кухні переважно смажать на свинячому салі або маргарині. Смаженину англійці їдять з м’ясним обезжиреним соусом (греві), баранину — з м’ятним, птицю — з білим соусом, біфштекс — зі смаженою цибулею.

Дуже люблять вони «пікулі» — дрібні мариновані овочі.

Англійці майже на вживають круп’яні гарніри. Вони віддають перевагу відвареним овочам: картоплі, моркві, ріпі, капусті, спаржі, зеленій квасолі і т. д. Головне місце за столом займають овочі, зелень, фрукти, ягоди.

Англія — морська держава, що з усіх сторін омивається морем. Тому в харчуванні англійців риба займає важливе місце. Тріска, копчена пікша, копчені оселедці є складовою частиною меню жителів туманного альбіону. Особливо смачно готують сьомгу та калкана.

Великим попитом користуються продукти моря — прісноводні, омари, краби, мідії, молюски. З них готують різноманітні холодні закуски, які подають зі свіжими та вареними овочами. їх заправляють майонезом або салатною заправою. Англійці не їдять кетову (червону) ікру та заливну рибу.

Значне місце займають овочі та картопля, які споживають у відвареному вигляді.

Англійський аристократ Джон Монтас Сендвіч вигадав сендвіч — бутерброд, який користується великою популярністю в Англії. Цей бутерброд зручний тим, що його можна їсти не забруднивши рук, оскільки він складається з двох ломтиків хліба, всередині яких поміщено продукт (сир, ковбасу, шинку тощо). Надалі почали випікати спеціальний рогалик, розрізавши який клали туди продукти. З часом сендвічі прийшлися до смаку в багатьох країнах і дістали широке розповсюдження.

З фруктів у Великобританії найбільше поважають яблука. Пиріг з яблуками — національна страва англійців. Для виготовлення тістечок використовують ізюм, лимони, апельсини, сливи, фініки, мигдаль та інші горіхи. Традиційні десерти — це компоти з сушених фруктів, вершки та желе.

В Англії виготовляють прекрасні сири, в тому числі «ЧЕСТЕР», що має світову славу. Ритуал вживання чаю в Англії більше ніж традиція. У будь-яких випадках, важливих чи не дуже, англійці п’ють чай. Його заварюють, як правило, з декількох сортів.

П’ють його з невеликою кількістю молока, причому чай доливають до молока, а не навпаки. В установах вранці і після обіду роботу зупиняють на декілька хвилин, аби кожен з працівників міг випити горнятко чаю, який приготувала спеціальна працівниця.

До св’яткового столу англійці люблять вживати французькі, італійські, німецькі та інші вина. Найчастіше вони п’ють те, що кому подобається. Таке вино як Херес в Англії називають «шері» і подають як аперитив, тобто перед їжею. А портвейн називають «порт» і п’ють його після обіду. Віскі вживають в основному шотландське.

Небажано пропонувати англійцю рибні супи, круп’яні гарніри, кетову ікру, заливну рибу, млинці, пельмені, налисники. З мінеральних вод краще пропонувати нарзан. В Англії дуже люблять пунш з ромом.

БОЛГАРІЯ

На характер болгарської кухні має великий вплив Схід. Це сприяє тому, що страви болгар досить популярні в Європі.

Болгари дуже люблять холодні та гарячі закуски, вироби з листкового тіста з сиром, м’ясом та шпинатом (баниця), сушене волове м’ясо (пастерма), йогурт розведений водою з огірками, горіхами та приправами. І, звичайно, солені овочі, які споживають взимку. Баницю готують також з начинкою з бринзи і яєць, рубленого м’яса, шпинату, капусти, цибулі-порею. Вона може бути і солодкою.

Серед холодних закусок на першому місці знаходяться салати, їх подають як самостійну страву, а також як додатковий гарнір до других страв.

Болгарська кухня нараховує десятки супів: з м’яса, птиці, субпродуктів, риби. Дуже популярні вегетаріанські супи, зокрема холодні та супи-креми. Національна страва болгар — «чорба» (суп), така ж популярна, як в Україні борщ. Дуже популярні страви з фаршированих овочів. Зі стручкового перцю та помідорів обов’язково знімають шкірку.

Починаючи з травня в Болгарії не використовують в їжу картоплю, її замінюють овочами, рисом та макаронними виробами.

Для виготовлення других страв з м’яса, болгари віддають перевагу яловичині та баранині, хоча і використовують птицю, телятину та свинину. Зі способів теплового оброблення віддають перевагу тушкуванню. Смажать, переважно на рослинних оліях, рідше на свинному жирі або вершковому маслі. Люблять болгари смажити страви на відкритому вогні.

М’ясо та овочі переважно тушкують з гострими приправами — часником, перцем, цибулею, оцтом, духм’яними травами, прянощами тощо.

Улюблена страва болгар — м’ясо смажене на рожні (металеві шпажки), або страви смажені на вугіллі.

Користується попитом молоко та молочнокислі продукти, особливо йогурт. Його подають з різними приправами — часником, цукром, січеною зеленню, джемом, повидлом. Він входить до складу багатьох перших та других страв. До найбільш розповсюджених страв належать: холодний суп «таратор», овочевий сир, бринза, мотениця (гострий соус з солодкого перцю), баранина, тушкована з овочами і тас- кебаб (телятина в томатному соусі).

Двічі на день (обід та вечеря) болгари споживають гарячі страви. Постійно на столі присутні черешня, полуниці, абрикоси, персики, яблука, груші, виноград, кавуни, горіхи.

Болгари мають свої «секрети» виготовлення кондитерських виробів. Це баклава, реване, молочні галети, тістечка, булочки.

Болгарія здавен вважається країною вин. Кожен виноробний район славиться своїми неповторними винами. Мясковець — шампанським, Пловдів — помідом, Асеновград — маврудом. Великою популярністю користується бренді зі слив — сливовіца (міцний алкогольний напій). Враховуючи, що болгарська кухня дуже подібна на грузинську та

вірменську болгарам можна вільно пропонувати страви цих народів — шашлик, люля- кебаб, чахохбілі з баранини або курей, суп-харчо і т. д.

Болгари люблять білий пшеничний хліб і обмежено споживають житній. П’ють мінеральні та фруктові води, каву полюбляють міцну, по-східному. До обіду, як правило, подають вино, фрукти та соки. З міцних алкогольних напоїв популярні коньяк «Пліска» та лікер «Ментоловий».

Туристам з Болгарії не слід пропонувати окрошку, борщі, молочні супи, сирники, а також страви з рубленого м’яса та бутерброди.

УГОРЩИНА

Угорська кухня відома у світі своїми традиційними стравами — гуляш, пер- кельт, токаня.

Особливістю угорської кухні є її гострота і обширне застосування овочів та І прянощів. Серед прянощів найрозповсюдженіші цибуля, кориця, часник, селера, кріп, чорний та червоний перець. Паприка, вино Токай і торт «Добоша» характеризують смакові уподобання угорців і є окрасою їх національної кухні. Однак невірним є твердження про те, що червоний перець є неодмінним компонентом всіх угорських страв.

Угорські кулінари дуже люблять вживати для приготування страв сметану. Найвідоміша угорська страва — гуляш — зовсім неподібна на той гуляш, який готують кухарі. Наш гуляш більше подібний на угорський перкелт. Справжній угорський гуляш — напівгуста страва, більше схожа на суп. Угорці готують всі страви на смальці, бо вважають, що він краще за смаком гармонує з паприкою. Смальцю дають багато, тому страви угорської кухні виходять жирними та дуже ситними. У зв’язку з тим, що угорці для приготування соусів використовують багато цибулі, соуси виходять густі і не потребують борошна. В угорській кулінарії використовуються всі види м’яса, баранину використовують переважно молоду.

Угорці їдять салати тільки з другою стравою, окремо їх подавати не слід. Для приготування страв широко застосовують гриби печериці. З перших страв популярні заправочні супи та бульйони. Рибу найбільше використовують прісноводну, зокрема судак та стерлядь.

На гарнір до других страв подають відварену та смажену картоплю, відварену капусту, зелений горошок, біб, квасолю, свіжі огірки, помідори та різноманітні консервовані овочі та фрукти. Готують багато овочевих страв з солодкого перцю,

кабачків, баклажанів, капусти, помідорів. До найбільш улюблених борошняних виробів належить рване або нарізане соломкою тісто з домашнім сиром, відварна локшина, посилана дрібно нарізаною шинкою, маком або тертими горіхами.

Серед кондитерських виробів дуже популярні яблучний та вишневий рулети. Угорці не полюбляють страви з котлетної маси, з морських та гостросолених продуктів. Не люблять кетової ікри, кільки, балика, щі, гречаної каші, киселів. До столу обов’язково потрібно подавати гірчицю, оцет, чорний та червоний перець, різні соуси. Хліб подають до столу тільки білий. З гарячих напоїв найбільше люблять каву, хоча п’ють і чай з лимоном. Угорці за їжею споживають багато рідини, тому на столи потрібно ставити глечики з перевареною водою та льодом.

НІМЕЧЧИНА

Німецька кухня належить до числа найситніших та найжирніших кухонь, що містить багато висококалорійних страв. Це страви з м’яса свинини, яловичини, дичини, птиці, а також велике розмаїття бутербродів. їх готують з пшеничного, житнього хліба та хрустких хлібців. З овочів — найпопулярніша капуста та картопля. Німці дуже люблять тушковану капусту з сосисками, що завоювали світову славу.

Німецькі кулінари великі спеціалісти з виготовлення окістів, ковбасних виробів, копченостей, особливо сосисок. Прянощі та приправи використовують помірно. До складу багатьох страв входить пиво.

З холодних закусок, окрім ковбасних виробів, німці люблять масло з твердим сиром, шинку, ікру, сардини, страви з оселедців з різними гарнірами та соусами, салати з овочів заправлені майонезом, холодне м’ясо і рибу, рибне та м’ясне асорті, заливну рибу, буженину, відварені кури, порося з хріном, фаршировані яйця.

З перших страв німці віддають перевагу супу з локшини, супам-пюре з овочів, бульйонам з гарнірами.

У німецькій кухні достойно представлені страви з котлетної маси, а також страви з молочнокислих продуктів.

Як гарніри використовують відварену або смажену картоплю, буряк, хрін, капусту, сардини, ломтики сиру. Для оздоблення страв використовують тарталетки, в які кладуть краби, гриби, рибу. Гарніри прийнято подавати окремо від основного продукту.

Серед солодких страв популярністю користуються фруктові салати, посилані цукровою пудрою та политі фруктовими сиропами, а також компоти, киселі, желе, пудинги, запіканки, морозиво, кондитерські вироби.

З гарячих напоїв німці віддають перевагу чорній каві, каві з молоком та вершками. Чай вживають обмежено. З холодних напоїв п’ють мінеральну та фруктову води. До

національного напою належить пиво, яке в Німеччині виробляється і споживається у великій кількості. Хліб вживають пшеничний та житній.

Вершкове масло ставлять на стіл під час кожного приймання їжі. Обід та вечерю німці закінчують кавою. Фруктові салати подають сильно охолодженими.

ГРЕЦІЯ

За кулінарними уподобаннями Грецію можна поділити на північну м’ясоїдну частину та південну — вегетаріанську. Пояснюється це кліматичними особливостями. Північ багата на пасовища і це сприяє розвитку тваринництва, тоді як південь більш гірський, має погані пасовища і тут, в основному, розводять овець. їх м’ясо невисокої якості, його використовують для приготування рагу.

Смачні страви готують греки з субпродуктів: печінки, селезінки, рубців і т. д.

Великі ресторани спеціалізуються на стравах французької кухні, тоді як шинки та корчми мають місцеву кухню, коріння якої у турецькій та арабській кухнях.

Перед кожним прийомом їжі греки п’ють аперитив. До столу подають одну або дві страви (рибну та м’ясну), обов’язково овочі та десерт. Закінчують кавою, яку варять по-турецьки. Супи готують густими, додаючи до них яйця.

Греки дуже люблять страви з овочів. Найпоширенішими стравами є страви з кабачків, артишоків, томатів, бобових, гарбузів, дині, цибулі, солодкого та гіркого перцю, кропу, зелених стручків бобових рослин. Полюбляють салати з варених овочів. Для приготування національних страв часто використовують виноградне листя. Його маринують, наповнюють фаршем і поливають соусом, до складу якого входять яйця та лимонний сік.

Всі овочі, які можна наповнити, греки фарширують. Майже всі страви приправляють лимонним соком. Багато споживають динь, винограду, мигдалю, кавунів.

