Бойко М.Г., Гопкало Л.M. Організація готельного господарства: Підручник. - К.: Київ, нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 448 с.

На сучасному етапі світове готельне господарство сформовано орієнтовно 350 тисячами комфортабельних готельних підприємств. Номерний фонд становлять понад 14 млн номерів (~ 20 млн місць).

З кожним роком кількість номерів збільшується на 3-4%. Провідне місце в готельному господарстві займає Європа, готельний фонд якої становить 45% від світового.

Темпи зростання готельної індустрії розрізняють за регіонами: Європа - 2-2,5% на рік (45% світового готельного фонду);

США - 3-4% на рік (30% світового готельного фонду);

Азія - 15-20% на рік (14% світового готельного фонду); Африка- 10-12% на рік (3% світового готельного фонду); Австралія й Океанія - 3-4% на рік (3% світового готельного фонду). Лідерами щодо кількості готельних номерів є:

США - 3,5 млн номерів;

Японія - 1,65 млн номерів;

Італія - 1 млн номерів;

Франція, Іспанія, Англія, Китай - по 0,5 млн номерів;

Австрія, Мексика, Канада, Греція - по 0,3 млн номерів;

Таїланд, Росія, Туреччина, Індонезія - 0,15-0,23 млн номерів;

Швейцарія, Бразилія, Аргентина - менше 0,15 млн номерів.

Лідери щодо темпів зростання готельних підприємств - Китай, Малайзія, Іспанія, Німеччина, Аргентина та Сінгапур.

Тенденціями розвитку підприємств готельного господарства останніх десятиліть є:

поглиблення спеціалізації готельної пропозиції;

утворення міжнародних готельних ланцюгів;

процес глобалізації;

розвиток мережі малих підприємств;

впровадження комп ’ютерних технологій.

Поглиблення спеціалізації готельної пропозиції

Для підприємств готельного господарства характерною пов’язана з появою спеціалізованих підприємств з обмеженою готельних послуг. У готельному господарстві спеціалізація виявляється як поглиблення орієнтації на обслуговування визначеного споживачів, оскільки постійно розширюються та змінюються цілі поїздок. Саме вони формують основні характеристики на готельні послуги: ціну на послуги, місце розташування підприємства, комфортність номерного фонду, оснащеність номерів тощо. Наприклад, сегмент туристів, які перебувають з діловою (підприємницькою) метою, вимагає підвищеного сервісу, широкого спектра додаткових послуг інформаційного спрямування.

Створення міжнародних готельних ланцюгів

Поглиблення спеціалізації пропозиції послуг підприємств готельного господарства тісно пов’язано з такою важливою тенденцією, як створення міжнародних готельних ланцюгів.

Операційний ланцюг (мережа) - це група підприємств, що здійснює колективний бізнес і знаходиться під безпосереднім контролем керівництва ланцюгом.

Концепція міжнародного готельного ланцюга виникла в США наприкінці 50-х років XX ст., полягала у використанні переваг іміджу торгових брендів як маркетингового інструмента, що сприяє просуванню готельного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках. На відміну від Європи, де традицією було об’єднання функцій власника та керівника готельного підприємства, у Північній Америці завдяки розвитку концепцій франчайзингу ці функції були відокремлені.

Міжнародна готельна асоціація (МГА) поділяє готельні ланцюги на три групи:

перша - корпоративні ланцюги - готельні корпорації, що володіють великою кількістю підприємств;

друга - ланцюги незалежних підприємств, які об’єднуються для використання спільної системи бронювання,

концепції маркетингу, реклами та інших послуг;

третя - ланцюги, що надають управлінські послуги.

Об’єднання підприємств у готельні ланцюги дає можливість:

Інтеграції стратегії продажів і маркетингових зусиль учасників ланцюгів за рахунок просування спільного бренда.

Розроблення і впровадження спільного логотипа й торгової марки. Застосування прямого маркетингу, просування бренда окремого готелю як члена локального готельного ланцюга.

Участі у виставковій діяльності з централізованою презентацією учасників ланцюга.

Вивчення споживчих потреб та потенційного попиту для кожного окремо взятого готельного підприємства завдяки формуванню:

• єдиних програм для постійного гостя;

• єдиних бонусних програм з авіалініями;

• єдиної пропозиції no пакетах;

• спеціальних акцій і програм.

