Лужанська Т. Ю., Махлинець С. С., Тебляшкіна Л. І. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи: Навчальний посібник./ За редакцією д. г. н., професора Волошина І. М. - К.: Кондор, 2008. — 385 с.

Однією із найважливіших сучасних тенденцій розвитку туристичного ринку є посилення диференціації туристичної політики в регіональному розрізі, децентралізація управління та регулювання туристичною діяльністю. У зв’язку з цим, потрібно враховувати специфіку туристичного попиту і пропозиції, сучасний і прогнозований рівень розвитку туризму в регіоні.

Перспективи розвитку сільського туризму на Закарпатті є сприятливими з огляду на наявність значних ресурсів. До того ж, Закарпатське село славиться своєю щедрістю та гостинністю, різними звичаями, фольклором, багатством природи, мальовничими ландшафтами тощо. Це вабить не тільки вітчизняних, але й іноземних туристів.

Проте, на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях необхідна належна підтримка розвитку даного виду туризму. Стратегії розвитку сільського туризму вимагають чіткого планування на рівні районів та окремих сільських громад. Необхідно підготувати стратегічний план розвитку сільського туризму. План дій повинен охоплювати певний період і включати загальне стратегічне бачення, позиціонування, стратегію розподілу, вимоги до надання послуг, програму просування.

В Закарпатській області триває скорочення чисельності працюючих у сільськогосподарських підприємствах. Відбувається переміщення найбільш активної частини населення — молоді — у міста. До останнього часу масовий виїзд молоді з села був спричинений незадоволенням працею, житлово-побутовими умовами, недостатнім матеріальним стимулюванням. Для виправлення цього становища в законі про пріоритетний розвиток села передбачено здійснювати заходи для закріплення молоді на селі, формування належної соціальної інфраструктури села, створення нормальних житлово-комунальних умов, умов відпочинку, які б відповідали сучасним стандартам якості життя.

Реалізація плану розвитку сільського туризму неможлива без вирішення проблем суміжних галузей — агропромислової (забезпечення екологічно безпечною харчовою продукцією не тільки населення, але й потенційно-численних туристів), комунальної наведення елементарного санітарного порядку в містах (безперебійне забезпечення роботи водопроводів, каналізації, електромережі тощо), транспортної. Економічність сільського туризму проявляється в можливості вирішення проблеми зайнятості як сільського, так і міського населення, тому що сільські мешканці особливо в осінньо-зимовий період не зайняті на сільськогосподарських роботах, а міські мешканці не відмовляються попрацювати в полі, на виноградниках і т. д.

Так як Закарпатська область є прикордонною, важливим є розвиток прикордонного сільського туризму. У цій формі співробітництва часто відображаються історичні контакти, які мали місце в минулому господарської діяльності, національні та інші фактори, які сприяють транскордонній взаємодії. Прикордонні регіони мають переваги у вирішенні проблем раціонального використання природних і трудових ресурсів, прискореного освоєння прогресивних виробництв і технологій, поліпшення якості продукції, розширення можливостей оновлення основних фондів і асортименту продукції, що виробляється, у вирішенні екологічних питань тощо.

В перспективі на Закарпатті слід значну увагу приділяти оздоровчо-лікувальній діяльності, яка приваблює значну кількість відпочиваючих. При цьому слід пам’ятати, що Свалявська група мінеральних вод практично повністю освоєна в експлуатаційному відношенні. Майже всі родовища використовуються для лікування у санаторіях і для розливу мінеральних вод за досить низькою ціною. Потрібно зробити акцент на використанні більш перспективних родовищ мінеральних вод. Це мінеральні води Ужанської групи і деякі мінеральні води Міжгірської групи. У цих групах мінеральних вод є унікальні родовища за вмістом мікроелементів («Поляна-Квасова», «Сойминська», «Келечинська»), У мінеральних водах Ужанської групи містяться мікроелементи в різних комбінаціях і кількостях, що відповідають терапевтичним дозам. Це зумовлює можливість їх застосування для лікування різних паталогій органів травлення, серцево-судинної, ендокринної, периферійної, нервової та інших систем органів людини.

