Правик Ю.М. Маркетинг туризму : підручник / Ю.М. Правик. — К. : Знання, 2008. — 303 с. — (Вища освіта XXI століття). Частина 1
1.6. Міжнародні принципи розрахунків у туристичному бізнесі
У міжнародному туристичному бізнесі здебільшого застосовується попередня оплата і визначається день платежу. Санкції за прострочення платежів, або пеня, розмір яких становить
0,05 % від суми заборгованості за кожен день затримки платежу. Слід також враховувати відповідальність за ануляцію туру. Відповідно до правил і звичаїв, поширених у міжнародному туристичному бізнесі, потерпіла сторона може наполягати на компенсації витрат у зв’язку з апуляцією туру (витрати фірми на оплату праці персоналу, зв’язок, транспорт тощо).
У сі підприємства й організації, що беруть участь у комплексному обслуговуванні туристів під час проходження туру, в туристичній практиці прийнято називати постачальниками послуг. До них належать підприємства, що надають засоби розміщення, підприємства харчування, екскурсійні фірми, транс
портні компанії та шоу-, кіно-, відеопідприємства тощо, спортивні підприємства і побутові фірми, торгові організації та ін. Постачальники послуг відбираються за регіональним інтересом, видом туризму, змістом програм обслуговування, а також за сегментом споживачів у віковому, соціальному й економічному аспектах. Кожен сегмент споживачів вимагає певної специфіки обслуговування і, отже, відповідних постачальників послуг (табл. 1.5).
Таблиця 1.5. Зразкові вимоги до обслуговування туристів, що подорожують з метою відпочинку (за високим класом обслуговування)
Наступним моментом організації роботи туроператора з формування турів повинен бути етап розрахунку вартості туру й узгодження з контрагентом ціни пакета послуг.
До основних чинників, що впливають на рівень цін на туристичні послуги, належать такі.
1. Зовнішні чинники: співвідношення попиту і пропозиції, рівень і динаміка конкуруючих цін, державне регулювання як економіки в цілому, так і сфери туризму зокрема, політична ситуація в країні, споживачі, їх платоспроможність, інтереси, звички,смаки.
2. Внутрішні чинники, або цілі ціноутворення:
• виживання — використовується, коли прибутковість бізнесу різко знижується;
• максимізація поточного прибутку (аналіз попиту і витрат за різних цін, вибір того рівня, який дає максимально високий прибуток);
• лідируюче становище на ринку сприяє збільшенню ринкової частки;
• досягнення високої якості обслуговування — для цього потрібний висококваліфікований персонал;
• покриття майбутніх витрат (реклама, персональний продаж, стимулювання збуту);
• витрати на виробництво, розподіл і просування туристичного продукту.
Вирізняють такі пропозиції щодо застосування найбільш раціональних методів ціноутворення в туристичній індустрії.
1. Удосконалення витратного методу, або методу на основі витрат. Він повинен бути побудований на калькуляції повної собівартості туристичного продукту (має використовуватися тими туристичними фірмами, які прагнуть насамперед одержати прибуток від інвестицій).
2. Застосування методу орієнтації на рівень конкурентів у дослідженні конкурентного середовища. Під час використання цього методу необхідно встановлювати ціни, нижчі, вищі або на рівні ринкових залежно від вимог клієнтів, сервісу, що надається, реальної або передбачуваної реакції конкурентів. Особливістю застосування цього методу є відсутність постійної залежності між цінами і витратами.
3. Зорієнтований на попит метод, що ґрунтується на вивченні потреб споживачів і встановленні цін, прийнятних для цільового ринку. Він застосовується, якщо ціна є вирішальним чинником у придбанні туристичного продукту клієнтами. До того ж виявляється стеля цін туристичного продукту — максимальна сума, яку споживач буде готовий сплатити за цю туристичну послугу.
0,05 % від суми заборгованості за кожен день затримки платежу. Слід також враховувати відповідальність за ануляцію туру. Відповідно до правил і звичаїв, поширених у міжнародному туристичному бізнесі, потерпіла сторона може наполягати на компенсації витрат у зв’язку з апуляцією туру (витрати фірми на оплату праці персоналу, зв’язок, транспорт тощо).
