Правик Ю.М. Маркетинг туризму : підручник / Ю.М. Правик. — К. : Знання, 2008. — 303 с. — (Вища освіта XXI століття). Частина 2
9.1. Інтегральний показник конкурентоспроможності туристичної компанії
Під час ухвалення інвестиційних рішень у рамках фундаментального аналізу підприємств дуже зручним є показник інтегральної конкурентоспроможності підприємств, який також корисний при ухваленні стратегічних рішень керівництвом самого підприємства. Проблеми застосування інтегрального показника конкурентоспроможності пов’язані з методологічними труднощами його кількісного розрахунку, що призводять до дуже широкого застосування експертних оцінок, внаслідок чого адекватність реальності самих результатів розрахунків викликає зрозумілі сумніви.
Широко використовуваним у туристичних компаніях є метод розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності такого вигляду:
де Kt — приватні показники конкурентоспроможності окремих сторін діяльності підприємства загальним числом N,
Wt — вагомість окремих факторів у загальній сумі. Застосовуючи цю формулу до коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства можна одержати такий вираз:
Ккп =0,15Еп +0,29 Фс +0,23 Ез +0,33 К ,
де кт — коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства;
Еп — значення критерію ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства;
Фо — значення критерію фінансового стану підприємства; Ег — значення критерію ефективності організації збуту і просування туристичного продукту на ринку;
Кт — значення критерію конкурентоспроможності туристичних послуг.
Коефіцієнти 0,15; 0,29; 0,23; 0,33 визначені експертним іррособом послідовних порівнянь. Окремі показники Еп, Фс, Ез, Кт у цьому виразі, у свою чергу, також визначаються за зваженими адитивними виразами.
Різні автори залежно від своїх наукових поглядів та сфери Маркетингових досліджень обґрунтовують різні групи факторів, які необхідно включати в сукупний (інтегральний, груповий) показник. Крім того, пропонуються різні способи здійснення експертних оцінок, а також часто вказується, що йвагові коефіцієнти визначаються експертно”. Результати таких досліджень викликають багато питань. Перш за все незро- вуміло, що означає за змістом число, отримане шляхом підсумовування окремих чинників.
На нашу думку, слід детально розглянути зміст інтегрального (групового) показника конкурентоспроможності і чинників, які його визначають. Передусім зазначимо, що будь-який обчислюваний показник роботи підприємства є показником, що характеризує його потенціал, який може з тих або інших причин не реалізовуватися.
Виявлений результат роботи підприємства, який піддається спостереженню і вимірюванню, є фактичним його результатом. З урахуванням цього зауваження обчислений тим або іншим способом показник конкурентоспроможності підприємства характеризує його потенціал конкурентоспроможності. А фактична конкурентоспроможність підприємства виявляється лише на ринку.
Усю сукупність чинників, що впливають на підприємства і тим самим на їх конкурентоспроможність, можна поділити на три групи:
1) цілі, які ставить перед собою підприємство;
2) ресурси, які має у своєму розпорядженні підприємство;
3) чинники зовнішнього середовища прямої та непрямої дії на підприємство.
Загалом вплив цих трьох груп чинників на конкурентоспроможність підприємства є складним. Тому інтегральну конкурентоспроможність підприємства представимо у вигляді деякої функції трьох груп змінних, вид якої поки не будемо уточнювати:
де K — показник інтегральної конкурентоспроможності підприємства;
Кн — конкурентоспроможність окремих ресурсів підприємства загальним числом N;
Wl — вагові коефіцієнти загальним числом Nr;
Ft — кількість чинників зовнішнього середовища загальним числом Nf
Конкурентоспроможність як показник, що характеризує саме де підприємство і дає змогу зіставляти його з іншими підприємствами, очевидно, перш за все визначається внутрішніми чинниками — ресурсами, якими розпоряджається підприємство. До того ж ресурси підприємства ми розуміємо у широкому значенні — це не тільки капітал у фінансовій і матеріальній формах, а і персонал, і стан управління, і якість зв’язків з контактними аудиторіями, і організація маркетингу. Кожен ресурс підприємства, визначений таким чином, може бути оцінений з погляду конкурентоспроможності у вигляді числа Кri.
Широко використовуваним у туристичних компаніях є метод розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності такого вигляду:
де Kt — приватні показники конкурентоспроможності окремих сторін діяльності підприємства загальним числом N,
Wt — вагомість окремих факторів у загальній сумі. Застосовуючи цю формулу до коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства можна одержати такий вираз:
Ккп =0,15Еп +0,29 Фс +0,23 Ез +0,33 К ,
де кт — коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства;
Еп — значення критерію ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства;
Фо — значення критерію фінансового стану підприємства; Ег — значення критерію ефективності організації збуту і просування туристичного продукту на ринку;
Кт — значення критерію конкурентоспроможності туристичних послуг.
Коефіцієнти 0,15; 0,29; 0,23; 0,33 визначені експертним іррособом послідовних порівнянь. Окремі показники Еп, Фс, Ез, Кт у цьому виразі, у свою чергу, також визначаються за зваженими адитивними виразами.
Різні автори залежно від своїх наукових поглядів та сфери Маркетингових досліджень обґрунтовують різні групи факторів, які необхідно включати в сукупний (інтегральний, груповий) показник. Крім того, пропонуються різні способи здійснення експертних оцінок, а також часто вказується, що йвагові коефіцієнти визначаються експертно”. Результати таких досліджень викликають багато питань. Перш за все незро- вуміло, що означає за змістом число, отримане шляхом підсумовування окремих чинників.
На нашу думку, слід детально розглянути зміст інтегрального (групового) показника конкурентоспроможності і чинників, які його визначають. Передусім зазначимо, що будь-який обчислюваний показник роботи підприємства є показником, що характеризує його потенціал, який може з тих або інших причин не реалізовуватися.
Виявлений результат роботи підприємства, який піддається спостереженню і вимірюванню, є фактичним його результатом. З урахуванням цього зауваження обчислений тим або іншим способом показник конкурентоспроможності підприємства характеризує його потенціал конкурентоспроможності. А фактична конкурентоспроможність підприємства виявляється лише на ринку.
Усю сукупність чинників, що впливають на підприємства і тим самим на їх конкурентоспроможність, можна поділити на три групи:
2) ресурси, які має у своєму розпорядженні підприємство;
3) чинники зовнішнього середовища прямої та непрямої дії на підприємство.
Загалом вплив цих трьох груп чинників на конкурентоспроможність підприємства є складним. Тому інтегральну конкурентоспроможність підприємства представимо у вигляді деякої функції трьох груп змінних, вид якої поки не будемо уточнювати:
де K — показник інтегральної конкурентоспроможності підприємства;
Кн — конкурентоспроможність окремих ресурсів підприємства загальним числом N;
Wl — вагові коефіцієнти загальним числом Nr;
Ft — кількість чинників зовнішнього середовища загальним числом Nf
Конкурентоспроможність як показник, що характеризує саме де підприємство і дає змогу зіставляти його з іншими підприємствами, очевидно, перш за все визначається внутрішніми чинниками — ресурсами, якими розпоряджається підприємство. До того ж ресурси підприємства ми розуміємо у широкому значенні — це не тільки капітал у фінансовій і матеріальній формах, а і персонал, і стан управління, і якість зв’язків з контактними аудиторіями, і організація маркетингу. Кожен ресурс підприємства, визначений таким чином, може бути оцінений з погляду конкурентоспроможності у вигляді числа Кri.