Бойко М.Г., Гопкало Л.M. Організація готельного господарства: Підручник. - К.: Київ, нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 448 с.
8.1. Сутність послуг гостинності в готельному господарстві
Гостинність є основою сфери послуг. Її ототожнюють З атмосферою доброзичливості, якою оточують споживача готельних послуї^^В що відповідає сутності господарської діяльності в цій сфері.
Гостинність є системою зі створення комфортного перебування^^! подорожуючого поза місцем постійного проживання. До цієї системО^^! входять: послуги розміщення, харчування, додаткові послуги, необ^^! хідні подорожуючому для повноцінної життєдіяльності та пов’язані здійсненням мети подорожі, послуги дозвілля, що урізноманітнююя^Н подорож. Зазначений комплекс гостинності забезпечують на підпрм^^| ємствах готельного господарства.
У загальному контексті, гостинність - це мистецтво створення позитивного образу (місцевості, національних особливостей, підприємства тощо). Термін «гостинність» у готельному господарстві запроваджено експертами конфедерації національних асоціацій готелі» і ресторанів Європейського економічного співтовариства, утвореної в 1982 р.
За функціональним призначенням послуги, що надаються підприємствами готельного господарства, підрозділяють на матеріальні та нематеріальні.
Матеріальна послуга - це послуга для задоволення матеріально-побутових потреб споживача.
Нематеріальна послуга - це послуга для задоволення духовних, інтелектуальних потреб.
Надання послуги, її проектування і сам процес обслуговування мають кінцеву мету - якісне обслуговування споживача.
Поняття «послуга» є основним у концепції гостинності як сфери послуг. Це цілеспрямована виробнича діяльність, головна риса якої'- поєднання процесів виробництва, реалізації та споживання.
У нормативному документі «Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг» визначено:
> готельна послуга - дії (операції-) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням і тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних і додаткових послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі;
У основні послуги - обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) та надається споживачу згідно з укладеним договором;
додаткові послуги - обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.
Якість обслуговування - це сукупність властивостей та ступеня корисності послуг, що обумовлює здатність задовольняти потреби споживачів готельних послуг.
Якість послуги - це:
сукупність властивостей послуги, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно до її призначення; ^ особливості та характеристики послуги, що здатні задовольняти певні потреби.
Якість готельних послуг - багатоаспектне поняття. Більшість визначень якості, що наведені в літературних джерелах, не відображають всі її аспекти. Однак це не є недоліком - широкий спектр визначень стосується різних аспектів якості та вимог, що висуваються до послуг.
Характеристику кількісних та якісних показників, які характеризують якість готельних послуг, наведено в табл. 8.1.
Науковець Д. Гарвін при визначенні якості виділив такі основні підходи:
- Абстрактність. Якість абстрактна і може бути розпізнаною тільки експериментально.
Недолік підходу - визначити якість послуги можна після безпосереднього отримання послуги.
- Орієнтованість на продукт. У деяких випадках якість послуги можна визначити за допомогою кількісних характеристик. Деякі параметри якості послуг також можна оцінити кількісно, наприклад: кількість записів у реєстраційній книзі, тривалість обслуговування при поселенні, кількість дзвінків, які повинен зробити споживач, перш ніж отримає відповідь. Цей критерій, заснований на вимірювальних характеристиках, дозволяє дати об’єктивну оцінку якості.
Недолік підходу - це припущення, що всі споживачі послуг очікують подібних характерних ознак, тобто не враховуються розходження в потребах і перевагах окремих споживачів.
- Орієнтованість на споживача є продовженням вищезазначено підходу.
Суб’єктивність підходу зумовлює наявність двох завдань, які полягають у прийнятті рішення щодо того, якими характеристиками має бути наділена послуга, щоб вона користувалася попитом у найбільшої кількості споживачів, і виокремленні характеристик, які забезпечать попит та якість.