Також перспективним є використання термальних вод. Про це засвідчують досягнення угорських науковців. Доцільно будувати в області рекреаційно-оздоровчі центри, використовуючи відомі передові технології у цій сфері та пропозиції закарпатських науковців. Для цього в області є значні ресурси. Так, у Берегівському районі, який найкраще розвідано, виявлено 6 родовищ геотермальних вод. У цілому ряді свердловин глибиною 600—1000 м отримано гарячі термальні води різної мінералізації (1—8 г/л) з температурою до 50 градусів. Деякі свердловини вже експлуатуються — для плавального басейну учбово-спортивної бази «Закарпаття» (м. Берегово); для лікування рекреантів у санаторії «Косино». Також перспективними є геотермальні родовища у Хустському, Мукачівському та Іршавському районах.

В Закарпатській області й надалі слід розвивати пізнавальний туризм (пішохідний туризм, екскурсії, у т. ч. у природно-заповідні території). У Закарпатській області за останні десять років площі природно-заповідного фонду суттєво зросли і становили у 2006 р. 159,2 тис. га, тобто 12,4 % від площі області. За цим показником область досягла рівня країн ЄС і є одним із лідерів серед регіонів України. До того ж, держуп- равління екоресурсів працює над створенням спільних об’єктів природно-заповідного фонду з державними установами та громадськими організаціями Угорської Республіки зі створення двохстороннього природно-заповідного об’єкту з Угорщиною, куди з української сторони пропонується включити майбутній регіональний ландшафтний парк «Притисянський» (площею до 30—40 тис. га), а з угорської сторони — ряд аналогічних об’єктів Сатмар-Берегського району. Було підписано угоду про участь держуправління у проекті «ІНТЕРРЕГ» з вивчення можливості створення спільних угорсько-українських природоохоронних територій, що втілить у дію вимоги Рам- сарської конвенції щодо охорони водно-болотних угідь. Згідно спільних українсько- угорських досліджень в області пропонується взяти їх під охорону вздовж pp. Тиса, Латориця та Боржава до 14 тис. га. Мета спільного проекту відповідає принципам розбудови Національної екологічної мережі, як частини Всеєвропейської екологічної мережі.

Враховуючи унікальність географічного розташування області, держуправління приділяє значну увагу перспективі створення спільних міжнародних охороняємих територій. Зокрема, вбачається перспектива створення водно-болотних угідь міжна-

родного значення. Так, в області на обліку перебуває об’єкт водно-болотних угідь міжнародного значення (рішення від 29.07.04 р. Бюро Конвенції про водно-болотні угіддя), який розташований на території НПП «Синевир» — озеро Синевир площею 29 га. З даного питання перспективним є гідрологічно-ботанічний заказник «Глуханя», що розташований на території НПП «Синевир». На перспективу розглядаються пропозиції щодо відновлення найбільших водно-болотних угідь «Чорний Мочар».

Держуправлінням екоресурсів вживаються заходи щодо виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біо- і ландшафтного різноманіття, їх обстеження та підготовки наукових обґрунтувань для включення до майбутньої екомережі. У цьому напрямку продовжуються наукові дослідження зі створення гідрологічних, іхтіологічних та орнітологічних заказників місцевого значення площею до 2,5 тис. га у Міжгірському, Мукачівському та Ужгородському районах.

Для забезпечення розбудови екомережі відповідно до проекту програми формування регіональної екологічної мережі на території області заплановано на перспективу створення НПП «Ждимир» (2008 р.) площею до 20 тис. га, розглядаються пропозиції громадських екологічних організацій по перспективі створення НПП «Закарпатські Бескиди» (2010р.) площею до 40 тис. га, НПП «Жденієвський» (2010 р.) на площі 10 тис. га та регіонального ландшафтного парку «Шаянський» (2010 р.) площею до 10 тис.га. Планується розширення Карпатського біосферного заповідника — на 10,0 тис. га, НПП «Синевир» — до 3,0 тис. га та Ужанського НПП — до 10,0 тис. га.

