Облік на підприємствах торгівлі та ресторанного господарства: Навч. посіб. / Л.В. Нападовська, А.В. Алексєєва, О.А. Бакурова. О.Г. Веренич. Ш. Морозова, А.П. Шаповалова, В.М. Горностаєва; та заг. ред. Л.В. Нападовської. - К.: Київ. над. торг.-екон. ун-т,
2.6. Облік товарних запасів
Для забезпечення безперервності процесу реалізації товарів підприємство оптової торгівлі повинно мати певні обсяги товарних запасів. Управління товарними запасами ґрунтується на інформаційній базі, у створенні якої важливу роль відіграє бухгалтерія.
Одиницею бухгалтерського обліку товарних запасів с їх найменування або однорідна група (вид).
Наявність товарних запасів, які знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо, характеризує дебетове сальдо активного батансового субрахунку 281 "Товари на складі". Інформація про товарні запаси деталізується в аналітичному обліку в розрізі матеріально відповідальних осіб, товарних груп, найменувань товарів, партій.
Для забезпечення достовірності облікової інформації про товарні запаси та з метою контролю за їх збереженням, бухгалтерія повинна виконувати зазначену нижче роботу.
1. Періодичне звіряння даних складського і бухгалтерського обліку товарних запасів. Для цього бухгалтер перевіряє відповідність натуральних показників товарних запасів по кожному найменуванню, зазначеному в оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 281 "Товари на складі", і в регістрах складського обліку товарів, які заповнює матеріально відповідальна особа.
Періодичність такої перевірки визначається підприємством самостійно і регламентується розпорядженням керівника.
Виявлені розбіжності між даними складського і бухгалтерського обліку після з'ясування причин усуваються.
Таким чином контролюється взаємозв'язок обліку товарів у місцях зберігання і в бухгалтерії.
2. Перевірка відповідності облікових залишків товарів і фактичної наявності товарів за даними інвентаризації. Періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством. На підприємствах оптової торгівлі проведення інвентаризації товарів є обов'язковим, зокрема:
перед складанням річної бухгалтерської звітності;
при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-
передачі справ);
у разі встановлення фактів крадіжок або псування цінностей;
у випадку техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха;
за приписом судово-слідчих органів; у разі ліквідації підприємства.
Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства.
У наказі керівника про проведення інвентаризації визначається місце, дата і час проведення інвентаризації, а також склад робочої інвентаризаційної комісії.
Інвентаризація товарів повинна проводитися із дотриманням зазначених нижче правил.
До початку інвентаризації: комісія опломбовує місця зберігання товарів; матеріально відповідальна особа у присутності комісії складає на дату інвентаризації реєстр прибуткових та видаткових документів і передає його до бухгалтерії; крім того, матеріально відповідальна особа дає комісії розписку на бланку інвентаризаційного опису, якою підтверджує, що всі прибуткові та видаткові документи здані в бухгалтерію до початку інвентаризації, а всі товари оприбутковані й знаходяться у приміщенні складу; бухгалтерія визначає облікові залишки товарів по кожному найменуванню на дату інвентаризації, звіряє їх з даними складського обліку товарів. У процесі проведення інвентаризації:
робоча інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичні залишки товарів шляхом підрахунків, зважування, вимірювання цінностей тощо; усі відомості про товари, отримані під час інвентаризації, комісія відображує в інвентаризаційному опису, який складається у двох примірниках, а при зміні матеріально відповідальної особи - у трьох примірниках; при цьому найменування та кількість цінностей наводять у номенклатурі та одиницях виміру, що застосовуються в обліку, на кожній сторінці опису прописом вказують порядкові номери і загальну кількість усіх цінностей, записаних на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру їх відображено.
Інвентаризаційні описи складають окремо на товари, що Перебувають у дорозі, зберігаються на складі іншого підприємства (на відповідальному зберіганні, на комісії) або знаходяться на відповідальному зберіганні на даному підприємстві, а також на товари, які не можуть бути використані для одержання економічної вигоди (зіпсовані з простроченим терміном реалізації) і підлягають виключенню з активів.