*** Орієнтованість на виробництво. Визначення, орієнтовані на виробництво, розглядають якість, як результат розробки та впровадження. Відповідно до такого підходу якість є «відповідністю вимогам», тобто наскільки результат відповідає специфікаціям процедур надання послуг.
Недолік підходу полягає в тому, що поки специфікації не ґрунтуються на потребах, перевагах споживачів, якість залишається внутрішнім завданням, яке допомагає лише спростити контроль за процесом, але не дає споживачам того, до чого вони прагнуть.
- Орієнтованість на створення цінності. Цей підхід до визначення якості включає цінність і ціну. Якість визначається як баланс між виконанням і прийнятною для споживача ціною послуги.
Якість готельних послуг - багатоаспектне поняття. Більшість визначень якості, що наведені в літературних джерелах, не відображають всі її аспекти. Однак це не є недоліком - широкий спектр визначень стосується різних аспектів якості та вимог, що висуваються до послуг.
Характеристику кількісних та якісних показників, які характеризують якість готельних послуг, наведено в табл. 8.1.
Науковець Д. Гарвін при визначенні якості виділив такі основні підходи:
- Абстрактність. Якість абстрактна і може бути розпізнаною тільки експериментально.
Недолік підходу - визначити якість послуги можна після безпосереднього отримання послуги.
-Орієнтованість на продукт. У деяких випадках якість послуги можна визначити за допомогою кількісних характеристик. Деякі параметри якості послуг також можна оцінити кількісно, наприклад: кількість записів у реєстраційній книзі, тривалість обслуговування при поселенні, кількість дзвінків, які повинен зробити споживач, перш ніж отримає відповідь. Цей критерій, заснований на вимірювальних характеристиках, дозволяє дати об’єктивну оцінку якості.
Недолік підходу - це припущення, що всі споживачі послуг очікують подібних характерних ознак, тобто не враховуються розходження в потребах і перевагах окремих споживачів.
- Орієнтованість на споживача є продовженням вищезазначено підходу.
Суб’єктивність підходу зумовлює наявність двох завдань, які полягають у прийнятті рішення щодо того, якими характеристиками має бути наділена послуга, щоб вона користувалася попитом у найбільшої кількості споживачів, і виокремленні характеристик, які забезпечать попит та якість.
- Орієнтованість на виробництво. Визначення, орієнтовані на виробництво, розглядають якість, як результат розробки та впровадження. Відповідно до такого підходу якість є «відповідністю вимогам», тобто наскільки результат відповідає специфікаціям процедур надання послуг.
Недолік підходу полягає в тому, що поки специфікації не ґрунтуються на потребах, перевагах споживачів, якість залишається внутрішнім завданням, яке допомагає лише спростити контроль за процесом, але не дає споживачам того, до чого вони прагнуть.
- Орієнтованість на створення цінності. Цей підхід до визначення якості включає цінність і ціну. Якість визначається як баланс між виконанням і прийнятною для споживача ціною послуги.
Існує п’ять критеріїв готельних послуг, за допомогою яких ^В споживачі спроможні оцінити їх якість, зокрема це:
- надійність послуги - визначають як спроможність підприємства надати послугу в установлені терміни;
-відповідальність при наданні послуги - це прагнення або готовність працівників надати послугу; ^В
- безпека - цей критерій стосується професійних знань, компетентності та ввічливості персоналу, а також його здатності вселяти впевненість;
взаєморозуміння зі споживачем - визначається як турбота таі^В персоніфікована увага до споживача;
рівень прийняття - включає фізичні аспекти послуги, такі як засоби обслуговування, зовнішність персоналу, інструменти устаткування, що використовуються.
Аналітики готельного бізнесу визначили найбільш важливі погляду споживачів критерії оцінки якості готельних послуг, наведенг^В на рис. 8.1.
Рис. 8.1. Критерії якості готельних послуг
Отже, гостинність на підприємствах готельного господарства виявляється через комплекс послуг, яким притаманні певні споживав властивості, що створюють позитивний імідж підприємства. В
Позитивний імідж у сфері гостинності має створюватися за допомогою всебічного використання ресурсів, комфортного середовища, стратегії та концепції гостинності.