Зазначені об’єкти нададуть умови створення як мережі екологічних коридорів, так і цілісної системи екологічної мережі по сполученню не тільки окремих масивів і територій Карпатського біосферного заповідника, НПП «Синевир» та Ужанського НПП, але й інших запроектованих територій. Зокрема, створення НПП «Ждимир» та «Жденієвський» створить умови у майбутньому через екологічні коридори взаємозв’язку території Ужанського НПП і НПП «Синевир».

Перспектива розвитку сільського туризму на Закарпатті є значною і вона може бути реалізована в таких напрямках:

— аналіз ринку сільського туризму з метою визначення кола потенційних клієнтів. На сьогодні важливо провести ряд ефективних заходів як по залученню традиційного контингенту відпочиваючих, так і закордонних;

— оцінка характеру і масштабів конкуренції зі сторони інших регіонів та країн в сфері розвитку сільського туризму;

— розширення кола міжнародних зв’язків для надання необхідної та ефективної інформації стосовно сільського туризму;

— розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури;

— вирішення питань щодо збільшення пропускної спроможності переходів на кордонах, координацію дій між органами влади прикордонних адміністративних одиниць в питаннях природоохоронних заходів;

— розробка пілотних проектів, які дадуть змогу наочно продемонструвати користь від сільського туризму;

— активізувати створення гостинних дворів та формування реклами про них;

— проведення уніфікованої категоризації відпочинкових осель;

— застосування комп’ютерної системи резервування місць;

— здійснювати архітектурно-ландшафтну реконструкція об’єктів туризму;

— будівництво соціально-культурних закладів в стилі та традиціях відповідних територій;

— впорядкувати і розвивати фітосанаторну привабливість сіл, міст для екотуристів;

— розширювати спектр послуг в сільському туризмі;

— використовувати альтернативний транспорт: декоративні кінні повозки для перевезення туристів на короткі відстані, прокат велосипедів та веломобілів;

— регулярно проводити тренінги для господарів агроосель та сільських працівників, задіяних в агротуристичному сервісі;

— розробляти анімаційні програми для збільшення тривалості перебування відпочиваючих у сільських оселях;

— створювати інформаційні центри, які б займалися збором і оперативним поновленням інформації про власників агроосель, стан їх наповненості, кон’юнктуру ринку, атракційні місця та інше;

— відновлювати традиції селян щодо побуту, приготування смачних страв та вишуканого сервісу туристам;

— регулярно проводити сільські вечорниці, забави для залучення до них туристів;

— проводити районні конкурси на кращий гостинний двір, побутовий сервіс та культурні розваги для туристів;

— формувати нові маршрути по визначних місцях, архітектурних та культових спорудах і т.д.;

— створити та постійно поновлювати веб-сторінку регіону на терені сільського туризму.

З метою активізації пріоритетних для області видів туризму необхідно прискорити:

— формування пріоритетних зон по розвитку гірськолижного спорту, забезпечення гірськолижних комплексів необхідним обладнанням (підйомники, ретраки, снігові пушки);

— реставрацію, збереження архітектурно-історичних пам’яток та включення їх до спеціалізованих туристичних маршрутів;

— формування багатопрофільного туризму Чорногорського хребта з метою створення Всеукраїнського туристичного центру «Говерла» по сходженню на найвищу точку України;

— формування багатопрофільного туристично-рекреаційного центру «Колочава — Синевир», одним з напрямів діяльності якого будуть відновлення єдиного в світі музею лісосплаву, а також створення міжнародного центру «Школа в природі».

На полонині Руна у Перечинському районі планується будівництво гірськолижного, курортно-санаторного та історично-культурного центру. Передбачається будівництво вісьмох туристичних центрів — безпосередньо на полонині Руна, поблизу високогірного озера Велике Тросте, поблизу сіл Тур’я-Поляна, Лумшори, Ликіцари, Липовець, Турички, Полянська іуга. Загальна площа комплексу — близько 60 тис. га, найдовша гірськолижна траса сягатиме 8 км. Планується побудувати понад 340 готелів, пансіонатів, котеджів і гірських притулків на майже 18 тисяч 900 місць. Туристичний центр прийматиме відпочиваючих протягом цілого року, адже, крім того, що на полонині 120 днів лежить сніг, у всіх центрах комплексу працюватимуть спа-цент- ри, аквапарки, розважально-спортивні заклади тощо. А в Лумшорах, Тур’ї-Поляні ще й лікуватимуть мінеральною водою.