Тістечка готують дуже калорійні, з кремом і дуже солодкі. Популярні сухі бісквіти «курабіє». Греки виготовляють чудові сорти морозива. Вранці до чорної кави обов’язково подають молоко. Хліб споживають пшеничний, білий. На столі повинні знаходитися сіль, перець, оцет та олія.

ПОЛЬЩА

Польська кухня дуже схожа з українською та російською, і можна довго сперечатися з приводу багатьох страв про історію їх походження. Причини тут перш за все історичні і, звичайно, великий вплив має географічне положення України та Польщі. Майже однакові кліматичні умови та близькість проживання обумовили подібність технології приготування страв та використання тих чи інших продуктів у їжу.

Тим не менше поляки за свою довгу історію набули певних звичок у харчуванні, що дозволяє вирізняти польську кухню серед кухонь Європи. Поляки люблять ситний сніданок та обід і легку вечерю. Страви здебільшого варять, тушкують та запікають. Для закусок часто використовують домашній сир, який готують з додаванням паприки, зелені петрушки, кмину та кропу, цибулі, часнику, солі.

Поляки мають дуже багатий асортимент перших страв. До борщів поляки подають не хліб, а гарячу відварну картоплю, а до інших перших страв — кльоцки, пиріжки, каші, грінки і т. д. Рідко пропонують соуси до других страв з м’яса. Багато споживають сметани та вершкового масла. Не люблять страв з баранини.

Поляки люблять борошняні вироби — кулінарні та кондитерські. З кулінарних виробів тут популярні пиріжки, кулеб’яки, млинці, налисники, оладки і т. д., а з кондитерських виробів — торти, тістечка, печиво. Для їх виготовлення обов’язково використовують мак, горіхи, родзинки, цукати і т. д. З гарячих напоїв поляки п’ють каву (чорну та з молоком), чай.

З солодких страв поляки дуже люблять киселі, які готують густими, як желе.

ПОРТУГАЛІЯ

Португалія має дуже м’який клімат, вона невелика за територією і тому не має таких великих територіальних відмінностей в кухні як Іспанія. Страви португальської кухні не такі гострі, їжа соковита, ситна, дуже жирна, можна сказати важка для середнього європейця.

Особливість португальської кухні — застосування різних жирів у різних провінціях — оливкова олія в одних, смалець в других, вершкове масло — в третіх.

Як і французька, португальська кухня багата на соуси. Гарніри подають, як правило, з картоплі та овочів, а також рису. Причому рис використовують і для приготування десертів (з ваніллю, корицею, лимонними шкірочками).

Для приготування перших страв використовують м’ясо, рибу, молюсків. М’ясний бульйон приправляють оливковою олією. Перші страви 'їдять двічі на день — в обід і ввечері.

Важливе місце в португальській кухні займають яйця. їх широко використовують для приготування супів, закусок та других страв. Наприклад біфштекс подають з яєчнею.

Португалія — морська держава, тому португальці люблять готувати страви з морської риби, молюсків й інших продуктів моря. Національна страва португальців — тріска солена, яку готують більш як 150 способами. До неї подають гарнір, який складається з картоплі, зварених на твердо яєць і стебел ріпи, приправлених оливковою олією та оцтом.

Для португальців не існує конкурентів у кондитерському виробництві. В їх монастирях збереглися унікальні рецепти тортів та тістечок, які вже багато віків передаються з покоління в покоління і є справжніми шедеврами кулінарного мистецтва. Люблять португальці також цукерки та східні солодощі. З прянощів найбільш застосовуваними є кориця, мускатний горіх, гвоздика.

Португалія — батьківщина двох найвідоміших сортів вина — мадери та портвейну, більшу частину яких експортує. Аперитиви розповсюджені мало, вживаються різноманітні лікери. Міцні алкогольні напої в Португалії виготовляють не тільки з винограду, а й фініків, слив, цукрової тростини. Настоянки з вишень та черешень подають у закладах харчування повсюдно.

Португалія — країна з жарким кліматом, тому тут споживають багать прохо- лоджувальних напоїв. Найчастіше це лимонад, мандариновий напій, виноградний, ананасовий та інші соки, які подають з льодом або газованою водою (фізи). Пиво пропонують всюди, але португальці більше люблять свій напій «капіле», який готують із суміші води, сиропу та лимонної цедри.

З гарячих напоїв найпопулярнішим є чорна кава, відтак чай і нарешті різноманітні ароматні настоянки на липі, м’яті, цедрі лимона.

На столі має постійно знаходитися чорний та червоний перець, рослинна олія та сіль.

РУМУНІЯ

Румунія як держава виникла на перехресті міжнародних шляхів. Вона постійно зазнавала впливу інших культур і на даний час її кухня містить рецепти страв, що мають турецьке, грецьке, арабське або слов’янське походження. У цілому, румунська кухня дуже схожа на болгарську, молдавську та грузинську.

Серед м’ясних страв переважають страви з натурального м’яса, більшість з яких смажать на відкритому вугіллі. Його добре засмажують.

Румунська кухня славиться холодними закусками, найвишуканішою є ікра із стерляді. Обід, як правило, починається з риби. Популярні страви з овочів в усіх відомих варіантах приготування. Румуни дуже люблять солені овочі і подають їх до всіх других страв. Улюблена риба в Румунії — короп. Його смажать на рожні, використовують для

приготування супів, маринують, фарширують, подають у холодному вигляді смаженим і т. д. Дуже ціняться раки, які готують у пряному духмяному відварі, який приправляють корвелем, горіховим пюре з олією, часником або рисом.

У румунській кухні широко представлена дичина (перепілки, куріпки, фазани, косулі, дикий кабан).

З молочних продуктів представлена бринза, домашній сир, різні сорти твердого сиру. Молоко п’ють, як правило, підігріте.

Більшість борошняних кондитерських виробів турецького походження: «баклава з горіхами», «сараіліє з мигдалем», «катаіф» та ін. Славиться варення з пелюстків троянди, шоколадний та кавовий твердий мармелад. З баштанних споживають дині та кавуни.

Румунія — виноробна держава. Тут виробляють прекрасні сорти білих та рожевих столових вин, виготовляють виноградне, абрикосове та персикове бренді, а також бренді «Сливовіца», яке тут називається «Цуйка». Чорної кави п’ють багато і всюди.

Румуни не їдять страв з баранини, обмежено споживають страви з січеного м’яса, соусів та киселів.

До стола потрібно подавати мінеральну та фруктову воду.

ФІНЛЯНДІЯ

Фінська кухня за набором продуктів мало відрізняється від своїх сусідів — шведів та норвежців.

Фінляндія має близько 60 тисяч озер. І її справедливо називають країною озер. У них виловлюють багато сьомги, яку їдять сирою або соленою, вугрів і т. д. Цю рибу коптять, маринують, з неї роблять паштети та фарші.

Фіни люблять ситний сніданок, а обідають доволі пізно. Гарячі страви споживають один раз на день. Основу денного раціону складають бутерброди та холодні закуски, популярні багатоповерхові сандвічі, так звані датські бутерброди.

Багато фінів під час їжі п’ють свіже охолоджене молоко, люблять кефір, рідко споживають домашній сир.

Улюблена страва фінів — це оселедець з картоплею, млинці з рибними начинками, пельмені, гречана каша з шкварками або сосисками. Люблять фіни бобові, капусту та всілякі салати. Картоплю та моркву споживають відвареними, густо посипавши петрушкою. Дуже люблять гриби та страви з них.

Фіни не дуже люблять масло, його переважно змішують з іншими продуктами, а тоді мажуть на хліб. Не люблять картоплю-фрі.

Каву п’ють у будь-яку пору дня. Найрозповсюдженіші ягоди — це малина, чорниця та брусниця. З полярної малини фіни виготовляють знаменитий лікер з неповторним смаком «Лакка».

Найпопулярніша страва з Фінляндії — пиріг з рибою «калєкукко», а карельські пироги «кар’ялан-піракка» завжди отримують похвалу від іноземних гурманів.

На Новий рік фіни печуть пиріг «ріїсіпууро». За легендою, та дівчина, що знайде вкладений туди мигдаль у наступному році вийде заміж. На десерт туристам з Фінляндії можна запропонувати пироги, рулет, торт з ягодами, варенням, яблуками, фруктові салати зі збитими вершками.

До столу потрібно подавати житній та пшеничний хліб, мінеральну та фруктову воду.

ФРАНЦІЯ

Ця кухня відома у всьому світі завдяки Марії Медичі, яка привезла з Італії в Париж першокласних кухарів. Вершини досконалості ця кухня досягла за часів і королів Людовіка XIV та Людовіка XV.

Назви багатьох страв прийшли до нас з французької мови: рулет, котлета, ; бульйон, антрекот, соус, омлет і т. д.

і Особливістю французької кухні є те, що в ній використовуються майже всі 1 відомі продукти, прянощі та приправи, а також розмаїття способів теплового оброб- ! лення сировини. Це є універсальна кухня для будь-якого жителя нашої землі, бо кожен знайде в ній страви, що йому стануть до вподоби. Тому в Франції кухар є дуже поважною особою, на рівні космонавта чи прем’єра шанують переможців конкурсів на звання кращого кухаря країни.

Оскільки Франція є морською державою і має прекрасні зв’язки з бувшими колоніями в Африці, немає потреби перераховувати всі продукти, які використовують французькі кухарі для приготування страв. Все, що можна їсти, кухар-француз поєднує, заправляє спеціями чи соусом, чудово прикрашає і ви отримуєте свято, про яке будете довго згадувати.

З перших страв перевагу надають бульйонам та пюревидним супам, популярні супи-креми, заправлені льєзоном з яєць, вершків та вершкового масла. Особливе місце займають соуси, яких у французькій кухні є більше 3 тисяч.

Якщо говорити про технологію, то тут треба відзначити, що страви з м’яса найчастіше смажать, варять та тушкують. Для приготування страв часто використовують вино, коньяк та лікери, вони ароматизують виріб, надають йому неповторного смаку. Вино також використовують для приготування маринадів для м’яса та риби.

Францію можна назвати країною сирів, без якого не обходиться ні одне застілля. Улюблена страва — смажений сир, який подають зі смаженою картоплею. Його подають на закуску та десерт, з нього готують прекрасний суп. Популярна страва

з яєць — омлет, його готують з різноманітними продуктами. Серед прянощів кухарі використовують чабер, цибулю-порей, кервель, естрагон, петрушку, лавровий лист та багато інших.

Гарніри складають з багатьох овочів, серед яких найпопулярніші — це спаржа, артишоки, салат-латук. М’ясні супи французи їдять двічі на тиждень.

Сніданок француза легкий: кава з молоком, трохи хліба та масла. Ланч у полудень. Він ситніший ніж в Англії, але не важкий. Споживається багато хліба, його французи люблять їсти, вмокаючи в соус. З гарячих напоїв — чай, какао, кава.

0 17-й годині дітям дають тартинку з маслом та кусник шоколаду. Ввечері французи обідають: суп, печеня або рагу, овочі, десерт. За св’ятковим столом подають вино, перед десертом шампанське. Відтак подають каву, а до неї коньяк, лікер або настоянки.

Французька кухня має довгу історію, яка бере свій початок ще з часів галлів. Улюбленою стравою тих часів було дике порося, нашпиговане часником, засмажене на повільному вогні і загарніроване диким зайцем, каплунами, гусями та іншою дичиною. Смаки галлів докорінно відрізнялися від уподобань римлян, які напів- лежачи поглинали майже абсурдні страви, наприклад язики солов’їв або мозок страусів. І все таки, французька кухня початково знаходилась під впливом римлян і нагадувала більше карнавал. Величезні гори м’яса, риби та птиці підносили слуги з кухні, роздаючи ці страви за довгі столи. У моді, наприклад, була така страва: жайворонок в курці, курка в гусці, гуска в дрофі, і все це у лебеді.

У французьких феодалів була своя фірмова страва: смажений на рожні павич, в золочений дзьоб якого клали пучок палаючої камфори.

За часів Карла Великого нарешті дозволили бути за столом і жінкам, але без парфумів, щоб не зіпсувати апетит мужчинам. Однак на столах ще не було виделок, ложок та тарілок, і тому м’ясо подавали на товстому куску хліба одноразового помелу. Наприкінці раннього середньовіччя щоденно французи споживали 1,6—1,7 кг. Хліб був, переважно житнім, не високої якості. Крім того, селяни та горожани їли багато каші, бобів під часниковим соусом, часом сир і рибу. Доля фруктів та овочів у раціоні була невеликою, їжі не вистачало гостроти: прянощі коштували дорого, у щоденному харчуванні їх замінювали соусами з часнику, цибулі і різноманітних трав, а також оцтом та гірчицею.