Сукупна взаємодія умов гостинності в єдиному технологічному процесі координується розробкою моделі гостинності.
Модель гостинності виявляється у взаємовідносинах у системі «споживач - послуга - середовище гостинності» (рис. 8.2).
Рис. 8.2. Модель гостинності на підприємстві готельного господарства
Готельні послуги набувають нового статусу, критерієм їх якості стає принцип гостинності, а модель гостинності для підприємств готельного господарства є такою:
Середовище гостинності визначається зовнішніми чинниками (економічними, політичними, культурними і соціальними) та взаємодією внутрішніх чинників (ресурсів гостинності).
Найбільший вплив на середовище гостинності мають економічні та політичні чинники. Економічні чинники (інфляційні процеси, стан ринку товарів і послуг, валютний курс та ін.) опосередковано впливають як на споживачів готельних послуг, так і на виробників. Це виражається в тому, що споживачі та виробники порівнюють і оцінюють свої можливості з погляду використання або вкладення коштів.
Політичні чинники впливають через прийняття державою законів і нормативних актів, які регулюють господарську діяльність підприємств готельного господарства.
Культурні чинники безпосередньо впливають на споживачів і виробників послуг. Культура визначає цінності суспільства в цілому та впливає на якісний рівень готельних послуг.
Соціальні чинники впливають на середовище гостинності через соціальний стан споживача в суспільстві, належність до тієї або іншої Референтної групи, що виражає позицію людини, визначену її соціальною
роллю і статусом. Підтримуючи свій статус, споживач висуватиме до Я середовища гостинності певні вимоги. Диференціація суспільства за Я соціальним станом дає можливість визначити вплив цього чинника на Я поведінку споживача середовища гостинності.
Взаємодія цих чинників спрямована на забезпечення попиту на продукцію середовища гостинності.
Фундаментом середовища гостинності є ресурси.
Ресурси гостинності містять оцінку природних ресурсів за:
функціональним аспектом, тобто придатністю для певного виду сфери послуг;
екологічніш аспектом - з огляду на обґрунтованість вибору
території за психофізіологічною комфортністю (відсутністю ІН негативних впливів зовнішнього середовища);
У естетичніш аспектом, тобто впливом ландшафтів на емо- ційність споживача готельних послуг.
Антропогенні ресурси оцінюються за культурно-історичним і біосоціальним аспектами з погляду благоустрою території (наявність систем споруд для обслуговування, культурних об’єктів, устатку- вання та комунікацій) і задоволення потреб середовища гостинності як споживчого, так і виробничого.
Споживче середовище гостинності визначається наявністю попиту та потреби в готельних послугах.
Виробниче середовище гостинності визначається виділенням трудових ресурсів, суть яких полягає в підвищенні уваги до персо- налу. В середовищі гостинності кадрові ресурси відіграють головну роль, впливаючи не тільки на прибутковість, але й на господарський механізм сфери послуг, що визначається сутністю обслуговування, низьким рівнем механізації й автоматизації технологічних процесів, потребою підвищення кваліфікації та професійної орієнтації в кадровій політиці середовища гостинності.
Найважливішими відмінностями з надання послуг гостинності від виробничих послуг є:
• поєднання корисного ефекту з процесом виробництва;
• результатом господарської діяльності є пропозиція і продаж послуг, які мають комплексний (нематеріальний та матеріальний) характер;
• попит на послуги може мати нерівномірний та сезонний характер,
що спричиняє непропорційність між змінними та постійними витратами, яким у структурі експлуатаційних витрат належить значна частка;
• єдність із джерелом трудової діяльності. У цьому випадку і продавець послуг, і споживач є учасниками процесу обслуговування, а умови обслуговування - відмітною особливістю підприємства;
• індивідуальність та змінність якості (однакові послуги можуть виявлятися на більш або менш високому рівні якості);
• продукт є невідчутним;
• неодночасність процесів виробництва і споживання готельних послуг;
• обмежена можливість збереження послуг;
• взаємозалежність готельних послуг і мети подорожі;
• складність оцінювання послуги.
