Матеріальна база, що призначена для розміщування туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфра структури, бо якість проживання та відповідне обслуговування, безперечно, впливають на рівень туристичного сервісу.
Послуги розміщування входять до поняття «туристична індуст рія». Розміщування - найважливіший елемент туризму: якщо не має розміщування - немає й туризму. Це незаперечна та жорстка вимога економіки будь-якого туристичного регіону або центру, який прагне твердих та великих доходів від прийому туристів і екс плуатації своїх туристичних ресурсів.
Індустрія розміщування туристів вимагає узгодженості терміно логічної, типологічної, статистичної, за формами управління, воло діння та рівнями комфорту.
Багатопрофільність засобів розміщення потребує уніфікації за видом функціональної програми: туристські комплекси, комплекси відпочинку, санаторні комплекси.
Туристичні комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщенних на туристському маршруті й об’єднаних загальною функціональною програмою - туризм.
Туристичні комплекси включають різноманітні типи турист ських підприємств:
• туристський готель;
• туристська база;
• автотуристські підприємства;
• водні туристські підприємства;
• мобільні туристські підприємства.
Комплекси відпочинку - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених у міській, приміській або міжосельній зонах відпочинку й об’єднаних загальною функціональною програмою - відпочинок-релаксація. Комплекси відпочинку вклю чають різноманітні типи підприємств: база відпочинку, будинок
Класифікаційні ознаки засобів розміщування
Таблиця 3.1
Ознаки
Тиші засобів розміщування
- функціональне призначення
туристичні комплекси;
комплекси відпочинку;
санаторні комплекси
- місткість (за кількістю спальних місць)
малі;
середні;
великі
~ стаціонарність
стаціонарні стабільні;
нестаціонарні стабільні;
нестаціонарні мобільні
- режим експлуатації
круглорічні;
двосезонні (літні і зимові);
односезонні (літні або зимові)
- контингент
курортні;
спортивні;
молодіжні;
сімейні;
представницькі
- умови розміщення
міські;
природно-кліматичні;
туристичні
- місце розташування
міські;
приміські;
гірські;
сільські
- географія розташування
низькогірні;
середньогірні;
високогірні;
рівнинні;
приморські;
приозерні;
прирічкові
- рівень комфорту
відповідно до якості номерного фонду, рівня обслуговування, інженерно- технічного оснащення, набору основних і додаткових послуг згідно з вимогами національних стандартів
- форма власності
приватні;
колективні;
змішаної форми власності
відпочинку (пансіонат), дитячий табір, молодіжний табір, санаторій-пансіонат, курортний готель.
Санаторні комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених у лікувальній місцевості і об’єд наних загальною функціональною програмою - лікування та оздо ровлення. Санаторні комплекси включають різноманітні типи санаторних підприємств:
• санаторій;
• санаторій-профілакторій;
• дитячий санаторій;
• спеціалізований санаторій;
• санаторний табір.
Різноманіття засобів розміщування дає можливість туристам ро бити вибір, оцінивши умови проживання та рівень послуг, аби най більш повно задовольнити попит відповідно до доходу, індивіду альних вимог і потреб та виду туризму.
Засоби розміщення є основними джерелами статистичних даних із внутрішнього туризму. Для обстеження засобів розміщення ви користовують конкретні методи:
• реєстрація засобів розміщення;
• перепис засобів розміщення;
• обстеження гостей у засобах розміщення.
Відповідно до функціонального призначення діяльність засобів розміщування може відзначатися яскраво вираженою сезонністю. Сезонність негативно позначається на якості обслуговування. Не рівномірне навантаження на працівників призводить до зниження їх кваліфікації, а нерівномірність завантаження готелів, мотелів, кемпінгів спричиняє моральний та фізичний знос матеріальної ба зи. Щорічна консервація цих підприємств призводить до пошкод ження обладнання, устаткування, оснащення, а ремонт має прово дитися завжди регулярно, якісно та своєчасно.
Збільшення тривалості туристичного сезону - важлива перед умова підвищення якості обслуговування в засобах розміщування та зростання їхніх доходів.
Площа житлової кімнати повинна бути не менш ніж 8 кв. м. Пло ща житлової кімнати на одну особу, що проживає у будинках:
• цілорічного функціонування - не менш ніж 6,0 кв. м;
• сезонного функціонування - не менш ніж 4,5 кв. м;
• для таборів - не менш ніж 4,0 кв. м.
Усі засоби розміщення можна класифікувати за:
• формами;
• видами;
• типами.
Форми засобів розміщення визначаються основним видом діяльності: тільки розміщення або розміщення плюс послуги. Тради ційно тільки розміщення надавали підприємства не готельного типу. Розміщення плюс послуги надавали підприємства готельного тину.