Раціон заможних людей та знаті був багатшим та різноманітнішим. У 1279 році судова палата прийняла навіть закон, який визначав кількість страв, що дозволялось з’їдати за обідом (суп, дві других страви і десерт), але ця постанова не завжди виконувалась.

Сигнал до початку званого обіду в багатому домі подавав слуга, в обов’язки якого входило, як тоді говорили «трубити воду», тобто трубити в ріг, запрошуючи гостей мити руки. Слуги подавали миски ювелірної роботи, які були наповнені водою з пелюстками троянд та пахучими травами.

Присутність дам за столом зробили етикет строгішим. Стало непристойно сякатися в скатертину або витирати руки об собаку господаря. Тому стали використовувати хустинки до носа та полотняні серветки.

Всередині XVII ст. з’явилися виделки, але більшість рахувала, що вони придатні лише для того, щоби ними чистити зуби. Навіть Людовік XIV — «король-сонце» —

продовжував їсти руками у своєму Версальському палаці. А його перший міністр Пьер Сег’є змішував всі страви в одну кашу, і пригорщами відправляв усе це в рот.

При дворі короля працювало 50 кухарів, які наполегливо працювали, створюючи нові фантастичні страви. Розкіш королівського столу стала відома по всій Європі, отримавши світову славу і перетворилась у зброю держави.

«Король-сонце» запровадив у Версалі традицію, яка міцно утвердилась у французькій зовнішній політиці — дипломатію гастрономії.

ЧЕХІЯ ТА СЛОВАЧЧИНА

Кухня чехів та словаків мало відрізняється від російської та україської. У ній домінують страви з м’яса свинини та продуктів її перероблення, страви з птиці та овочів, страви з борошна. Рибу споживають менше, ніж м’ясо, і то здебільшого річкову та озерну.

Гострі спеції та приправи чешські та словацькі кулінари використовують помірно, ними не забивають природний смак продуктів, а тільки підкреслюють смакові достоїнства страви.

З холодних закусок вирізняють маленькі бутерброди, які мають вигляд тістечок (канапе), їх тут називають помазанками. їх готують з великою винахідливістю та смаком і тому вони є прикрасою різних типів бенкетів.

Перші страви споживають невеликими порціями (250—300 г). Готують їх, як правило, на кісткових та м’ясних бульйонах, а також овочевих відварах. Чехи та словаки люблять подавати на гарнір борошняні вироби, зокрема кренделики, яких тут готують багато видів. Другі страви з м’яса найчастіше гарнірують тушкованою капустою. До найпоширеніших страв належать: смажена свинина з кренделиками та тушкованою капустою, смажений короп, тушковані нирки та печінка, галушки з повидлом. До других страв часто подають як додатковий гарнір — овочеві салати із заправкою. Дуже популярні, як і в поляків, солодкі страви: киселі, компоти, желе, муси, самбуки, свіжі та консервовані ягоди. Виготовляється великий асортимент кондитерських виробів, зокрема дрібноштучних тістечок.

Режим харчування у чехів та словаків такий: сніданок легкий (масло, кефір, шинка, булочка та кава), обід та вечеря — ситні, після прийому їжі обов’язково подають каву, їдять переважно білий хліб у невеликих кількостях. З прохолоджуючих напоїв люблять мінеральні води та соки, і звичайно пиво, культура споживання якого тут дуже висока.

Слід пам’ятати, що рибу чехи та словаки люблять більше в холодному вигляді під маринадом або майонезом. Страви з баранини та котлетної маси майже не споживають.

ДАНІЯ

Данська кухня історично дуже довгий час знаходилася під впливом французької. Вона дуже ситна і калорійна, страви смачні і гарно оздоблені.

Риба є домінуючим продуктом у харчуванні данійців, а з морепродуктів — мідії, молюски, омари. Найбільшим попитом користуються оселедці та тріска. їх готують у вигляді закусок, перших та других страв, смажать, запікають, відварюють.

Для приготування страв у великій кількості використовується свинний шпик.

Данійці дуже полюбляють свіже молоко і вживають його по декілька разів на день. Популярні салати з салатною заправою або хріном, збитим з майонезом. Салати, рибні та овочеві страви кухарі у більшості випадків підсолоджують.

Гарячі страви данійці споживають один раз на день, основу денного раціону складають холодні закуски та бутерброди.

У Данії нараховується більше 700 видів бутербродів. Це може бути традиційний хліб з,маслом і аж до складних багатоповерхових бутербродів-веж. Такі бутерброди їдять, знімаючи шар за шаром. Бутербродні є розповсюдженим типом підприємств харчування в багатьох містах Данії. Данія належить до числа європейських держав, де добре розвинена відгодівля худоби. Тому яловичина, телятина, свинина займають певне місце в харчуванні населення.

Обід преважно закінчується горнятком міцної чорної кави та сиром. З алкогольних напоїв споживають віскі, горілку, джин, різноманітні лікери. Дуже популярне пиво, особливо сорт «Тіборг».

Для туристів з Данії на вечерю потрібно включати більше страв з риби. Баранини та страв з домашнього сиру вони не вживають. Хліб подають пшеничний та житній.

ІРЛАНДІЯ

Ірландці люблять багатий та ситний обід. Ввечері, за старою традицією — великий чай, під час якого на стіл подають оселедець, салати, м’ясо, підсмажене на сковороді, тістечка, кекси.

Бекон — традиційна страва ірландців. Його подають у відвареному вигляді або в підсмаженому — з яєчнею. На другому місці баранина, зварена з петрушкою та каперсами.

З овочів віддають перевагу капусті та цибулі, але картопля є такою ж важливою в харчуванні як і в слов’янських народів.

Ірландці виготовляють особливе чорне тягуче пиво. Далі іде віскі, що в перекладі з кельтського означає «вода життя». Для країни, де здається ніколи не перестають іти дощі, ці напої справді рятують від холоду та простуди.

Ірландці мають досить риби в прісноводних річках, але споживають її порівняно мало. Зате споживають багато борошняних страв. їх подають до столу гарячими, з вогню, сильно посипавши цукром та корицею. Дуже смачні кондитерські вироби, зокрема тістечка.

З солодких страв популярне молочне желе, приправлене лимоном. В Ірландії дуже люблять солодкий хліб з ізюмом «бармбрек». Улюблений напій — чай, його п’ють у будь-яку пору дня.

Ірландським туристам можна пропонувати майже всі страви української кухні.

ІСПАНІЯ

Для іспанської кухні характерним є те, що в ній можна змішати все, що ми не звикли змішувати: рибу, морські продукти, котлети та копчені ковбаси, овочі, картоплю, а також перець, помідори і т. д.

Другою характерною рисою є використання у зеликих кількостях різноманітних прянощів та ароматичних трав. Для виготовлення соусів використовують часник, подрібнені соснові голки, цибулю, мигдаль, червоний перець, жовтий шафран.

Іспанія має три кліматичні пояси та гористий ландшафт. Це обумовлює характер харчування людей, що проживають на цих територіях. Так жителі середньоморського узбережжя в основному споживають рис, рибу, телятину та свинину. У центральних районах споживають рис і баранину, на півночі — квасолю, картоплю і яловичину.

Іспанці споживають легкий сніданок о 9 годині, який складається з кави або шоколаду з молоком, тартинок з маслом, тістечок або оладок. Обід подають між 14 і 15 год. Вечеряють іспанці пізно, біля 22 години. На обід подають: закуску або суп, яйця або рибу, м’ясну страву з овочами і десерт.

Молоко та молочнокислі продукти іспанці люблять вживати в натуральному вигляді, вони входять до складу багатьох страв.

З овочів іспанці вживають всі овочі, що й ми, однак більше споживають бобових. Популярні страви з фаршированих овочів.

Іспанські кондитери за рівнем майстерності не відстають від інших європейських країн.

Іспанія — морська держава, однак з продуктів моря улюбленими стравами є молюски, а також кальмари, запечені в тісті.

Іспанія знаходиться в числі найбільших виробників вина в Європі. На експорт йде не тільки знаменитий херес, але і чудові столові вина та Малага. Малага належить до міцних вин, має 25 % спирту і темно-червоний або темно-янтарний колір.

Як аперитив іспанці найчастіше п’ють вино морілас та монтіла, що виробляються в провінції Корду. Містові жителі п’ють пиво та вермут, розводячи його водою.

З освіжаючих напоїв дуже популярний оршад (мигдалеве молоко). В Іспанії багато молока, чорної кави, кави з молоком, а також гарячий шоколад, який варять густим на молоці.

Хліб іспанці їдять пшеничний, на стіл необхідно подавати чорний та червоний перець, рослинні олії.

ІТАЛІЯ

Італійська кухня здавна конкурує з французькою, вона є визнана в Європі і в світі, однак має свої специфічні ознаки та особливості. Хто її не знає добре, той думає, що то макарони і макарони. Безумовно італійці, як ніхто в Європі, споживають багато макаронних виробів, але то є лише частина їх смакових уподобань.

Італійська кухня, в першу чергу, дуже багата на вироби з тіста, їх тисячі і вони мають своєрідний смак.

Національною стравою італійців є безумовно спагетті. Зваривши їх у крутому кип’ятку, після відціджування їх промивають, на відміну від нас, гарячою, а не холодною водою. Дають стекти і відразу розкладають у тарілки. Ніхто спагетті не варить наперед і не розігріває потім у мікрохвильовій печі.

До спагетті подають тертий сир і різні соуси, яких італійці мають більше 50. Макарони, у перекладі з італійської означає «о, як мило». Так сказав на прийомі один з гостей і страва отримала назву, якою користуються у всьому світі.

У загальному, страви італійської кухні є гострими. Це обумовлене жарким кліматом, спека спонукає більше пити рідини, ніж їсти. Тому за допомогою спецій та приправ вдається стимулювати роботу шлунку та травних залоз. Використовують італійці ті ж приправи та спеції що й іспанці, угорці та болгари (часник, селера, цибуля, томат-пюре, різні види перцю, сири і т. д.).

Овочі використовують ті самі, що і ми, але вони їх не варять, а тушкують у власному соці або жирі.

Широке застосування має рис. Він використовується як гарнір і з нього виготовляють різноманітні вироби.

Для приготування соусів італійські кухарі використовують кукурудзяне борошно, а в П’ємонті та Венеції з нього випікають вироби, які споживають замість хліба.

Оливкова олія є основним жиром, який використовується в італійській кулінарії.

Більшість італійських соусів готують на основі томатів, анчоусів та грибів.

З м’яса італійці віддають перевагу телятині, рідше вживають яловичину і зовсім не вживають баранину. Смажене м’ясо люблять більше, як тушковане.

Італійці достойні конкуренти німців у розведенні свиней та не гірші знавці у виготовленні копченостей та ковбасних виробів. М’ясна гастрономія італійців відома у всьому світі.

Великих успіхів досягла італійська кулінарія у виготовленні різноманітних сортів морозива. їх з успіхом виготовляють на спеціальних апаратах (фрізерах) у закладах харчування по всьому світі. Обладнання для його виготовлення та реалізації вважається одним з найкращих.

Оскільки борошно займає значне місце в харчовому раціоні італійця, борошняні кондитерські вироби виготовляються в широкому асортименті. Це всілякі тістечка з мигдалем, тістечка «Панеттоне», булочки з виноградом і фруктами і т. д.

Будь-яке приймання їжі закінчується кавою, яку тут п’ють з маленьких чашок.

Без столового вина не відбувається обід або вечеря, а традиційний напій «грапа» завершує застілля.

Італійці не люблять січеного м’яса і жирної свинини, хліб споживають тільки пшеничний (білий). Тверді сири подають перед чорною кавою.

НІДЕРЛАНДИ

У Нідерландах прийнято їсти часто, до шести разів на день. їжа ситна і насичена спеціями.

Голландія має мало лісів, більшість її території покрита чудовими лугами, що сприяє розвитку тваринництва, особливо великої рогатої худоби. Однак її розводять не стільки заради м’яса, як заради молока. Голландія виробляє велику кількість молокопродуктів дуже високої якості, відправляє на експорт у всі країни світу.

Добре розвинене землеробство забезпечує вирощування всіх відомих у Європі овочів, зокрема картоплі та зерна, які є основою харчування голландців. У країні з даВен добре розвинений рибний промисел, видобуток таких морепродуктів як

мідії. З риби тут споживають оселедці, морського вугра, камбалу, палтуса, дуже ! люблять молюски.

Відварену рибу голландці поливають розтопленим вершковим маслом і подають її, як правило, з картоплею, смаженою по-англійськи. Біфштекси відбивають несильно і завжди подають з соусом.