Після завершення інвентаризації:
комісія передає до бухгалтерії перший примірник інвентаризаційного опису товарів, оформлений відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69;
бухгалтерія перевіряє правильність складання інвентаризаційного опису і визначає результати інвентаризації по кожному найменуванню, сорту, ціні товару; для цього звіряють облікові залишки товарів у оборотно-сальдовій (або сальдовій) відомості по субрахунку 281 "Товари на складі" з фактичними товарними запасами згідно з даними інвентаризаційного опису, а виявлені розбіжності (нестачі або надлишки товарів) записують до звіряльної відомості; цей документ є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.
Інвентаризаційні різниці згідно з рішенням власника (керівника) підприємства можуть бути врегульовані зазначеним нижче чином.
1. Проводиться взаємне зарахування надлишків і нестач від пересортиці товарів того самого найменування (або різних найменувань товарів, які схожі за зовнішнім виглядом чи належать до однієї групи), якщо вона виникла у тієї самої матеріально відповідальної особи за той же інвентаризаційний період. Якщо при взаємному зарахуванні надлишків і нестач від пересортиці вартість цінностей, яких не вистачає, буде вищою за вартість цінностей, що є в надлишку, то різницю суми відносять на винних осіб. Вартісні розбіжності, які не віднесені на винних осіб, списують на операційні витрати. Перевищення вартості цінностей, що виявилися у надлишку, над вартістю цінностей, яких не вистачає, додають до облікової вартості товарів із збільшенням операційних доходів.
2. Остаточна нестача товарів після врахування пересортиці, а також втрати від псування цінностей, відносяться за рахунок винних осіб.
3. Нестача товарів, а також втрати від псування цінностей у випадках, коли конкретні винуватці не встановлені, списуються на збільшення інших витрат операційної діяльності.
4. Остаточні надлишки товарів (після заліку пересортиці) відносяться до складу активів підприємства з одночасним збільшенням інших доходів операційної діяльності.
У податковому обліку вартість надлишків товарів включається до валового доходу.
Таким чином, врегулювання інвентаризаційних різниць притиворечить у відповідність облікові і фактичні залишки товарів.
Кореспонденція рахунків з обліку результатів інвентаризації наведена у табл. 2.18.
Таблиця 2.18 Облік результатів інвентаризації
Достовірна інформація про товарні запаси використовується не тільки в управлінні, але й при складанні фінансової та податкової звітності.
Запаси товарів показуються в балансі у складі оборотних активів за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
У податковому обліку визначається вплив зміни балансової вартості товарів на валові витрати (валовий дохід). Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів складається за встановленою формою.
У зазначеному розрахунку провадиться зіставлення балансової вартості товарів на початок звітного року і на кінець звітного періоду, тобто на кінець кварталу, півріччя, 9 місяців і року. Якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок року, різниця включається до складу валових доходів.
Якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду менша від їх балансової вартості на початок року, різниця відноситься до валових витрат.
При складанні розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів необхідно враховувати наступне:
товари, вартість яких не відноситься до складу валових витрат, виключаються з балансової вартості запасів на початок звітного року, зокрема, виключенню підлягають безкоштовно отримані товари, вартість відсутніх, зіпсованих товарів; відображення в бухгалтерському обліку уцінки (дооцінки) товарів не змінює балансової вартості запасів з метою податкового обліку і не впливає на розмір валових доходів або валових витрат;
вартість товарів оплачених, але не отриманих оптовим підприємством, не включається у приріст запасів; якщо на звітну дат) товари не отримані, але відповідно до умов договору право власності перейшло оптовому підприємству в момент їхньою
відвантаження зі складу постачальника, такі товари в дорозі підлягають включенню до балансової вартості запасів; вартість товарів оплачених, але не відвантажених покупцеві, не відноситься на зменшення запасів;
товари, які передані комісіонеру, не списуються з балансу і відповідно в податковому обліку не вважаються вибулими; товари, реалізовані на комісійній основі, впливають на зменшення запасів відповідно до звіту комісіонера після переходу права власності до покупця.
Одиницею бухгалтерського обліку товарних запасів с їх найменування або однорідна група (вид).