Види засобів розміщення визначаються соціальними умовами розміщення: колективні (засоби розміщування, розраховані на гру пове поселення), індивідуальні (індивідуальне поселення у невлас них засобах розміщування), приватні (тимчасове перебування у за собах розміщування приватної форми власності).
Типи засобів розміщення визначаються їхнім функціональним профілем.
Сучасна типологія засобів розміщення визначається розвитком рекреаційної інфраструктури, забезпеченням її нормативно-екс плуатаційними актами, формами функціонально-технологічних структур.
Типологічна уніфікація засобів розміщення дала змогу створити державний стандарт ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування», основою якого є класифікація засобів розміщення, розроблена Всесвітня Туристична організація.
До колективних засобів розміщування відносять засоби розмі щування, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому при міщенні, у яких число місць має перевищувати певний мінімум для груп осіб, більших, ніж одна сім’я, а всі місця підлягають єдиному керівництву та оплаті відповідно до встановлених цін.
До індивідуальних засобів розміщування відносять власне жит ло, в якому за плату або безоплатно надають обмежену кількість місць; у цьому разі всі одиниці розміщування (кімната, житло) є не залежними і їх займають туристи або господарі, які використову ють це житло протягом обмеженого проміжку часу як другий буди нок або будинок для відпочинку (дачу).
Засоби розміщування зобов’язані надавати мінімальний пере лік послуг, а саме:
• цілодобове приймання;
• послуги громадського харчування згідно з ГОСТ 30523 або умови для самостійного готування їжі;
• щоденне прибирання житлової кімнати та санвузла (крім гур тожитків, таборів праці та відпочинку, гірських притулків тощо);
• переміна постійної білизни - не менше одного разу на п’ять діб, переміна рушників - не менше одного разу на три доби;
Рис. 3.1. Класифікація засобів розміщування
відправлення, отримування і доставка листів і телеграм;
• зберігання цінностей та багажу;
• медична допомога: виклик швидкої допомоги, користування аптечкою першої допомоги;
• туристична інформація.
Залежно від типу засобів розміщування перелік асортименту послуг можна доповнювати. Спеціалізовані засоби розміщування надають додаткові послуги відповідно до їхньої спеціалізації.
Характеристика найбільш поширеного типу засобів розміщен ня - готельного підприємства - відбувається за такими показника ми, як: час введення в експлуатацію, місткість, середня завантаже ність, середня вартість номера, оборот ресторану, розташування, форми управління.
Уведення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих засобів розміщування після набуття чинності ДСТУ 4268:2003 (чинний від 07.01.2004) вимагає дотримання загальних вимог щодо врахування потреб інвалідів, зокрема: нахилені пандуси біля вхід них дверей для інвалідного візка, ліфти, спеціально устатковані но мери і туалети. У громадських місцях (вестибуль, холи, приміщен ня для харчування тощо) потрібно визначити місця для осіб, що ру хаються на візку. Готелі усіх категорій повинні мати щонайменше один номер, пристосований до потреб інвалідів.
Категорія готелю, підтверджена сертифікатом, місткість, серед ня завантаженість, вартість номера та його оснащення свідчать про рівень комфорту та є тим, що визначає чисельність персоналу та його кваліфікацію. Обслуговуючий персонал, що надає послуги в засобах розміщування, повинен мати освіту та кваліфікацію, що відповідає виконуваній роботі. Персонал повинен створювати ат мосферу гостинності, комфорту, виявляти доброзичливість та ввіч ливість. Обслуговуючому персоналу належить проходити медич ний огляд відповідно до вимог, встановлених чинним законодав ством. До того ж, обслуговуючий персонал колективних засобів розміщування повинен бути підготовлений до дій у надзвичайних ситуаціях. Відповідальність за підготовленість персоналу у надзви чайних ситуаціях несе керівник засобу розміщування (власник). Мають також бути розроблені та затверджені посадові інструкції для персоналу.
Форми управління засобами розміщування визначаються їх ньою підпорядкованістю різним відомствам, звідси - розходження і неузгодженість форм управління, що впливає на технологію, якість і вартість послуг.
Засоби розміщування мають функціонувати відповідно до вимог охорони навколишнього середовища щодо утримування території, технічного стану й утримування приміщень, вентиляції, водопоста чання, каналізації згідно з чинними нормативними документами. Засоби розміщування мусять мати екологічний паспорт або висно вок природоохоронних служб, що підтверджує відсутність шкідли вих впливів на навколишнє середовище, та довідку щодо екологіч ного стану навколишнього середовища.
Органи державного управління в межах їхньої компетенції конт ролюють дотримання вимог до послуг засобів розміщування згідно з чинними нормативними документами.
