Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії: Навчальний посібник,- К.: Атіка, 2006.- 264 с.

Маючи загалом схожу із туристичним кластером будову, сана торно-курортний кластер дещо відрізняється від свого попередни ка кількісним та якісним складом.

Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновки:

• кластер є однією із привабливих форм організації продуктив них сил суспільства, особливо в умовах становлення ринкових ме ханізмів господарювання, оскільки об’єднує на добровільних і взає мовигідних засадах суб’єктів економічної діяльності, що дозволяє їм успішно конкурувати на ринках різних рівнів;

• кластерні технології сприяють налагодженню взаєморозуміння між управлінськими структурами і бізнесовими колами при вирі шенні сдціально-економічних проблем певного регіону;

• інформаційно-рекламне забезпечення діяльності кластера на лежить до пріоритетних напрямів його розвитку;

• кластеризація господарства робить «прозорими» інвестиційні надходження і веде до оптимізації їх використання у регіональному розрізі;

Рис. 1.5. Структурно-функціональна модель санаторно-курортного

кластера

• туристична та санаторно-курортна галузь - приваблива сфера вкладання інвестицій, які даватимуть повнішу віддачу за умови існування кластерів регіонального і державного рівнів;

• кластеризація туристичної та санаторно-курортної сфери по жвавить рекреаційну діяльність і, за правильної організації, стиму люватиме розвиток інших виробництв у легкій та харчовій промис ловості, сервісному секторі.

1.4. Місце і роль інфраструктури в туристичній індустрії

Інфраструктура відіграє дуже велику роль у господарстві і в за безпеченні певних умов життєдіяльності населення будь-якого ре гіону. Вона не визначає спеціалізацію території, хоча досить суттє во впливає на формування промислового, сільськогосподарського виробництва і туристичної галузі. На відміну від матеріального ви робництва, інфраструктура має досить чітко зумовлений територі альний характер, забезпечує функціонування промислових підпри ємств, що визначають спеціалізацію туристичної галузі.

Інфраструктура характеризується такими ознаками:

• елементи інфраструктури не виробляють матеріальних ціннос тей, а лише створюють необхідні передумови для їх виробництва;

• ефективність структурно-функціональних об’єктів і споруд інфраструктури тісно пов’язана з безперервним розвитком та вдо сконаленням матеріального виробництва;

• інфраструктура сприяє повному і раціональному господар ському використанню території з відповідними природними, еко номічними і рекреаційними ресурсами, географічним положенням, що можна розглядати як суттєвий ресурс соціально-економічного розвитку.

Інфраструктура сприяє розвитку туризму як у межах регіонів України, так і європейських держав, тобто забезпечує взаємодію ук раїнських туристських маршрутів із зарубіжними. Україна - одна з європейських держав, що має надзвичайно сприятливі передумови для розвитку і формування територіально-рекреаційного комплек су (ТРК).

Основним завданням розвитку рекреаційної інфраструктури є доведення її якісних і кількісних характеристик до рівня світових стандартів.

Формування туристських сезонів - літнього та зимового - вима гає розбудови туристичної інфраструктури, придатної і до літніх, і до зимових умов. Потрібна раціональна схема розміщення турис тичних маршрутів, яка дана б змогу рівномірно у просторі і часі, а також, відповідно до сезонів року, охопити територію об’єктів ту ристично-рекреаційної інфраструктури. Такий підхід сприятиме більш повному використанню ресурсів і зменшенню негативного впливу просторової і сезонної нерівномірності туризму на транс порт, систему внутрішнього обслуговування і використання квалі фікованих фахівців.

У пошуках універсальної методики проведення туристських по дорожей надзвичайно важливо усвідомлювати і враховувати той факт, що потреби в доступності природних, історико-археологічних і культурних об’єктів у різних категорій туристів неоднакові. Для одних туризм пов’язаний з потребами максимального комфорту, вони прагнуть до мінімуму зменшити фізичні навантаження і до то го чи іншого об’єкта, що їх зацікавив,- під’їжджати або підлітати, користуючись комфортними видами транспорту, жити в комфорта бельних готелях. Для інших туризм обов’язково пов’язаний з манд рівками та рюкзаком за плечима. А це значить, що потрібно займа тися проектуванням різноманітних об’єктів сервісу, враховуючи ві кові особливості туристів (від дитячого до похилого віку) з метою повного задоволення їх потреб у відпочинку та оздоровленні. Та кож при обслуговуванні зарубіжних туристів необхідно враховувати їх вимоги до зручності і комфорту, тобто до елементів інфра структури (готелі, бунгало (у тропічних країнах - легка будівля за містом, з верандою), ресторани, кафе, культурні заклади, магазини, спортивні майданчики, причали для човнів, ігрові майданчики, об’єкти побутового обслуговування тощо).

Туристична інфраструктура представлена сукупністю матеріально-речових об’єктів, діяльність яких спрямована на задоволення туристичних потреб населення. Вона включає матеріально-техніч ну базу функціонально-господарських структур. Туристична ін фраструктура характеризується основними фондами та витратами праці, тобто певними місцевими ресурсами, які використовуються задля виконання основних туристичних функцій.

За соціально-економічною сутністю, вартісними та трудовими ознаками туристичну інфраструктуру становлять: підприємства розміщування, харчування, транспорту, екскурсійного обслугову вання, проведення дозвілля, інформаційні та рекламні служби тощо.

За функціональним призначенням туристична інфраструктура поділяється на виробничу (транспорт, зв’язок, будівельна індуст рія, водопостачання, енергопостачання) і соціальну (торгівля, гро мадське харчування, побутове обслуговування, культурні, дитячі та медичні установи тощо). Окремо варто виділити об’єкти інфра структури, пов’язані з охороною навколишнього середовища та від твореним рекреаційних ресурсів.

Для розвитку туристичної галузі велике значення має мережа шляхів сполучення. Шляхи сполучення - невід’ємна складова туристично-рекреаційного комплексу. До її складу належать: залізни ці, автомобільні шляхи, морський, річковий, авіаційний види транс порту. Розвиток транспортної мережі включає урізноманітнення видів транспорту, протяжність, густоту доріг, їх якість та заванта женість. Транспортна мережа шляхів сполучення є підсистемою територіальної системи інфраструктури. Найважливішою особли вістю транспортної інфраструктури є те, що її можна об’єднати в єдину територіальну систему.

Туристичні блага, тобто природно-рекреаційний потенціал тери торії,'та туристичні ресурси - пам’ятки історії, культури, архітекту ри, музеї, національні парки - обумовлюють абсолютні переваги певних територій у розвиткові туризму, а туристична інфраструк тура сприяє комфортності подорожування, створюючи умови спо живання турпродукту. За рівнем розвитку туристичної інфраструк тури, що характеризує розвиток пропозиції на туристичному

ринку, ступенем її концентрації можна робити опосередкований висновок про цінність даної території для туристів.

Для забезпечення високого рівня розвитку туристично-рекреа ційного комплексу і туристичної індустрії необхідно інфраструкту ру вивчати не лише в теоретичному відношенні, а й впроваджувати ці надбання в практику складання техніко-економічннх обгрунту вань розвитку рекреаційних регіонів, а також у складання схем ра йонного планування і генеральних планів розвитку окремих міст, що входять до складу будь-якого досліджуваного ТРК.