Тартинки (різновид тостів) невід’ємна частина харчування голландця. їх їдять з будь-якими продуктами і в будь-який час дня. Голландці, як і англійці мають два сніданки. Другий сніданок (ленч) у них називається «кофиєтафель» (кавовий стіл) і за ним подають хліб, шинку, сосиски, сир, варення. Найситніше їдять ввечері, часто це єдине приймання гарячих страв.

Найулюбленіший напій голландців — світле пиво. До речі, пивоваріння є найстарішим заняттям у Голландії. Окрім пива вживають багато молока і холодних напоїв на його основі (наприклад холодний шоколад з молоком). Туристам з Голландії можна пропонувати страви зі звичайного меню європейських страв. Перші страви слід подавати об’ємом не більше 300 мл.

ЛЮКСЕМБУРГ

Франція, Бельгія, Німеччина оточують цю маленьку державу, а це означає, що всі вони мають значний вплив на кухню народу, що тут проживає. Вона в той же час дуже проста, але приготування багатьох страв має свої, притаманні тільки люксембургцям, особливості. Раки, форель, щуку, смажених окунів тут готують так, як ніде в Європі. Особливим приготуванням відзначаються такі страви як арденський окіст, заливні молочні поросятка, копчений свинячий хребет з бобом та кров’яна ковбаса.

У всьому іншому люксембургці подібні за характером харчування на жителів тих країн, що їх оточують.

Тут люблять вживати вина вормеланг, крехен, кеміх, ан, єнем, маєтум. Дуже популярні лікери, особливо вишневий, яблучний, грушевий, чорносмородиновий.

НОРВЕГІЯ

Норвегія — приморська держава, тому основу її кухні складають страви з риби та рибопродуктів. Рибу споживають у смаженому, копченому та в’яленому вигляді. Це тріска, оселедці, камбала, палтус. Улюблена національна страва «кліп-фікс» — висушена на скелях тріска без голови. Норвежці дуже люблять страви з відвареного лосося та горбуші під білим соусом з овочевим салатом. У скандинавських кухнях використовують м’ясо кита в тушкованому вигляді.

Харчування сільських жителів відрізняється від харчування жителів міста та приморських районів. Сільські жителі найбільше споживають оселедців з відва-

реною картоплею, а влітку житню молочну кашу. Жителі міст рибу споживають до чотирьох разів на тиждень, вживають супи, часом десерт.

Норвежців гурманами не назвеш, кухні вони приділяють дуже мало уваги і до харчування невибагливі. Сніданок, як правило, ситний, другий сніданок — це дві— три тартинки з молоком або чаєм. Обід відбувається о 16 год., де за цілий день подається гаряча страва.

Норвежці люблять овочеві, рибні, м’ясні, заправлені борошном, супи.

Як і всі скандинави, норвежці люблять пудинги та паштети. Популярний норвеж- ський національний сир, який виготовляють з незбродженого козячого молока, його їдять з хлібом та маслом.

Різниця між повсякденним харчування та святковим столом у норвежців більш значна ніж у інших народів Європи, особливо у сільській місцевості. У Норвегії будь-де і в будь-яку пору року продають «смербреди» — бутерброди з вершковим маслом і різними гарнірами. Навіть у ресторанах обід може складатися виключно з бутербродів.

В українській кухні немає страв, які б не можна було подати туристам з Норвегії.

ЮГОСЛАВІЯ

Географічне розміщення Югославії сприяє розвитку скотарства, землеробства та садівництва. Південь омивається Адріатичним морем і має багату рослинність, а рівнини сприятливі для вирощування зернових. На схилах гір багато пасовищ та виноградників, у лісах багато дичини. На півночі Югославії чудові пасовища, які дають змогу випасати велику рогату худобу, забезпечуючи країну молоком, вершковим маслом та сиропом.

На даний час Югославія розпалася на окремі республіки, кожна з яких має свої мовні, релігійні та культурні традиції. Це стосується і кулінарії. На кухню Словенії (північ бувшої Югославії) найбільше вплинула австрійська кухня, хоча слов’янські страви тут зберегли свою оригінальність. Тому туристам з Словенії можна спокійно пропонувати австрійську та українську кухні.

У Сербії та Боснії панує кухня Сходу — страви жирні та ситні, дуже приправлені спеціями. У Чорногорії та Герцоговині відчувається вплив болгарської кухні, в Македонії страви, характерні для грецької кухні. У загальному ж, у бувших республіках Югославії відчувається домінуючий вплив турецької кухні, оскільки турки кілька століть володіли Балканами. Саме вони залишили рецепти приготування м’яса на рожні, плову, рагу, ароматних солодких страв.

Республіки бувшої Югославії виробляють прекрасні вина, виноградне бренді. Як аперитив п’ють ракію. На півночі виготовляють добре пиво. Загальним для кухонь народів бувшої Югославії є використання в кулінарії овочів, яєць, птиці, бобових.

Треба пам’ятати що тут проживає багато мусульман, які не вживають м’яса свинини та дотримуються інших традицій у харчуванні.

Одним гарячим напоєм є кава, яку готують двома способами: по-сербськи і по-турецьки. Чай — на другому місці.

До столу подають багато свіжого білого хліба, а також червоний та чорний перець, оцет, олію, бажано оливкову, мінеральну та фруктову воду. Дуже популярні молочні продукти: молоко, кисле молоко, кефір, домашній сир, тверді сири, з яких часто розпочинають застілля.

ШВЕЦІЯ

Національна кухня шведів багатша, ніж їх сусідів по Скандинавському півострову. Кулінари цієї країни дуже люблять цукор і підсолоджують ним всі страви, навіть хліб та мариновані оселедці. У Швеції готують кров’яну солодку ковбасу, яку подають до столу з ягідним компотом.

Швеція — морська держава, тому основним продуктом харчування її населення є риба та інші продукти моря. З риби готують салати, перші та другі страви. Користуються попитом страви з овочів та м’яса. Улюблена страва шведів — темний квасолевий суп з шпиком, також трохи підсолоджений.

У щоденному раціоні використовують асортимент бутербродів і холодних закусок. Причому для бутербродів застосовують будь-які хлібобулочні вироби, крокети, палянички і т. д.

Картоплю, моркву та інші овочі подають, переважно відвареними, люблять картоплю в мундирі, млинці зі сметаною, розсипчасті каші.

Шведи готують оселедці так, як ніхто в світі, застосовуючи вишукані рецепти маринадів та соусів. Вони прекрасно готують вугра та копчену сьомгу. У відповідності з древніми традиціями тут продовжують в’ялити та коптити м’ясо. Для приготування страв використовують різні сорти квасолі та інших бобових.

У шведів кулінарні традиції дуже прив’язані до релігійних свят. Тістечка готують наприклад, на Різдво, але не готують на Великдень. Таке саме правило стосується і страв з м’яса.

Кава — основний напій, чай вживають рідше.

У Швеції діють суворі обмеження щодо споживання алкогольних напоїв, воно нормується пайковими картками, а в закладах харчування існує норма відпускання. За межами своєї країни шведи часто себе не обмежують у вживанні алкоголю і потрапляють у різні складні ситуації. Це потрібно враховувати обслужуючому персоналу ресторану.

Перші страви слід подавати об’ємом до 300 мл, на столі повинен бути житній та пшеничний хліб, мінеральна та фруктові води.

КУХНІ КРАЇН АЗІЇ

АФГАНІСТАН

Ця країна належить до держав мусульманського світу, де існує релігійна заборона споживати у їжу м’ясо свині. Найбільший вплив на цю кухню мають кулінарні традиції Ірану, дещо менше — Індія та країн Центральної Азії.

Оточений з усіх сторін горами має розвинене скотарство та виноградарство. Для афганської кухні характерне використання в їжу баранини, телятини, козлятини, птиці, дичини. Неодмінними компонентами страв є овочі, зелень, різні ароматичні коріння. Дуже полюбляють баранину, засмажену на рожні. Розповсюджена національна страва — каша з рису та кукурудзяної крупи з соусом та ароматичними травами. Хліб замінюють великі паляниці (типу лаваш) з пшеничного борошна.

В Афганістані вирощують більше сорока сортів винограду, але не виробляють алкогольних напоїв. Основний гарячий напій — чай, до якого подають знамениті східні солодощі. Споживають тут також багато динь та горіхів. Залюбки споживають молочнокислі продукти.

КРАЇНИ ІНДОКИТАЮ (В’ЄТНАМ, КАМБОДЖА, ЛАОС, МЬЯНМА)

Основними продуктами харчування вищевказаних країн — рис, риба, фрукти, чай. Рибу смажать, варять, в’ялять на сонці, солять. Багато споживають морепродуктів — омарів, лангустів, крабів, мідій, морських їжаків. Кухня цих країн містить немало екзотичних страв: підсмажені на вугіллі жаби, підсмажене на решітці м’ясо собак, а в деяких районах Таїланду вживають «їстівну землю».

У країнах Індокитаю споживають свинину (в основному у вигляді ковбас), м’ясо буйвола, птиці і багато інших екзотичних тварин.

Рибу часто готують з цукром та оцтом. Тут люблять гусячі шкварки, смажену печінку з часником. Страви приправляють гострими соусами, особливо люблять соєвий соус з яким їдять більшість страв.

З качиних яєць готують дуже товстий омлет, до якого додають ароматичні трави. Його ріжуть на дрібні кубики і їдять холодним з соєвим соусом. Рулети також готують зі свіжою свининою, грибами, цибулею, креветками, крабами, червоним стручковим перцем і т. д.

З овочів, окрім широко відомих у нас, тут використовують пагінці молодого бамбука, бата, земляну грушу, іньям, сою. Гарбузи тут їдять сирими, а також готують з них багато страв.

У країнах Південно-Східної Азії споживають багато фруктів: ананасів, бананів, манго, лимонів, гранатів, апельсинів, папайї.

Страви подають у маленьких салатничках, які називаються «кабат». Часом їх виставляють до 50 шт., страва в них завжди дрібно нарізана. їдять двома дерев’яними паличками, в Європі їдять виделками, але палички потрібно мати в запасі.

Чай — національний напій цих народів. Часто чай п’ють з жасмином, апельсином, лимоном.

З прохолоджувальних напоїв споживаються фруктово-ягідні соки, фруктове вино, яке п’ють за допомогою довгих бамбукових трубочок.

Хліб жителі Південно-Східної Азії їдять білий.

КИТАЙ

Якщо в Європі домінують кулінари Франції, то в Азії найдосконалішими в кулінарному мистецтві є китайці. Завдяки смачним та різноманітним стравам китайська кухня користується великою популярністю і в Європі.

Китай займає величезну територію, вона поділяється на багато окремих місцевих кухонь, які мають свою специфіку, що залежить від розміщення території, місцевих традицій, звичаїв у споживанні тих чи інших продуктів. Чим далі на південь, тим страви гостріші, тим більше приправ кладуть в їжу.

Китайська кухня нараховує не одну тисячу страв. Поради китайського філософа Конфуція кулінари виконують до сьогоднішнього дня. Продукти нарізають соломкою або невеликими кусниками, в м’ясній страві овочів має бути у два рази більше, ніж м’яса, нарізка всіх продуктів, що входять у страви повинна бути однакової форми.

Китайці вважають, що смачну страву можна приготувати і з дуже дешевих продуктів, все залежить від того, що додавали і як довго готували її. Китайці люблять рибу, в них існує біля 60 способів варити її на парі, але переважно її смажать у фритюрі або тушкують.

Основа китайської кухні — рис, він присутній у всіх трьох щоденних прийомах їжі, за винятком північних районів, де росте пшениця. Його варять без солі і подають у піалах.

У китайській кухні поруч з свіжими продуктами використовується багато сушених, маринованих та в’ялених продуктів.

Окрім курячих яєць, китайська кулінарія застосовує яйця голубів та гусей.

Для приготування екзотичних страв використовують коріння лотоса, молоді пагінці бамбука, плавники акули, пелюстки магнолії, гнізда ластівок, ікру креветок, язички качок, кальмари, водорості і т. д. А змій готують так майстерно, що страву не відрізниш від курятини.

Потрухи та печінка курки цінується більше, ніж м’ясо. М’ясні страви представлені, в основному, свининою. Яловичина та баранина споживається лише в мусульманських районах. Популярне консервоване м’ясо, особливо солене та копчене.

Соус з соєвих бобів вживається замість солі. Страви готують на різних жирах — свинячому смальці, качиному та курячому жирі, на рослинних оліях — соєвій, кунжутній, горіховій.

Молоко китайці вважають недостойним кулінарії, тому не використовують його.

