Правик Ю.М. Маркетинг туризму : підручник / Ю.М. Правик. — К. : Знання, 2008. — 303 с. — (Вища освіта XXI століття). Частина 1
1.3. Процес укладення туристичного договору
Між туристом і туристичною фірмою має бути укладений договір про надання послуг (договір на туристичне обслуговування), який оформляється відповідно до цивільного законодавства країни проживання туриста і містить такі основні розділи:
• сторони;
• предмет договору;
• права та обов’язки сторін;
• ціна (вартість) туру і порядок взаєморозрахунків;
• відповідальність сторін;
• особливі умови;
• юридичні адреси і реквізити сторін.
Перед укладенням договору туристові треба поцікавитися, чи є в обраного ним турагенства ліцензія на туристичну діяльність. У разі її відсутності проводити подальші переговори не варто.
Один екземпляр договору на туристичне обслуговування, завірений підписами обох сторін і печаткою туристичної фірми, залишається у фірми, інший видається на руки туристові.
Треба остерігатися фірм, які не надають клієнтам жодних письмових гарантій, оскільки вони ні за що не відповідають.
На підставі укладеного договору туристові видається путівка, оформлена за типовою формою.
Туристична путівка містить:
• повні реквізити організатора — продавця туру;
• номер ліцензії турагенства;
• відомості про туриста;
• інформація про час початку і кінець туру;
• маршрут туру;
• інші необхідні дані.
На звороті путівки зокрема вказано, що вона укладається відповідно до умов договору про туристичне обслуговування та є невід’ємною частиною цього договору.
До цього документа додаються програма обслуговування на маршруті, інформаційний листок про фактори ризику і рекомендовані правила поведінки під час здійснення поїздки. Такі рекомендації турист повинен не тільки знати, а й виконувати з метою безпеки, збереження здоров’я і багажу.
При заповненні графи “готель” указується його категорія відповідно до тієї класифікації, яка є в країні майбутньої поїздки. Значення кількості абстрактних “зірок” замало, оскільки в кожній країні вони за змістом істотно відрізняються навіть від сусідніх країн.
Якщо немає наочного каталогу і власних буклетів фірми, туристові все-таки краще з’ясувати повний перелік послуг готелю, а саме: розташування готелю; набір послуг у номері (ванна, кондиціонер, фен тощо).
Туристична фірма має право розширити зміст туристської путівки, але не повинна виключати жоден із розміщених у ній пунктів.
Спори щодо наданих туристичних послуг вирішуються відповідно до цивільного кодексу країни проживання туриста, арбітражного й арбітражно-процесуального законодавства.
• сторони;
• предмет договору;
• права та обов’язки сторін;
• ціна (вартість) туру і порядок взаєморозрахунків;
• відповідальність сторін;
• особливі умови;
• юридичні адреси і реквізити сторін.
Перед укладенням договору туристові треба поцікавитися, чи є в обраного ним турагенства ліцензія на туристичну діяльність. У разі її відсутності проводити подальші переговори не варто.
Один екземпляр договору на туристичне обслуговування, завірений підписами обох сторін і печаткою туристичної фірми, залишається у фірми, інший видається на руки туристові.
Треба остерігатися фірм, які не надають клієнтам жодних письмових гарантій, оскільки вони ні за що не відповідають.
На підставі укладеного договору туристові видається путівка, оформлена за типовою формою.
Туристична путівка містить:
• повні реквізити організатора — продавця туру;
• номер ліцензії турагенства;
• інформація про час початку і кінець туру;
• маршрут туру;
• інші необхідні дані.
На звороті путівки зокрема вказано, що вона укладається відповідно до умов договору про туристичне обслуговування та є невід’ємною частиною цього договору.
До цього документа додаються програма обслуговування на маршруті, інформаційний листок про фактори ризику і рекомендовані правила поведінки під час здійснення поїздки. Такі рекомендації турист повинен не тільки знати, а й виконувати з метою безпеки, збереження здоров’я і багажу.
При заповненні графи “готель” указується його категорія відповідно до тієї класифікації, яка є в країні майбутньої поїздки. Значення кількості абстрактних “зірок” замало, оскільки в кожній країні вони за змістом істотно відрізняються навіть від сусідніх країн.
Якщо немає наочного каталогу і власних буклетів фірми, туристові все-таки краще з’ясувати повний перелік послуг готелю, а саме: розташування готелю; набір послуг у номері (ванна, кондиціонер, фен тощо).
Туристична фірма має право розширити зміст туристської путівки, але не повинна виключати жоден із розміщених у ній пунктів.
Спори щодо наданих туристичних послуг вирішуються відповідно до цивільного кодексу країни проживання туриста, арбітражного й арбітражно-процесуального законодавства.