Правик Ю.М. Маркетинг туризму : підручник / Ю.М. Правик. — К. : Знання, 2008. — 303 с. — (Вища освіта XXI століття). Частина 2
7.1. Загальна характеристика конкурентоспроможного підприємства
Конкурентоспроможність — це здатність об’єкта, який характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потреби порівняно з аналогічними об’єктами, які представлені на одному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримати конкуренцію, на відміну від аналогічних об’єктів на цьому ринку.
Європейський форум з проблем управління визначив, що конкурентоспроможність — це реальна або потенційна можливість фірм за наявних для них умов проектувати, виготовляти і збувати товари, які за ціновими і неціновими характеристиками привабливіші для споживача, ніж товари їх конкурентів” .
Конкурентоспроможність об’єкта визначається стосовно конкретного ринку або конкретної групи споживачів, яка формується за відповідними ознаками стратегічної сегментації ринку. Якщо ринок, на якому об’єкт є конкурентоспроможним, не вказаний, це означає, що такий об’єкт у певний момент є найкращою фірмою-прикладом, на яку слід орієнтуватися іншим фірмам, що працюють на цьому ринку або на його сегменті. В умовах ринкових відносин конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вища конкурентоспроможність країни, тим вищий життєвий рівень у цій країні.
Конкурентоспроможність підприємства — здатність підприємства здійснювати прибуткову господарську діяльність в умовах конкурентного ринку. Забезпечується вона вмілим використанням організаційно-управлінських, науково-технічних, економічних, виробничих, маркетингових та інших засобів для здійснення ефективної господарської діяльності.
Виробництво конкурентоспроможних товарів (послуг)
— вирішальна передумова конкурентоспроможного підпри- ємства-виробника. Проте для того щоб ця передумова була успішно реалізована, необхідна вміла організація роботи на рин
ку. Між собою конкурують не тільки товари та послуги, а й стратегії ринкової діяльності підприємства, їх керівники і керовані системи, робочі колективи, уміння створювати на ринку сприятливі умови для успіху цього підприємства.
Враховуючи широкий спектр питань, з якими стикається сучасне підприємство під час виходу на ринок (особливо зовнішній), збереження (поліпшення) своїх позицій на різноманітних ринках, до складу системи забезпечення конкурентоспроможності повинні входити системи (блоки):
• підготовчих робіт;
• аналізу і діагностики, зокрема аналізу продукту (послуги) і технології;
• аналізу попиту і виявлення потреб споживачів (замовників);
• аналізу ринкових цін;
• дослідження ринків;
• аналізу середовища, в якому діє підприємство;
• аналізу форм і методів збуту, розподіли, обслуговування;
• аналізу конкуренції;
• прогнозування, у тому числі можливостей диференціації продукції, інновацій, науково-технічного розвитку, перспектив ринку, потреб споживачів і цінової політики конкурентів;
• формування потреб ринку і пошуку нових покупців;
• регулювання цін і витрат виробництва;
• організація управління збутом, просуванням товару і післяпродажним сервісом;
• стратегічне планування.
У самостійну підсистему виокремлюють завдання управління маркетингом.
Європейський форум з проблем управління визначив, що конкурентоспроможність — це реальна або потенційна можливість фірм за наявних для них умов проектувати, виготовляти і збувати товари, які за ціновими і неціновими характеристиками привабливіші для споживача, ніж товари їх конкурентів” .
Конкурентоспроможність об’єкта визначається стосовно конкретного ринку або конкретної групи споживачів, яка формується за відповідними ознаками стратегічної сегментації ринку. Якщо ринок, на якому об’єкт є конкурентоспроможним, не вказаний, це означає, що такий об’єкт у певний момент є найкращою фірмою-прикладом, на яку слід орієнтуватися іншим фірмам, що працюють на цьому ринку або на його сегменті. В умовах ринкових відносин конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вища конкурентоспроможність країни, тим вищий життєвий рівень у цій країні.
Конкурентоспроможність підприємства — здатність підприємства здійснювати прибуткову господарську діяльність в умовах конкурентного ринку. Забезпечується вона вмілим використанням організаційно-управлінських, науково-технічних, економічних, виробничих, маркетингових та інших засобів для здійснення ефективної господарської діяльності.
Виробництво конкурентоспроможних товарів (послуг)
— вирішальна передумова конкурентоспроможного підпри- ємства-виробника. Проте для того щоб ця передумова була успішно реалізована, необхідна вміла організація роботи на рин
ку. Між собою конкурують не тільки товари та послуги, а й стратегії ринкової діяльності підприємства, їх керівники і керовані системи, робочі колективи, уміння створювати на ринку сприятливі умови для успіху цього підприємства.
Враховуючи широкий спектр питань, з якими стикається сучасне підприємство під час виходу на ринок (особливо зовнішній), збереження (поліпшення) своїх позицій на різноманітних ринках, до складу системи забезпечення конкурентоспроможності повинні входити системи (блоки):
• підготовчих робіт;
• аналізу і діагностики, зокрема аналізу продукту (послуги) і технології;
• аналізу попиту і виявлення потреб споживачів (замовників);
• аналізу ринкових цін;
• дослідження ринків;
• аналізу середовища, в якому діє підприємство;
• аналізу форм і методів збуту, розподіли, обслуговування;
• прогнозування, у тому числі можливостей диференціації продукції, інновацій, науково-технічного розвитку, перспектив ринку, потреб споживачів і цінової політики конкурентів;
• формування потреб ринку і пошуку нових покупців;
• регулювання цін і витрат виробництва;
• організація управління збутом, просуванням товару і післяпродажним сервісом;
• стратегічне планування.
У самостійну підсистему виокремлюють завдання управління маркетингом.
Поняття конкурентоспроможності містить великий комплекс характеристик, які визначають становище підприємства на конкретному ринку товару. |