ДО Створення комплексних програм лояльності споживачів за допомогою:

• управління каналами збуту, надання можливості користування

єдиною корпоративно-договірною базою;

• оптимізації прибутковості номерного фонду за рахунок перегляду пакетного розміщення

оптимізації попиту за рахунок єдиного представлення і просування по каналах Інтернет-ресурсів;

• централізованої презентації в міжнародній комп 'ютерній системі бронювання;

• централізованої презентації в туристичних каталогах, рекламно-інформаційних матеріалах.

Розроблення комплексних програм для оптимізації обороту й І завантаження номерного фонду, а також інших послуг готельного І підприємства на основі:

• впровадження єдиних підходів до ціноутворення готельних послуг;

• використання і розвитку єдиної клієнтської бази;

• презентації в глобальних системах бронювання на пари умовах;

• використання додаткових онлайнових каналів збуту;

• загального аналізу економічних показників і управління доходами.

Здійснення контролю за якістю реалізованих послуг ланцюговими готелями.

Існують два основні види готельних ланцюгів:

- інтегровані ланцюги, що створені з однорідних одиниць;

- готельні консорціуми, що об’єднують незалежні готелі.

Наприклад, інтегровані ланцюги, що функціонують у США, - Це: «Хоспиталіті Франшиз Систем», «Холідей Інн Уордвайд» та ін.; ДО відомих готельних ланцюгів належать також французька група «Аккор», що займає четверте місце у світі та біританська група «Форте», що знаходиться на дев’ятому місці.

Інформація про окремі готельні ланцюги наведена в табл. 1.5.

Таблиця 1.5

Найбільші світові готельні ланцюги (усереднені показники за 2003-2005 pp.)

Групи	Кількість номерів	Кількість готелів
Хоспиталіті Франшиз Систем	354997	3413 і
Холідей Інн Уордвайд	328 679	1 692
Бест Вестерн Інтернешнл	273804	3351
Аккор Групп	238 990	2 098 1
Чойс Отель Інтернешнл Інк	230 430	2 502
Маріотг Корпорейшн	166 919	750
ITT Шератон Корпорейшн	132361	426
Хілтон Отел Корпорейшн	94 653	242
Форте	76 330	871
Хаятт Отел - Хаятт Інтернешнл	77579	164
Карлсон-Редисон- Колоні	76 069	336
ПромусКос	75 558	459
Клаб Медитеран СА	63067	261

Найпоширенішою формою організації готельних ланцюгів є фран- чайзинг. За визначенням Міжнародної організації франчайзингових організацій франчайзинг - це спосіб ведення бізнесу, при якому провідний суб’єкт господарської діяльності надає передові технологи і можливість функціонувати під його маркою іншим організаціям.

Для підприємства франчайзі означає реальну можливість ефективно розвивати бізнес, а для споживачів - гарантує високий рівень якості обслуговування.

Правовідносини між франчайзером та франчайзі закріплюються укладанням договору. Договір може стосуватися роботи підприємств у конкретному географічному регіоні чи ринковому середовищі, кількості підприємств, охоплених франчайзингом, та ін.

У кожному договорі франчайзингу франчайзер надає франчайзі право використання власного фірмового знака, технології і методів операційного менеджменту, системи резервування, відпрацьованих процедур, системи знижок тощо. Звичайною умовою є Шрсть у ринковій стратегії франчайзера, оскільки він зацікавлений у мученні до своєї ринкової мережі нових членів. З цією метою розробляє спеціально підготовлені для зацікавлених осіб докумети, найбільш важливим з яких є «Заява про Умови».

«Заяві про Умови» йдеться про кваліфікацію керівного складу підприємства-франчайзера та його фінансову стабільність і безпосереднього визначаються питання франчайзингу щодо:

- суті відносин у випадку укладення контракту;

- допомоги франчайзера франчайзі у конкретних питаннях;

- додаткового устаткування (обладнання), же зобов’язаний придбати франчайзі та ін.

Найважливішим елементом договору франчайзингу є узгодження оплати. У закордонній практиці використовують такі форми оплати, як вступний внесок, відрахування або річні фіксовані витати. Структура розповсюджених франчайзингових платежів залежно підприємства-франчайзера .

Для підприємств готельного господарства договір франчайзингу, економічних аспектів господарської діяльності, визначає:

• вимоги до зовнішнього вигляду готельних підприємств;

• інтер ’єр номерів, холів та інших приміщень;

• кількість номерів;

• асортимент додаткових послуг;

• рівень обслуговування.

Розвиток готельних ланцюгів свідчить про трансформацію послуг в якісно новий стан. Інтеграційні процеси у світовому просторі взагалі та в індустрії гостинності зокрема сприяють глобалізації готельного господарства.