Китайці, так само як іранці, виставляють на стіл відразу всі приготовані страви, аби гість вирішив, в якому порядку буде їх споживати. Холодні закуски (З— 10 назв) подають на округлих тарелях.

Перші страви представлені бульйонами. їх готують переважно з курей. Для забарвлення використовують соєвий соус та палений цукор. їх їдять декілька разів і обов’язково наприкінці трапези.

Другі страви подають малими порціями, але трьох-чотирьох назв. Швидкість та сильний вогонь — це дві необхідні умови для приготування страв китайської кухні. Багато страв готують на парі.

Під час їжі китайці ніколи не п’ють воду, задовольняючись бульйоном, чаєм і рисовим вином.

Солодкі страви в Китаї подають у проміжках між подаванням гарячих страв, їх багато і вони дуже різні.

Оскільки Китай є батьківщиною чаю, цей напій там в особливій пошані. Доми чаю є найбільш відвідуваними закладами харчування. Заварюють його не дуже міцно, п’ють без цукру, перед початком та після їжі.

На столі має стояти соєвий соус, сіль та оцет. Хліб люблять білий. Не їдять сирокопчені рибні вироби, ікру, оселедців.

ІЗРАЇЛЬ

Древньоєврейська кухня побудована на безлічі релігійних приписів, які чітко мали виконувати іудеї. Цей складний релігійний церемоніал ще й до нині фігурує як традиція в значної частини населення. Забороняється вживати в їжу свинину, м’ясо хижаків та тварин, що загинули в результаті нещасного випадку. Віруючі євреї ніколи не споживають разом м’ясо і молочні продукти. Молокопродукти споживають лише через шість годин після м’яса.

Ізраїль — країна емігрантів і тому кожна сім’я знаходиться під впливом традицій тої країни, звідки вони прибули.

Однак ряд характерних ознак кухня ізраїльтян зберігає не дивлячись на те, що цей народ багато століть був розкиданий поміж іншими народами. Велике місце в харчуванні євреїв займає риба та страви з неї. Вона є обов’язковою суботньою стравою. А національними стравами є фарширований короп, щука, сазан, лящ, тушковані з овочами.

Готуючи страви з м’яса яловичини кулінари використовують топлений жир — яловичий або гусячий. Гусячим жиром заправляють холодні закуски з свіжих огірків, редьки, яєць тощо.

Бульйони готують м’ясокісткові (м’ясо подають на другу страву), а також з птиці, їх подають з такими гарнірами, як кльоцки, пельмені і т. д. Супи варять картопляні, з бобових, молочні, а також холодні борщі.

З других овочевих страв люблять тушковану моркву (цимес), тушковану картоплю з сухофруктами, картопляні оладки, бурякову запіканку. М’ясні страви готують як з натурального, так і з рубленого м’яса.

Суботній хліб називається холлах, його готують з пшеничного борошна вищого сорту та яєць, часто заплітають і посипають маковими зернами.

Ізраїльтяни багато їцять на сніданок: фрукти, овочевий салат, кава з вершками, сир та кисле молоко.

Обід, як правило, складається з чотирьох страв. Споживається багато птиці з тушкованою капустою, рисом і зеленим горошком. Вечеря, за складом страв, подібна на сніданок у різних варіантах. Вживають багато фруктових соків.

ІРАН

В Ірані на стіл ставлять відразу всі страви і гості самі вирішують, в якій послідовності будуть їх споживати. Іранці також не вживають свинину.

М’ясо перед приготування часто вимочують у кефірі з цибулею та шафраном (своєрідне маринування). Часто готують м’ясну страву схожу на фрикадельки, яку вони називають «кюфте» і «шамі». Окрім м’яса в Ірані споживають багато рису, різноманітних овочів, гострих та ароматичних корінців. У залежності від соусу існує 100 страв з рису.

З перших страв готують суп «аш», що містить рис, овочі та сир. Каспійське море багате на осетрину, але іранці не вживають у їжу її ікру.

Алкогольних напоїв у цій країні не вживають. Зате дуже популярні сиропи, які готують з фруктових соків, різноманітні кисломолочні продукти, зокрема сильно збитий та охолоджений кефір (дуг).

Замість хліба подають великі паляниці з пшеничного борошна вищого сорту. Тут також виготовляють відомі східні солодощі, люблять свіжі та сушені фрукти і найбільше — чай з печивом та молоком.

Чай п’ють з широких чашок, що називаються піали. На столі повинні знаходитися спеції та фруктова вода.

ТУРЕЧЧИНА

Страви турецької кухні дуже популярні не тільки на Близькому Сході, а й у багатьох країнах світу. Особливо це стосується печені та плову.

Багатство східної кухні особливо проявляється в стравах з овочів, що найкраще представлені рагу. Характерна турецька страва «берек» — листкове тісто, фаршироване сиром зі сметаною або меленим м’ясом.

Турки великі майстри в приготуванні кондитерських виробів: «курабіє» (галети з медом і цукром), «баклави» (тістечко з горіхами) і т. д.

Алкогольні напої в Турції споживають мало і потроху. Найрозповсюдженіший — ракія з виноградного та сливового соку, ароматизована анісом. З безалкогольних напоїв найвідоміший айран, кефір з цукром, який збивають доти, поки не зникнуть згустки. Його подають добре охолодженим.

Світову славу отримав спосіб приготування кави, який так і називається — по- турецьки. Після обіду турки люблять чай з печивом та лимоном.

МОНГОЛІЯ

У монгольській кухні широко використовують свіже та сушене м’ясо, птицю, молочні продукти, свіжі овочі, інші продукти тваринного походження. Основним продуктом харчування монголів є м’ясо та молоко. М’ясо готують великими порціями, що вимагає тривалого термічного оброблення, до нього не подають гарнірів та приправ. М’ясо тушкують, запікають у вугіллі, тісті. Його в’ялять, варять, але ніколи не смажать. Улюблене м’ясо — баранина та яловичина.

Використовують рис, бобові, свіжі овочі, різні коріння та зелень, дикоростучі рослини. Монголи не люблять рибу та страв з неї. Супи готують тільки гарячі, найчастіше це бульйон з борошняними виробами, крупами та овочами. Страви з м’яса часто готують над розжареним деревним вугіллям. Розповсюджені бузи (наші пельмені), хушури (як чебуреки), а також шашлик та сорс (печінка, засмажена на вогні). Гарніри до страв подають окремо.

З холодних закусок популярні овочеві, м’ясні салати, вінегрети, домашній сир з цукром.

Борошняні вироби готують, в основному, з прісного тіста і випікають на сковорідці або вугіллі. Найчастіше вони мають вигляд тонких млинців. З молокопродуктів монголи п’ють кисле молоко, кумис, айран, люблять сир.

Сніданок складається з хліба з маслом, молочної каші і чаю з молоком. Обід складається з чотирьох страв (закуска, перша страва, друга страва та чай або компот). Монголи не їдять також ікру.

ІНДІЯ

Спосіб харчування індійців також у значній мірі залежить від їх віросповідання. Індуси не 'їдять волового м’яса, мусульмани не вживають свинину, багато населення взагалі не споживає м’яса, бо є вегетаріанцями. Індійська кулінарія — одна з най- древніших. Європеєць спочатку не може її ні зрозуміти, ні пристосуватися. Від індійського кухаря вимагається терпіння, вправність, вміння точно визначити кількість необхідних для даної страви приправ. Саме приправи у правильному співвідношенні визначають особливу привабливість індійської кухні.

Однією з таких приправ є «крі» (суміш трав та прянощів) яку обов’язково використовують для приготування страв з баранини, домашньої птиці, риби та овочів.

У різних індійських штатах кухня має істотні відмінності. Наприклад, на півночі з рисом споживають багато виробів з пшеничного борошна, масла та молока. Жителі цих районів гордяться своєю повнотою.

На півдні Індії основним продуктом є рис, фрукти та овочі. Тут рис варять без солі і спецій, до нього подається багато соусів та приправ. До їжі обов’язково вживають склянку води.

У жителів прибережних районів дуже розповсюджені риба та морепродукти. Майже всі національні страви готують з цибулею, часником та великою кількістю перцю. З жирів найбільше використовують рослинні олії, рідше вершкове масло. В той же час народність гуджарата, наприклад, часто вживає взагалі прісну їжу.

Індійці дуже люблять солодощі і гарячий міцний чай. П’ють його, як правило, з молоком, яке подається окремо. Кава також популярний напій, її варять по- східному з додаванням кількох крапель трояндової есенсії. Столовим приладдям в Індії не користуються, а їдять руками. Забруднені руки миють у скляних салат- ничках, серветки подаються кожному гостеві окремо.

Треба ще знати що серед вегетаріанців є строгі і не строгі послідовники. Не строгим вегетаріанцям можна пропонувати страви з яєць та молока. На столі повинні постійно стояти спеції, фрукти або фруктові соки.

НЕПАЛ, БАНГЛАДЕШ

Ці кухні подібні до індійської і в цілому можуть вважатися вегетаріанськими. Страви мають гострий та пряний смак, завдяки використанню великої кількості спецій, приправ та гострих соусів. З гарячих напоїв розповсюджений чай та кава. Чай п’ють, як правило, з молоком та солодощами.

ПАКИСТАН

Ця кухня також не має істотних відмінностей від індійської. Різниця в тому, що пакистанці не відносяться до вегетаріанців. Вони споживають усі види м’яса, окрім свинини. Споживають багато овочів. Рис з соусом «карі» подають як правило з м’ясом і їдять руками, а соус вимакують великими галетами.

Страви пакистанської кухні гострі і пряні завдяки застосуванню великої кількості спецій та приправ.

Пакистанці ніколи не вживають алкогольних напоїв, зате п’ють багато чаю та молока, всілякі шербети, виготовлені з фруктових соків. Фрукти споживають свіжими та маринованими.

САУДІВСЬКА АРАВІЯ, ЄМЕН

Саудівська Аравія бідна на продовольчі ресурси держава і тому її кухня одноманітна і небагата. У ній домінує: рис, хліб, баранина та фініки. Рис у різних варіантах приготування є національною стравою Аравії. Яловичину споживають менше, а свинина не вживається взагалі. Дуже популярне фаршироване ягнятко на рожні.

Відмінна риса арабської кухні — застосування різних прянощів — цибулі, часнику, перцю, кориці, ароматичних страв. Для приготування страв використовується рослинна олія, в основному оливкова.

У Саудівській Аравії люблять готувати страви з м’яса без застосування жиру, такі страви дуже ніжні та соковиті. Дуже розповсюджена пшенична або кукурудзяна каша «бургуль», її, зазвичай, поливають кислим молоком.

Популярна також каша з борошна, змішаного з оливковою олією і стручковим перцем. Тут споживають багато всіляких фруктів, особливо фініків. їх сушать, в’ялять, смажать, роблять з них пасту, яку змішують з різними видами борошна.

З гарячих напоїв розповсюджена кава особливого сорту мокко. Варять його в малих металевих чайниках і розливають у горнятка. При подаванні враховують вік гостя. Почесним гостям наливають три рази, після цього належить подякувати і від наступної відмовитися. Каву п’ють без цукру, але з прянощами — гвоздикою, кардамоном. Розповсюджений також чай, алкогольні напої не вживаються.

Єменці споживають обов’язково соус «хельба» (червоний перець, гірчиця, ароматична трава). Дуже люблять страву з ягняти, якого начиняють рисом, ізюмом, мигдалем і прянощами.

Святковий обід починається з десерту (гарбуза або дині, відтак ідуть страви з солодкого тіста в меді). Після баранини гостям подають відварене м’ясо з соусом «хельба». Закінчують застілля бульйоном.

Ємен постачає найкращу каву в світі, однак єменці до кави ставляться спокійно і споживають її менше, ніж жителі інших арабських країн. Національним напоєм

е гірш — відвар кавового лушпиння. На смак він нагадує каву, змішану з чаєм. Заварюють його в глиняних глечиках, у чашки кладуть цукор, іноді прянощі.

Розповсюджений сир (типу бринзи), молочнокислі продукти, овочі, вершки та фрукти. Більшість кондитерських виробів турецького походження. Хліб споживають білий, часто у вигляді паляниць.

До столу необхідно подавати спеції і холодну кип’ячену воду з льодом.

СИРІЯ, ЛІВАН, ЙОРДАНІЯ

У цих країнах перевагу віддають баранині. Її варять, тушкують та смажать. Особливо на рожні. Останнім часом частіше вживають яловичину. Свинину споживають тільки християни, і то в зимовий час. Розповсюджені страви з птиці. Основою для багатьох страв є фарш, що складається з баранини та рису. їжу часто запивають кефіром або кислим молоком. Олією рослини сезам приправляють майже всі овочі, які подають з цибулею.