Розглядаючи готельні послуги як продукт, виділяють три його
рівні (рис. 8.3):
Рис. 8.3. Три рівні продукту «готель»
Взаємозв’язок між рівнями є таким:
готельне підприємство як комплекс, як єдиний продукт - другий (середній) рівень. Він складається з таких основних послуг: посщ^Ш покоївок, портьє, метрдотелів, що становлять перший (внутріїиніщ^Ш рівень. Продукт «готель» у поєднанні з компонентами пропозиції зо^^Н нішнього середовища, що доповнюють створені в готельному підпра^Ш ємстві послуги, становлять розширений продукт «готель» - треттН (зовнішній) рівень.
Продукт «готель» можна деталізувати (рис. 8.4) у вигляді ядроточеного трьома кільцями (чотири рівні продукту «готель»).
Рис. 8.4. Чотири рівні продукту «готель»
Ядро - базовий продукт, який визначається як базові вміння ІІ^Н ресурси, необхідні для участі в ринковому процесі. Йому притамаВв|^И певні властивості та характеристики. У випадку з готельним продуІ^Н том як ядро виступають окремі послуги. Для кільця, що безпосередніми оточує ядро, використовують термін «очікуваний продукт», що вир^Н жає мінімальні очікування споживачів. Під цим поняттям розуміюі^И те, що неодмінно супроводжує базовий продукт: умови обслуговуваннями інтер’єр номерів, холів й інших приміщень, зовнішній вигляд персонал ціни тощо.
Наступне коло означає «розширений продукт», і включає те, що може відрізняти цей продукт від його ринкових аналогів у частині додаткових переваг, пов’язаних з його споживанням. Для готельного продукту як додаткові переваги найчастіше виступають компоненти місця розташування, що згодом перестають розглядатися як додаткові та стають частиною очікуваного продукту.
Четвертий рівень кола є «потенційним продуктом». На відміну від «розширеного продукту», що фіксує тільки те, що вже було зроблено, він містить все, що потенційно досяжне і може бути реалізовано у перспективі для залучення й утримання споживачів.
Послуги підприємств готельного господарства повинні видозмінюватись відповідно до потреб і запитів споживачів. Аналізуючи їх потреби, можна визначити стратегію гостинності через формування філософії підприємства: його концептуалізації, спеціалізації та диверсифікації додаткових послуг.
Для збереження своїх позицій на ринку підприємство ГОЄТІІІ}- ності повинно впроваджувати передові технології в процесі надання послуг для якісного задоволення потреб споживачів. Отже, якість обслуговування споживачів - проблема комплексна, її вирішення передбачає ефективне використання всіх важелів, різних форм і методів впливу. В основу вирішення цієї проблеми покладено системний підхід: єдність і взаємодію організаційних, технічних, економічних, соціологічних і правових заходів.
Гостинність є системою зі створення комфортного перебування^^! подорожуючого поза місцем постійного проживання. До цієї системО^^! входять: послуги розміщення, харчування, додаткові послуги, необ^^! хідні подорожуючому для повноцінної життєдіяльності та пов’язані здійсненням мети подорожі, послуги дозвілля, що урізноманітнююя^Н подорож. Зазначений комплекс гостинності забезпечують на підпрм^^| ємствах готельного господарства.
У загальному контексті, гостинність - це мистецтво створення позитивного образу (місцевості, національних особливостей, підприємства тощо). Термін «гостинність» у готельному господарстві запроваджено експертами конфедерації національних асоціацій готелі» і ресторанів Європейського економічного співтовариства, утвореної в 1982 р.
За функціональним призначенням послуги, що надаються підприємствами готельного господарства, підрозділяють на матеріальні та нематеріальні.
Матеріальна послуга - це послуга для задоволення матеріально-побутових потреб споживача.
