Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту: Підручник. - К.: Кондор, 2009.-408с.
Глава 10. Управління персоналом готелю
Вступ в управління персоналом
На сьогодні особливого значення набувають питання практичного застосування сучасних форм управління персоналом готелю, що дозволяють підвищити його соціально-економічну ефективність.
Головний потенціал готелю полягає в кадрах. Які б прекрасні ідеї, новітні технології, найсприятливіші зовнішні умови не існували, без добре підготовленого персоналу високої активності домогтися неможливо. Саме люди надають послуги гостям, подають ідеї і дозволяють готелеві існувати.
Без людей не може бути організації, без кваліфікованих кадрів жоден готель не зможе досягти своїх цілей. Управління персоналом готелю пов'язане з людьми та їхніми відносинами у колективі.
Слід також відзначити, що на сьогодні основними факторами конкурентоздатності готелів стали забезпеченість робочою силою, ступінь її мотивації, організаційні структури і форми роботи, що визначають ефективність використання персоналу.
Успіхи ведучих світових готелів у забезпеченні високої якості послуг, їхнього швидкого відновлення, зниженні витрат на надання послуг та інтеграції зусиль персоналу пов'язані з тим, що в них створені високоефективні системи управління персоналом. Велике значення для ефективної кадрової політики має аналіз характеристик ринку робочої сили. Внутрішні особливості готелю такі, як: поставлені цілі розвитку, тенденції його управлінського стилю, конкретний характер розв'язуваних ним задач, специфіка робочих колективів та ін. також повинні братися в розрахунок для забезпечення ефективності кадрової політики.
Ці загальні тенденції повинні враховуватися в практиці управління персоналом готелю.
Системи управління персоналом. Цілі та завдання управління персоналом.
Формування системи управління персоналом передбачає, насамперед, побудову «дерева цілей», причому цілей працівників і цілей адміністрації, забезпечення їхньої найменшої суперечливості, виявлення ролі і місця управління персоналом у забезпеченні головних цілей готелю.
Цілями управління персоналом готелю є:
• підвищення конкурентноздатності готелю;
• підвищення ефективності виробництва і праці, зокрема, досягнення максимального прибутку;
• забезпечення високої соціальної ефективності функціонування колективу.
Успішне виконання поставлених цілей вимагає вирішення таких задач, як:
• забезпечення потреби готелю в робочій силі в необхідних обсягах і необхідної кваліфікації;
• досягнення обґрунтованого співвідношення між структурою готелю і структурою трудового потенціалу;
• повне та ефективне використання потенціалу працівника і колективу готелю в цілому;
• забезпечення умов для високопродуктивної праці, високого рівня її організованості, мотивації, самодисципліни, вироблення в працівника звички до взаємодії і співробітництва;
• закріплення працівника в готелі, формування стабільного колективу як умови окупності коштів, що витрачаються на робочу силу (залучення, розвиток персоналу);
• забезпечення реалізації бажань, потреб і інтересів працівників у відношенні до змісту праці, посадового просування тощо;
• балансування інтересів готелю та інтересів працівників, економічної і соціальної ефективності;
• підвищення ефективності управління персоналом, досягнення цілей управління при скороченні витрат на робочу силу.
Ефективність управління персоналом, найбільш повна реалізація поставлених цілей багато в чому залежать від вибору варіантів побудови самої системи управління персоналом готелю, пізнання механізму її функціонування, вибору оптимальних технологій і методів роботи з людьми [100].
Функції управління персоналом готелю
Необхідність узгодження між собою стратегії управління персоналом і стратегії підприємництва охоплює основні функції управління і містить у собі:
• підбор, наймання і формування персоналу для найкращого надання послуг готелем;
• оцінку персоналу;
• найкраще використання потенціалу працівників і їх винагорода;
• забезпечення гарантій соціальної відповідальності готелю перед кожним працівником.
У практичному плані можна виділити такі основні функції управління персоналом:
• прогнозування ситуації на ринку праці та у власному колективі для вжиття попереджувальних заходів;
• аналіз наявного кадрового потенціалу і планування його розвитку з урахуванням перспективи;
• мотивація персоналу, оцінка і навчання кадрів, сприяння адаптації працівників до нововведень, створення соціально комфортних умов у колективі, вирішення приватних питань психологічної сумісності працівників тощо.
При цьому зберігаються і традиційні завдання з адміністративної роботи з кадрами.
Функції управління персоналом тісно пов'язані між собою й утворюють у сукупності певну систему роботи з персоналом, де зміни, що відбуваються в складі кожної з функцій, викликають необхідність коригування всіх інших поєднаних функціональних завдань і обов'язків. Так, наприклад, широке поширення у світовій практиці контрактної форми наймання персоналу привело до помітної зміни функціональних обов'язків [58].
За таких умов наймання, природно, підвищується значення функціональних обов'язків, розширюється коло обов'язків у рамках функцій наймання, працевлаштування, матеріальної винагороди.
У теорії управління персоналом звичайно виділяють вісім основних функцій: планування потреб, добір, наймання, розвиток, орієнтація, просування по службі, оцінка і винагорода.
Система управління персоналом включає ряд стадій: формування, використання, стабілізацію і власне управління.
Формування (становлення) персоналу організації - це особлива стадія, у процесі якої закладається основа його інноваційного потенціалу і перспективи подальшого нарощування. Відхилення чисельності персоналу від науково обгрунтованої потреби в ній, як у менший, так і в більший бік впливає на рівень трудового потенціалу. Це значить, що як дефіцит, так і надлишок персоналу однаково негативно впливають на трудовий потенціал. Недостача персоналу при водить до недовикористання виробничого потенціалу і надмірного навантаження на працівників. Надлишок персоналу призводить до важкої керованості, дублювання функцій тощо.
Таким чином, мета формування персоналу готелю - звести до мінімуму резерв нереалізованих можливостей, що обумовлений розбіжністю потенційно формованих у процесі навчання здібностей до праці та особистих якостей з можливостями їхнього використання при виконанні конкретних видів робіт, потенційної і фактичної зайнятості в кількісному і якісному відношенні.
Стадія формування персоналу покликана вирішувати такі завдання:
• забезпечення оптимального ступеня завантаження працівників з метою повного використання їхнього трудового потенціалу і підвищення ефективності їхньої праці;
• оптимізацію структури працівників з різним функціональним змістом праці.
В основу вирішення цих задач можуть бути покладені основні принципи використання персоналу в організації:
• відповідність чисельності працівників обсягу виконаних робіт;
• узгодження працівника зі ступенем складності його трудових функцій;
• обумовленість структури персоналу готелю об'єктивними факторами надання послуг;
• максимальна ефективність використання робочого часу;
• створення умов для постійного підвищення кваліфікації і розширення профілю працівників з надання послуг.
Принципи і структура управління персоналом
Управління персоналом базується на таких вихідних положеннях:
1) необхідність тісного зв'язку планування персоналу зі стратегією розвитку готелю;
2) кількісна оцінка витрат на роботу з персоналом і їхнього впливу на економічні показники виробництва послуг.
Управління персоналом як функція управління покликана поєднувати, координувати, взаємопов'язувати та інтегрувати всі інші функції в єдине ціле.
Забезпечення гарантій зайнятості для персоналу робить будь-який готель більш прибутковим і конкурентоздатним, особливо якщо стратегія стабілізації складу працівників використовується як засіб для підвищення гнучкості в управлінні персоналом, створення умов для тісної взаємодії персоналу і збереження найбільш кваліфікованого його складу.
Діяльність з управління персоналом містить у собі такі напрямки діяльності:
• планування людських ресурсів;
• розробка плану задоволення потреб у людських ресурсах і необхідних для цього витрат;
• набір персоналу - створення резерву потенційних кандидатів по всіх посадах;
• добір - оцінка кандидатів на робочі місця і добір кращих з резерву, створеного в ході набору;
• визначення заробітної плати і компенсації — розробка структури заробітної плати і пільг з метою залучення, наймання і збереження персоналу;
• профорієнтація та адаптація - введення найнятих працівників у підрозділи готелю, розвиток у працівників розуміння того, що очікує від них готель і яка праця в ньому одержує заслужену оцінку;
• навчання - розробка програм навчання персоналу з метою ефективного виконання роботи і його просування;
• оцінка трудової діяльності — розробка методик оцінки трудової діяльності і доведення її до працівника;
• підвищення, пониження, переведення, звільнення - розробка методів переміщення працівників на посаді з більшою або з меншою відповідальністю, розвитку їхнього професійного досвіду шляхом переміщення на інші посади або ділянки роботи, а також процедур припинення договору наймання;
• підготовка керівних кадрів, управління просуванням по службі — розробка програм, спрямованих на розвиток здібностей і підвищення ефективності праці керівних кадрів;
• трудові відносини — здійснення переговорів з укладання колективних договорів;
• зайнятість - розробка програм забезпечення рівних можливостей зайнятості.
Технологія управління
Щоб ефективно управляти персоналом готелю, необхідно знати механізм функціонування досліджуваного процесу, усю систему факторів, що викликають його зміну, а також засоби впливу на ці фактори. Отже, можна говорити про певний механізм функціонування системи управління персоналом готелю і про використання різних інструментів впливу на працівника, тобто про певну технологію роботи з кадрами.
Арсенал застосовуваних в управлінні персоналом засобів (методів, прийомів роботи з кадрами, виражених у різних організаційних формах) досить різноманітний:
• кадрове планування;
• управління змінами;
• оптимізація чисельності і структури персоналу, регулювання трудових переміщень;
• вироблення правил прийому, розміщення і звільнення працівників;
• структурування робіт, їхнє нове компонування, формування нового змісту праці, посадових обов'язків;
• управління витратами на персонал як засобом впливу на розвиток трудового потенціалу працівника;
• організація праці як засіб створення обстановки, що сприяє максимальній віддачі виконавця в процесі роботи;
• управління трудовим навантаженням, оптимізація структури робочого часу;
• оцінка і контроль діяльності;
• політика винагороди за працю, її високі результати;
• надання соціальних послуг як засобу мотивації, стабілізації колективу;
• тарифні угоди між адміністрацією і колективом;
• соціально-психологічні методи (методи усунення конфліктних ситуацій, забезпечення взаємодії тощо);
• формування корпоративної культури та ін.
Частина цих засобів носить організаційний характер (кадрове планування, організація праці), інші пов'язані з впливом на працівника з метою зміни його мотивації, поведінки, мобілізації його внутрішніх можливостей (система винагороди, оцінки, забезпечення взаємодії та ін.).
Маркетинг персоналу
Маркетинг персоналу (або «персонал-маркетинг») - це вид управлінської діяльності, спрямований на визначення і покриття потреби в персоналі.
Персонал-маркетинг - це комплекс заходів щодо добору кадрів, здатних забезпечити досягнення цілей і завдань готелю.
Основними напрямками персоналу-маркетингу є:
• розробка вимог до персоналу; визначення потреби в персоналі;
• розрахунок планових витрат на придбання і подальше використання персоналу;
• вибір шляхів покриття потреби в персоналі. Розробка вимог до персоналу виробляється на основі поточного штатного розкладу і перспективного аналізу вимог до посад і робочих місць. Розробка вимог до персоналу полягає у формуванні якісних характеристик персоналу: здібностей, мотивацій і властивостей.
Роль кадрового планування в готелі
Важливим інструментом управління персоналом є кадрове планування, що забезпечує цілеспрямований розвиток колективу відповідно до ресурсних можливостей і цілей готелю. Кадрове планування являє собою частину всієї системи планування, тому воно повинно погоджуватися з іншими його видами (планування надання послуг, збуту, фінансів, інвестицій та ін.). Через кадрове планування виявляється вплив на такі сторони кадрової роботи, як:
• потреба в персоналі;
• робота з наймання і заповнення вакантних робочих місць, підготовки кадрів;
• витрати на робочу силу тощо.
Політика витрат на робочу силу (вклади в «людський капітал») обумовлює підходи до залучення робочої сили і розвитку власного персоналу, підготовки і перепідготовки кадрів, до розробки і реалізації соціальних програм.
Підбір потрібної робочої сили повинен будуватися на добре продуманій системі оцінки ділових і особистих якостей, а ефективна система оцінки результатів праці забезпечує взаємозв'язок оплати праці з її результативністю або стимулюючу функцію заробітної плати. Такий підхід до побудови оплати праці, що сприймається працівником як справедливий, сприятливо позначається на ставленні людини до своєї роботи, робочого місця, готелю.
Система оцінки результатів праці у взаємозв'язку з оцінкою особистих якостей працівників дозволяє організувати просування працівників по службі.
Поділ праці і взаємозв'язок часткових трудових процесів формують зміст праці працівника, його посадові обов'язки, мають велике значення для розміщення кадрів, збагачення змісту праці, зняття стомлення за допомогою зміни діяльності і т.д. Управління персоналом повинне забезпечити сприятливе середовище, у якому реалізовувалися б творчі можливості працівників, розвивалися їхні здібності. У підсумку люди повинні одержувати задоволення від виконуваної роботи і суспільного визнання своїх досягнень.
Широко розповсюдженим засобом впливу на працівника, на трудові відносини, що складаються, є мотивація праці, що передбачає:
• систему винагороди, матеріального і морального заохочення;
• збагачення змісту праці, підвищення інтересу до роботи;
• розвиток персоналу, надання можливості професійно-кваліфікаційного просування, планування кар'єри;
• поліпшення соціально-психологічного клімату в готелі завдяки зміні стилю управління, умов наймання і роботи, заохоченню індивідуальної і групової ініціативи, творчості і саморозвитку;
• активне залучення працівників до управління трудовими процесами, участь у прибутках і акціонерному капіталі готелю тощо.