Серед фруктів дуже популярні фіги, що вважаються кращими в світі. «Арак» — виноградне вино подається як столовий напій. Обід завжди завершується міцним чаєм.

ІРАК

У цій країні основним продуктом харчування є рис, а найбільш розповсюдженою стравою — плов. Іракська кухня подібна на сирійську та ліванську кухні. А це — кебаб, ягнятко на рожні, смаженина, приготована в печі. В ній також використовується багато гострих приправ, зокрема часнику, цибулі, перцю, гострих ароматичних трав та коріння. Іракці дуже люблять рибу, особливо форель. Її добре підсмажують і подають з великою кількістю перцю та томатів. Дуже популярні солодкі страви з фруктів, тістечка, борошняні вироби, а також кисле молоко, кефір та сир.

Свинину майже не вживають, не їдять іракці і заливних страв. Люблять сильно збитий кефір, різноманітні шербети (на фруктових соках), особливо мигдальний екстракт.

Основний гарячий напій — чай. Віддають перевагу білому хлібу.

ЯПОНІЯ

Рис і риба — основні продукти харчування в Японії, особливо рис зварений без солі і масла. До нього подають різні закуски — овочеві, рибні, рідше м’ясні. На обід обов’язковим є суп з овочів і бобової пасти — місоздіру. Рис найчастіше готують на

парі. Рибу, в основному, смажать. Окрім риби використовують різні водорості, І молюски, краби, їх часто їдять з пагінцями бамбука та грибами. Японці також | споживають сиру рибу.

Споживається також яловичина, свинина, телятина, баранина, кури, хоча м’ясні страви займають у раціоні японця скромне місце.

Для приготування багатьох страв використовують різні сорти локшини. В Японії ситно снідають. Сніданок починається з чаю та закуски, що складається з сирих овочів, сирої риби, змоченої оцтом, морських їжаків і сирих ракушок. Із закускою п’ють рисове вино (саке), часом підігріте. Відтак подають суп, після якого подають рис, рибу і страви, що складаються з м’яса та овочів. Тричі на день подається масло, деякі види м’якого сиру.

Особливістю японської кухні є свіжість та натуральність продуктів, їх сезонність, зберігання природних смакових якостей, естетичне оздоблення страв. Спеції, прянощі, приправи і гострі соуси використовуються в міру, так щоб не заглушити основний смак і аромат продуктів.

Універсальною приправою для багатьох страв служить «порошок смаку» (піросульфіт натрію). Якщо його покласти до страви він проявляє її смак з більшою силою. Сприяє він також збереженню кольору, смаку та запахів овочів. У японській кухні дуже розповсюджені страви з яєць.

Японці не люблять алкогольних напоїв, виключення — національна горілка саке, яку отримують з рису. Японія багата на джерела мінеральних вод, однак японці їх не любляють. Пиво виготовляється дуже високої якості і дуже ціниться.

Улюблений національний напій — зелений чай, його п’ють в будь-яку пору доби. Вживання чаю в Японії — це цілий обряд, який проходить у встановленому традиціями порядку. Дотримування церемоніалу вживання чаю настільки важливе, що японські дівчата вчаться цьому в школі перед одруженням.

До обіднього столу подають пшеничний хліб вищого сорту, фруктову воду, соки, рослинні олії.

Вживання їжі в Японії регулюється досить складним ритуалом. Треба стати на коліна або сісти на килимок, білосніжними серветками витерти обличчя і руки і лише після цього паличками починати їсти страви. Ложки в Японії не використовуються. Тверду їжу їдять паличками хасі, а рідку п’ють з піал. Запрошених обслуговують у порядку старшинства.

Японці люблять перші страви, їх невеликими порціями (250 г) їдять тричі на день, переважно це бульйони та пюревидні супи.

Сучасна японська кухня стала більше європеїзованою. Більше споживається м’яса і м’ясних продуктів, молока, хліба і менше рису. В японської молоді популярністю користуються страви кавказької кухні. Масло подається до всіх приймань їжі. На столі постійно повинні знаходитися перець, гірчиця, сіль, соєвий соус, оцет, вода з льодом — звичайна або фруктова. Страви можна готувати слабосоленими, оскільки японці можуть споживати несолені страви або додають сіль на столі.

КУХНЯ КРАЇН АМЕРИКИ

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

Якщо в американській кухні на початку її історії відчувався англо-саксонський вплив, то зараз американці можуть запропонувати багато своїх страв. Основними принципами американської кулінарії є простота та гігієнічність.

У США приділяють велику увагу правильній організації харчування. Тут дотримуються строго режиму харчування, вважають, що їсти потрібно те, що корисно для здоров’я. Наприклад, щодня випивати порцію апельсинового соку, споживати молоко та сир, їсти каші, зелені овочі.

Основною відмінністю американської кухні є те, що майже всі продукти тут піддаються переробленню та збагаченню.

Каву часто використовують у вигляді пудри, борошно збагачують вітамінами або додають певну кількість хімічних дріжджів, трави — розмелюють, овочі, фрукти та м’ясо використовують з усього світу в свіжому та замороженому вигляді.

Сніданок американця обов’язково складається з соку, пампушки, часом смажених кукурудзяних пластівців, яйця, бекону, тоста і кави з вершками. У США більше люблять каву ніж чай. Ленч (другий сніданок, що замінює обід), спрощений до крайньої межі. Він складається з сандвіча або хот-дога (бутерброда з сосисками), може бути гамбургер із смаженою картоплею. Все це люблять запивати склянкою кока-коли.

Вечерю, якщо вона необмежена часом, як правило, розпочинають з коктейлю і різних закусок. Супи також частіше подають ввечері. Жителі прибережних районів люблять молюски, креветки, омари. З м’яса перевага надається яловичині, телятині, свинині, причому в смаженому вигляді. Ковбасні вироби представлені у вигляді окістів, бекону та сосисок. З птиці найбільш вживані курка та індичка. Індичка є традиційною стравою великих св’ят. Обід переважно закінчується солодкими пиріжками або пирогом з гарбузом та збитими вершками.

Американці споживають багато свіжих та сушених овочів. Кукурудза є найважливішою зерновою культурою в США. Молоду кукурудзу варять і їдять з маслом та сиром. Зі зрілої кукурудзи виготовляють смажені пластівці, каші, суфле і т. д. Споживається багато квасолі, дуже розповсюджена картопля, цибуля, селера, помідори.

Салати вважаються шедеврами американської кухні, їх готують з різноманітних продуктів, поєднуючи часто несумісні для нас овочі та фрукти. До салатів подають приправи у пляшках — солодкі, солені, гострі. Дуже популярні всілякі соуси: майонез, грибний, чілі, табаско, яблучний, з брусниці, желе з м’яти. Цими соусами заправляють також домашню птицю та м’ясо. До солодких страв також подають різні солодкі соуси.

Великою популярністю користуються страви, основою яких є печена картопля. У спечену картоплю, очищену від шкірки кладуть певний продукт і споживають разом у гарячому вигляді.

Американці дуже люблять цукерки, тістечка, печиво та інші солодощі. Цукерки збагачують вітамінами і мінеральними солями, їх склад друкується на обгортках як у ліків.

Жителі США споживають багато фруктів, їх їдять у натуральному вигляді, використовують для приготування салатів, желе, подають з вершками, сиром та тістечками. Дуже популярні горіхи. Сири виготовляють у великому асортименті. Всі вони подібні за технологією та складом на європейські.

Американці п’ють багато кави, але вона тут солодша і менше смажена ніж у Європі. Частина американців віддає перевагу чаю, кока-колі та пиву.

Як і англійці, американці люблять віскі і п’ють його у чистому вигляді, розведеним зельтерською водою, з кусниками льоду.

Туристи охоче їдять страви української та російської кухні. їжу не слід подавати дуже гарячою. На столі має бути вода з льодом або охолоджений сік, пшеничний та житній хліб.

КАНАДА

Канада славиться пшеницею, шпиком, помідорами, чорницями та ожиною. Її кухня зазнавала впливу індіанської, французької, англійської та американської кухонь. Дуже розповсюджені всілякі консерви з різних продуктів. Однак у багатьох районах Канади перевагу віддають старовинній кухні. Там готують страви з таких рідкісних продуктів як печінка тюленя, горб бізона, задня лапа ведмедя, хвіст бобра. Особливо канадці відзначаються великим вибором солодощів та борошняних кондитерських виробів: пиріжки з листкового тіста, сухарики, яблучні тістечка, яблука-сюрприз, анісовий бісквіт, булочки і т. д.

У Канаді водиться багато дичини, з якої готують різноманітні страви. Це чорні та бурі ведмеді, кози, гірські барани, північні олені, дикі качки, лані, зайці, бекаси, куріпки, фазани, перепілки, кулики, дрозди, чібіси і т. д. Фермери розводять індиків, цесарок, курей, кролів, качок, гусей. М’ясо переважно смажать або готують у вигляді рагу.

У внутрішніх водоймах Канади нараховується більше 60 видів риби. Страви готують з свіжої, мороженої, копченої, сушеної та соленої риби. Море дає омарів, молюсків, мідій, крабів і т. ін.

Канадці дуже люблять солені та мариновані овочі, свіжі фрукти та салати, холодне м’ясо, паштет з печінки, фаршировані яйця. Для приготування закусок використовують майонез та салатні заправки.

Для овочевих страв використовують гарбуз, коричневий біб, квасолю. Ще індіанцям була відома кукурудза, яку завезли з Мексики.

У Канаді п’ють білі, рожеві та червоні вина. Шампанське вживають в урочистих випадках. Традиційний канадський напій — пиво.

Хліб споживається в обмежених кількостях.

Канадці не їдять червоної ікри, заливної риби, круп’яних гарнірів, а також других страв з червоним томатним соусом.

Меню сніданку включає фрукти та чай або чорну каву. На обід та полудник подають чай з молоком або вершками. До м’ясних страв подають, як правило, овочеві гарніри.

АРГЕНТИНА

Аргентина — країна скотарства, тому тут споживають дуже багато м’яса, особливо яловичини. За технологією приготування страв аргентинська кухня дуже нагадує кавказьку. М’ясо та рибу для других страв не панірують у сухарях.

Європейські та екзотичні овочі та фрукти ростуть поруч. З овочів особливо цінується батат (аналог нашої картоплі, тільки солодкий на смак). Ніжні качанчики кукурудзи є національною стравою не тільки Аргентини, а і всієї Латинської Америки.

У країні виробляють багато сирів. Тут можна скуштувати не тільки європейські сорти сирів, але і типічно аргентинські — тафі, тандія, кесілло. Десерти ті самі що і в Європі. Дуже популярне желе з айви.

Національний напій — мате, який виготовляють з листя дерева плекс. Його п’ють за столом з будь-якого приводу, він настільки характерний для Аргентини, як кава для Бразилії. Дуже популярний свіжий тростинний сік «паноша».

Аргентина — країна виноградарства. Приймання їжі тут завжди супроводжується добрим вином. Виробляється багато пива, майже всіх європейських сортів. Технологію їх виготовлення привезли емігранти.

Туристи з Аргентини люблять легкий сніданок, найкраще європейський варіант. Перші страви споживають обмежено. Після обіду та вечері п’ють міцну каву.

АНТИЛЬСЬКІ ОСТРОВИ

У країнах, що розташовані на цих островах їдять ситно. Популярні прохолоджувальні напої і гострі холодні страви. Основні продукти харчування — риба, молюски, рис, місцеві овочі та фрукти. З м’ясних продуктів розповсюджені: м’ясо сумчастих тварин (моніку), свинина, кури, голуби, садова вівсянка, бекаси. Всіх їх використовують для приготування національних страв. З овочів острів’яни використовують карібську капусту, мадеру (бульби), батат, кукурудзу, плоди хлібного дерева, рис, іньям, перець, часник, цибулю та горох.

На островах росте дуже багато різних фруктів, це зокрема авокадо (прототип груші), ананаси, кокосові горіхи, апельсини, плоди ліани, абрикоси. Банани для жителів островів те, що для європейця картопля. їх їдять сирими, варять, смажать, використовують у салатах.

Серед алкогольних напоїв на першому місці ром. Тут споживають багато кави та какао. Каву смажать лише перед тим, як заварювати.

МЕКСИКА

Мексиканська кухня відрізняється від кухонь інших країн Центральної Америки використанням великої кількості прянощів. Найпоширеніший з них, — чілі — сорт дуже гострого перцю. Його висушують, розтирають у порошок і найчастіше змішують з томатом. Ним приправляють практично всі страви.