Нематеріальна послуга - це послуга для задоволення духовних, інтелектуальних потреб.
Надання послуги, її проектування і сам процес обслуговування мають кінцеву мету - якісне обслуговування споживача.
Поняття «послуга» є основним у концепції гостинності як сфери послуг. Це цілеспрямована виробнича діяльність, головна риса якої'- поєднання процесів виробництва, реалізації та споживання.
У нормативному документі «Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг» визначено:
> готельна послуга - дії (операції-) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням і тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних і додаткових послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі;
У основні послуги - обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) та надається споживачу згідно з укладеним договором;
додаткові послуги - обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.
Якість обслуговування - це сукупність властивостей та ступеня корисності послуг, що обумовлює здатність задовольняти потреби споживачів готельних послуг.
Якість послуги - це:
сукупність властивостей послуги, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно до її призначення; ^ особливості та характеристики послуги, що здатні задовольняти певні потреби.
Характеристику кількісних та якісних показників, які характеризують якість готельних послуг, наведено в табл. 8.1.
Показники | Вияв |
Лояльність споживача послуг | Високий рівень якості сприяє найвищому рівню задоволення споживачів, що формує лояльність споживачів послуг. Споживча лояльність - основа для отримання вищих прибутків і стабільного зростання |
Частка на ринку | Лояльні споживачі послуг забезпечують зростання частки підприємства готельного підприємства на ринку. Так, реклама сприяє появі нових споживачів, таким чином збільшуючи частку'на ринку для підприємства готельного господарства |
Дивіденди для інвесторів | Дослідження свідчать, що підприємства готельного господарства, для яких характерний високий рівень якості послуг, є прибутковими, тому спостерігаються тенденції вкладення фінансових засобів в акції успішних підприємств. |
Лояльність працівників | Працівники, яким притаманна висока корпоративна культура, як правило, лояльні та працюють більш продуктивно. Крім того, на таких підприємствах майже відсутня плинність кадрів |
Рівень витрат на задоволення потреб споживачів | Високий рівень якості послуг означає, що підприємство має порівняно незначні витрати на виправлення помилок і повернення коштів у разі незадово- лених вимог споживача послуг. Уникнення помилок підвищує продуктивність і знижує витрати, пов’язані з наданням послуг |
Цінова конкуренція | Підприємства готельного господарства, які надають послуги високої якості, зазвичай мають високі ціни, оскільки їхній рівень послуг та асортимент такі, які не надають їхні конкуренти. Ці підприємства майже не беруть участі в ціновій конкуренції |
- Абстрактність. Якість абстрактна і може бути розпізнаною тільки експериментально.
Недолік підходу - визначити якість послуги можна після безпосереднього отримання послуги.
- Орієнтованість на продукт. У деяких випадках якість послуги можна визначити за допомогою кількісних характеристик. Деякі параметри якості послуг також можна оцінити кількісно, наприклад: кількість записів у реєстраційній книзі, тривалість обслуговування при поселенні, кількість дзвінків, які повинен зробити споживач, перш ніж отримає відповідь. Цей критерій, заснований на вимірювальних характеристиках, дозволяє дати об’єктивну оцінку якості.
Недолік підходу - це припущення, що всі споживачі послуг очікують подібних характерних ознак, тобто не враховуються розходження в потребах і перевагах окремих споживачів.
- Орієнтованість на споживача є продовженням вищезазначено підходу.
Суб’єктивність підходу зумовлює наявність двох завдань, які полягають у прийнятті рішення щодо того, якими характеристиками має бути наділена послуга, щоб вона користувалася попитом у найбільшої кількості споживачів, і виокремленні характеристик, які забезпечать попит та якість.
*** Орієнтованість на виробництво. Визначення, орієнтовані на виробництво, розглядають якість, як результат розробки та впровадження. Відповідно до такого підходу якість є «відповідністю вимогам», тобто наскільки результат відповідає специфікаціям процедур надання послуг.