Мотивація дозволяє вирішити такі задачі, як стабілізація колективу, підвищення результативності праці і зацікавленості в мобільності (насамперед професійної), забезпечення систематичного зростання кваліфікації.
У створенні сприятливого іміджу готелю для залучення найбільш якісної робочої сили велику роль грає соціальна політика готелю, що виявляється в гнучкій системі послуг і пільг соціального характеру, які надаються готелем працівникам, окрім обов'язкових, передбачених законодавством у порядку соціального захисту.
Засобом управління персоналом може бути регулювання трудових відносин між адміністрацією і працівниками. Ці відносини знаходять своє документальне закріплення в колективних договорах між наймачами і профспілкою. Оскільки інтереси адміністрації і працівника не завжди збігаються, важливо забезпечити в колективному договорі досягнення співробітництва з таких питань, як підвищення продуктивності праці, управління і розвиток готелю і т.д., а також угоди з процедури розгляду трудових конфліктів, скарг робітників та службовців.
Організаційна структура служби управління персоналом готелю
Готель має приділяти більш пильну увагу планомірній підготовці і, особливо, перепідготовці кваліфікованих фахівців. Це дозволить йому швидше та ефективніше реагувати на зміни.
У багатьох готелях існують служби управління персоналом. Ці нові служби створюються, як правило, на базі традиційних: відділу кадрів, відділу організації праці і заробітної плати, відділу охорони праці і техніки безпеки та ін. Задачі нових служб полягають у реалізації кадрової політики і координації діяльності з управління трудовими ресурсами в готелі. У зв'язку з цим вони починають розширювати коло своїх функцій і від чисто кадрових питань переходять до розробки стимулювання трудової діяльності, управління професійним просуванням, запобігання конфліктів, вивчення ринку трудових ресурсів тощо.
Управління персоналом має бути інтегроване до загальної системи управління і стратегічного планування. Служба персоналу повинна визначати стратегічний напрямок своєї власної роботи, що робить її необхідною ланкою в загальній структурі управління.
У безпосередньому підпорядкуванні заступника генерального директора з персоналу перебувають керівники (директори) ключових служб і відділів, назви яких у більшому або меншому ступені відповідають основним елементам сучасної системи управління персоналом - підбір, навчання і розвиток, оцінка, компенсації тощо. Директори і начальники відділів управляють роботою фахівців з компенсації, професійного навчання і розвитку та ін.
Функції кадрової служби
У практиці готелів застосовуються найрізноманітніші підходи до структуризації служб, не кажучи вже про різну повноту набору виконуваних функцій.
Основна тенденція полягає в тому, що залежно від розмірів готелю склад підрозділів буде змінюватися: у невеликих готелях один підрозділ може виконувати функції декількох, а у великих функції кожної підсистеми, як правило, виконує окремий підрозділ.
Відділ кадрів виконує функції організації набору і добору персоналу, включаючи тестування, а також здійснює:
• введення в посаду нових працівників;
• організацію проходження служби і планування кар'єри;
• оцінку діяльності;
• професійну орієнтацію;
• співбесіди з тими, хто звільняється.
Відділ організації заробітної плати проводить:
• аналіз посадових обов'язків;
• класифікацію робіт і їхню тарифікацію;
• розробку систем оплати і преміювання;
• перегляд тарифних ставок і індивідуальної оплати. Відділ трудових відносин із працівниками відповідає за:
• участь у колективних угодах і активне проведення погодженої політики;
• роботу зі скарг на основі партисипативних процедур, встановлених трудовими угодами, і вирішення усіх суперечок;
• сприяння розвиткові зв'язків і відносин між адміністрацією готелю і працівниками на індивідуальній і груповій основі;
• ведення особистих справ і трудової статистики.
Відділ професійного навчання і перепідготовки контролює:
• навчання, що включає інструктаж нових працівників;
• перепідготовку кваліфікованих працівників;
• підготовку навчальних матеріалів;
• відшкодування витрат на навчання за індивідуальними програмами працівникам готелю.
Відділ соціального розвитку зосереджує усі функції, пов'язані зі створенням і управлінням готельною соціальною інфраструктурою і наданням додаткових соціальних пільг працівникам готелю, а також їхнім плануванням, розробкою та економічним обгрунтуванням. До його ведення належать:
• колективне (групове) добровільне страхування (життя, здоров'я, від нещасних випадків);
• система пенсійного забезпечення;
• допомога в правовому захисті для працівників готелю;
• виплата компенсацій при звільненнях;
• організація відпочинку: соціальні і спортивно-оздоровчі програми (заходи).
Відділ безпеки праці і медичної допомоги виконує необхідний комплекс робіт для забезпечення безпеки на виробництві:
• розробляє стандарти безпеки;
• займається освітою в області техніки безпеки;
• надає медичну допомогу персоналові, медичне лікування і консультування;
• з'ясовує та аналізує причини відсутності працівника у готелі.
Відділ досліджень персоналу проводить дослідження питань кадрової політики і трудових відносин, включаючи зібрання зовнішньої інформації, обстежує стан морально-психологічного клімату в організації, а також здійснює:
• підготовку довідкових матеріалів;
• розробку форм документообігу для кадрової служби;
• розробку правил, стандартних прийомів і процедур кадрової роботи:
• ревізію.
Управління персоналом здійснюється за допомогою різних прийомів, сучасних методів роботи з кадрами для розкриття потенційних можливостей людини, створення обстановки, що
сприяє максимальній віддачі виконавця в процесі трудової діяльності. Основними завданнями, що стоять перед системою управління кадрами, є:
• розробка принципів роботи з кадрами готелю;
• удосконалення методів роботи з кадрами;
• організація діяльності служби з управління персоналом готелю.
Головними принципами роботи з кадрами є: індивідуалізація, демократизація, інформатизація, системність, підбір працівників з урахуванням їхньої психологічної сумісності, урахування побажань працівників при виборі форм і методів їхньої перепідготовки і підвищення кваліфікації.
Принцип інформатизації кадрової роботи передбачає застосування сучасних засобів обчислювальної техніки для процедур зібрання, передачі, обробки, збереження, видачі інформації з метою оперативного прийняття обгрунтованих кадрових рішень. Цьому сприяють оснащення кадрових служб персональними комп'ютерами і створення на їхній базі автоматизованих робочих місць працівників кадрової служби.
Принцип системності в роботі з кадрами припускає, що управління персоналом на підприємстві повинне охоплювати не окремі категорії працюючих, а весь склад персоналу, вирішувати не одномоментні завдання, а безупинно виникаючі проблеми в діяльності працівника: від його прийому на роботу, у період просування по службі і до його останнього дня роботи на підприємстві. Потрібно використовувати різні методи, засоби, прийоми роботи з персоналом, а не випадково прийняте під впливом настрою рішення.
Вкладення в людські ресурси і кадрову роботу стають довгостроковим фактором конкурентноздатності і виживання готелю. Під управлінням кадровими ресурсами звичайно розуміють усю сукупність організаційних заходів, спрямованих на оптимальне формування колективу і повне використання його здібностей у виробничому процесі (політика підбору і наймання працівників, розвиток кар'єри, мотивація, заохочення, звільнення з роботи, відхід на пенсію, лідерство в колективі, культура, взаємини і зв'язки, розвиток колективу, творча обстановка, підготовка персоналу, управління конфліктними ситуаціями). Для досягнення успіху на ринку готель повинен мати у своєму розпорядженні стабільний персонал.
Система управління кадрами являє собою комплекс цілей, завдань і основних напрямків діяльності, а також різних видів, форм, методів і відповідного механізму управління, спрямованих на забезпечення постійного росту ефективності виробництва, продуктивності праці і якості роботи. Вона складається з декількох підсистем, що виконують відповідні функції: підсистема підбору і розміщення кадрів; підсистема профвідбору, підвищення кваліфікації і зростання професійної майстерності; підсистема якості праці і методів її оцінки; підсистема мотивації трудової діяльності.
Усі вони пов'язані єдиною метою готелю - підвищенням продуктивності праці на основі максимально можливої реалізації здібностей працівників. Усі підсистеми спрямовані на те, щоб потенційні здібності працівника в умовах готелю цілком розкрилися.
Управління кар'єрою персоналу
Об'єктивні потреби інноваційного розвитку викликали до життя нову концепцію підготовки кадрів. В її основі — становлення і розвиток творчої особистості. Витрати на підготовку кадрів розглядаються не як витрати на робочу силу, а як довгострокові інвестиції, необхідні для процвітання готелю. Навчальний процес не обмежується передачею учневі необхідної суми професійних знань і навичок, а спрямований на розвиток у них здібностей і бажання освоювати нові сфери знань, опановувати нові спеціальності. Іншою мовою, у процесі навчання значно підсилюється творчий елемент, і той, хто навчається, є не пасивний об'єктом тримання інформації, а активним суб'єктом розвитку своїх здібностей. Важливою складовою нової концепції є завдання самореалізації особистості.
У сфері підготовки інноваційних кадрів нова стратегія повинна включати такі елементи:
• переорієнтацію кадрової політики готелів із залученням уже готових висококваліфікованих працівників зі сторони для формування ядра персоналу за рахунок підвищення кваліфікації власних працівників;
• співробітництво готелів з університетами, коледжами, училищами у сфері розробки навчальних програм з нових готельних технологій, у справі підготовки фахівців нових професій;
• використання системи безперервного навчання і підвищення кваліфікації кадрів всередині готелю, підхід до навчання як до інтегральної частини сучасного процесу надання послуг.
Основні напрямки перебудови роботи кадрових служб у сучасних умовах
Підвищення ролі кадрових служб продиктовано колом об'єктивних обставин.
1. Сьогодні істотно змінилися умови, у яких кадрова служба розвивається. Ці зміни пов'язані з переходом стійкого в часі дефіциту трудових ресурсів до їхнього надлишку. Головними резервами стають краще використання кадрів, оптимальний їхній розподіл за робочими місцями, зростання навантаження на кожного члена колективу. Звільнення надлишкової чисельності персоналу - найважливіший важіль підвищення ефективності готелю.
2. Зменшення чисельності працівників повинне бути компенсовано більшою інтенсивністю праці, а виходить, і більш високою кваліфікацією працівника. Через це зростає відповідальність кадрових служб щодо вибору напрямків кваліфікаційного росту працівників, щодо підвищення ефективності форм навчання і стимулювання їхньої праці.
3. Реалізація перебудови кадрової політики в готелі спричиняє розширенню функціональних обов'язків працівників кадрових служб, підвищенню їхньої самостійності у вирішенні кадрових проблем.
4. Організація ефективної діяльності працівників передбачає розміщення кадрів відповідно до виробничих завдань, з урахуванням схильностей і кваліфікації працівників; контроль умов праці; організація робочих місць; забезпечення ритмічності роботи всього готелю.
5. Навчання персоналу передбачає організацію усіх видів професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу відповідно до індивідуальних потреб і вимог сучасного готельного бізнесу.
6. Вивчення соціальних процесів у колективі, організація оцінки персоналу як інформаційної основи прийняття рішень з кадрових питань.
7. Удосконалення діяльності самої служби управління персоналом.
Перебудова діяльності кадрових служб повинна здійснюватися за такими напрямками:
• забезпечення комплексного вирішення завдань якісного формування та ефективного використання кадрового потенціалу на основі управління всіма компонентами людського фактора: від трудової підготовки і профорієнтації молоді до турботи про ветеранів праці;
• широке впровадження активних методів пошуку і цілеспрямованої підготовки потрібних для готелю працівників. Основною формою залучення необхідних фахівців повинні стати договори з навчальними закладами;
• планомірна робота з керівними кадрами, з резервом для висування на керівні посади, що повинна будуватися на таких організаційних засадах, як планування ділової кар'єри, підготовка кандидатів на висування за індивідуальними планами, ротаційні пересування керівників, навчання на спеціальних курсах і стажування на відповідних посадах;
• активізація діяльності кадрових служб щодо стабілізації трудових колективів, підвищення трудової і соціальної активності працівників на основі удосконалення соціально-культурних і морально-психологічних стимулів;
• забезпечення соціальних гарантій трудящим у сфері зайнятості, що вимагає від працівників з кадрів дотримання порядку працевлаштування і перенавчання працівників, що звільняються, надання їм встановлених пільг і компенсацій;
• перехід від переважно адміністративно-командних методів управління кадрами до демократичних форм оцінки, підбору та їхнього розміщення, широкої гласності в кадровій роботі.
Оцінка і стимулювання праці персоналу
Врахування заслуг, подяка за виконану роботу підсилюють стимули до праці.
Мотиваторами служать не лише різні премії, пам'ятні подарунки тощо. Характер винагороди праці залежить від її
кількості та якості, а також від задоволення побажань і надій самих працівників. Один з найбільш дієвих мотивів творчої праці — просування по службі. Велике значення має і можливість придбати акції готелю, що створює для працівника враження співвласника.
Кожному великому готелю відповідно до його особливостей, можливостей і традицій необхідні розробка, впровадження і постійне удосконалювання системи стимулів, яка повною мірою забезпечуватиме інтереси і працівників, і готелю в цілому. Ще більш значимими та ефективними можуть виявитися морально-психологічні стимули, арсенал яких досить великий.
Роль керівника в управлінні персоналом
Кожен керівник повинен піклуватися про підвищення компетентності тих, ким він керує. Майже кожна людина має значний потенціал для особистого і професійного зростання, і в міру подорожчання людських ресурсів стає усе більш важливо задіяти цей потенціал. Розвиток людей — це ключовий елемент управлінської ефективності, що дозволяє одержати такі результати:
• зростання зацікавленості і віддачі працівника;
• більш високі результати роботи;
• поява кандидатів на висування;
• збільшення життєвої енергії і створення сприятливого клімату;
• постійне підвищення стандартів;
• створення сприятливого середовища для особистого зростання;
• уміння оцінити індивідуальні потреби;
• уміння консультувати;
• здатність діставати уроки з досвіду роботи.
