Круль Г. Я. Основи готельної справи. Навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2011. - 368 с.

Часто готелі виконують основну містобудівну функцію у будівництві і забудові великого відрізку магістралі, району, а іноді й цілого міста. Здебільшого це багатоповерхові будівлі, проте в деяких випадках врахування містобудівних вимог потребує обмеження поверховості готелів та істотно впливає на їхню об’ємно- просторову композицію.

У практиці проектування і будівництва сучасних готелів сформувались кілька тенденцій. Основні з них такі:

- житлова і громадська частини розміщені в одній будівлі, при цьому приміщення загального призначення - на нижніх поверхах, а житлові - над ними. У зв’язку з великим набором громадських приміщень, особливо в готелях великої місткості і високого рівня комфорту, площа забудови нижніх поверхів, де розміщуються ці приміщення, здебільшого перевищує площу забудови житлового поверху, створюючи своєрідний стилобат, над яким височіє житлова частина готелю. Такий проект широко розповсюджений; він дозволяє обмежити площу забудови, але потребує обов’язкового облаштування технічного поверху між житловою і громадською частинами будівлі;

- житлова і громадська частини готелю розташовані в різних, проте взаємопов ’язаних між собою корпусах, які мають контрастну поверховість та об’ємно-просторову характеристику. Житлова частина переважно має меншу площу забудови і більшу поверховість порівняно з громадською частиною;

- житлова і громадська частини готелю розміщені в самостійних, не пов ’язаних між собою будівлях. Іноді цей прийом називають «павільйонним». Він забезпечує вільне рішення кожної групи приміщень і чітке функціональне та конструктивно- планувальне розчленування готелю, але потребує найбільшої

площі забудови порівняно з іншими прийомами, тому використовується рідко, переважно в готельних комплексах, розташованих на малоосвоєних територіях.

Функціональне призначення готелів має великий вплив на їхнє розташування у планувальній структурі міста. Містобудівний аналіз розміщення готелів у планувальній структурі великих і найбільших міст дозволяє виділити кілька характерних прийомів їхнього розташування. Модель розміщення готелів у планувальній структурі міста така:

1) в центрі міста;

2) на територіях, прилеглих до центру;

3) в центрі житлових районів і мікрорайонів;

4) на порозі міста;

5) за межами міста.

Основною тенденцією повоєнного періоду було розміщення великих готелів у центрі міста. Вони були невід’ємним планувальним елементом центральних площ міста (готель «Москва» у Києві, «Харків» у Харкові та ін.), розташовувалися на центральних магістральних вулицях. Ця тенденція збереглася й до сьогодні. Практика експлуатації готелів показує, що найефективнішим є їхнє розміщення в центрі міст з багатьох причин, оскільки саме центр будь- якого міста, як правило, добре зв’язаний у транспортному відношенні з усіма районами та основними комунікаціями - вокзалами (залізничним, автовокзалом, аеровокзалом). На території історичного центру міста сконцентровані основні архітектурні та історичні пам’ятки, що створює комфортні умови для туристів, оскільки об’єкти їхніх інтересів знаходяться в зоні пішохідної доступності. Розташування готелів у центрі міста - важливий чинник економії часу для багатьох приїжджих людей. Тому будівництво готелів і надалі проводитиметься в центральній частині міста.

Вартість землі в центральних частинах міст постійно зростає і дедалі-складніше виділити ділянку для будівництва. Виникає потреба зносити існуючі будівлі, що ще більше сприяє зростанню вартості нового будівництва. Ускладнені під’їзди, відсутні місцк для будівництва стоянок, достатньо високий обсяг витрат тощо. У зв’язку з цим спостерігається тенденція децентралізації мережі

міських готелів. Готельні будівлі найчастіше розташовують у зоні, прилеглій до центру. Тут значно більше придатних для будівництва територій, вартість землі нижча, комфортність середовища вища, шумове забруднення відносно невелике. Таке розміщення найоп- тимальніше і найпоширеніше. При цьому варіанті дещо погіршується транспортна доступність готелів стосовно центру, але економічні показники ефективності будівництва набагато вищі.

У зв’язку з тим, що сучасні найкращі готелі - це багатофункціональні комплекси, куди включені і власне готельний фонд, і різноманітні зали (виставкові, банкетні, конференц- та ін.), і численні харчові блоки, враховуючи зростаюче суспільне значення готелів, у вітчизняній і зарубіжній практиці останніми роками розвивається тенденція будівництва нових готелів як композиційних центрів житлових районів і мікрорайонів. Прикладами можуть слугувати нові готелі США, Німеччини, Італії, Скандинавії, Росії, України та інших країн.

Розміщення готелів на «порозі» міста і за його межами має свою специфіку. Такі готелі, здебільшого, призначені для автотуристів. Вони, як правило, розташовуються на основних автомагістралях міста, в зоні в’їзду до великих міст. Невід’ємною умовою ділянки повинні бути зручні місця для з’їзду із транспортних артерій і добра видимість будівлі на далеких підступах до неї.

Заміське розташування готелів породжує певні труднощі, пов’язані з доступністю центру міста і роботою окремих блоків готелю (ресторанів, перукарень, побутових закладів тощо), розрахованих і на обслуговування міського населення.