Доцільними є випуск компакт-диску з історією Закарпаття, який дозволяє користувачам мережі Internet вибирати маршрути туристичних подорожей. Цікавою і привабливою для розвитку туризму в Закарпатті вимальовується ідея — розробка і відкриття нового міжнародного туристичного маршруту «Стежками святих Кирила і Мефодія» (зокрема, для слов’янських народів). На нашу думку, вказаний маршрут при хорошій рекламі завоював би популярність серед слов’янських та інших народів континенту, слугував би, зокрема, реалізації ідеї примирення і об’єднання християнських церков, ліквідації розколу у християнстві, який стався 1054 р.

На регіональному рівні доцільно випускати періодичні бюлетені про ресурси і фінансово-економічні можливості та передумови розвитку сільського туризму та їх поширення серед сільських громад. Постійно проводити сертифікацію агроосель, які вже діють в регіоні, із присвоєнням їм особливих знаків у залежності від комфорту, набору послуг та інших особливостей, розмішуючи інформацію на веб-сайтах. Власників агросадиб необхідно забезпечити методичними та практичними рекомендаціями стосовно організації сільського туризму.

Для того, щоб підвищити привабливість сільського туризму на Закарпатті, необхідно приділити значну увагу підвищенню якості послуг, модернізувати та реконструювати об’єкти розміщення, а також залучати інвестиції в діяльність агросадиб. Для подальшого чіткішого визначення й структуризації критеріїв, за допомогою яких можна було б відрізнити сільський туризм від усіх інших та сегментувати його за формами організації сільського дозвілля, необхідно законодавчо закріпити низку вимог до сільського житла та до його власника, який надає послуги з сільського туризму.

Водночас, для того, щоб сільський туризм набув в області помітного розвитку, сільські громади повинні подбати не тільки про гостинність і підвищення якості послуг,’але й про впорядкування смітників, вигрібних ям, вбиралень, доріг, гірських потічків та інше.

Важливим є проведення семінарів і тренінгів із основ організації агротуристично- го бізнесу. Тематика тренінгів повинна орієнтуватися на регіональні особливості та включати такі напрямки:

— правові та фінансово-економічні аспекти організації агротуристичного бізнесу;

— механізм створення і просування агротуристичного продукту на ринок послуг, роль реклами в розвитку агротуристичного бізнесу;

— основи маркетингу сільського туризму;

— місце і роль сільської громади в розвитку сільського туризму;

— гостинність і організація розміщення та харчування сільських туристів;

— основи краєзнавчо-пошукової роботи;

— роль народних промислів у розвитку та організації сільського туризму;

— екологічні та соціальні «правила поведінки» для виробників і споживачів сільського туристичного продукту;

— практичні заняття з організації активного відпочинку сільських туристів (піші, водні, велосипедні, кінні, лижні походи і прогулянки, збирання грибів, дикорослих ягід і лікарських рослин, вудіння риби, полювання тощо);

— правила безпеки і надання першої невідкладної медичної допомоги під час активного відпочинку.

З метою популяризації внутрішнього туризму в області розробляються нові туристичні маршрути:

1) Великоберезнянський район — прокладено 24 туристичних маршрутів, з яких 8-велосипедних.

2) Розроблено проект міжнародного веломаршруту «Зелений ровер», який проходить через біосферний заповідник «Східні Карпати» і обіймає територію України, Словаччини і Польщі.

3) Рахівський район — у рамках швейцарсько-українського проекту FORZA об- лаштовано 80 км екологічного маршруту.

В сучасних умовах створено необхідні нормативно-правові засади для формування місцевих інформаційних центрів. До основних повноважень міських державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування окрім розробки і впровадження заходів щодо захисту місцевих туристичних ресурсів належить сприяння туристичній діяльності на території міста і створенню сучасної туристичної інфраструктури; здійснення соціальної реклами туристичних ресурсів; надання суб’єктам туристичної діяльності методичної і консультативної допомоги щодо організації їх діяльності; залучення підприємств, установ і організацій, розташованих на підпорядкованій їм території; до розв’язання проблем розвитку туризму в регіонах відноситься також і утворення відповідних інформаційних центрів.