У якомусь сенсі кожен керівник великого готелю є за сумісництвом і викладачем, що постійно розвиває людей.
Визначення потреби в персоналі
Визначення потреби в персоналі - один з найважливіших напрямків маркетингу персоналу, що дозволяє встановити на заданий період часу якісний і кількісний склад персоналу.
Варто розрізняти якісну і кількісну потребу в персоналі.
Якісна потреба, тобто потреба за категоріями, професіями, спеціальностями, рівнем кваліфікаційних вимог до персоналу, розраховується виходячи з вимог до посад і робочих місць, закріплених у посадових інструкціях або описах робочих місць; штатного розкладу організації та її підрозділів, де фіксується склад посад; документації, що регламентує різні організаційно-управлінські процеси з виділенням вимог до професійно-кваліфікаційного складу виконавців.
Розрахунок якісної потреби за професіями, спеціальностями і т.п. супроводжується одночасним розрахунком кількості персоналу за кожним критерієм якісної потреби. Загальна потреба в персоналі визначається підсумовуванням кількісної потреби за окремими якісними критеріями.
Якісна потреба у фахівцях і керівниках може бути визначена шляхом послідовної розробки таких організаційних документів:
• системи цілей як основи оргструктури управління;
• загальної організаційної структури, а також організаційних структур підрозділів;
• штатного розкладу;
• посадових інструкцій (описів робочих місць) фахівців і керівників. Цей вид документа може використовуватися як основа розрахунку трудомісткості виконання посадових функцій.
Посадова інструкція створюється спільними зусиллями лінійного керівника, що формулює вимоги до працівника, і менеджера з персоналу, що документує ці вимоги.
Як доповнення до посадової інструкції можуть використовуватися кваліфікаційні картки і картки компетенції (профіль ідеального працівника).
Кваліфікаційна карта являє собою детальний опис кваліфікаційних характеристик, які повинен мати «ідеальний» працівник. Оскільки в ході добору легше визначити кваліфікаційні характеристики, ніж здатності виконувати посадові обов'язки, кваліфікаційна карта значно полегшує процес добору претендентів на посаду.
Недолік кваліфікаційної карти — зосередження уваги на минулих заслугах претендента (освіті, досвіді тощо) на шкоду оцінці його сучасного потенціалу професійного розвитку.
Карта компетенції являє собою опис особистісних характеристик «ідеального» працівника, що дуже важливо в готелі. Наприклад, орієнтація на гостя, уміння працювати в групі, напористість, оригінальність мислення тощо.
Проблема плинності кадрів у готелі
Основна складність визначення потреби в персоналі у готелі — плинність кадрів.
Тому при визначенні потреби в персоналі враховують коефіцієнт плинності кадрів (F):
F=N/M
Де, N — середньорічне число звільнень, помножене на 100;
М - середньорічна чисельність персоналу.
Очевидно, що розумніше боротися з плинністю персоналу, ніж залишити все як є.
Утримати хороших працівників можна за допомогою різних факторів, окрім зарплати і матеріальних благ. Основні з них:
• можливості просування по службі;
• цікава робота;
• підвищення відповідальності працівника;
• хороші умови роботи;
• почуття усвідомлення себе частиною цілого;
• висока оцінка необхідності виконуваної працівником роботи;
• безпека роботи;
• хороші програми навчання;
• персоналізована лояльність готелю до працівника;
• хороший колектив;
• переваги додаткових пільг (пенсії, оплачувані відпустки, тури тощо);
• географічне місце розташування;
• зручне місце роботи;
• допомога у вирішенні особистих проблем.
Методи визначення потреби в персоналі
Сучасні готелі використовують такі методи визначення потреби в персоналі.
Метод екстраполяції - найбільш простий і найчастіше уживаний. Його суть - перенесення сьогоднішньої ситуації на майбутнє.
Привабливість методу - у його простоті. Основний недолік - неможливість урахувати зміни в розвитку готелю і зовнішнього середовища. Тому цей метод підходить для короткострокового планування в готелях зі стабільною організаційною структурою, що діють у стабільному зовнішньому середовищі. Тому багато готелів використовують метод скоректованої екстраполяції.
Цей метод враховує зміни у співвідношенні факторів, що визначають чисельність працівників - підвищення продуктивності праці, зниження плинності кадрів, підвищення заповнюваності готелю тощо.
Метод експертних оцінок грунтується на думці керівників підрозділів щодо потреби в персоналі. Менеджер з персоналу збирає, аналізує і резюмує їхні оцінки. Для цього можуть бути використані: групове обговорення, письмові звіти, метод Дельфи (багаторазова експертна оцінка).
Суть останнього методу полягає в тому, що результати первинної експертної оцінки потреби в персоналі доводяться до відома всіх членів експертної групи і піддаються критичному аналізу. Узагальнений результат другої експертної оцінки і складає прогноз потреби в персоналі.
Перевага методу експертних оцінок - участь у плануванні управління персоналом лінійних менеджерів. Недолік - трудомісткість процесу збору та обробки висновків експертів а також суб'єктивність останніх.
Комп'ютерні моделі як методи визначення потреби в персоналі являють собою набори математичних формул, що дозволяють одночасно використовувати методи екстраполяції, експертних оцінок, а також інформацію про динаміку усіх перерахованих вище факторів, що впливають на потребу в робочій силі.
Моделі дають можливість домогтися найбільш точних прогнозів. Недолік методу - висока ціна моделей і необхідність спеціальних навичок для роботи з ними.
Пошук і добір персоналу
Основними передумовами, що визначають ефективність роботи з підбору і добору кадрів, є:
• постановка чітких цілей готелю;
• розробка ефективної організаційної структури управління, що дозволяє забезпечити досягнення цих цілей;
• наявність кадрового планування, що є сполучною ланкою між цілями готелю та організаційною структурою управління. Кадрове планування - це фундамент політики у відношенні
персоналу, що забезпечує систематичний підхід до підбору і добору кадрів.
Звичайно при доборі кандидатів використовують не один метод, а цілий комплекс різних методів, спрямованих на всебічну оцінку кандидатів.
Комплексна система добору може містити в собі методи, що наведені в табл. 10.1.
Таблиця 10.1. Методи комплексної системи добору персоналу
Звичайно, навряд чи можна знайти ідеального кандидата. Тому вимоги до посади повинні бути реалістичними і допускати певний ступінь гнучкості.
Джерела наймання персоналу
Традиційно джерела наймання персоналу поділяють на зовнішні і внутрішні (кандидати з самого готелю). Обидва джерела мають і переваги, і недоліки.
Таблиця 10.2. Порівняльний аналіз джерел наймання персоналу
Як джерело пошуку кандидатів у готелі можуть бути використані:
1. Просування по службі всередині готелю.
2. Переведення з відділу у відділ.
3. Призначення топ-менеджерів зі спеціального резерву керівників.
4. За рекомендаціями працівників.
5. Оголошення в засобах масової інформації (ЗМІ).
6. Випускники і студенти старших курсів коледжів і університетів туристського профілю.
7. Державна служба зайнятості.
8. Приватні агентства з підбору персоналу.
Багато фахівців радять використовувати одночасно кілька джерел: 1) завжди шукати претендентів усередині готелю; 2) використовувати щонайменше два зовнішніх джерела.
Визначення правил добору дозволяє уточнити основні процедури оцінки кандидатів, а також виділити ключові позиції порівняння претендентів.
Первинний добір починається з аналізу списку і документів кандидатів. Його мета — відсіяти тих, хто не має мінімального набору характеристик, необхідних для заняття вакантної посади. Кожен готель вправі встановлювати свої вимоги до документів претендентів.
Найбільш розповсюдженими методами первинного добору є: аналіз анкетних даних, тестування, експертиза почерку.
На наступному етапі відділ людських ресурсів проводить індивідуальну співбесіду (інтерв'ю) з відібраними кандидатами. Це дуже відповідальний етап, і тому багато готелів приділяють йому велику увагу.
Широко поширені письмові рекомендації людей, що знають кандидата за спільною роботою, навчанням, заняттям спортом тощо. Як правило, такі рекомендації містять винятково позитивні відгуки.
Співбесіда з керівником підрозділу проводиться з метою уточнення професійних якостей кандидата та оцінки того, наскільки можуть сполучитися кандидат і колектив готелю, відділу. Крім того, лінійний керівник надає кандидатові докладну інформацію про свій підрозділ, вакантну посаду і посадові обов'язки.
Після цієї співбесіди приймається рішення про те, який кандидат найбільшою мірою підходить готелю. Але для самого кандидата добір на цьому не закінчується.
Випробний термін є останнім іспитом для кандидата і менеджера з персоналу. Він показує не тільки професійну придатність кандидата, але й обгрунтованість висновків, зроблених менеджером з персоналу, обґрунтованість витрачених на добір сил і засобів. При укладанні трудового договору (контракту) може бути встановлений випробний термін до трьох місяців, а в окремих випадках за узгодженням із профспілкою — до шести.
Процедуру оцінки результатів проходження випробного терміну необхідно чітко визначити і довести до відома кандидата. Якщо останній не справився зі своїми обов'язками, то його звільняють. Укладання трудової угоди — договору (контракту) увінчує процес добору персоналу.
Трудовий договір (контракт) відповідно до Законодавства України повинен бути укладений у письмовій формі. Укладання договору в усній формі є грубим порушенням трудового законодавства. При укладанні трудового договору необхідно дотримуватися форми і змісту, встановлених законодавством.
Контракт — угода між працівником і роботодавцем. У ньому повинні бути обговорені питання, пов'язані зі спеціальністю працівника, кваліфікацією, посадою і правилами внутрішнього розпорядку. Роботодавець на підставі контракту повинен виплачувати зарплату і забезпечувати умови праці відповідно до закону і відповідно до угоди сторін.
Необгрунтована відмова в роботі категорично заборонена (після всіх стадій перевірки); роботодавець повинен письмово пояснити причину даного рішення. Основним помічником працівника в такій ситуації є профспілка.
Трудовий договір укладається:
1) на час виконання певної роботи;
2) на певний термін (від 1 року до 5 років);
3) на невизначений термін.
Нормативно-методичне забезпечення служби управління персоналом
Нормативно-методичне забезпечення — це сукупність документів організаційного, організаційно-методичного, організаційно-розпорядницького, технічного, техніко-економічного та економічного характеру, а також нормативно-довідкові матеріали та інші документи, затверджені у встановленому порядку компетентними органами або керівництвом готелю.
Нормативно-методичне забезпечення створює умови для ефективного процесу управління персоналом. Воно полягає в організації розробки і застосування методичних документів, а також ведення нормативного господарства в системі УП.
Нормативно-методичні матеріали групуються за їхнім змістом. Розрізняють нормативно-довідкові документи; документи організаційного, організаційно-розпорядницького та організаційно-методичного характеру; документи технічного, техніко-економічного та економічного характеру. Перша група включає норми і нормативи, необхідні при вирішенні задач готелю та планування праці у сфері надання послуг та управління.
Документи другої групи регламентують задачі, функції, права, обов'язки підрозділів і окремих працівників системи управління персоналом; містять методи і правила виконання робіт з управління персоналом. Наприклад, Цивільний кодекс, КЗпП, регулюючі документи (положення, інструкції, правила) державних органів, накази, положення, інструкції, що видаються керівником організації або відповідним підрозділом з питань праці, чисельності та оплати праці тощо.
Документи технічного, техніко-економічного та економічного характеру містять правила, стандарти, норми, вимоги, що регламентують планування приміщень і робочих місць, надання послуг, тарифні ставки, коефіцієнти доплати, типові норми часу, заходи з техніки безпеки та інше.
Найважливішим внутрішнім організаційно-регламентуючим документом є Положення про підрозділ — документ, що регламентує діяльність кожного структурного підрозділу кадрової служби: його завдання, права, функції, відповідальність.
На основі типових документів з урахуванням особливостей організації працівники служби управління персоналом розробляють документи для внутрішнього користування. Так, важливими організаційно-розпорядницькими документами є Правила внутрішнього розпорядку, що включають такі розділи:
• загальні положення;
• порядок прийому і звільнення робітників та службовців;
• основні обов'язки робітників та службовців;
• основні обов'язки адміністрації;
• робочий час і його використання;
• винагорода за успіхи в роботі;
• відповідальність за порушення трудової дисципліни.
У розпорядженні кадрової служби знаходяться всі нормативні акти, на підставі яких складаються документи внутрішнього користування:
• колективний договір:
• правила внутрішнього трудового розпорядку;
• положення про підрозділи (відділи, служби, групи) та ін. Найважливішим організаційним документом є Колективний договір, що розробляється за особистої участі підрозділу служби з управління персоналом. Колективний договір — це угода, що укладається трудовим колективом і адміністрацією
щодо врегулювання їхніх взаємин у процесі діяльності на календарний рік.
До документів організаційно-методичного характеру належать ті, що регламентують виконання функцій з управління персоналом. Сюди входять:
• Положення щодо формування кадрового резерву готелю;
• Положення щодо організації адаптації працівників;
• Рекомендації щодо організації підбору і добору персоналу;
• Положення щодо врегулювання взаємин у колективі;
• Положення щодо оплати і стимулювання праці;
• Інструкція з дотримання правил техніки безпеки тощо. Основним документом у кадровій службі є посадова
інструкція - документ, що регламентує діяльність у рамках кожної управлінської посади, який містить вимоги до працівника, що займає цю посаду. Вона може бути складена на основі типових вимог до посади, що містяться в Кваліфікаційному довіднику посад керівників, фахівців, службовців, але з урахуванням особливостей певного готелю і соціально-економічних умов його діяльності.