У Мексиці росте велика кількість всіляких європейських сортів фруктів і овочів. Основний харчовий продукт — кукурудза. Тут росте багато різних кактусів. З них готують деякі страви та національний напій — текілу.

Мексиканцям відомі два види супів — рідкий та густий. Густий суп варять так довго, поки не википить майже вся рідина.

З м’ясних продуктів мексиканці віддають перевагу яловичині, телятині, свинині та баранині. З птиці більше споживають індиче м’ясо, без неї не обходиться ні одне св’ято. У прибережних районах їдять качку.

Майже всі страви мексиканці готують на смальці, вершкове масло їдять тільки з бутербродами. Останнім часом стали використовувати оливкову олію. У мексиканській кухні багато страв з картоплі, але ні однієї зі смаженої. Сири виготовляють, в основному, з козячого молока, вони мають гарний апетитний колір і специфічний смак.

З солодких страв найбільше готують желе. Іноді застосовують фрукти з кісточками. Тут росте багато винограду, який є на столі круглий рік.

Сніданок мексиканця складається з куска папаї (солодкої дині), кави з молоком і булочками з маслом. Каву часом заміняють свіжим молоком.

У Мексиці п’ють пиво і п’юльк — алкогольний напій молочного кольору, який отримують з кактуса мангей.

З безалкогольних напоїв розповсюджені заварка листового чаю, чай з листя апельсина, кориці та вертена.

КОЛУМБІЯ

Для колумбійської кухні характерна велика кількість супів, які приправляють різними травами та страв з бананів шести видів. Супи готують за своєрідною технологією: картоплю спочатку розварюють до пюревидного стану, а потім ще раз додають сиру картоплю. На узбережжі варять суп, де картоплю замінюють банани.

У Колумбії споживають яйця ягуани (ящірки) та яйця термітів (мурах). їх смажать на вершковому маслі і споживають з аперитивами замість маслин або солених горішків. З алкогольних напоїв у Колумбії популярний ром.

ГАЇТІ

Для кухні Гаїті є характерним використання в їжу дуже гострих сортів перцю. Високо цінується риба. Її варять, смажать, тушкують, маринують у лимонному соці, а відтак смажать на листях лавру та кропу.

Дуже популярна страва, що складається з червоної квасолі та рису, її їдять з рибним або м’ясним соусом. Яловичина по-гаїтянськи — це м’ясо, приправлене цибулею, свіжими томатами та лимоном.

На Гаїті у великій пошані така птиця як індик. Страви з нього готуються у святкові дні. Більшу частину страв 'їдять з бананами та бататом, які замінюють хліб. Гаїтяни дуже люблять молоду кукурудзу, зварену в рибному бульйоні. З борошна маніоки вони печуть хліб, що має вигляд тонких хрустких галет. Популярна закуска з копченого оселедця з авокою (вид груш). Кухня Гаїті часто поєднує продукти, несумісні з точки зору європейця.

На десерт їдять банани, зварені в олії з великою кількістю цукру і багато тропічних продуктів, які нам в Європі невідомі, бо вони не витримують тривалого транспортування. Під час їжі п’ють воду.

Дуже розповсюджений аперитив — ром з кока-колою або газованою водою.

ГВАТЕМАЛА

Гватемальська кухня дуже різноманітна. Вона налічує більше тисячі страв, більша половина яких виключно місцевого походження.

Оригінальні такі перші страви як молочний суп з молюсками або суп зі спаржі.

З м’ясних страв популярні: «козальтека» — фарш з шинки, звареної в бульйоні з помідорами, «хілашас» — дрібні кусники відварного м’яса, підсмажені з помідорами, цибулею та перцем. Свинячі ніжки готують багатьма способами. Соус готують із спинного мозку тварин.

Дуже розповсюджені млинці з начинками, яких існує понад двадцять різновидів.

З квіткою ізоте печуть пироги. Інша рослина — шіпідін — використовується для приготування «присипляючого тістечка»: з однієї сторони це прекрасний десерт, а з іншої — легке снодійне, завдяки якому можна спокійно поспати. Банани для Гватемали те саме, що для Європи картопля.

їжу запивають переважно водою. Якщо в домі гість — ставлять вино. Під час урочистостей п’ють алкогольний напій «оллє», що трохи нагадує горілку. Його подають до всіх страв.

ГОНДУРАС, НІКАРАГУА, КОСТА-РИКА, ПАНАМА

Вищеперераховані країни не мають яскраво вираженої кухні, тому тут вже багато часу домінують американська та європейські кухні. У цих країнах люблять готувати «тамелес», прототип наших голубців, страви з квасолі, рису та овочів і фруктів. Розповсюджені курка в майонезі, смажене м’ясо, страви з бекону.

У селах та гірських районах у пошані індіанська кухня. Її особливість — застосування дуже гострих соусів на основі перцю.

Улюблена страва панамців — «санкошо» — курячий суп з великою кількістю різних овочів, у тому числі тропічних.

Рис фігурує в доволі оригінальних поєднаннях — з какао та кокосовим молоком. У Панамі популярна м’ясна страва «ткзайо» — яловичину смажать, розм’якшують і поливають томатним соусом.

Як і в сусідніх країнах тут під час їжі п’ють воду. З деяких фруктів отримують плодово-ягідне вино та освіжні напої.

ДОМІНІКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА

У цій країні основною стравою є «сонкошо» — густий суп. Його готують з кількох видів м’яса, овочів, тропічних трав і сильно приправляють материнкою. Найсмачніший «сонкошо» варять з м’яса семи видів. Їдять суп зранку, перед виходом на роботу, а також під час обіду.

Популярні круглі пироги з м’ясом, маслинами, яйцями і т. д. Яловичину домініканці споживають обмежено, перевага віддається свинині, телятині, птиці. Десерт дуже різноманітний: варення з кокосових горіхів, желе, ласощі з молока.

До столу подають воду або пиво. Національні напої — ром та пру (отримують шляхом бродіння рослини пру).

Після обіду та вечері дають каву.

БОЛІВІЯ

Кухня Болівії має багато схожих рис кухонь Чилі та Перу. До чисто національних страв відносяться густі супи. їх готують з кукурудзи та купнуа (злак, подібний на пшеницю). Плато пасено — найрозповсюдженіша страва. Вона складається з кукурудзи, бобів, смаженого сиру, картоплі і туїта (особливий вид високогірної картоплі) та гострого соусу. Перед їжею п’ють склянку пива.

У Болівії багато річкової та озерної риби, з якої готують смачні страви. Оригінальні страви готують тут з м’яса кролика.

Національний напій — пиво. Є кілька сортів вина. Дуже розповсюджений напій, типу бренді, який отримують переганянням вина.

З аперитивами вживають соковиті пироги з м’ясом. З гарячих напоїв болівійці п’ють каву з молоком.

ПЕРУ

Перуанська кухня вважається однією з найрізноманітніших у Латинській Америці і також характерна використанням гострого червоного перцю у великих кількостях.

Популярний білий сир, розведений молоком з перцем, цибулею, сіллю, яєчним жовтком, лимонним та апельсиновим соком, рослинною олією. Оригінальна така національна страва як «севіще», яка складається з риби, политої лимонним соком, посипана перцем і приправлена кукурудзою. Це рідкісна страва, відома лише в кількох країнах.

Тут люблять суп з кусками яловичини, кукурудзою, картоплею, страви з квасолею. Дуже ціниться риба та куріпки. М’ясо використовується свіже та парне. М’ясні напівфабрикати для других страв не паніруються в борошні.

У Перу росте фіолетова кукурудза, з неї варять компоти, готують слабоалкогольний напій, що часто замінює вино.

Для приготування десертів широко використовується квасоля. У Перу п’ють вино та місцеві саморобні міцні алкогольні напої.

БРАЗИЛІЯ

У Бразилії, як і в Аргентині, скотарство є основною галуззю господарської діяльності. Тут розводять свиней, овець, кіз та птицю, що дає можливість готувати різноманітні страви з цих продуктів. Біля Атлантичного узбережжя та в ріках Бразилії водиться багато риби — всі види, що є в Європі та багато характерних для цього регіону.

У Бразилії готують страви з м’яса мавпи, крокодила, і навіть водяної змії. На Амазонці вживають у їжу черепаший жир та яйця. Окрім того бразильці споживають багато овочів, а також рис, кокосові горіхи, горіх кажу. Як правило, страви дуже

гострі, оскільки кухарі люблять додавати багато спецій та приправ. У Бразилії вирощують багато цукрової тростини, цукор якої використовується для виготовлення солодких страв та кондитерських виробів.

Бразилія виробляє небагато вина, а здебільшого завозить його з Португалії, Франції, Іспанії та Італії. Бразильці люблять пиво, коричневе або світле (найбільш улюблене).

Тут люблять також витримані фруктові соки — зброджений сік домашнього або промислового приготування. Популярний напій — мате, який тут п’ють через соломку.

Бразилія займає одне з перших місць щодо виробництва какао, тому тут його багато споживають у вигляді напою та як шоколад.

Ця країна також є світовим виробником кавових зерен. Тому кава споживається в будь-яку пору дня з будь-якої нагоди. Вона тут ароматна як ніде.

ВЕНЕСУЕЛА

Венесуельська кухня дуже подібна на бразильську. З м’яса найбільшим попитом користується яловичина та свинина. Споживання перших страв обмежене, це загальна риса всіх латиноамериканських країн.

Із закусок користуються попитом натуральні овочі, червоний перець, червона квасоля, овочеві салати, краби, креветки, шинка, сирокопчені ковбаси. З других страв тут найчастіше готують м’ясо та рибу, обсмажені на вугіллі. М’ясо та рибу для інших других страв не панірують у сухарях чи борошні. З екзотичних страв можна назвати «морроку» — страву, яку готують з м’яса земляної черепахи. Її смажать та готують у вигляді рагу.

Обід та вечеря завжди закінчуються кавою — національним напоєм всіх латиноамериканських країн.

З алкогольних напоїв тут вживають «кокун» міцністю 56 0 та «рекуело» міцністю 62 °, які отримують з кактусів. Венесуельці люблять французький коньяк і споживають його у значних кількостях.

ПАРАГВАЙ

У країні домінує аргентинська кухня, в деяких районах — бразильська. Тут є багато дичини, особливо диких індичок та куріпок. Росте кукурудза трьох різновидів — біла, червона і тверда.

Парагвайці люблять апельсини та банани і їдять у великих кількостях у будь- яку пору дня. О 10 годині ранку, між сніданком та обідом прийнято їсти біфштекс з яйцем, звареним у мішечок.

Туристам з Парагваю можна пропонувати страви аргентинської кухні.

САЛЬВАДОР

Страви сальвадорської кухні відзначаються гострим смаком завдяки застосуванню великої кількості прянощів. Улюблені страви це — чорна квасоля, густий суп з кукурудзи. У Сальвадорі споживають два види бананів — великі і дуже малі.

Туристам з Сальвадору можна пропонувати страви гватемальської кухні.

УРУГВАЙ

Кухня Уругваю дуже подібна на аргентинську або бразильську. Національні страви готують з гарбузів, а національним напоєм є мате. Його споживають у будь-яку пору дня, заїдаючи маленькими підсмаженими і посиланими цукром галетами. Тут виготовляють багато хороших вин — білих та червоних. Особливо цінується червоне вино.

Туристам з Уругваю можна подавати страви бразильської або аргентинської кухні.

КУБА

Кубинська кухня складається, в основному, зі страв іспанської кухні, хоча в ній є немало національних страв. Цьому сприяв розвиток сільського господарства, зокрема тваринництва.

За використанням продуктів кубинську кухню можна охарактеризувати, як суміш французької та іспанської. Сіль використовують обмежено.

їдять кубинці багато, особливо великі порції других страв з гарніром. Споживають всі види м’яса, квасолю, кукурудзу, маніоку. М’ясо, як правило, тушкують. Другі страви гарнірують овочами — помідорами, огірками, перцем, зеленим горошком, стручковою квасолею, часто комбінують рис з чорною квасолею і приправляють цибулею, кусниками шинки, часнику, перцю та помідорів. Кубинці дуже люблять смажені яйця з рисом та спілими бананами.

Популярне шпиговане м’ясо шматочками шинки та яйця. Розповсюджені страви з продуктів моря — риби, лангустів, крабів.

Куба — країна фруктів. їх кубинці споживають багато як у натуральному вигляді, так і у вигляді салатів, які заливають майонезом, згущеним молоком або збитими вершками. Популярні великі банани, які перед вживанням варять.

Кубинці люблять пиво та ром. З гарячих напоїв перевагу віддають чорній каві, а з холодних люблять фруктову та мінеральну воду та соки.