- Орієнтованість на створення цінності. Цей підхід до визначення якості включає цінність і ціну. Якість визначається як баланс між виконанням і прийнятною для споживача ціною послуги.
Якість готельних послуг - багатоаспектне поняття. Більшість визначень якості, що наведені в літературних джерелах, не відображають всі її аспекти. Однак це не є недоліком - широкий спектр визначень стосується різних аспектів якості та вимог, що висуваються до послуг.
Характеристику кількісних та якісних показників, які характеризують якість готельних послуг, наведено в табл. 8.1.
Показники | Вияв |
Лояльність споживача послуг | Високий рівень якості сприяє найвищому рівню задоволення споживачів, що формує лояльність споживачів послуг. Споживча лояльність - основа для отримання вищих прибутків і стабільного зростання |
Частка на ринку | Лояльні споживачі послуг забезпечують зростання частки підприємства готельного підприємства на ринку. Так, реклама сприяє появі нових споживачів, таким чином збільшуючи частку'на ринку для підприємства готельного господарства |
Дивіденди для інвесторів | Дослідження свідчать, що підприємства готельного господарства, для яких характерний високий рівень якості послуг, є прибутковими, тому спостерігаються тенденції вкладення фінансових засобів в акції успішних підприємств. |
Лояльність працівників | Працівники, яким притаманна висока корпоративна культура, як правило, лояльні та працюють більш продуктивно. Крім того, на таких підприємствах майже відсутня плинність кадрів |
Рівень витрат на задоволення потреб споживачів | Високий рівень якості послуг означає, що підприємство має порівняно незначні витрати на виправлення помилок і повернення коштів у разі незадово- лених вимог споживача послуг. Уникнення помилок підвищує продуктивність і знижує витрати, пов’язані з наданням послуг |
Цінова конкуренція | Підприємства готельного господарства, які надають послуги високої якості, зазвичай мають високі ціни, оскільки їхній рівень послуг та асортимент такі, які не надають їхні конкуренти. Ці підприємства майже не беруть участі в ціновій конкуренції |
- Абстрактність. Якість абстрактна і може бути розпізнаною тільки експериментально.
Недолік підходу - визначити якість послуги можна після безпосереднього отримання послуги.
-Орієнтованість на продукт. У деяких випадках якість послуги можна визначити за допомогою кількісних характеристик. Деякі параметри якості послуг також можна оцінити кількісно, наприклад: кількість записів у реєстраційній книзі, тривалість обслуговування при поселенні, кількість дзвінків, які повинен зробити споживач, перш ніж отримає відповідь. Цей критерій, заснований на вимірювальних характеристиках, дозволяє дати об’єктивну оцінку якості.
Недолік підходу - це припущення, що всі споживачі послуг очікують подібних характерних ознак, тобто не враховуються розходження в потребах і перевагах окремих споживачів.
- Орієнтованість на споживача є продовженням вищезазначено підходу.
Суб’єктивність підходу зумовлює наявність двох завдань, які полягають у прийнятті рішення щодо того, якими характеристиками має бути наділена послуга, щоб вона користувалася попитом у найбільшої кількості споживачів, і виокремленні характеристик, які забезпечать попит та якість.
- Орієнтованість на виробництво. Визначення, орієнтовані на виробництво, розглядають якість, як результат розробки та впровадження. Відповідно до такого підходу якість є «відповідністю вимогам», тобто наскільки результат відповідає специфікаціям процедур надання послуг.
Недолік підходу полягає в тому, що поки специфікації не ґрунтуються на потребах, перевагах споживачів, якість залишається внутрішнім завданням, яке допомагає лише спростити контроль за процесом, але не дає споживачам того, до чого вони прагнуть.
- Орієнтованість на створення цінності. Цей підхід до визначення якості включає цінність і ціну. Якість визначається як баланс між виконанням і прийнятною для споживача ціною послуги.