Правове забезпечення
Правове забезпечення полягає у використанні засобів і форм юридичного впливу на персонал з метою досягнення ефективної діяльності готелю.
Основні завдання правового забезпечення:
• правове регулювання трудових відносин, що складаються між роботодавцем і найманим робітником;
• захист прав і законних інтересів працівників, що випливають із трудових відносин;
• дотримання, виконання і застосування норм діючого законодавства у сфері праці, трудових відносин;
• розробка і затвердження локальних нормативних актів організаційного, організаційно-розпорядницького та економічного характеру;
• підготовка пропозицій про зміну діючих або скасування застарілих і тих, що фактично втратили силу, нормативних актів, виданих у готелі з трудових та кадрових питань. Головним підрозділом з проведення правової роботи є юридичний відділ. Керівними документами у проведенні цієї роботи є правові норми централізованого або локального характеру. До актів централізованого характеру належать КЗпП, постанови уряду, акти державних міністерств та відомств. До актів локального регулювання правовідносин належать накази керівників, положення про підрозділи, посадові інструкції інші внутрішні документи.
Основні завдання юридичного відділу в цій сфері такі:
а) розробка проектів нормативних актів організації;
б) правова експертиза нормативних актів, розроблених у системі управління персоналом, на відповідність вимогам законодавства та їхнє візування;
в) організація систематичного обліку і зберігання законодавчих і нормативних актів, що надходять у готель і видаються ним;
г) інформування підрозділів і служб про чинне законодавство про працю;
д) роз'яснення діючого трудового законодавства і порядок його застосування.
До системи нормативних актів про працю входять угоди генеральні, галузеві (тарифні), спеціальні (регіональні), колективні договори та інші правові акти, що застосовуються безпосередньо в готелі.
Сучасна концепція кадрових служб
Останнім часом методи і форми роботи кадрових служб у готелях зазнають істотних перетворень, пов'язаних, насамперед із широким впровадженням електронно-обчислювальної техніки. Змінилася роль і місце цих служб в управлінні виробництвом: вузько спеціалізовані функції змінилися управлінськими, методи управління стали більш гнучкими, поглибився аналіз внутрішніх зв'язків готелю.
Світовий досвід показує, що головне в удосконаленні управління готелем — це удосконалювання управління персоналом. Створення конкурентноздатного готелю завжди пов'язано з його працівниками. Правильні принципи організації надання послуг, оптимальні системи, форми і методи роботи відіграють важливу роль, але реалізації всіх можливостей, закладених у нових методах управління, залежить уже від конкретних людей.
Характерна риса сучасної концепції — прагнення кадрових служб до інтеграції всіх аспектів роботи з людськими ресурсами, усіх стадій їхнього життєвого циклу з моменту наймання до виплати пенсії.
Сьогодні кадрові підрозділи виконують багато функцій, шо раніше були розосереджені по різних підрозділах. їхня інтеграція свідчить про реальне зростання впливу людських ресурсів у практиці внутрішньоготельного управління. Керівники багатьох готелів переглядають свої погляди на положення служби кадрів готелю. Працівники цих служб повинні мати право брати участь у реалізації політики використання трудових ресурсів у готелі, в аналізі людських проблем, передбачати майбутні потреби в нових робочих місцях, вивчати нові тенденції, що відбуваються в суспільстві внаслідок економічних, соціальних і політичних процесів.
Керівник кадрової служби повинен бути керівником, багатобічним фахівцем, що здатний вести справу в інтересах усього готелю. Останнім часом велика увага приділяється підготовці фахівців кадрових служб.
На даний час найбільші зусилля кадрових підрозділів спрямовані на удосконалювання трудових відносин, розробку і реалізацію навчальних програм і програм соціального розвитку. Таким чином, усе більше переважають не облікові, а змістовні аналітичні та організаційні аспекти діяльності. Різко зріс професійний рівень кадровиків. До їхнього складу тепер входять психологи, соціологи, фахівці з кадрів.
В останні роки у внутрішньоготельному управлінні виділяють ряд нових професій, у тому числі фахівців з набору (рекрутерів), інтерв'юерів (психологів, що проводять співбесіду з претендентами на одержання роботи), методистів та інструкторів, консультантів з питань кар'єри.
Отже, виділимо найбільш характерні риси кадрових служб на сучасному етапі.
Кадрова служба сьогодні розглядається як серйозна професійна служба, оскільки для реалізації її функцій потрібні відповідні спеціальні знання, навички та уміння. З огляду на різноманіття функцій кадрової служби, у великих готелях відбувається спеціалізація підрозділів усередині цієї служби.
Розвиток кадрової служби відбувається одночасно з розвитком готелю, соціального законодавства, змін відносин із профспілковими організаціями і т.д. На великих підприємствах спостерігається централізація кадрових служб.
Тренінги персоналу.
Функції навчально-тренінгового центру.
На сьогодні професійне навчання співробітників стало одним з основних завдань ефективного управління персоналом у багатьох великих готелях та готельних ланцюгах. Комплексний безперервний підхід до навчання персоналу формується на основі потреб розвитку, а також необхідності виконання працівниками своїх поточних посадових обов'язків. Специфіка роботи працівників готелю визначає необхідність знання ними традицій, культури і поведінки споживачів, а також тенденцій розвитку світового готельного ринку. Персонал сьогодні стає найважливішим ресурсом готелю, яким потрібно грамотно управляти. Одним із сучасних підходів до підготовки службовців, є концепція безперервного навчання за допомогою створення навчально-тренінгового центру. Сучасний менеджмент доводить, що безперервне навчання приводить до постійного удосконалення професіоналізму. Кожна людина шляхом безперервного навчання може поліпшити виконання своєї роботи. Це призводить до саморозвитку, а досягнуті результати приносять моральне задоволення. З іншого боку, метою навчання є підготовка до більш відповідальної роботи і просування по службі. Підвищення професіоналізму саме як таке приносить людині величезне задоволення, і вона стає сприйнятливою до нових ідей, що сприяє її творчому розвиткові.
Тренінги — це ефективне професійне навчання з надання готельних послуг за оригінальними програмами з актуальною тематикою, що дають персоналу нові ідеї, методи, підходи у вирішенні стратегічних і оперативних завдань; підвищенні якості обслуговування ; надають допомогу у вирішенні питань і проблем, що виникають у процесі роботи з управління персоналом, маркетингом, комунікаціями, продажами і фінансами. Також тренінги є одним з методів підготовки кадрів, що має важливе значення для систематичного навчання і що дозволяє вирішувати важливі питання і проблеми в підготовці персоналу готелю.
На думку деяких авторів тренінг — це багатофункціональний метод навмисних змін психологічних феноменів людини
чи групи людей з метою гармонізації професійного та особистісного буття людини.
Тренінг може бути реактивним і продуктивним. Реактивний тренінг ініціюється у відповідь на актуальну, насущну проблему у сфері надання послуг і продуктивності праці, поведінкова причина якого встановлена і відділена від інших можливих причин. Проактивний тренінг, як правило, здійснюється в рамках корпоративної стратегії та у тісному зв'язку з планами готелю в сфері трудових ресурсів. Такий тренінг значною мірою орієнтований на майбутнє і може бути викликаний такими причинами, як розробка нових послуг, удосконалення управління, впровадження нових бізнес процесів, вихід на нові ринки тощо.
Навчальні програми, що проводяться на базі навчально-тренінгового центру готелю індустрії гостинності, мобілізують знання і досвід персоналу, створюють і розвивають дух співробітництва.
Фахівці навчально-тренінгового центру мають уважно спостерігати за змінами, що відбуваються у світі в готельній справі, і систематично досліджувати світовий досвід, переймати і швидко засвоювати нові технологічні методи і процеси як надання готельних послуг, так і навчання персоналу.
Залежно від типу готелів формуються різні типи і види навчально-тренінгових центрів і програм, спрямованість яких враховує різні рівні сервісу, наприклад:
• вищий рівень послуг — готелі, що розраховані на прийом гостей, що представляють вищі політичні, управлінські кола, знаменитостей, добре забезпечених людей;
• середній рівень послуг - такі готелі розраховані на найбільший сегмент подорожуючих;
• обмежений рівень послуг — призначені для прийому осіб з невеликим статком.
Теоретично тренінги можна розділити на комунікативні (або психологічні) і спеціалізовані. Комунікативні тренінги надають навички спілкування у готелі. До них належать тренінги із техніки спілкування з клієнтом, техніки ведення переговорів, презентацій, виступів, продуктивного ділового спілкування, делегування повноважень, методів вирішення конфліктів тощо. Спеціалізовані тренінги з обслуговування гостей у готелі виходять з конкретної маркетингової стратегії розвитку готелю і системи взаємодій між підрозділами.
Структура організації тренінгу повинна дозволяти вносити гнучкість і корективи в управління операційною системою готелю у зв'язку зі зміною методів, завдань, цілей, масштабів діяльності, появою нових видів послуг.
Процес навчання працівників готелю повинен іти постійно. Безперервність процесу навчання досягається плануванням навчання працівників на кожне півріччя і щотижневим проведенням занять із працівниками кожного відділу. Кожен відділ готелю повинен мати свій план навчання, розрахований на півріччя, та визначений час проведення занять. Наприкінці півріччя необхідно проводити екзамени зі спеціальних дисциплін. Підсумки іспитів і заліків враховуються при підсумковій атестації працівників наприкінці кожного року.
Функції навчально-тренінгового центру полягають у реалізації програми з підвищення кваліфікації, перепідготовки і стажування фахівців та обслуговуючого персоналу; навчанні усередині готелю постійних та нових працівників методам управління якістю; створенні здорової, творчої і доброзичливої атмосфери в готелі тощо.
До видів тренінг-програм, за якими повинне відбуватися навчання персоналу готелю, належать такі:
• тренінг-програми для керівників готелю, менеджерів з персоналу і працівників кадрових служб (спрямовані на стратегічне управління конкурентоздатністю готелю, що пов'язана зі стратегічним плануванням, аналізом місії, цілями і пріоритетами готелю);
• тренінг-програми, які спрямовані на процесну концепцію управління готелем (розглядаються методи аналізу та оптимізації бізнес-процесів готелю; основна увага приділяється технологіям удосконалення, реінжинірингу та автоматизації бізнес-процесів; розглядаються практичні приклади, а також застосування даних технологій при калькуляції собівартості, впровадженні систем бюджетування);
• тренінг-програми, в яких приділяється увага проектам удосконалення і розвитку діяльності готелю, а також технологіям побудови ефективної проектної команди і управління змінами при впровадженні результатів проектування. Основним завданням даних тренінгів є: розвиток творчого потенціалу службовців готелю, розвиток професійної рефлексії, оволодіння ефективними способами і методами роботи;
• тренінг-програми з системи управління персоналом (новітні методи проведення управлінських процедур при створенні систем атестації і моніторингу і тестування при підборі працівника до колективу, методики проведення кадрового аудиту з проактивними психологічними методиками в діагностиці персоналу і механізми колективної та організаційної мотивації);
• тренінг-програми, в яких розглядаються принципи антикризового управління (проведення діагностики стану та оцінки перспектив готелю, розробки стратегії виходу з кризи і шляхів санації готелю);
• тренінг-програми, в яких розглядаються сучасні психотехнології в кадровій роботі (системи діагностики персоналу, пов'язані із застосуванням методів оцінки людського капіталу, системи точної психологічної діагностики для побудови мотиваційних карт і моделювання);
• тренінг-програми, які розглядають ряд методик, що надають можливість ідентифікувати всі елементи механізму, що управляє поведінкою людини, а саме: мотиви, ціннісні орієнтації і воля особистості, психологічне розвантаження з метою запобігання психічному перенапруженню, психологічна корекція зривів, адаптація і поновлення працездатності працівників;
• тренінг-програми для керівників і фахівців відділів маркетингу, реклами, PR (управління маркетингом готелю, кількісний опис ринку через поведінку споживачів, концепція 4Р, сегментація ринку для визначення споживчих переваг при виборі способу позиціювання, медіа-планування, створення унікальної пропозиції засобами реклами і PR, ефективне управління комунікаціями; складання бюджету комунікацій);
• тренінг-програми, що розглядають управління відносинами з клієнтом, способи залучення нових і утримання старих клієнтів, методи підтримки контактів з клієнтами і високої лояльності до клієнтів тощо;
• тренінг-програми з організації і проведення нестандартних виставок і презентацій;
• тренінг-програми, які розглядають створення креативного продукту в рекламі;
• тренінг-програми для менеджерів з продажів (пошук клієнтів і створення клієнтської бази, психологія спілкування з клієнтами, попередні переговори за телефоном і управління особистою організованістю з впливом продавця на прийняття клієнтом рішень щодо покупки зі встановленням довгострокових відносин із клієнтами; ведення переговорів: підготовка до зустрічі, відкриття переговорів, перше враження, надання послуг, аргументація, розгляд заперечень, переговори про ціну, завершення переговорів);
• тренінг-програми, які розглядають управлінський облік, управлінські фінансові звіти, класифікацію витрат, аналіз беззбитковості, збутову політику готелю, формування бюджету готелю.
Слід також зазначити, що комплексна система навчання, яка поєднує в собі сукупність організаційних, режимних, технічних, інформаційних та інших заходів, спрямованих на досягнення високого рівня надання готельних послуг, розробляється і впроваджується з урахуванням конкретних умов для кожного готелю.
На сьогодні особливого значення набувають питання практичного застосування сучасних форм управління персоналом готелю, що дозволяють підвищити його соціально-економічну ефективність.