У сі підприємства й організації, що беруть участь у комплексному обслуговуванні туристів під час проходження туру, в туристичній практиці прийнято називати постачальниками послуг. До них належать підприємства, що надають засоби розміщення, підприємства харчування, екскурсійні фірми, транс
портні компанії та шоу-, кіно-, відеопідприємства тощо, спортивні підприємства і побутові фірми, торгові організації та ін. Постачальники послуг відбираються за регіональним інтересом, видом туризму, змістом програм обслуговування, а також за сегментом споживачів у віковому, соціальному й економічному аспектах. Кожен сегмент споживачів вимагає певної специфіки обслуговування і, отже, відповідних постачальників послуг (табл. 1.5).
Таблиця 1.5. Зразкові вимоги до обслуговування туристів, що подорожують з метою відпочинку (за високим класом обслуговування)
| Пакет послуг | Вимоги до умов розміщення | Рекреаційні умови |
| Перебування в готелі (4-, 5-зірковому) | 1—2-місні номери. Наявність апартаментів у номері “люкс” | Наявність великої озелененої території |
| Харчування — напівпансіон (можливий повний пансіон), наявність спеціального меню | Наявність ресторанів, барів з високим рівнем обслуговування | Спортивні споруди для елітних видів спорту |
| Екскурсії індивідуальні або групові (можливий вибір) | Наявність приміщень для спортивних занять елітного типу (теніс, більярд) | Відкриті й закриті плавальні басейни |
| Дозвільно-розважальні послуги високого класу | Наявність басейну | Паркування для особистих транспортних засобів |
| Послуги відновлювального характеру (масаж, консультації лікарів) | Наявність сауни | Торгово-сувенірна мережа |
| Спортивні програми | Наявність приміщення для масажних та мануальних процедур | Наявність різних шоу та інших розваг |
| Курортні програми з відповідним забезпеченням | Наявність перукарні, салону краси | Наявність тематичних і природних аквапарків |
| Тематичні дозвільно- рекреаційні програми | Наявність приміщень для спокійного відпочинку (солярій, зимовий сад, аерарій) | Власний або окремий пляж. Можливість морських і водних розваг |
До основних чинників, що впливають на рівень цін на туристичні послуги, належать такі.
1. Зовнішні чинники: співвідношення попиту і пропозиції, рівень і динаміка конкуруючих цін, державне регулювання як економіки в цілому, так і сфери туризму зокрема, політична ситуація в країні, споживачі, їх платоспроможність, інтереси, звички,смаки.
2. Внутрішні чинники, або цілі ціноутворення:
• виживання — використовується, коли прибутковість бізнесу різко знижується;
• максимізація поточного прибутку (аналіз попиту і витрат за різних цін, вибір того рівня, який дає максимально високий прибуток);
• лідируюче становище на ринку сприяє збільшенню ринкової частки;
• досягнення високої якості обслуговування — для цього потрібний висококваліфікований персонал;
• покриття майбутніх витрат (реклама, персональний продаж, стимулювання збуту);
• витрати на виробництво, розподіл і просування туристичного продукту.
1. Удосконалення витратного методу, або методу на основі витрат. Він повинен бути побудований на калькуляції повної собівартості туристичного продукту (має використовуватися тими туристичними фірмами, які прагнуть насамперед одержати прибуток від інвестицій).
2. Застосування методу орієнтації на рівень конкурентів у дослідженні конкурентного середовища. Під час використання цього методу необхідно встановлювати ціни, нижчі, вищі або на рівні ринкових залежно від вимог клієнтів, сервісу, що надається, реальної або передбачуваної реакції конкурентів. Особливістю застосування цього методу є відсутність постійної залежності між цінами і витратами.
3. Зорієнтований на попит метод, що ґрунтується на вивченні потреб споживачів і встановленні цін, прийнятних для цільового ринку. Він застосовується, якщо ціна є вирішальним чинником у придбанні туристичного продукту клієнтами. До того ж виявляється стеля цін туристичного продукту — максимальна сума, яку споживач буде готовий сплатити за цю туристичну послугу.