Таблиця 1.6

Компанія/ торгова марка	Вступний внесок	Річний платіж (роялті)	Щорічні внески на маркетинг і просування готельного продукту	Плата за підключення до системи бронювання
Accor	€2000 за номер	4% валового доходу від реалізації послуг розміщення	2% валового доходу від реалізації послуг розміщення	Сума не фіксована, становить орієнтовно €30 за бронювання однієї ночівлі
Choice Hotels International	$120 за номер	й рік: 1% вало­вого доходу від реалізації послуг розміщення й рік: 2% вало­вого доходу від реалізації послуг розміщення 3-й рік: 2,5% валового доходу від реалізації послуг розміщення 4-й рік і далі: 3% валового доходу від реалізації послуг	1% валового доходу від реалізації послуг розміщення	$6 за одну операцію резервування
Grupo Sol	Договірна ціна	4% валового доходу від реалізації послуг розміщення	1,5% валового доходу від реалізації послуг розміщення	4% заявленого тарифу і 8% від тарифу зі знижкою
Holiday Inn	$400 за номер (мінімум $300)	4% валового доходу від реалізації послуг розміщення	Фіксований річний платіж, 2-3% валового доходу від реалізації послуг розміщення	Включаються у витрати на маркетингові дослідження і просування готельного продукту

Компанія торгова марка	Вступний внесок	Річний платіж (роялті)	Щорічні внески на маркетинг і просування готельного продукту	Плата за підключення до системи бронювання
Marriott prternational	$300 за номер	4% валового доходу від реалізації послуг розміщення +1% від реалізації послуг харчу­вання і напоїв	1,5% від реалі­зації готельних послуг	$12,5 за одну операцію резервування
Radisson SAS Hotels	У середньому $40 000	Від 3% валового доходу від реалізації послуг розміщення	2,5% валового доходу від реалізації послуг розміщення	$11,0 за одну операцію резервування

Процес глобалізації в індустрії гостинності

Основою глобалізації є зростаюча роль туризму у світовій економіці, інтернаціоналізація виробництва, інституціональною формою виступають транснаціональні корпорації (ТНК). Транснаціональна компанія складається з підприємств, розміщених на територіях різних держав та юридично пов’язаних між собою таким чином, що вони підпорядковані єдиній стратегії діяльності. Основою функціонування ТНК є концентрація виробництва і централізація капіталу.

Сучасні особливості процесу глобалізації готельного господарства-це:

Посилення ролі міжнародного туризму як форми співробітництва між країнами, що є виявом глобалізації, причому туризм має найбільш Н', високі темпи зростання серед усіх сфер економіки. Важливий компонент міжнародного туризму - міжнародне готельне господарство, що сформувалося в результаті утвердження значущості готельних ланцюгів у багатьох країнах світу;

* акцентування уваги на питаннях вибору форм власності та методах управління підприємствами готельного господарства;

• соціально-культурні розходження і мовні проблеми на іноземних ринках, які необхідно враховувати при формуванні стратегій внутрішнього та зовнішнього маркетингу.

Розвиток мережі малих готельних підприємств

За останні роки структура готельного господарства характеризується тим, що типи підприємств, які надзвичайно поширені в готельному бізнесі, належать до різних форм малого підприємництва.

У країнах Європи великі готельні підприємства становлять 15-25% загальної кількості засобів розміщення, 75-85% - це засоби розміщення, які за розмірами є середніми та малими підприємствами. На відміну від світових тенденцій у цій індустрії частка малих готелів в Україні незначна і становить 10-12% загальної кількості засобів розміщення.

Критерієм віднесення до категорії малих підприємств є місткість номерного фонду, під якою розуміється кількість одночасно пропонованих споживачам місць або номерів. У кожній країні диференціація готельних підприємств за місткістю номерного фонду різна, що пов’язано з особливостями соціально-економічного та історичного розвитку. Наприклад, у Швейцарії й Австрії готельні підприємства, що мають менше 100 місць, вважаються малими; 100-200 місць - середніми; понад 200 місць - великими.

У США готелі до 100 номерів вважаються малими, до 500 номерів - середніми, понад 500 - великими.

За класифікацією ВТО під малим готелем рекомендовано розуміти підприємство з кількістю номерів до тридцяти.

Європейський малий готель має, як правило, не більше 50 номерів, у той час як американський аналог на 150 номерів вважається малим закладом розміщення.

Інтерес до малих форм готельного бізнесу пов’язаний зі змінами споживчих пріоритетів. Малі готельні підприємства краще адаптуються до вимог кожного споживача, створюють сприятливу для перебування атмосферу, що не виключає привнесення в побут національного колориту, тобто реалізується принцип персоніфікації обслуговування.