Головний потенціал готелю полягає в кадрах. Які б прекрасні ідеї, новітні технології, найсприятливіші зовнішні умови не існували, без добре підготовленого персоналу високої активності домогтися неможливо. Саме люди надають послуги гостям, подають ідеї і дозволяють готелеві існувати.
Без людей не може бути організації, без кваліфікованих кадрів жоден готель не зможе досягти своїх цілей. Управління персоналом готелю пов'язане з людьми та їхніми відносинами у колективі.
Слід також відзначити, що на сьогодні основними факторами конкурентоздатності готелів стали забезпеченість робочою силою, ступінь її мотивації, організаційні структури і форми роботи, що визначають ефективність використання персоналу.
Успіхи ведучих світових готелів у забезпеченні високої якості послуг, їхнього швидкого відновлення, зниженні витрат на надання послуг та інтеграції зусиль персоналу пов'язані з тим, що в них створені високоефективні системи управління персоналом. Велике значення для ефективної кадрової політики має аналіз характеристик ринку робочої сили. Внутрішні особливості готелю такі, як: поставлені цілі розвитку, тенденції його управлінського стилю, конкретний характер розв'язуваних ним задач, специфіка робочих колективів та ін. також повинні братися в розрахунок для забезпечення ефективності кадрової політики.
Ці загальні тенденції повинні враховуватися в практиці управління персоналом готелю.
Системи управління персоналом. Цілі та завдання управління персоналом.
Формування системи управління персоналом передбачає, насамперед, побудову «дерева цілей», причому цілей працівників і цілей адміністрації, забезпечення їхньої найменшої суперечливості, виявлення ролі і місця управління персоналом у забезпеченні головних цілей готелю.
Цілями управління персоналом готелю є:
• підвищення конкурентноздатності готелю;
• підвищення ефективності виробництва і праці, зокрема, досягнення максимального прибутку;
• забезпечення високої соціальної ефективності функціонування колективу.
Успішне виконання поставлених цілей вимагає вирішення таких задач, як:
• забезпечення потреби готелю в робочій силі в необхідних обсягах і необхідної кваліфікації;
• повне та ефективне використання потенціалу працівника і колективу готелю в цілому;
• забезпечення умов для високопродуктивної праці, високого рівня її організованості, мотивації, самодисципліни, вироблення в працівника звички до взаємодії і співробітництва;
• закріплення працівника в готелі, формування стабільного колективу як умови окупності коштів, що витрачаються на робочу силу (залучення, розвиток персоналу);
• забезпечення реалізації бажань, потреб і інтересів працівників у відношенні до змісту праці, посадового просування тощо;
• балансування інтересів готелю та інтересів працівників, економічної і соціальної ефективності;
• підвищення ефективності управління персоналом, досягнення цілей управління при скороченні витрат на робочу силу.
Ефективність управління персоналом, найбільш повна реалізація поставлених цілей багато в чому залежать від вибору варіантів побудови самої системи управління персоналом готелю, пізнання механізму її функціонування, вибору оптимальних технологій і методів роботи з людьми [100].
Функції управління персоналом готелю
Необхідність узгодження між собою стратегії управління персоналом і стратегії підприємництва охоплює основні функції управління і містить у собі:
• оцінку персоналу;
• найкраще використання потенціалу працівників і їх винагорода;
• забезпечення гарантій соціальної відповідальності готелю перед кожним працівником.
У практичному плані можна виділити такі основні функції управління персоналом:
• прогнозування ситуації на ринку праці та у власному колективі для вжиття попереджувальних заходів;
• аналіз наявного кадрового потенціалу і планування його розвитку з урахуванням перспективи;
• мотивація персоналу, оцінка і навчання кадрів, сприяння адаптації працівників до нововведень, створення соціально комфортних умов у колективі, вирішення приватних питань психологічної сумісності працівників тощо.
При цьому зберігаються і традиційні завдання з адміністративної роботи з кадрами.
Функції управління персоналом тісно пов'язані між собою й утворюють у сукупності певну систему роботи з персоналом, де зміни, що відбуваються в складі кожної з функцій, викликають необхідність коригування всіх інших поєднаних функціональних завдань і обов'язків. Так, наприклад, широке поширення у світовій практиці контрактної форми наймання персоналу привело до помітної зміни функціональних обов'язків [58].
За таких умов наймання, природно, підвищується значення функціональних обов'язків, розширюється коло обов'язків у рамках функцій наймання, працевлаштування, матеріальної винагороди.
У теорії управління персоналом звичайно виділяють вісім основних функцій: планування потреб, добір, наймання, розвиток, орієнтація, просування по службі, оцінка і винагорода.
Система управління персоналом включає ряд стадій: формування, використання, стабілізацію і власне управління.
Формування (становлення) персоналу організації - це особлива стадія, у процесі якої закладається основа його інноваційного потенціалу і перспективи подальшого нарощування. Відхилення чисельності персоналу від науково обгрунтованої потреби в ній, як у менший, так і в більший бік впливає на рівень трудового потенціалу. Це значить, що як дефіцит, так і надлишок персоналу однаково негативно впливають на трудовий потенціал. Недостача персоналу при водить до недовикористання виробничого потенціалу і надмірного навантаження на працівників. Надлишок персоналу призводить до важкої керованості, дублювання функцій тощо.
Таким чином, мета формування персоналу готелю - звести до мінімуму резерв нереалізованих можливостей, що обумовлений розбіжністю потенційно формованих у процесі навчання здібностей до праці та особистих якостей з можливостями їхнього використання при виконанні конкретних видів робіт, потенційної і фактичної зайнятості в кількісному і якісному відношенні.
Стадія формування персоналу покликана вирішувати такі завдання:
• забезпечення оптимального ступеня завантаження працівників з метою повного використання їхнього трудового потенціалу і підвищення ефективності їхньої праці;
• оптимізацію структури працівників з різним функціональним змістом праці.
В основу вирішення цих задач можуть бути покладені основні принципи використання персоналу в організації:
• відповідність чисельності працівників обсягу виконаних робіт;
• узгодження працівника зі ступенем складності його трудових функцій;
• обумовленість структури персоналу готелю об'єктивними факторами надання послуг;
• максимальна ефективність використання робочого часу;
• створення умов для постійного підвищення кваліфікації і розширення профілю працівників з надання послуг.
Принципи і структура управління персоналом
Управління персоналом базується на таких вихідних положеннях:
1) необхідність тісного зв'язку планування персоналу зі стратегією розвитку готелю;
2) кількісна оцінка витрат на роботу з персоналом і їхнього впливу на економічні показники виробництва послуг.
Управління персоналом як функція управління покликана поєднувати, координувати, взаємопов'язувати та інтегрувати всі інші функції в єдине ціле.
Забезпечення гарантій зайнятості для персоналу робить будь-який готель більш прибутковим і конкурентоздатним, особливо якщо стратегія стабілізації складу працівників використовується як засіб для підвищення гнучкості в управлінні персоналом, створення умов для тісної взаємодії персоналу і збереження найбільш кваліфікованого його складу.
Діяльність з управління персоналом містить у собі такі напрямки діяльності:
• планування людських ресурсів;
• розробка плану задоволення потреб у людських ресурсах і необхідних для цього витрат;
• набір персоналу - створення резерву потенційних кандидатів по всіх посадах;
• добір - оцінка кандидатів на робочі місця і добір кращих з резерву, створеного в ході набору;
• визначення заробітної плати і компенсації — розробка структури заробітної плати і пільг з метою залучення, наймання і збереження персоналу;
• профорієнтація та адаптація - введення найнятих працівників у підрозділи готелю, розвиток у працівників розуміння того, що очікує від них готель і яка праця в ньому одержує заслужену оцінку;
• навчання - розробка програм навчання персоналу з метою ефективного виконання роботи і його просування;
• оцінка трудової діяльності — розробка методик оцінки трудової діяльності і доведення її до працівника;
• підвищення, пониження, переведення, звільнення - розробка методів переміщення працівників на посаді з більшою або з меншою відповідальністю, розвитку їхнього професійного досвіду шляхом переміщення на інші посади або ділянки роботи, а також процедур припинення договору наймання;
• підготовка керівних кадрів, управління просуванням по службі — розробка програм, спрямованих на розвиток здібностей і підвищення ефективності праці керівних кадрів;
• трудові відносини — здійснення переговорів з укладання колективних договорів;
• зайнятість - розробка програм забезпечення рівних можливостей зайнятості.
Технологія управління
Щоб ефективно управляти персоналом готелю, необхідно знати механізм функціонування досліджуваного процесу, усю систему факторів, що викликають його зміну, а також засоби впливу на ці фактори. Отже, можна говорити про певний механізм функціонування системи управління персоналом готелю і про використання різних інструментів впливу на працівника, тобто про певну технологію роботи з кадрами.
Арсенал застосовуваних в управлінні персоналом засобів (методів, прийомів роботи з кадрами, виражених у різних організаційних формах) досить різноманітний:
• кадрове планування;
• управління змінами;
• оптимізація чисельності і структури персоналу, регулювання трудових переміщень;
• вироблення правил прийому, розміщення і звільнення працівників;
• структурування робіт, їхнє нове компонування, формування нового змісту праці, посадових обов'язків;
• управління витратами на персонал як засобом впливу на розвиток трудового потенціалу працівника;
• організація праці як засіб створення обстановки, що сприяє максимальній віддачі виконавця в процесі роботи;
• управління трудовим навантаженням, оптимізація структури робочого часу;
• оцінка і контроль діяльності;
• політика винагороди за працю, її високі результати;
• надання соціальних послуг як засобу мотивації, стабілізації колективу;
• тарифні угоди між адміністрацією і колективом;
• соціально-психологічні методи (методи усунення конфліктних ситуацій, забезпечення взаємодії тощо);
• формування корпоративної культури та ін.
Частина цих засобів носить організаційний характер (кадрове планування, організація праці), інші пов'язані з впливом на працівника з метою зміни його мотивації, поведінки, мобілізації його внутрішніх можливостей (система винагороди, оцінки, забезпечення взаємодії та ін.).
Маркетинг персоналу
Маркетинг персоналу (або «персонал-маркетинг») - це вид управлінської діяльності, спрямований на визначення і покриття потреби в персоналі.
Персонал-маркетинг - це комплекс заходів щодо добору кадрів, здатних забезпечити досягнення цілей і завдань готелю.
Основними напрямками персоналу-маркетингу є:
• розробка вимог до персоналу; визначення потреби в персоналі;
• розрахунок планових витрат на придбання і подальше використання персоналу;
• вибір шляхів покриття потреби в персоналі. Розробка вимог до персоналу виробляється на основі поточного штатного розкладу і перспективного аналізу вимог до посад і робочих місць. Розробка вимог до персоналу полягає у формуванні якісних характеристик персоналу: здібностей, мотивацій і властивостей.
Роль кадрового планування в готелі
Важливим інструментом управління персоналом є кадрове планування, що забезпечує цілеспрямований розвиток колективу відповідно до ресурсних можливостей і цілей готелю. Кадрове планування являє собою частину всієї системи планування, тому воно повинно погоджуватися з іншими його видами (планування надання послуг, збуту, фінансів, інвестицій та ін.). Через кадрове планування виявляється вплив на такі сторони кадрової роботи, як:
• потреба в персоналі;
• робота з наймання і заповнення вакантних робочих місць, підготовки кадрів;
• витрати на робочу силу тощо.
Політика витрат на робочу силу (вклади в «людський капітал») обумовлює підходи до залучення робочої сили і розвитку власного персоналу, підготовки і перепідготовки кадрів, до розробки і реалізації соціальних програм.
Підбір потрібної робочої сили повинен будуватися на добре продуманій системі оцінки ділових і особистих якостей, а ефективна система оцінки результатів праці забезпечує взаємозв'язок оплати праці з її результативністю або стимулюючу функцію заробітної плати. Такий підхід до побудови оплати праці, що сприймається працівником як справедливий, сприятливо позначається на ставленні людини до своєї роботи, робочого місця, готелю.
Система оцінки результатів праці у взаємозв'язку з оцінкою особистих якостей працівників дозволяє організувати просування працівників по службі.
Поділ праці і взаємозв'язок часткових трудових процесів формують зміст праці працівника, його посадові обов'язки, мають велике значення для розміщення кадрів, збагачення змісту праці, зняття стомлення за допомогою зміни діяльності і т.д. Управління персоналом повинне забезпечити сприятливе середовище, у якому реалізовувалися б творчі можливості працівників, розвивалися їхні здібності. У підсумку люди повинні одержувати задоволення від виконуваної роботи і суспільного визнання своїх досягнень.
Широко розповсюдженим засобом впливу на працівника, на трудові відносини, що складаються, є мотивація праці, що передбачає:
• систему винагороди, матеріального і морального заохочення;
• збагачення змісту праці, підвищення інтересу до роботи;
• розвиток персоналу, надання можливості професійно-кваліфікаційного просування, планування кар'єри;
• поліпшення соціально-психологічного клімату в готелі завдяки зміні стилю управління, умов наймання і роботи, заохоченню індивідуальної і групової ініціативи, творчості і саморозвитку;
• активне залучення працівників до управління трудовими процесами, участь у прибутках і акціонерному капіталі готелю тощо.
Мотивація дозволяє вирішити такі задачі, як стабілізація колективу, підвищення результативності праці і зацікавленості в мобільності (насамперед професійної), забезпечення систематичного зростання кваліфікації.
У створенні сприятливого іміджу готелю для залучення найбільш якісної робочої сили велику роль грає соціальна політика готелю, що виявляється в гнучкій системі послуг і пільг соціального характеру, які надаються готелем працівникам, окрім обов'язкових, передбачених законодавством у порядку соціального захисту.