У 2005 р. у Рахові в готелі «Європа» відкритий інформаційно-туристичний центр «Гуцульська світлиця». З липня 2006 р. по червень 2007 року в області реалізувався новий проект в рамках програми Сусідства Угорщина-Словаччина-Україна INTERREG III А/ TACIS під назвою «Створення регіонального туристичного інформаційного центру в Закарпатській області». Проект спрямований на вирішення проблеми відсутності в регіоні універсальних центрів інформування про наявні туристичні послуги, ресурси, можливості.

Закарпатська область могла б стати одним із європейських центрів для проведення різних наукових конференцій, з’їздів, семінарів з сільського туризму, спортивних змагань з огляду на можливість поєднання відпочинку та професійних зібрань. Науковці області організовують чимало таких заходів. Однак, стримує цю діяльність відсутність належного авіасполучення та добрих конференц-залів, черги на митницях тощо.

Потребують додаткового розвитку окремі види екстремального туризму (параг- лайдинг, спелеотуризм, скітури), частково — спортивного та культурно-історичного напряму. Параглайдинг вже успішно розвивається на Закарпатті. Щорічно відбуваються польоти на парапланах у районі Боржавських полонин та у районі гори Полонина Руна. Спелеотуризм має шанси для розвитку в Тячівському районі, адже тут є декілька печер (с. Угля, Широкий Луг).

Позитивним є те, що спроби привернути увагу до екстремального відпочинку на Закарпатті протягом останніх років виявилися успішними: влітку 2006 р. відбулися міжнародні змагання з парапланерного спорту «Кубок Карпат», у яких взяли участь понад 30 спортсменів, у т. ч. із Польщі, Італії, Росії. Крім цього, відбулися ще три масові туристично-спортивні дійства: чемпіонат України зі спортивного орієнтування, чемпіонат України з техніки пішохідного туризму та міжнародний турнір із туризму «Кубок Карпат». У травні на полонині Драгобрат та м. Ужгороді відбулися також фестивалі: «Планета Драгобрат» та «Екстрим-фест».

Відомо, що господарський механізм функціонування туризму на селі тісно пов’язаний з організаціями, які займаються обслуговуванням туристів. Доцільно запропонувати створення кооперативу в межах окремого села або декількох сіл регіону, основу якого б склали власники агросадиб, туристичні бази, відпочинкові комплекси та споживче товариство (з мережею торговельних, виробничих об’єктів та закладів громадського харчування), з метою розвитку сільського туризму. При створенні кооперативу такого типу видається важливим використання досвіду польських, австрійських та іспанських кооператорів, що стосується організації сільського туризму. Створена туристична інфраструктура сприятиме залученню більшої кількості як українських, так і зарубіжних туристів, що, в свою чергу, вплине на збільшення товарообігу споживчого товариства, збільшить зайнятість та доходи населення, збільшить надходження до місцевого бюджету.

Окреслимо обов’язки кооперативу:

1) розміщення відпочиваючих в оселях сільських господарів, на туристичних базах чи у відпочинкових комплексах шляхом розселення відповідно до індивідуальних потреб відпочиваючих;

2) організація та проведення культурно-освітніх та розважальних заходів;

3) організація діяльності закладів громадського харчування-членів кооперативу;

4) постійне ознайомлення членів кооперативу з основами маркетингу, агробізнесу, новими ринковими умовами господарювання, світовими сучасними тенденціями в сфері обслуговування туристів;

5) постійний моніторинг агроосель та їх періодична «перекласифікація» відповідно до вимог до якості обслуговування відпочиваючих;

6) створення і постійне оновлення інформаційної бази даних про агрооселі, туристичні бази, відпочинкові комплекси-члени кооперативу з метою задоволення індивідуальних вимог кожного відпочиваючого;

8) контроль за якістю послуг, що надаються кооперативом;

9) контроль за станом інфраструктури, будівель, засобів, що належать кооперативу;

10) реклама туристичного потенціалу регіону, діяльності кооперативу, зв’язки з громадськістю (PR);

11) координація дій членів кооперативу з метою підвищення ефективності та якості роботи кооперативу;

12) забезпечення безпеки туристів та членів кооперативу;

13) лобіювання інтересів членів кооперативу на державному рівні. [147, с. 16].