Крім того, малі готельні підприємства застосовують більшу систему знижок і вартість проживання у них є дешевшою, ніж у великих готелях аналогічної категорії. Усе це дозволяє малим готельного бізнесу зайняти міцні позиції на ринку готельних послуг різних країн.

Однак, маючи невелику місткість, готелі відповідно мають обсяги продажів. Крім того, у структурі обороту готельних підприємств істотно зростає частка змінних витрат, оскільки при минучому обсязі закупівель важко дотримуватися оптимальних цін різні товари. Труднощі виникають у кадровій сфері малих готельних підприємств, оскільки персонал повинний вміти виконувати широкий спектр робіт.

Таким чином малому підприємству готельного господарства складно поліпшувати ефективність, застосовуючи метод скорочення. З іншого боку, під тиском конкуренції малі підприємства не можуть збільшувати ціну на проживання. Для скорочення змінних витрат малі готельні підприємства об’єднуються для:

здійснення оптових закупівель за оптовими (в деяких випадках демпінговими) цінами;

формування спільної інфраструктури;

проведення єдиної цінової політики; проведення спільних рекламних кампаній;

проведення маркетингових досліджень; централізації інших функцій управління тощо.

Об’єднання малих готелів у ланцюги зі встановленням єдиних

Иррндартів обслуговування і централізованим управлінням (через готельну компанію) значною мірою знижує витрати на управління та підвищує рентабельність їх господарської діяльності.

Впровадження комп ’ю тер них технологій

в індустрію гостинності

Сучасне готельне господарство - це сфера економічної діяльності, що динамічно розвивається. Тенденції її розвитку пов’язані зі збільшенням попиту та розширенням спектра додаткових послуг, запропонованих споживачам. Використання інформаційних технологій Дозволяє оптимізувати функціонування всіх служб готельних підприємств.

Упровадження сучасних інформаційних технологій у процес надання готельних послуг бере початок з комп’ютерних систем резервування туристичних послуг (50-60-ті роки XX ст.). Вперше термін «комп’ютерна система бронювання» (КСБ) з’явився в Європі та США в 60-х роках минулого століття. Передумовою створення КСБ стало зростання популярності авіаперевезень і необхідність автоматизації попереднього замовлення авіаквитків. Туристичні агентства здійснювали великий обсяг робіт щодо бронювання готельних послуг. Напрями поширення інтегрованих інформаційних технологій на міжнародному ринку готельних і туристичних послуг.

Основними напрямами використання інформаційних технологій в діяльності готельних підприємств є:

формування готельного продукту з використанням міжнародних систем бронювання та резервування;

інтерактивний діалоговий режим (on-line) спілкування зі споживачами;

формування програм визначення лояльності клієнта;

формування програми налагодження взаємостосунків із клієнтом;

створення сайтів для презентації готельного підприємства споживачам;

формування програми для реалізації гнучкої цінової політики;

формування системи електронних каталогів туристичних подорожей по країнах;

формування уніфікованих електронних баз нормативно-правових актів;

створення автоматизованих систем взаєморозрахунків;

участь в електронній торгівлі (електронному бізнесі);

застосування електронного документообороту;

підвищення рівня комунікації;

активізація реклами та просування турпродукту.

Для підвищення ефективності Інтернет-ресурсів Всесвітня туристична організація створила єдину мережу обміну туристичною інформацією. В Україні в 1999 р. створено Українську туристичну інформаційну систему (UTIS).

Характерною особливістю розвитку комп’ютерних технологій в готельному господарстві є інтеграція чотирьох глобальних систем резервування «Amadeus», «Galileo», «Sabre» і «Worldspan» в систему «Global Distribution System» - GDS. У сукупності ці системи налічують приблизно 500 тис. терміналів, установлених у туристичних агентствах усього світу. За оцінкою аналітиків готельного бізнесу we6- сайти, які пропонують послуги з бронювання готелів, відвідають понад 450 млн користувачів упродовж року.

Презентація підприємства готельного господарства в системі «GDS» містить такі основні елементи:

- загальний опис засобу розміщення;

- детальний опис номерного фонду;

- тарифи та ціни;

- інформацію про наявність місць.

У загальному описі визначено можливості готелю як об’єкта розміщення та його місце розташування, інфраструктуру, місцеві визначні пам’ятки. В описі номерного фонду зазначено категорії номерів, місткість, наведено їх детальний опис тощо. Зразок презентації підприємства готельного господарства в системі бронювання.