Засобом управління персоналом може бути регулювання трудових відносин між адміністрацією і працівниками. Ці відносини знаходять своє документальне закріплення в колективних договорах між наймачами і профспілкою. Оскільки інтереси адміністрації і працівника не завжди збігаються, важливо забезпечити в колективному договорі досягнення співробітництва з таких питань, як підвищення продуктивності праці, управління і розвиток готелю і т.д., а також угоди з процедури розгляду трудових конфліктів, скарг робітників та службовців.
Організаційна структура служби управління персоналом готелю
Готель має приділяти більш пильну увагу планомірній підготовці і, особливо, перепідготовці кваліфікованих фахівців. Це дозволить йому швидше та ефективніше реагувати на зміни.
У багатьох готелях існують служби управління персоналом. Ці нові служби створюються, як правило, на базі традиційних: відділу кадрів, відділу організації праці і заробітної плати, відділу охорони праці і техніки безпеки та ін. Задачі нових служб полягають у реалізації кадрової політики і координації діяльності з управління трудовими ресурсами в готелі. У зв'язку з цим вони починають розширювати коло своїх функцій і від чисто кадрових питань переходять до розробки стимулювання трудової діяльності, управління професійним просуванням, запобігання конфліктів, вивчення ринку трудових ресурсів тощо.
Управління персоналом має бути інтегроване до загальної системи управління і стратегічного планування. Служба персоналу повинна визначати стратегічний напрямок своєї власної роботи, що робить її необхідною ланкою в загальній структурі управління.
У безпосередньому підпорядкуванні заступника генерального директора з персоналу перебувають керівники (директори) ключових служб і відділів, назви яких у більшому або меншому ступені відповідають основним елементам сучасної системи управління персоналом - підбір, навчання і розвиток, оцінка, компенсації тощо. Директори і начальники відділів управляють роботою фахівців з компенсації, професійного навчання і розвитку та ін.
Функції кадрової служби
У практиці готелів застосовуються найрізноманітніші підходи до структуризації служб, не кажучи вже про різну повноту набору виконуваних функцій.
Основна тенденція полягає в тому, що залежно від розмірів готелю склад підрозділів буде змінюватися: у невеликих готелях один підрозділ може виконувати функції декількох, а у великих функції кожної підсистеми, як правило, виконує окремий підрозділ.
Відділ кадрів виконує функції організації набору і добору персоналу, включаючи тестування, а також здійснює:
• введення в посаду нових працівників;
• організацію проходження служби і планування кар'єри;
• оцінку діяльності;
• професійну орієнтацію;
• співбесіди з тими, хто звільняється.
Відділ організації заробітної плати проводить:
• аналіз посадових обов'язків;
• класифікацію робіт і їхню тарифікацію;
• розробку систем оплати і преміювання;
• перегляд тарифних ставок і індивідуальної оплати. Відділ трудових відносин із працівниками відповідає за:
• участь у колективних угодах і активне проведення погодженої політики;
• роботу зі скарг на основі партисипативних процедур, встановлених трудовими угодами, і вирішення усіх суперечок;
• сприяння розвиткові зв'язків і відносин між адміністрацією готелю і працівниками на індивідуальній і груповій основі;
• ведення особистих справ і трудової статистики.
Відділ професійного навчання і перепідготовки контролює:
• навчання, що включає інструктаж нових працівників;
• перепідготовку кваліфікованих працівників;
• підготовку навчальних матеріалів;
• відшкодування витрат на навчання за індивідуальними програмами працівникам готелю.
Відділ соціального розвитку зосереджує усі функції, пов'язані зі створенням і управлінням готельною соціальною інфраструктурою і наданням додаткових соціальних пільг працівникам готелю, а також їхнім плануванням, розробкою та економічним обгрунтуванням. До його ведення належать:
• колективне (групове) добровільне страхування (життя, здоров'я, від нещасних випадків);
• система пенсійного забезпечення;
• допомога в правовому захисті для працівників готелю;
• виплата компенсацій при звільненнях;
• організація відпочинку: соціальні і спортивно-оздоровчі програми (заходи).
Відділ безпеки праці і медичної допомоги виконує необхідний комплекс робіт для забезпечення безпеки на виробництві:
• розробляє стандарти безпеки;
• займається освітою в області техніки безпеки;
• надає медичну допомогу персоналові, медичне лікування і консультування;
• з'ясовує та аналізує причини відсутності працівника у готелі.
Відділ досліджень персоналу проводить дослідження питань кадрової політики і трудових відносин, включаючи зібрання зовнішньої інформації, обстежує стан морально-психологічного клімату в організації, а також здійснює:
• підготовку довідкових матеріалів;
• розробку форм документообігу для кадрової служби;
• розробку правил, стандартних прийомів і процедур кадрової роботи:
• ревізію.
Управління персоналом здійснюється за допомогою різних прийомів, сучасних методів роботи з кадрами для розкриття потенційних можливостей людини, створення обстановки, що
сприяє максимальній віддачі виконавця в процесі трудової діяльності. Основними завданнями, що стоять перед системою управління кадрами, є:
• розробка принципів роботи з кадрами готелю;
• удосконалення методів роботи з кадрами;
• організація діяльності служби з управління персоналом готелю.
Головними принципами роботи з кадрами є: індивідуалізація, демократизація, інформатизація, системність, підбір працівників з урахуванням їхньої психологічної сумісності, урахування побажань працівників при виборі форм і методів їхньої перепідготовки і підвищення кваліфікації.
Принцип інформатизації кадрової роботи передбачає застосування сучасних засобів обчислювальної техніки для процедур зібрання, передачі, обробки, збереження, видачі інформації з метою оперативного прийняття обгрунтованих кадрових рішень. Цьому сприяють оснащення кадрових служб персональними комп'ютерами і створення на їхній базі автоматизованих робочих місць працівників кадрової служби.
Принцип системності в роботі з кадрами припускає, що управління персоналом на підприємстві повинне охоплювати не окремі категорії працюючих, а весь склад персоналу, вирішувати не одномоментні завдання, а безупинно виникаючі проблеми в діяльності працівника: від його прийому на роботу, у період просування по службі і до його останнього дня роботи на підприємстві. Потрібно використовувати різні методи, засоби, прийоми роботи з персоналом, а не випадково прийняте під впливом настрою рішення.
Вкладення в людські ресурси і кадрову роботу стають довгостроковим фактором конкурентноздатності і виживання готелю. Під управлінням кадровими ресурсами звичайно розуміють усю сукупність організаційних заходів, спрямованих на оптимальне формування колективу і повне використання його здібностей у виробничому процесі (політика підбору і наймання працівників, розвиток кар'єри, мотивація, заохочення, звільнення з роботи, відхід на пенсію, лідерство в колективі, культура, взаємини і зв'язки, розвиток колективу, творча обстановка, підготовка персоналу, управління конфліктними ситуаціями). Для досягнення успіху на ринку готель повинен мати у своєму розпорядженні стабільний персонал.
Система управління кадрами являє собою комплекс цілей, завдань і основних напрямків діяльності, а також різних видів, форм, методів і відповідного механізму управління, спрямованих на забезпечення постійного росту ефективності виробництва, продуктивності праці і якості роботи. Вона складається з декількох підсистем, що виконують відповідні функції: підсистема підбору і розміщення кадрів; підсистема профвідбору, підвищення кваліфікації і зростання професійної майстерності; підсистема якості праці і методів її оцінки; підсистема мотивації трудової діяльності.
Усі вони пов'язані єдиною метою готелю - підвищенням продуктивності праці на основі максимально можливої реалізації здібностей працівників. Усі підсистеми спрямовані на те, щоб потенційні здібності працівника в умовах готелю цілком розкрилися.
Управління кар'єрою персоналу
Об'єктивні потреби інноваційного розвитку викликали до життя нову концепцію підготовки кадрів. В її основі — становлення і розвиток творчої особистості. Витрати на підготовку кадрів розглядаються не як витрати на робочу силу, а як довгострокові інвестиції, необхідні для процвітання готелю. Навчальний процес не обмежується передачею учневі необхідної суми професійних знань і навичок, а спрямований на розвиток у них здібностей і бажання освоювати нові сфери знань, опановувати нові спеціальності. Іншою мовою, у процесі навчання значно підсилюється творчий елемент, і той, хто навчається, є не пасивний об'єктом тримання інформації, а активним суб'єктом розвитку своїх здібностей. Важливою складовою нової концепції є завдання самореалізації особистості.
У сфері підготовки інноваційних кадрів нова стратегія повинна включати такі елементи:
• переорієнтацію кадрової політики готелів із залученням уже готових висококваліфікованих працівників зі сторони для формування ядра персоналу за рахунок підвищення кваліфікації власних працівників;
• співробітництво готелів з університетами, коледжами, училищами у сфері розробки навчальних програм з нових готельних технологій, у справі підготовки фахівців нових професій;
• використання системи безперервного навчання і підвищення кваліфікації кадрів всередині готелю, підхід до навчання як до інтегральної частини сучасного процесу надання послуг.
Основні напрямки перебудови роботи кадрових служб у сучасних умовах
Підвищення ролі кадрових служб продиктовано колом об'єктивних обставин.
1. Сьогодні істотно змінилися умови, у яких кадрова служба розвивається. Ці зміни пов'язані з переходом стійкого в часі дефіциту трудових ресурсів до їхнього надлишку. Головними резервами стають краще використання кадрів, оптимальний їхній розподіл за робочими місцями, зростання навантаження на кожного члена колективу. Звільнення надлишкової чисельності персоналу - найважливіший важіль підвищення ефективності готелю.
2. Зменшення чисельності працівників повинне бути компенсовано більшою інтенсивністю праці, а виходить, і більш високою кваліфікацією працівника. Через це зростає відповідальність кадрових служб щодо вибору напрямків кваліфікаційного росту працівників, щодо підвищення ефективності форм навчання і стимулювання їхньої праці.
3. Реалізація перебудови кадрової політики в готелі спричиняє розширенню функціональних обов'язків працівників кадрових служб, підвищенню їхньої самостійності у вирішенні кадрових проблем.
4. Організація ефективної діяльності працівників передбачає розміщення кадрів відповідно до виробничих завдань, з урахуванням схильностей і кваліфікації працівників; контроль умов праці; організація робочих місць; забезпечення ритмічності роботи всього готелю.
5. Навчання персоналу передбачає організацію усіх видів професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу відповідно до індивідуальних потреб і вимог сучасного готельного бізнесу.
6. Вивчення соціальних процесів у колективі, організація оцінки персоналу як інформаційної основи прийняття рішень з кадрових питань.
7. Удосконалення діяльності самої служби управління персоналом.
Перебудова діяльності кадрових служб повинна здійснюватися за такими напрямками:
• забезпечення комплексного вирішення завдань якісного формування та ефективного використання кадрового потенціалу на основі управління всіма компонентами людського фактора: від трудової підготовки і профорієнтації молоді до турботи про ветеранів праці;
• широке впровадження активних методів пошуку і цілеспрямованої підготовки потрібних для готелю працівників. Основною формою залучення необхідних фахівців повинні стати договори з навчальними закладами;
• планомірна робота з керівними кадрами, з резервом для висування на керівні посади, що повинна будуватися на таких організаційних засадах, як планування ділової кар'єри, підготовка кандидатів на висування за індивідуальними планами, ротаційні пересування керівників, навчання на спеціальних курсах і стажування на відповідних посадах;
• активізація діяльності кадрових служб щодо стабілізації трудових колективів, підвищення трудової і соціальної активності працівників на основі удосконалення соціально-культурних і морально-психологічних стимулів;
• забезпечення соціальних гарантій трудящим у сфері зайнятості, що вимагає від працівників з кадрів дотримання порядку працевлаштування і перенавчання працівників, що звільняються, надання їм встановлених пільг і компенсацій;
• перехід від переважно адміністративно-командних методів управління кадрами до демократичних форм оцінки, підбору та їхнього розміщення, широкої гласності в кадровій роботі.
Оцінка і стимулювання праці персоналу
Врахування заслуг, подяка за виконану роботу підсилюють стимули до праці.
Мотиваторами служать не лише різні премії, пам'ятні подарунки тощо. Характер винагороди праці залежить від її
кількості та якості, а також від задоволення побажань і надій самих працівників. Один з найбільш дієвих мотивів творчої праці — просування по службі. Велике значення має і можливість придбати акції готелю, що створює для працівника враження співвласника.
Кожному великому готелю відповідно до його особливостей, можливостей і традицій необхідні розробка, впровадження і постійне удосконалювання системи стимулів, яка повною мірою забезпечуватиме інтереси і працівників, і готелю в цілому. Ще більш значимими та ефективними можуть виявитися морально-психологічні стимули, арсенал яких досить великий.
Роль керівника в управлінні персоналом
Кожен керівник повинен піклуватися про підвищення компетентності тих, ким він керує. Майже кожна людина має значний потенціал для особистого і професійного зростання, і в міру подорожчання людських ресурсів стає усе більш важливо задіяти цей потенціал. Розвиток людей — це ключовий елемент управлінської ефективності, що дозволяє одержати такі результати:
• зростання зацікавленості і віддачі працівника;
• більш високі результати роботи;
• поява кандидатів на висування;
• збільшення життєвої енергії і створення сприятливого клімату;
• постійне підвищення стандартів;
• створення сприятливого середовища для особистого зростання;
• уміння оцінити індивідуальні потреби;
• уміння консультувати;
• здатність діставати уроки з досвіду роботи.
У якомусь сенсі кожен керівник великого готелю є за сумісництвом і викладачем, що постійно розвиває людей.
Визначення потреби в персоналі
Визначення потреби в персоналі - один з найважливіших напрямків маркетингу персоналу, що дозволяє встановити на заданий період часу якісний і кількісний склад персоналу.