Наявність товарних запасів, які знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо, характеризує дебетове сальдо активного батансового субрахунку 281 "Товари на складі". Інформація про товарні запаси деталізується в аналітичному обліку в розрізі матеріально відповідальних осіб, товарних груп, найменувань товарів, партій.
Для забезпечення достовірності облікової інформації про товарні запаси та з метою контролю за їх збереженням, бухгалтерія повинна виконувати зазначену нижче роботу.
1. Періодичне звіряння даних складського і бухгалтерського обліку товарних запасів. Для цього бухгалтер перевіряє відповідність натуральних показників товарних запасів по кожному найменуванню, зазначеному в оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 281 "Товари на складі", і в регістрах складського обліку товарів, які заповнює матеріально відповідальна особа.
Періодичність такої перевірки визначається підприємством самостійно і регламентується розпорядженням керівника.
Виявлені розбіжності між даними складського і бухгалтерського обліку після з'ясування причин усуваються.
Таким чином контролюється взаємозв'язок обліку товарів у місцях зберігання і в бухгалтерії.
2. Перевірка відповідності облікових залишків товарів і фактичної наявності товарів за даними інвентаризації. Періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством. На підприємствах оптової торгівлі проведення інвентаризації товарів є обов'язковим, зокрема:
перед складанням річної бухгалтерської звітності;
при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-
передачі справ);
у разі встановлення фактів крадіжок або псування цінностей;
у випадку техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха;
за приписом судово-слідчих органів; у разі ліквідації підприємства.
У наказі керівника про проведення інвентаризації визначається місце, дата і час проведення інвентаризації, а також склад робочої інвентаризаційної комісії.
Інвентаризація товарів повинна проводитися із дотриманням зазначених нижче правил.
До початку інвентаризації: комісія опломбовує місця зберігання товарів; матеріально відповідальна особа у присутності комісії складає на дату інвентаризації реєстр прибуткових та видаткових документів і передає його до бухгалтерії; крім того, матеріально відповідальна особа дає комісії розписку на бланку інвентаризаційного опису, якою підтверджує, що всі прибуткові та видаткові документи здані в бухгалтерію до початку інвентаризації, а всі товари оприбутковані й знаходяться у приміщенні складу; бухгалтерія визначає облікові залишки товарів по кожному найменуванню на дату інвентаризації, звіряє їх з даними складського обліку товарів. У процесі проведення інвентаризації:
робоча інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичні залишки товарів шляхом підрахунків, зважування, вимірювання цінностей тощо; усі відомості про товари, отримані під час інвентаризації, комісія відображує в інвентаризаційному опису, який складається у двох примірниках, а при зміні матеріально відповідальної особи - у трьох примірниках; при цьому найменування та кількість цінностей наводять у номенклатурі та одиницях виміру, що застосовуються в обліку, на кожній сторінці опису прописом вказують порядкові номери і загальну кількість усіх цінностей, записаних на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру їх відображено.
Інвентаризаційні описи складають окремо на товари, що Перебувають у дорозі, зберігаються на складі іншого підприємства (на відповідальному зберіганні, на комісії) або знаходяться на відповідальному зберіганні на даному підприємстві, а також на товари, які не можуть бути використані для одержання економічної вигоди (зіпсовані з простроченим терміном реалізації) і підлягають виключенню з активів.
Після завершення інвентаризації:
комісія передає до бухгалтерії перший примірник інвентаризаційного опису товарів, оформлений відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69;
бухгалтерія перевіряє правильність складання інвентаризаційного опису і визначає результати інвентаризації по кожному найменуванню, сорту, ціні товару; для цього звіряють облікові залишки товарів у оборотно-сальдовій (або сальдовій) відомості по субрахунку 281 "Товари на складі" з фактичними товарними запасами згідно з даними інвентаризаційного опису, а виявлені розбіжності (нестачі або надлишки товарів) записують до звіряльної відомості; цей документ є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.
Інвентаризаційні різниці згідно з рішенням власника (керівника) підприємства можуть бути врегульовані зазначеним нижче чином.
2. Остаточна нестача товарів після врахування пересортиці, а також втрати від псування цінностей, відносяться за рахунок винних осіб.
3. Нестача товарів, а також втрати від псування цінностей у випадках, коли конкретні винуватці не встановлені, списуються на збільшення інших витрат операційної діяльності.