Існує п’ять критеріїв готельних послуг, за допомогою яких ^В споживачі спроможні оцінити їх якість, зокрема це:
- надійність послуги - визначають як спроможність підприємства надати послугу в установлені терміни;
-відповідальність при наданні послуги - це прагнення або готовність працівників надати послугу; ^В
- безпека - цей критерій стосується професійних знань, компетентності та ввічливості персоналу, а також його здатності вселяти впевненість;
взаєморозуміння зі споживачем - визначається як турбота таі^В персоніфікована увага до споживача;
рівень прийняття - включає фізичні аспекти послуги, такі як засоби обслуговування, зовнішність персоналу, інструменти устаткування, що використовуються.
Аналітики готельного бізнесу визначили найбільш важливі погляду споживачів критерії оцінки якості готельних послуг, наведенг^В на рис. 8.1.
Рис. 8.1. Критерії якості готельних послуг
Отже, гостинність на підприємствах готельного господарства виявляється через комплекс послуг, яким притаманні певні споживав властивості, що створюють позитивний імідж підприємства. В
Позитивний імідж у сфері гостинності має створюватися за допомогою всебічного використання ресурсів, комфортного середовища, стратегії та концепції гостинності.
Сукупна взаємодія умов гостинності в єдиному технологічному процесі координується розробкою моделі гостинності.
Модель гостинності виявляється у взаємовідносинах у системі «споживач - послуга - середовище гостинності» (рис. 8.2).
Рис. 8.2. Модель гостинності на підприємстві готельного господарства
Готельні послуги набувають нового статусу, критерієм їх якості стає принцип гостинності, а модель гостинності для підприємств готельного господарства є такою:
Середовище гостинності визначається зовнішніми чинниками (економічними, політичними, культурними і соціальними) та взаємодією внутрішніх чинників (ресурсів гостинності).
Найбільший вплив на середовище гостинності мають економічні та політичні чинники. Економічні чинники (інфляційні процеси, стан ринку товарів і послуг, валютний курс та ін.) опосередковано впливають як на споживачів готельних послуг, так і на виробників. Це виражається в тому, що споживачі та виробники порівнюють і оцінюють свої можливості з погляду використання або вкладення коштів.
Політичні чинники впливають через прийняття державою законів і нормативних актів, які регулюють господарську діяльність підприємств готельного господарства.
Культурні чинники безпосередньо впливають на споживачів і виробників послуг. Культура визначає цінності суспільства в цілому та впливає на якісний рівень готельних послуг.
Соціальні чинники впливають на середовище гостинності через соціальний стан споживача в суспільстві, належність до тієї або іншої Референтної групи, що виражає позицію людини, визначену її соціальною
роллю і статусом. Підтримуючи свій статус, споживач висуватиме до Я середовища гостинності певні вимоги. Диференціація суспільства за Я соціальним станом дає можливість визначити вплив цього чинника на Я поведінку споживача середовища гостинності.
Взаємодія цих чинників спрямована на забезпечення попиту на продукцію середовища гостинності.
Фундаментом середовища гостинності є ресурси.
Ресурси гостинності містять оцінку природних ресурсів за:
функціональним аспектом, тобто придатністю для певного виду сфери послуг;
екологічніш аспектом - з огляду на обґрунтованість вибору
території за психофізіологічною комфортністю (відсутністю ІН негативних впливів зовнішнього середовища);
У естетичніш аспектом, тобто впливом ландшафтів на емо- ційність споживача готельних послуг.
Антропогенні ресурси оцінюються за культурно-історичним і біосоціальним аспектами з погляду благоустрою території (наявність систем споруд для обслуговування, культурних об’єктів, устатку- вання та комунікацій) і задоволення потреб середовища гостинності як споживчого, так і виробничого.
Споживче середовище гостинності визначається наявністю попиту та потреби в готельних послугах.
Виробниче середовище гостинності визначається виділенням трудових ресурсів, суть яких полягає в підвищенні уваги до персо- налу. В середовищі гостинності кадрові ресурси відіграють головну роль, впливаючи не тільки на прибутковість, але й на господарський механізм сфери послуг, що визначається сутністю обслуговування, низьким рівнем механізації й автоматизації технологічних процесів, потребою підвищення кваліфікації та професійної орієнтації в кадровій політиці середовища гостинності.
