Мальська М.П., Худо В.В., Цибух B.I. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.
5.2. Функція менеджменту „організація”
Термін „організація” у менеджменті вживається у двох значеннях. У першому з них під організацією розуміють підприємство, відомство, а в другому - функцію організації людської діяльності.
Організація - соціальне утворення, яке об’єднує багато людей, діяльність яких має певну суспільнокорисну мету й певним чином координується.
Організації поділяють на формальні та неформальні. Формальні - в яких діяльність людей організована свідомо й регламентована певними законами, наказами, обов’язками і т.д. Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно.
Організація - це система, до якої входить керівна й керована підсистеми, між якими існує прямий та зворотний зв’язок.
Будь-яка організація має внутрішнє і зовнішнє довкілля. Внутрішнє довкілля складають цілі, завдання, технологія та структура організації.
Зовнішнє довкілля організації складають законодавчі акти, постачальники, споживачі, конкуренти, система економічних
відносин у державі, міжнародні події, науково-технічний прогрес тощо.
Функція організації полягає в забезпеченні діяльності підприємства (організації) шляхом координації дій працівників трудового колективу, враховуючи формальні та неформальні її складники, формуючи корпоративний дух підприємства. У центр уваги менеджмент ставить людину, працівника.
Здійснюючи організаційну діяльність, менеджер діє в умовах складної структури підприємства, головними компонентами якої є: а) формальна організація; б) неформальна організація; в) / працівник; г) трудовий колектив.
В ієрархічній побудові ті рівні управління, які відображають виробничо-господарську структуру організації, утворюють лінійну структуру керування. Потреба перероблювання інформації, встановлення зв’язків зумовили появу функціональних служб, тобто штабів у системі управління, які створили функціональну структуру управління. Саме сукупність лінійних та функціональних органів складає формальну організаційну структуру управління підприємством.
Крім двох основних організаційних структур управління - лінійної та функціональної - існує ще низка їхніх видів, які є комбінацією двох перших.
Спроба уникнути недоліків лінійної та функціональної структур призвела до виникнення комбінованих структур управління, серед яких найбільшого поширення набули лінійно- штабні, лінійно-функціональні, матричні та дивізійні.
Організація - соціальне утворення, яке об’єднує багато людей, діяльність яких має певну суспільнокорисну мету й певним чином координується.
Організації поділяють на формальні та неформальні. Формальні - в яких діяльність людей організована свідомо й регламентована певними законами, наказами, обов’язками і т.д. Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно.
Організація - це система, до якої входить керівна й керована підсистеми, між якими існує прямий та зворотний зв’язок.
Будь-яка організація має внутрішнє і зовнішнє довкілля. Внутрішнє довкілля складають цілі, завдання, технологія та структура організації.
Зовнішнє довкілля організації складають законодавчі акти, постачальники, споживачі, конкуренти, система економічних
відносин у державі, міжнародні події, науково-технічний прогрес тощо.
Функція організації полягає в забезпеченні діяльності підприємства (організації) шляхом координації дій працівників трудового колективу, враховуючи формальні та неформальні її складники, формуючи корпоративний дух підприємства. У центр уваги менеджмент ставить людину, працівника.
Здійснюючи організаційну діяльність, менеджер діє в умовах складної структури підприємства, головними компонентами якої є: а) формальна організація; б) неформальна організація; в) / працівник; г) трудовий колектив.
В ієрархічній побудові ті рівні управління, які відображають виробничо-господарську структуру організації, утворюють лінійну структуру керування. Потреба перероблювання інформації, встановлення зв’язків зумовили появу функціональних служб, тобто штабів у системі управління, які створили функціональну структуру управління. Саме сукупність лінійних та функціональних органів складає формальну організаційну структуру управління підприємством.
Крім двох основних організаційних структур управління - лінійної та функціональної - існує ще низка їхніх видів, які є комбінацією двох перших.
Спроба уникнути недоліків лінійної та функціональної структур призвела до виникнення комбінованих структур управління, серед яких найбільшого поширення набули лінійно- штабні, лінійно-функціональні, матричні та дивізійні.