Успіх роботи в туристичній сфері безпосередньо залежить від кваліфікаційного

рівня професійних кадрів. Відомо, що туристичні послуги будуються на принципах

сучасної гостинності, де ставляться певні вимоги до підготовки кадрів для туристично-готельного сервісу. Для успішного вирішення всього різноманіття завдань з обслуговування гостей персоналові туристських закладів необхідно оволодіти професійними знаннями і постійно їх удосконалювати. Динамізм розвитку туризму потребує і теоретичного осмислення та узагальнення тенденцій, що відбуваються у світі подорожей з його прагненням до пізнання нового, до комунікацій людей різних вікових, соціальних, релігійних, освітніх категорій.

Однією із проблем є низький рівень послуг через непрофесійність кадрів. Гостинній садибі не вистачає добре підготовлених спеціалістів, які б вміли застосовувати отримані теоретичні знання на практиці. Очевидним є те, що лише спеціаліст з високим рівнем професіоналізму зможе бути конкурентоспроможним на туристичному ринку, здатним до активної роботи, постійного самовдосконалення, спроможним глибоко аналізувати ринкову ситуацію. В якості джерела професійної підготовки, оновлення знань і перепідготовки кадрів важливо систематично враховувати тенденції, які виникають на ринку праці, а також у сферах економіки, права, готельного господарства, менеджменту тощо. Фахівець має професійно володіти іноземними мовами, оцінювати історичні та сучасні туристські процеси, мати навички організаторської та управлінської діяльності, вміти приймати професійні рішення з урахуванням їх соціально-економічних наслідків для розвитку туристської галузі, забезпечуючи безпеку туристів.

Обґрунтовуючи інноваційні підходи до туристської освіти, доцільно враховувати входження до системи туристичних зв’язків, постійно аналізувати зміни, що відбуваються в туристській практиці, рівень готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, адаптації до нових ситуацій на туристському ринку. Серед першочергових завдань слід виділити набуття, удосконалення майбутніми фахівцями технічних і технологічних знань, орієнтованих на гостинність, щирість, доброзичливість, створення атракційної атмосфери.

Важлива увага має приділятись рекламній кампанії. Рекламно-інформаційна діяльність в сфері сільського туризму має передбачати визначення переваг клієнтів, споживачів послуг сільського туризму, їх мотивація; сегментація різних аспектів діяльності у сільському туризмі (наявні послуги, інфраструктура та об’єкти розміщення, екскурсійне обслуговування, ціноутворення, конкурентне середовище тощо); створення регіональних брендів сільського туризму (визначення унікальних особливостей району: культурні та етнографічні традиції, природні можливості, суспільні цінності тощо) для послідовного створення в області та просування її позитивного іміджу в Україні та за кордоном; розробка рекламних матеріалів, буклетів тощо; участь у виставково-ярмаркових заходах, конференціях, семінарах; створення Інтернет-сайтів об’єктів сільського туризму; проведення медіа-акцій.

Проблемою для області є та, що маючи сучасні бази прийому відпочиваючих, власники не в змозі гідно прорекламувати їх, а значить забезпечити необхідною кількістю відпочиваючих. Вирішити це питання можна через проведення різнопланових рекламних ознайомчих турів і залучення представників ЗМІ, туристичних операторів провідних туристичних фірм до місць відпочинку.

На Закарпатті багато проблем виникає при транспортному обслуговуванні іноземних туристів. Особливо їх не задовольняє технічний стан доріг, робота автозапра- вочних станцій, якість бензину, бідна ремонтна база по ремонту іномарок, на який приїжджають іноземні туристи. Паркінг іноземних автотранспортних засобів повинен бути зручним і забезпечений службою охорони — цілодобово. І тут треба невідкладно прискорити виконання комплексної програми з реконструкції доріг силами сільських громад, державних і комерційних структур. Можна сподіватися, що македонська дорожня будівельна організація, яка виграла тендер і вже здала в експлуатацію ділянку дороги Чоп-Холмок, побудує в області дорогу європейського рівня.