4. Остаточні надлишки товарів (після заліку пересортиці) відносяться до складу активів підприємства з одночасним збільшенням інших доходів операційної діяльності.
У податковому обліку вартість надлишків товарів включається до валового доходу.
Таким чином, врегулювання інвентаризаційних різниць притиворечить у відповідність облікові і фактичні залишки товарів.
Кореспонденція рахунків з обліку результатів інвентаризації наведена у табл. 2.18.
Таблиця 2.18 Облік результатів інвентаризації
| № | Зміст операції | Кореспондуючі рахунки | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | Відображено зарахування пересортиці товарів | 281 | 281 |
| 2 | Відображено вартісну різницю, коли сума надлишку товарів перевищує суму нестачі при зарахуванні пересортиці | 281 | 719 |
| 3 | Відображено вартісну різницю, коли сума нестачі товарів перевищує суму надлишку при зарахуванні пересортиці | 947 | 281 |
| Списано вартісну різницю за рахунок винних осіб | 375 | 716 | |
| 4 | Списано нестачу товарів, а також втрати від псування товарів, у випадках, коли винні особи не встановлені: - с)ма нестачі (втрат) визначена згідно з прийнятим на підприємстві методом оцінки вибуття товарів; | 947 | 281 |
| - врахована вартість списаних товарів на позабалансовому рахунку; | 072 | ||
| — зменшено податковий кредит з ПДВ, виходячи із вартості списаних товарів. Запис - методом "червоне сторно"; | 641 | 631 | |
| — віднесено на операційні витрати податковий кредит з ПДВ по списаних товарах внаслідок нестачі (псування) | 947 | 631 | |
| 5 | Списано нестачу товарів, а також втрати від псування цінностей, за рахунок винних осіб: - сума нестачі (втрат) визначена згідно з прийнятим на підприємстві методом оцінки вибуття товарів; | 947 | 281 |
| - зменшено податковий кредит з ПДВ, виходячи із вартості списаних товарів. Запис — методом "червоне сторно"; | 641 | 631 | |
| — віднесено на операційні витрати податковий кредит з ПДВ по списаних товарах внаслідок нестачі (псування); | 947 | 631 | |
| — нараховано дебіторську заборгованість винних осіб по відшкодуванню завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей | 375 | 716 | |
| Сума дебіторської заборгованості розраховусться згідно і Порядком визначення розміру збитків від ' розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116 | |||
| 6 | (Оприбутковано надлишки товарів | 281 | 719 |
Запаси товарів показуються в балансі у складі оборотних активів за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
У податковому обліку визначається вплив зміни балансової вартості товарів на валові витрати (валовий дохід). Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів складається за встановленою формою.
У зазначеному розрахунку провадиться зіставлення балансової вартості товарів на початок звітного року і на кінець звітного періоду, тобто на кінець кварталу, півріччя, 9 місяців і року. Якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок року, різниця включається до складу валових доходів.
Якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду менша від їх балансової вартості на початок року, різниця відноситься до валових витрат.
При складанні розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів необхідно враховувати наступне:
товари, вартість яких не відноситься до складу валових витрат, виключаються з балансової вартості запасів на початок звітного року, зокрема, виключенню підлягають безкоштовно отримані товари, вартість відсутніх, зіпсованих товарів; відображення в бухгалтерському обліку уцінки (дооцінки) товарів не змінює балансової вартості запасів з метою податкового обліку і не впливає на розмір валових доходів або валових витрат;
вартість товарів оплачених, але не отриманих оптовим підприємством, не включається у приріст запасів; якщо на звітну дат) товари не отримані, але відповідно до умов договору право власності перейшло оптовому підприємству в момент їхньою
відвантаження зі складу постачальника, такі товари в дорозі підлягають включенню до балансової вартості запасів; вартість товарів оплачених, але не відвантажених покупцеві, не відноситься на зменшення запасів;
товари, які передані комісіонеру, не списуються з балансу і відповідно в податковому обліку не вважаються вибулими; товари, реалізовані на комісійній основі, впливають на зменшення запасів відповідно до звіту комісіонера після переходу права власності до покупця.