Варто розрізняти якісну і кількісну потребу в персоналі.
Якісна потреба, тобто потреба за категоріями, професіями, спеціальностями, рівнем кваліфікаційних вимог до персоналу, розраховується виходячи з вимог до посад і робочих місць, закріплених у посадових інструкціях або описах робочих місць; штатного розкладу організації та її підрозділів, де фіксується склад посад; документації, що регламентує різні організаційно-управлінські процеси з виділенням вимог до професійно-кваліфікаційного складу виконавців.
Розрахунок якісної потреби за професіями, спеціальностями і т.п. супроводжується одночасним розрахунком кількості персоналу за кожним критерієм якісної потреби. Загальна потреба в персоналі визначається підсумовуванням кількісної потреби за окремими якісними критеріями.
Якісна потреба у фахівцях і керівниках може бути визначена шляхом послідовної розробки таких організаційних документів:
• системи цілей як основи оргструктури управління;
• загальної організаційної структури, а також організаційних структур підрозділів;
• штатного розкладу;
• посадових інструкцій (описів робочих місць) фахівців і керівників. Цей вид документа може використовуватися як основа розрахунку трудомісткості виконання посадових функцій.
Посадова інструкція створюється спільними зусиллями лінійного керівника, що формулює вимоги до працівника, і менеджера з персоналу, що документує ці вимоги.
Як доповнення до посадової інструкції можуть використовуватися кваліфікаційні картки і картки компетенції (профіль ідеального працівника).
Кваліфікаційна карта являє собою детальний опис кваліфікаційних характеристик, які повинен мати «ідеальний» працівник. Оскільки в ході добору легше визначити кваліфікаційні характеристики, ніж здатності виконувати посадові обов'язки, кваліфікаційна карта значно полегшує процес добору претендентів на посаду.
Недолік кваліфікаційної карти — зосередження уваги на минулих заслугах претендента (освіті, досвіді тощо) на шкоду оцінці його сучасного потенціалу професійного розвитку.
Карта компетенції являє собою опис особистісних характеристик «ідеального» працівника, що дуже важливо в готелі. Наприклад, орієнтація на гостя, уміння працювати в групі, напористість, оригінальність мислення тощо.
Проблема плинності кадрів у готелі
Основна складність визначення потреби в персоналі у готелі — плинність кадрів.
Тому при визначенні потреби в персоналі враховують коефіцієнт плинності кадрів (F):
F=N/M
Де, N — середньорічне число звільнень, помножене на 100;
М - середньорічна чисельність персоналу.
Очевидно, що розумніше боротися з плинністю персоналу, ніж залишити все як є.
Утримати хороших працівників можна за допомогою різних факторів, окрім зарплати і матеріальних благ. Основні з них:
• можливості просування по службі;
• цікава робота;
• підвищення відповідальності працівника;
• хороші умови роботи;
• почуття усвідомлення себе частиною цілого;
• висока оцінка необхідності виконуваної працівником роботи;
• безпека роботи;
• хороші програми навчання;
• персоналізована лояльність готелю до працівника;
• хороший колектив;
• переваги додаткових пільг (пенсії, оплачувані відпустки, тури тощо);
• географічне місце розташування;
• зручне місце роботи;
• допомога у вирішенні особистих проблем.
Методи визначення потреби в персоналі
Сучасні готелі використовують такі методи визначення потреби в персоналі.
Метод екстраполяції - найбільш простий і найчастіше уживаний. Його суть - перенесення сьогоднішньої ситуації на майбутнє.
Привабливість методу - у його простоті. Основний недолік - неможливість урахувати зміни в розвитку готелю і зовнішнього середовища. Тому цей метод підходить для короткострокового планування в готелях зі стабільною організаційною структурою, що діють у стабільному зовнішньому середовищі. Тому багато готелів використовують метод скоректованої екстраполяції.
Цей метод враховує зміни у співвідношенні факторів, що визначають чисельність працівників - підвищення продуктивності праці, зниження плинності кадрів, підвищення заповнюваності готелю тощо.
Метод експертних оцінок грунтується на думці керівників підрозділів щодо потреби в персоналі. Менеджер з персоналу збирає, аналізує і резюмує їхні оцінки. Для цього можуть бути використані: групове обговорення, письмові звіти, метод Дельфи (багаторазова експертна оцінка).
Суть останнього методу полягає в тому, що результати первинної експертної оцінки потреби в персоналі доводяться до відома всіх членів експертної групи і піддаються критичному аналізу. Узагальнений результат другої експертної оцінки і складає прогноз потреби в персоналі.
Перевага методу експертних оцінок - участь у плануванні управління персоналом лінійних менеджерів. Недолік - трудомісткість процесу збору та обробки висновків експертів а також суб'єктивність останніх.
Комп'ютерні моделі як методи визначення потреби в персоналі являють собою набори математичних формул, що дозволяють одночасно використовувати методи екстраполяції, експертних оцінок, а також інформацію про динаміку усіх перерахованих вище факторів, що впливають на потребу в робочій силі.
Моделі дають можливість домогтися найбільш точних прогнозів. Недолік методу - висока ціна моделей і необхідність спеціальних навичок для роботи з ними.
Пошук і добір персоналу
Основними передумовами, що визначають ефективність роботи з підбору і добору кадрів, є:
• постановка чітких цілей готелю;
• розробка ефективної організаційної структури управління, що дозволяє забезпечити досягнення цих цілей;
• наявність кадрового планування, що є сполучною ланкою між цілями готелю та організаційною структурою управління. Кадрове планування - це фундамент політики у відношенні
персоналу, що забезпечує систематичний підхід до підбору і добору кадрів.
Звичайно при доборі кандидатів використовують не один метод, а цілий комплекс різних методів, спрямованих на всебічну оцінку кандидатів.
Комплексна система добору може містити в собі методи, що наведені в табл. 10.1.
Таблиця 10.1. Методи комплексної системи добору персоналу
Якості особистості | Методи добору персоналу | |||
Стандартна форма «Відомостей про кандидата» | Інтерв'ю | Тестування | Перевірк а рекомендацій | Медичне обстеження |
Інтелект | ||||
Освіта | ||||
Професійний досвід | ||||
Стан здоров'я | ||||
Особистісні характеристики | ||||
Мотивація, ставлення до роботи | ||||
Комунікативні якості |
Джерела наймання персоналу
Традиційно джерела наймання персоналу поділяють на зовнішні і внутрішні (кандидати з самого готелю). Обидва джерела мають і переваги, і недоліки.
Таблиця 10.2. Порівняльний аналіз джерел наймання персоналу
Джерело | Переваги | Недоліки |
Зовнішній | Більший вибір кандидатів. Привнесення нових ідей, прийомів, досвіду роботи. | Довгий період адаптації новачка в готелі. Необхідність первинного навчання. |
Внутрішній | У готелі відомі достоїнства і недоліки працівників. Скорочення витрат на процедуру добору. | Сімейність, що приводить до застою в появі нових ідей. Обмеженість вибору. "Оголення" інших посад. |
1. Просування по службі всередині готелю.
2. Переведення з відділу у відділ.
3. Призначення топ-менеджерів зі спеціального резерву керівників.
4. За рекомендаціями працівників.
5. Оголошення в засобах масової інформації (ЗМІ).
6. Випускники і студенти старших курсів коледжів і університетів туристського профілю.
7. Державна служба зайнятості.
8. Приватні агентства з підбору персоналу.
Багато фахівців радять використовувати одночасно кілька джерел: 1) завжди шукати претендентів усередині готелю; 2) використовувати щонайменше два зовнішніх джерела.
Визначення правил добору дозволяє уточнити основні процедури оцінки кандидатів, а також виділити ключові позиції порівняння претендентів.
Первинний добір починається з аналізу списку і документів кандидатів. Його мета — відсіяти тих, хто не має мінімального набору характеристик, необхідних для заняття вакантної посади. Кожен готель вправі встановлювати свої вимоги до документів претендентів.
Найбільш розповсюдженими методами первинного добору є: аналіз анкетних даних, тестування, експертиза почерку.
На наступному етапі відділ людських ресурсів проводить індивідуальну співбесіду (інтерв'ю) з відібраними кандидатами. Це дуже відповідальний етап, і тому багато готелів приділяють йому велику увагу.
Широко поширені письмові рекомендації людей, що знають кандидата за спільною роботою, навчанням, заняттям спортом тощо. Як правило, такі рекомендації містять винятково позитивні відгуки.
Співбесіда з керівником підрозділу проводиться з метою уточнення професійних якостей кандидата та оцінки того, наскільки можуть сполучитися кандидат і колектив готелю, відділу. Крім того, лінійний керівник надає кандидатові докладну інформацію про свій підрозділ, вакантну посаду і посадові обов'язки.
Після цієї співбесіди приймається рішення про те, який кандидат найбільшою мірою підходить готелю. Але для самого кандидата добір на цьому не закінчується.
Випробний термін є останнім іспитом для кандидата і менеджера з персоналу. Він показує не тільки професійну придатність кандидата, але й обгрунтованість висновків, зроблених менеджером з персоналу, обґрунтованість витрачених на добір сил і засобів. При укладанні трудового договору (контракту) може бути встановлений випробний термін до трьох місяців, а в окремих випадках за узгодженням із профспілкою — до шести.
Процедуру оцінки результатів проходження випробного терміну необхідно чітко визначити і довести до відома кандидата. Якщо останній не справився зі своїми обов'язками, то його звільняють. Укладання трудової угоди — договору (контракту) увінчує процес добору персоналу.
Трудовий договір (контракт) відповідно до Законодавства України повинен бути укладений у письмовій формі. Укладання договору в усній формі є грубим порушенням трудового законодавства. При укладанні трудового договору необхідно дотримуватися форми і змісту, встановлених законодавством.
Контракт — угода між працівником і роботодавцем. У ньому повинні бути обговорені питання, пов'язані зі спеціальністю працівника, кваліфікацією, посадою і правилами внутрішнього розпорядку. Роботодавець на підставі контракту повинен виплачувати зарплату і забезпечувати умови праці відповідно до закону і відповідно до угоди сторін.
Необгрунтована відмова в роботі категорично заборонена (після всіх стадій перевірки); роботодавець повинен письмово пояснити причину даного рішення. Основним помічником працівника в такій ситуації є профспілка.
Трудовий договір укладається:
1) на час виконання певної роботи;
2) на певний термін (від 1 року до 5 років);
3) на невизначений термін.
Нормативно-методичне забезпечення служби управління персоналом
Нормативно-методичне забезпечення — це сукупність документів організаційного, організаційно-методичного, організаційно-розпорядницького, технічного, техніко-економічного та економічного характеру, а також нормативно-довідкові матеріали та інші документи, затверджені у встановленому порядку компетентними органами або керівництвом готелю.
Нормативно-методичне забезпечення створює умови для ефективного процесу управління персоналом. Воно полягає в організації розробки і застосування методичних документів, а також ведення нормативного господарства в системі УП.
Нормативно-методичні матеріали групуються за їхнім змістом. Розрізняють нормативно-довідкові документи; документи організаційного, організаційно-розпорядницького та організаційно-методичного характеру; документи технічного, техніко-економічного та економічного характеру. Перша група включає норми і нормативи, необхідні при вирішенні задач готелю та планування праці у сфері надання послуг та управління.
Документи другої групи регламентують задачі, функції, права, обов'язки підрозділів і окремих працівників системи управління персоналом; містять методи і правила виконання робіт з управління персоналом. Наприклад, Цивільний кодекс, КЗпП, регулюючі документи (положення, інструкції, правила) державних органів, накази, положення, інструкції, що видаються керівником організації або відповідним підрозділом з питань праці, чисельності та оплати праці тощо.
Документи технічного, техніко-економічного та економічного характеру містять правила, стандарти, норми, вимоги, що регламентують планування приміщень і робочих місць, надання послуг, тарифні ставки, коефіцієнти доплати, типові норми часу, заходи з техніки безпеки та інше.
Найважливішим внутрішнім організаційно-регламентуючим документом є Положення про підрозділ — документ, що регламентує діяльність кожного структурного підрозділу кадрової служби: його завдання, права, функції, відповідальність.
На основі типових документів з урахуванням особливостей організації працівники служби управління персоналом розробляють документи для внутрішнього користування. Так, важливими організаційно-розпорядницькими документами є Правила внутрішнього розпорядку, що включають такі розділи:
• загальні положення;
• порядок прийому і звільнення робітників та службовців;
• основні обов'язки робітників та службовців;
• основні обов'язки адміністрації;
• робочий час і його використання;
• винагорода за успіхи в роботі;
• відповідальність за порушення трудової дисципліни.
У розпорядженні кадрової служби знаходяться всі нормативні акти, на підставі яких складаються документи внутрішнього користування:
• колективний договір:
• правила внутрішнього трудового розпорядку;
• положення про підрозділи (відділи, служби, групи) та ін. Найважливішим організаційним документом є Колективний договір, що розробляється за особистої участі підрозділу служби з управління персоналом. Колективний договір — це угода, що укладається трудовим колективом і адміністрацією
щодо врегулювання їхніх взаємин у процесі діяльності на календарний рік.
До документів організаційно-методичного характеру належать ті, що регламентують виконання функцій з управління персоналом. Сюди входять:
• Положення щодо формування кадрового резерву готелю;
• Положення щодо організації адаптації працівників;
• Рекомендації щодо організації підбору і добору персоналу;
• Положення щодо врегулювання взаємин у колективі;
• Положення щодо оплати і стимулювання праці;
• Інструкція з дотримання правил техніки безпеки тощо. Основним документом у кадровій службі є посадова
інструкція - документ, що регламентує діяльність у рамках кожної управлінської посади, який містить вимоги до працівника, що займає цю посаду. Вона може бути складена на основі типових вимог до посади, що містяться в Кваліфікаційному довіднику посад керівників, фахівців, службовців, але з урахуванням особливостей певного готелю і соціально-економічних умов його діяльності.
