Круль Г. Я. Основи готельної справи. Навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2011. - 368 с.
7.3. Гаряче водопостачання готельних комплексів
Системи гарячого водопостачання (ГВП) бувають із централізованим і децентралізованим, місцевим приготуванням гарячої води, яка витрачається на побутові і виробничі потреби.
Система гарячого водопостачання охоплює установку для нагрівання холодної води до температури не вище 75 °С і мережу розвідних трубопроводів. З цієї метою використовуються швидкісні проточні водонагрівачі. Вода в них протікає зі значною швидкістю через нагрівальні трубки, які підігріваються водою з тепломережі, що проходить усередині корпусу водонагрівача і омиває їх.
Системи централізованого гарячого водопостачання класифікуються за способом:
а) подачі води споживачам — закрита, тобто без розриву струменя (під натиском зовнішнього водопроводу) і відкрита -» з ба- ками-акумуляторами;
б) акумуляції гарячої води - з баками-акумуляторами і без них;
в) циркуляції- з природною циркуляцією, примусовою і змішані.
Централізована система гарячого водопостачання включає:
водопідігрівачі; мережу, що складається з трубопроводів, які подають і розподіляють воду, та циркуляційних (зворотних), мере- жного устаткування (компенсаторів, обладнання для відведення повітря, водозабірної, запобіжної арматури); регулюючі та конт- рольно-вимірювальні пристрої (регулятори витрати і тиску, термореле та ін.); циркуляційні насоси.
Внутрішні системи ГВП можуть бути тупиковими і циркуляційними. Перші характеризуються тим, що вода, яка надійшла до стояка, в разі відсутності розбору застоюється та вистигає. Це призводить до великого зливу водопровідної води. Циркуляційні системи мають стояки, які дозволяють повернути невикористану воду до бойлера для підігрівання. Ці системи значно економічніші, ніж тупикові.
Останнім часом, у зв’язку з низьким завантаженням, деякі готелі переходять на нові методи приготування гарячої води. Для цього використовуються електричні водонагрівальні прилади, які встановлюються в кожному номері.
Система гарячого водопостачання охоплює установку для нагрівання холодної води до температури не вище 75 °С і мережу розвідних трубопроводів. З цієї метою використовуються швидкісні проточні водонагрівачі. Вода в них протікає зі значною швидкістю через нагрівальні трубки, які підігріваються водою з тепломережі, що проходить усередині корпусу водонагрівача і омиває їх.
Системи централізованого гарячого водопостачання класифікуються за способом:
а) подачі води споживачам — закрита, тобто без розриву струменя (під натиском зовнішнього водопроводу) і відкрита -» з ба- ками-акумуляторами;
б) акумуляції гарячої води - з баками-акумуляторами і без них;
в) циркуляції- з природною циркуляцією, примусовою і змішані.
Централізована система гарячого водопостачання включає:
водопідігрівачі; мережу, що складається з трубопроводів, які подають і розподіляють воду, та циркуляційних (зворотних), мере- жного устаткування (компенсаторів, обладнання для відведення повітря, водозабірної, запобіжної арматури); регулюючі та конт- рольно-вимірювальні пристрої (регулятори витрати і тиску, термореле та ін.); циркуляційні насоси.
Внутрішні системи ГВП можуть бути тупиковими і циркуляційними. Перші характеризуються тим, що вода, яка надійшла до стояка, в разі відсутності розбору застоюється та вистигає. Це призводить до великого зливу водопровідної води. Циркуляційні системи мають стояки, які дозволяють повернути невикористану воду до бойлера для підігрівання. Ці системи значно економічніші, ніж тупикові.
Останнім часом, у зв’язку з низьким завантаженням, деякі готелі переходять на нові методи приготування гарячої води. Для цього використовуються електричні водонагрівальні прилади, які встановлюються в кожному номері.