До столу необхідно подавати червоний та чорний мелений перець, оливки та маслини, дрібно насічену зелень, оцет та гострі соуси. Хліб — тільки білий.

ЧИЛІ

У Південній Америці кухня Чилі є найоригінальнішою, однак вона містить багато страв незвичних для європейця. Багато рецептів не є творчим доробком кухарів, а складені для приготування ситної їжі.

Першою особливістю чилійської кухні є велика кількість страв з квасолі та цибулі, які готують щоденно. Друга особливість — приготування різних страв з риби, лангустів, мідій, креветок, морських їжаків та водоростей. З останніх готують супи та пюре.

В’ялене м’ясо використовується для приготування багатьох страв, зокрема збитої яєчні, дуже розповсюдженої в Чилі страви.

У країні дуже великий вибір солодощів: тортів, тістечок з цукром, горіхами, варенням, молоком, жовтками, густим пальмовим медом.

Чилі можна вважати винним погрібом Америки, яка ще й до того є основним постачальником винограду. Вино тут є національним напоєм і вживається в будь- яку пору дня.

КУХНЯ КРАЇН АФРИКИ

АЛЖИР

Алжир багато часу був колонією Франції, тому тут домінує французька кухня. Місцева, північно-африканська кухня характерна використанням баранини та різноманітних овочів. Більшість населення — мусульмани, тому баранина тут основний продукт, крім того, це м’ясо найбільше відповідає жаркому клімату. В Алжирі їдять багато помідорів, баклажан, картоплі, цибулі, артишоків, бобів, стручків молодого гороху. Всі страви приправляють перцем та іншими прянощами. З жирів використовують, в основному, оливкову олію.

Із зернових культур застосовується пшениця та ячмінь.

Солодкі страви готують з великою кількістю цукру та меду. Алжир — країна фруктів, які тут збирають цілий рік. Країна виробляє багато чорносливу, а фіги за своєю якістю не гірші італійських. Алжирці їдять білий хліб і п’ють, переважно, фруктову воду, мінеральну подавати не рекомендується. Мусульмани не вживають алкогольних напоїв, задовольняючись молоком або водою.

МАРОККО

У Марокко, як і в Алжирі, відчувається вплив французької кухні. З національних страв особливо популярні: «кус-кус», пастила, різні соусні страви з риби, м’яса та птиці. Свинину марокканці не споживають. Її з успіхом замінює баранина, козлятина, в меншій мірі птиця та дичина. Багато м’ясних страв смажать на відкритому вогні.

Страви, в основному, гострі. Для їх приготування використовують перець, цибулю, часник, гострі та ароматичні коріння, зелень.

Дуже популярні страви з фруктів, борошняні вироби, тістечка з мигдалевого тіста, кисле молоко, кефір, сир. Чай та каву марокканці п’ють тільки міцно завареною.

Хліб споживають пшеничний у вигляді паляниць (чурек, лаваш) і у великій кількості.

ЄГИПЕТ

З другої половини минулого століття в Єгипті утвердилися дві кухні: французька та місцева, арабська. У багатій частині населення авторитетом користуються страви французької та італійської кухні, у біднішої — страви арабської кухні, які мають гострий смак і не зустрічаються в кухнях інших країн.

Національна кухня Єгипту характерна використанням рису, бобів, баранини, козлятини, птиці та яєць. Достойно представлені сири (типу бринзи) і молочнокислі продукти. У прибережних районах багато готують страв з риби. Свинина не споживається.

Єгиптяни їдять багато хліба — кукурудзяного, пшеничного, африканського проса (сорго), люблять овочеві страви. Рис використовують не тільки як гарнір, але й як самостійну страву.

Дуже розповсюджені фініки і великі солодкі лимони. Солодощі виготовляють за турецькими рецептами, з горіхами та іншими додатками.

Основним гарячим напоєм є чай. З холодних напоїв популярні фруктові соки з льодом, сік цукрової тростини. Після обіду обов’язково подають солодкий чай з лимоном або молоком.

ТУНІС

Хоча Туніс багато років був колонією Франції, традиції місцевої кухні тут збереглися краще і арабські страви займають значне місце в житті тунісців. Це проявляється в широкому використанні рису, бобових, баранини, козлятини, птиці та яєць. Свинина не використовується.

Використовується багато сортів сиру, особливо бринзи, молочнокислі продукти, овочі, мигдаль, фініки, маслини, лимони, фанати. Багато м’ясних страв готують на відкритому вогні. Хліб споживають пшеничний, переважно у вигляді паляниць.

З прохолоджувальних напоїв популярні шербет, фруктові соки з льодом, холодна вода з льодом. З гарячих напоїв — чай і, менше, кава.

МАВРИТАНІЯ, НІГЕРІЯ, СУДАН, МАЛІ, ЧАД

Усі вищевказані країни знаходяться на території пустелі Сахари і народи, що тут проживають ведуть, в основному, кочовий спосіб життя.

Значне місце в їх харчуванні займають фініки, яких тут росте більш як 70 видів. З м’яких фініків роблять «хліб», їх сушать у цукровому сиропі і т. д.

Населення цих країн розводить корів, кіз, овець і верблюдів, які дають їм молоко і м’ясо. Національна страва — «осіні» — каша з борошна сорго або проса, в яку додають масло та сироватку. Для приготування супів використовують сир. Птицю та рибу майже не споживають.

Малоприємна і не дуже приваблива на перший погляд їжа відповідає життєвим потребам кочівників.

Враховуючи, що туристи з цих країн, як правило, жителі міст і ведуть осід- лий спосіб життя їм можна пропонувати страви кавказької, болгарської та румунської кухонь.

ГВІНЕЯ, СЕНЕГАЛ, ГАНА

Основу харчування народів цих країн складають молочні каші з розмеленої кукурудзи, дурри, рису, проса, топінамбура, маніоки та коренеплодів. До них додають рибу, дичину, фрукти, яйця крокодила, черепахи та страуса. На заході Африки споживають багато риби та молюсків. Улюбленим продуктом є м’ясо акули. Його консервують, коптять та солять. Дуже популярне м’ясо буйвола та дикобраза. Майже всі жителі люблять сарану. Тут готують багато страв з бананів. Дуже популярний арахіс. Його споживають підсмаженим з сіллю та отримують з нього арахісову олію. Друге місце за цінністю займає какао. У раціоні цих країн багато фруктів.

АНГОЛА, ТАНЗАНІЯ, КОНГО, ЗАМБІЯ, УГАНДА, ЗАЇР, КАМЕРУН, СОМАЛІ

Кухні цих народів дуже схожі між собою. У тих країнах, що знаходяться на берегах Атлантичного та Тихого океанів основне місце в раціоні харчування займають риба та морепродукти.

У всіх країнах екваторіальної Африки улюблена страва — це терміти. Часто їдять змій, ящірок, яйця черепах, нутрощі та хвіст крокодила. У пошані маніока, з крохмалю якої випікають хліб. А з проса та сорго готують дуже розповсюджену в арабських країнах страву «кус-кус».

У більшості африканських країн споживають пальмове вино — єдиний міцний напій, що дозволяється кораном.

Чудовий напій виготовляють з соку плодів баобаба та солодкої води.

НАМІБІЯ, БОТСВАНА, МОЗАМБІК

У цих країнах мирно уживаються англійська кухня та своя, південноафриканська. Оскільки ці країни були довгий час англійськими колоніями тут англійську кухню засвоїли поруч з місцевими звичками і традиціями, що існують у країнах Великобританії.

У цих країнах споживають багато м’яса, особливо в сільській місцевості. М’ясні страви подають тричі на день, багато страв готують з дичини. Особливо цінується м’ясо антилопи.

Це країни з жарким кліматом, тому риба і рибопродукти тут швидко псуються, їх смажать відразу після вилову або негайно вудять чи солять.

Кукурудза на півдні Африки — королева полів. З неї печуть хліб, готують мамалигу та багато інших страв. Картопля та овочі великих розмірів, але без смаку.

Споживається багато ананасів, манго, гранатів, бананів, абрикосів, персиків, винограду. Приправи — коріандр, мускатний горіх, кардамон, кориця і т. д. Ними приправляють соуси та рагу, здобрюють тісто, на них настоюють лікери.

Дуже популярні рис з шафраном та ізюмом і салат з квасолі. З кондитерських виробів популярні тістечка із заварного тіста, молочні торти, вафельні трубочки, варення і желе з апельсинів.

Одна частина населення споживає чай, інша — каву. З прохолоджувальних напоїв розповсюджені пиво, лимонад, фруктові соки. Вино п’ють по великих святах. Харчуються п’ять разів надень: сніданок, ленч, обід, підвечірок, вечеря.

МАДАГАСКАР

Ця країна відрізняється за своїми кліматичними умовами від інших, тому тут використовують продукти для приготування страв, яких не знайти в інших місцях.

Тут споживають папугайчиків, молюсків та величезних акул, маленьких білочок, мадагаскарського півня, що нагадує дику качку.

Під час великих св’ят жителі Мадагаскару засмажують цілих биків і їдять їх з хрумким, майже пригорілим рисом. Популярна страва, що складається з відвареної риби, обкладеної маленькими кусниками свинини та рису.

До м’яса переважно подають різноманітні овочі. З напоїв вживають ром та каву.

ЕФІОПІЯ

Ефіопи, як і всі жителі тропічних районів, люблять гостру їжу. Багато страв вони приправляють дуже наперченим соусом «ВАН».

Повсякденна їжа населення — ячмінна каша зі згірклим вершковим маслом і великі млинці з рідкого дріжджового тіста. Часто споживають ящірок, змій, нутрощі та хвіст крокодила, яйця черпах. Смажать м’ясні страви, в основному, на вертелі.

М’ясо верблюда, масло та сир з верблюжого молока є продуктами, що піднімають тонус людини. Ефіопи їдять смажених у пальмовій олії павуків особливого виду та сарану. Овочі майже не споживаються, зате їдять багато каш з проса. Готують страви з серцевини дерев, популярні плоди хлібної пальми.

В Ефіопії п’ють молоко, медовий напій, ячмінне пиво, з гарячих напоїв — розповсюджена кава.

КУХНЯ АВСТРАЛІЇ І ОКЕАНІЇ АВСТРАЛІЯ

Австралійська кухня — це пристосована до місцевих умов англійська. Снідають австралійці овочами, хлібом, яйцями, з гарячих страв подають сосиски або іншу м’ясну страву.

Ленч також нагадує англійський: біфштекс з картоплею, м’ясний паштет або салат з майонезом, прикрашений сиром.

Вечеря складається з супу або закуски, другої страви з риби або м’яса і десерту (найчастіше це рулет з варенням). Австралійці споживають багато яловичини і дуже мало баранини, м’ясо подають добре просмаженим.

Австралія багата на рибні ресурси, використовує всі відомі види риб, а також лангустів та молюсків.

Австралійці не споживають мідій. Окрім усіх відомих овочів, що ростуть в Європі, австралійські кулінари використовують для приготування страв тропічні фрукти, такі як папая, таро, іньям, банани, ананаси. Найбільше розповсюджені помідори.

Тут дуже люблять чай. П’ють також каву, молоко, фруктові соки, фруктові води, пиво. Дуже популярні молочні коктейлі та морозиво.

Вина виготовляють з французького, португальського та іспанського винограду. В Австралії неприйнято пити вино за столом.

НОВА ЗЕЛАНДІЯ

Зеландія — країна скотарів та землеробів. Розповсюджені такі продукти як яловичина, баранина, свинина. М’ясо, як правило, добре просмажують і подають з свіжими овочами та картоплею. Страви зі свинини здобрюють травою «пуха», її коріння та стебла розм’якшують та тушкують у жирі.

Для приготування страв використовується дичина, якої дуже багато в навколишніх лісах. Багато різноманітних страв з риби, зокрема з молюсків та слимаків.

У Новій Зеландії їдять сім разів на день: в ліжку після пробудження, випивають дві— три чашки чаю з тартинками і маслом; о 8 год. сніданок, що складається з фруктів, хліба, яєць з шинкою або біфштекса з яйцем; о 11 год. — ранковий чай з булочкою, сандвічем або пшеничною паляничкою; о 13 год. — ленч, який складається з сосисок, овочів та тартинок; післяобідній чай з сандвічем, тістечком або сиром; ввечері — ситна вечеря з супом, другою стравою з яловичини, пудинг або фруктовий салат. Перед сном мала вечеря — холодне м’ясо або декілька омарів у майонезі. Усі страви сильно приправляють різними спеціями. Чай новозеландці п’ють після кожного приймання їжі.

З алкогольних напоїв розповсюджені віскі та пиво.