Найважливішими відмінностями з надання послуг гостинності від виробничих послуг є:
• поєднання корисного ефекту з процесом виробництва;
• результатом господарської діяльності є пропозиція і продаж послуг, які мають комплексний (нематеріальний та матеріальний) характер;
• попит на послуги може мати нерівномірний та сезонний характер,
що спричиняє непропорційність між змінними та постійними витратами, яким у структурі експлуатаційних витрат належить значна частка;
• єдність із джерелом трудової діяльності. У цьому випадку і продавець послуг, і споживач є учасниками процесу обслуговування, а умови обслуговування - відмітною особливістю підприємства;
• індивідуальність та змінність якості (однакові послуги можуть виявлятися на більш або менш високому рівні якості);
• продукт є невідчутним;
• неодночасність процесів виробництва і споживання готельних послуг;
• обмежена можливість збереження послуг;
• взаємозалежність готельних послуг і мети подорожі;
• складність оцінювання послуги.
Розглядаючи готельні послуги як продукт, виділяють три його
рівні (рис. 8.3):
Рис. 8.3. Три рівні продукту «готель»
Взаємозв’язок між рівнями є таким:
готельне підприємство як комплекс, як єдиний продукт - другий (середній) рівень. Він складається з таких основних послуг: посщ^Ш покоївок, портьє, метрдотелів, що становлять перший (внутріїиніщ^Ш рівень. Продукт «готель» у поєднанні з компонентами пропозиції зо^^Н нішнього середовища, що доповнюють створені в готельному підпра^Ш ємстві послуги, становлять розширений продукт «готель» - треттН (зовнішній) рівень.
Продукт «готель» можна деталізувати (рис. 8.4) у вигляді ядроточеного трьома кільцями (чотири рівні продукту «готель»).
Рис. 8.4. Чотири рівні продукту «готель»
Ядро - базовий продукт, який визначається як базові вміння ІІ^Н ресурси, необхідні для участі в ринковому процесі. Йому притамаВв|^И певні властивості та характеристики. У випадку з готельним продуІ^Н том як ядро виступають окремі послуги. Для кільця, що безпосередніми оточує ядро, використовують термін «очікуваний продукт», що вир^Н жає мінімальні очікування споживачів. Під цим поняттям розуміюі^И те, що неодмінно супроводжує базовий продукт: умови обслуговуваннями інтер’єр номерів, холів й інших приміщень, зовнішній вигляд персонал ціни тощо.
Наступне коло означає «розширений продукт», і включає те, що може відрізняти цей продукт від його ринкових аналогів у частині додаткових переваг, пов’язаних з його споживанням. Для готельного продукту як додаткові переваги найчастіше виступають компоненти місця розташування, що згодом перестають розглядатися як додаткові та стають частиною очікуваного продукту.
Четвертий рівень кола є «потенційним продуктом». На відміну від «розширеного продукту», що фіксує тільки те, що вже було зроблено, він містить все, що потенційно досяжне і може бути реалізовано у перспективі для залучення й утримання споживачів.
Послуги підприємств готельного господарства повинні видозмінюватись відповідно до потреб і запитів споживачів. Аналізуючи їх потреби, можна визначити стратегію гостинності через формування філософії підприємства: його концептуалізації, спеціалізації та диверсифікації додаткових послуг.
Для збереження своїх позицій на ринку підприємство ГОЄТІІІ}- ності повинно впроваджувати передові технології в процесі надання послуг для якісного задоволення потреб споживачів. Отже, якість обслуговування споживачів - проблема комплексна, її вирішення передбачає ефективне використання всіх важелів, різних форм і методів впливу. В основу вирішення цієї проблеми покладено системний підхід: єдність і взаємодію організаційних, технічних, економічних, соціологічних і правових заходів.