Правове забезпечення
Правове забезпечення полягає у використанні засобів і форм юридичного впливу на персонал з метою досягнення ефективної діяльності готелю.
Основні завдання правового забезпечення:
• правове регулювання трудових відносин, що складаються між роботодавцем і найманим робітником;
• захист прав і законних інтересів працівників, що випливають із трудових відносин;
• дотримання, виконання і застосування норм діючого законодавства у сфері праці, трудових відносин;
• розробка і затвердження локальних нормативних актів організаційного, організаційно-розпорядницького та економічного характеру;
• підготовка пропозицій про зміну діючих або скасування застарілих і тих, що фактично втратили силу, нормативних актів, виданих у готелі з трудових та кадрових питань. Головним підрозділом з проведення правової роботи є юридичний відділ. Керівними документами у проведенні цієї роботи є правові норми централізованого або локального характеру. До актів централізованого характеру належать КЗпП, постанови уряду, акти державних міністерств та відомств. До актів локального регулювання правовідносин належать накази керівників, положення про підрозділи, посадові інструкції інші внутрішні документи.
Основні завдання юридичного відділу в цій сфері такі:
а) розробка проектів нормативних актів організації;
б) правова експертиза нормативних актів, розроблених у системі управління персоналом, на відповідність вимогам законодавства та їхнє візування;
в) організація систематичного обліку і зберігання законодавчих і нормативних актів, що надходять у готель і видаються ним;
г) інформування підрозділів і служб про чинне законодавство про працю;
д) роз'яснення діючого трудового законодавства і порядок його застосування.
До системи нормативних актів про працю входять угоди генеральні, галузеві (тарифні), спеціальні (регіональні), колективні договори та інші правові акти, що застосовуються безпосередньо в готелі.
Сучасна концепція кадрових служб
Останнім часом методи і форми роботи кадрових служб у готелях зазнають істотних перетворень, пов'язаних, насамперед із широким впровадженням електронно-обчислювальної техніки. Змінилася роль і місце цих служб в управлінні виробництвом: вузько спеціалізовані функції змінилися управлінськими, методи управління стали більш гнучкими, поглибився аналіз внутрішніх зв'язків готелю.
Світовий досвід показує, що головне в удосконаленні управління готелем — це удосконалювання управління персоналом. Створення конкурентноздатного готелю завжди пов'язано з його працівниками. Правильні принципи організації надання послуг, оптимальні системи, форми і методи роботи відіграють важливу роль, але реалізації всіх можливостей, закладених у нових методах управління, залежить уже від конкретних людей.
Характерна риса сучасної концепції — прагнення кадрових служб до інтеграції всіх аспектів роботи з людськими ресурсами, усіх стадій їхнього життєвого циклу з моменту наймання до виплати пенсії.
Сьогодні кадрові підрозділи виконують багато функцій, шо раніше були розосереджені по різних підрозділах. їхня інтеграція свідчить про реальне зростання впливу людських ресурсів у практиці внутрішньоготельного управління. Керівники багатьох готелів переглядають свої погляди на положення служби кадрів готелю. Працівники цих служб повинні мати право брати участь у реалізації політики використання трудових ресурсів у готелі, в аналізі людських проблем, передбачати майбутні потреби в нових робочих місцях, вивчати нові тенденції, що відбуваються в суспільстві внаслідок економічних, соціальних і політичних процесів.
Керівник кадрової служби повинен бути керівником, багатобічним фахівцем, що здатний вести справу в інтересах усього готелю. Останнім часом велика увага приділяється підготовці фахівців кадрових служб.
На даний час найбільші зусилля кадрових підрозділів спрямовані на удосконалювання трудових відносин, розробку і реалізацію навчальних програм і програм соціального розвитку. Таким чином, усе більше переважають не облікові, а змістовні аналітичні та організаційні аспекти діяльності. Різко зріс професійний рівень кадровиків. До їхнього складу тепер входять психологи, соціологи, фахівці з кадрів.
В останні роки у внутрішньоготельному управлінні виділяють ряд нових професій, у тому числі фахівців з набору (рекрутерів), інтерв'юерів (психологів, що проводять співбесіду з претендентами на одержання роботи), методистів та інструкторів, консультантів з питань кар'єри.
Отже, виділимо найбільш характерні риси кадрових служб на сучасному етапі.
Кадрова служба сьогодні розглядається як серйозна професійна служба, оскільки для реалізації її функцій потрібні відповідні спеціальні знання, навички та уміння. З огляду на різноманіття функцій кадрової служби, у великих готелях відбувається спеціалізація підрозділів усередині цієї служби.
Розвиток кадрової служби відбувається одночасно з розвитком готелю, соціального законодавства, змін відносин із профспілковими організаціями і т.д. На великих підприємствах спостерігається централізація кадрових служб.
Тренінги персоналу.
Функції навчально-тренінгового центру.
На сьогодні професійне навчання співробітників стало одним з основних завдань ефективного управління персоналом у багатьох великих готелях та готельних ланцюгах. Комплексний безперервний підхід до навчання персоналу формується на основі потреб розвитку, а також необхідності виконання працівниками своїх поточних посадових обов'язків. Специфіка роботи працівників готелю визначає необхідність знання ними традицій, культури і поведінки споживачів, а також тенденцій розвитку світового готельного ринку. Персонал сьогодні стає найважливішим ресурсом готелю, яким потрібно грамотно управляти. Одним із сучасних підходів до підготовки службовців, є концепція безперервного навчання за допомогою створення навчально-тренінгового центру. Сучасний менеджмент доводить, що безперервне навчання приводить до постійного удосконалення професіоналізму. Кожна людина шляхом безперервного навчання може поліпшити виконання своєї роботи. Це призводить до саморозвитку, а досягнуті результати приносять моральне задоволення. З іншого боку, метою навчання є підготовка до більш відповідальної роботи і просування по службі. Підвищення професіоналізму саме як таке приносить людині величезне задоволення, і вона стає сприйнятливою до нових ідей, що сприяє її творчому розвиткові.
Тренінги — це ефективне професійне навчання з надання готельних послуг за оригінальними програмами з актуальною тематикою, що дають персоналу нові ідеї, методи, підходи у вирішенні стратегічних і оперативних завдань; підвищенні якості обслуговування ; надають допомогу у вирішенні питань і проблем, що виникають у процесі роботи з управління персоналом, маркетингом, комунікаціями, продажами і фінансами. Також тренінги є одним з методів підготовки кадрів, що має важливе значення для систематичного навчання і що дозволяє вирішувати важливі питання і проблеми в підготовці персоналу готелю.
На думку деяких авторів тренінг — це багатофункціональний метод навмисних змін психологічних феноменів людини
чи групи людей з метою гармонізації професійного та особистісного буття людини.
Тренінг може бути реактивним і продуктивним. Реактивний тренінг ініціюється у відповідь на актуальну, насущну проблему у сфері надання послуг і продуктивності праці, поведінкова причина якого встановлена і відділена від інших можливих причин. Проактивний тренінг, як правило, здійснюється в рамках корпоративної стратегії та у тісному зв'язку з планами готелю в сфері трудових ресурсів. Такий тренінг значною мірою орієнтований на майбутнє і може бути викликаний такими причинами, як розробка нових послуг, удосконалення управління, впровадження нових бізнес процесів, вихід на нові ринки тощо.
Навчальні програми, що проводяться на базі навчально-тренінгового центру готелю індустрії гостинності, мобілізують знання і досвід персоналу, створюють і розвивають дух співробітництва.
Фахівці навчально-тренінгового центру мають уважно спостерігати за змінами, що відбуваються у світі в готельній справі, і систематично досліджувати світовий досвід, переймати і швидко засвоювати нові технологічні методи і процеси як надання готельних послуг, так і навчання персоналу.
Залежно від типу готелів формуються різні типи і види навчально-тренінгових центрів і програм, спрямованість яких враховує різні рівні сервісу, наприклад:
• вищий рівень послуг — готелі, що розраховані на прийом гостей, що представляють вищі політичні, управлінські кола, знаменитостей, добре забезпечених людей;
• середній рівень послуг - такі готелі розраховані на найбільший сегмент подорожуючих;
• обмежений рівень послуг — призначені для прийому осіб з невеликим статком.
Теоретично тренінги можна розділити на комунікативні (або психологічні) і спеціалізовані. Комунікативні тренінги надають навички спілкування у готелі. До них належать тренінги із техніки спілкування з клієнтом, техніки ведення переговорів, презентацій, виступів, продуктивного ділового спілкування, делегування повноважень, методів вирішення конфліктів тощо. Спеціалізовані тренінги з обслуговування гостей у готелі виходять з конкретної маркетингової стратегії розвитку готелю і системи взаємодій між підрозділами.
Структура організації тренінгу повинна дозволяти вносити гнучкість і корективи в управління операційною системою готелю у зв'язку зі зміною методів, завдань, цілей, масштабів діяльності, появою нових видів послуг.
Процес навчання працівників готелю повинен іти постійно. Безперервність процесу навчання досягається плануванням навчання працівників на кожне півріччя і щотижневим проведенням занять із працівниками кожного відділу. Кожен відділ готелю повинен мати свій план навчання, розрахований на півріччя, та визначений час проведення занять. Наприкінці півріччя необхідно проводити екзамени зі спеціальних дисциплін. Підсумки іспитів і заліків враховуються при підсумковій атестації працівників наприкінці кожного року.
Функції навчально-тренінгового центру полягають у реалізації програми з підвищення кваліфікації, перепідготовки і стажування фахівців та обслуговуючого персоналу; навчанні усередині готелю постійних та нових працівників методам управління якістю; створенні здорової, творчої і доброзичливої атмосфери в готелі тощо.
До видів тренінг-програм, за якими повинне відбуватися навчання персоналу готелю, належать такі:
• тренінг-програми для керівників готелю, менеджерів з персоналу і працівників кадрових служб (спрямовані на стратегічне управління конкурентоздатністю готелю, що пов'язана зі стратегічним плануванням, аналізом місії, цілями і пріоритетами готелю);
• тренінг-програми, які спрямовані на процесну концепцію управління готелем (розглядаються методи аналізу та оптимізації бізнес-процесів готелю; основна увага приділяється технологіям удосконалення, реінжинірингу та автоматизації бізнес-процесів; розглядаються практичні приклади, а також застосування даних технологій при калькуляції собівартості, впровадженні систем бюджетування);
• тренінг-програми, в яких приділяється увага проектам удосконалення і розвитку діяльності готелю, а також технологіям побудови ефективної проектної команди і управління змінами при впровадженні результатів проектування. Основним завданням даних тренінгів є: розвиток творчого потенціалу службовців готелю, розвиток професійної рефлексії, оволодіння ефективними способами і методами роботи;
• тренінг-програми з системи управління персоналом (новітні методи проведення управлінських процедур при створенні систем атестації і моніторингу і тестування при підборі працівника до колективу, методики проведення кадрового аудиту з проактивними психологічними методиками в діагностиці персоналу і механізми колективної та організаційної мотивації);
• тренінг-програми, в яких розглядаються принципи антикризового управління (проведення діагностики стану та оцінки перспектив готелю, розробки стратегії виходу з кризи і шляхів санації готелю);
• тренінг-програми, в яких розглядаються сучасні психотехнології в кадровій роботі (системи діагностики персоналу, пов'язані із застосуванням методів оцінки людського капіталу, системи точної психологічної діагностики для побудови мотиваційних карт і моделювання);
• тренінг-програми, які розглядають ряд методик, що надають можливість ідентифікувати всі елементи механізму, що управляє поведінкою людини, а саме: мотиви, ціннісні орієнтації і воля особистості, психологічне розвантаження з метою запобігання психічному перенапруженню, психологічна корекція зривів, адаптація і поновлення працездатності працівників;
• тренінг-програми для керівників і фахівців відділів маркетингу, реклами, PR (управління маркетингом готелю, кількісний опис ринку через поведінку споживачів, концепція 4Р, сегментація ринку для визначення споживчих переваг при виборі способу позиціювання, медіа-планування, створення унікальної пропозиції засобами реклами і PR, ефективне управління комунікаціями; складання бюджету комунікацій);
• тренінг-програми, що розглядають управління відносинами з клієнтом, способи залучення нових і утримання старих клієнтів, методи підтримки контактів з клієнтами і високої лояльності до клієнтів тощо;
• тренінг-програми з організації і проведення нестандартних виставок і презентацій;
• тренінг-програми, які розглядають створення креативного продукту в рекламі;
• тренінг-програми для менеджерів з продажів (пошук клієнтів і створення клієнтської бази, психологія спілкування з клієнтами, попередні переговори за телефоном і управління особистою організованістю з впливом продавця на прийняття клієнтом рішень щодо покупки зі встановленням довгострокових відносин із клієнтами; ведення переговорів: підготовка до зустрічі, відкриття переговорів, перше враження, надання послуг, аргументація, розгляд заперечень, переговори про ціну, завершення переговорів);
• тренінг-програми, які розглядають управлінський облік, управлінські фінансові звіти, класифікацію витрат, аналіз беззбитковості, збутову політику готелю, формування бюджету готелю.
Слід також зазначити, що комплексна система навчання, яка поєднує в собі сукупність організаційних, режимних, технічних, інформаційних та інших заходів, спрямованих на досягнення високого рівня надання готельних послуг, розробляється і впроваджується з урахуванням конкретних умов для кожного готелю.