Лужанська Т. Ю., Махлинець С. С., Тебляшкіна Л. І. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи: Навчальний посібник./ За редакцією д. г. н., професора Волошина І. М. - К.: Кондор, 2008. — 385 с.

Одним із актуальних напрямків організації обслуговування туристів у сільській місцевості є анімація, тобто пожвавлення програм обслуговування, відпочинку і дозвілля туристів, насичення цих програм ігровими елементами та шоу-продуктами. Анімація в туризмі зумовлена загостренням конкуренції між однаковими за рівнем сервісу і місцезнаходженням осередками сільського туризму.

Анімаційна діяльність у сфері сільського туризму є невід’ємною частиною культурно-дозвіллєвої діяльності. Зміст туристичного дозвілля включає: культурне споживання, самоосвіту, задоволення потреб у різних формах неформального спілкування, культурно-творчі заняття, задоволення екологічних потреб, фізкультурно-оздоровчі заняття, розважальну діяльність [86, с. 5].

Спектр форм анімаційної діяльності в туризмі є різноманітним. Науковці окреслюють два основні види анімації: рекреаційну та туристичну. Перша передбачає комплекс активізуючи культурно-розважальних програм, що сполучається з лікувально-оздоровчими програмами. Друга передбачає залучення туристів до участі у різноманітних мистецько-розважальних, етнографічних або рекламних заходах: фестивалях, карнавалах, святах, культурно-історичних театралізаціях тощо. Анімація стає тим чинником, що урізноманітнює дозвілля, створює підґрунтя для психологічної розрядки і формування унікальної позитивної аури.

Анімаційна складова відпочинку на селі — це одна з чільних конкурентних переваг сільського туризму перед іншими видами туризму. Відпочинок у сільській оселі, в ідеалі, має бути насичений не менш розмаїтою анімаційною програмою, ніж відпочинок у курортному будинку відпочинку чи санаторії. Але якісно вирізняти анімаційну програму сільського зеленого туризму має вражаюча етнографічна автентичність.

Власники гостинних садиб зобов’язані усвідомлювати відповідальність, яку вони беруть на себе при організації відпочинку в своїх будівлях. Необхідною умовою розвитку сільського туризму є розробка пакета різнобічних пропозицій стосовно проведення дозвілля у сільському середовищі поза межами гостинної садиби.

Анімація повинна бути плановою, чітко регламентованою, організаційно управляємою і забезпеченою матеріальними, фінансовими і кадровими ресурсами. Кінцевою метою туристичної анімації є задоволення туриста відпочинком — його гарний настрій, позитивні емоції, відновлення моральних та фізичних сил. У цьому заключаються найважливіші рекреаційні функції туристичної анімації, яка пов’язана із туристичними дестинаціями.

Оскільки сфера розваг, задовольняючи духовні потреби людини, робить її щасливою, а щастя, за визначенням Дж.Р. Уокера, дається тим, хто вміє добре відпочивати та розважатися [214, с. 309]. Виходячи з позитивного впливу емоцій людини на її діяльність, науковці визначають соціальну направленість розвитку анімаційних програм, яка проявляється у вихованні, освіті, формуванні оптимістичного настрою, культурі поведінки людини.

Як зазначає В. О. Квартальнеє, вирушаючи у подорож, будь-який турист намагається свідомо або підсвідомо вирішити для себе такі проблеми: зняти стрес, накопичений за певний час; змінити обстановку (зокрема, й природно-кліматичні умови); побувати серед інших людей, поспілкуватися з ними; знайомитися з іншою культурою, способом життя інших людей; отримати можливість самовираження і самоствердження; відчути хвилюючі переживання, щоб потім розповісти про це друзям і знайомим; отримати задоволення від незвичайних відчуттів; витратити гроші, які незалежно від рівня доходу турист завжди накопичує на відпочинок. [85, с. 54].

Туристи за їх відношенням до проведення дозвілля поділяються на декілька типів особистості:

Перший тип — ініціативні туристи, які раніше планують як робочі дні, так і дні відпустки, тому всі починання та ідеї по організації дозвілля будуть належати їм.

Другий тип — ділові люди, які в повсякденному житті практично не приділяють уваги дозвіллю і навіть свій вільний час вони намагаються використати з максимальною користю для справи. Частіше всього це бізнесмени, менеджери, представники наукової та технічної інтелігенції. Цей тип туристів надає перевагу дозвіллю, яке надає їм можливість удосконапюватись (ділова гра, наукові диспути і т.д.), чи спокійному відпочинку, який дає можливість відпочити від стрімкого темпу життя (рибалка, полювання, виїзд на природу і т.д.).

Третій тип — «вузькоспеціалізовані» туристи, які мають якесь одне значне захоплення в житті (колекціонування, конструювання, моделювання, в’язання і т.д.). їм більше всього підходить клубний відпочинок, де вони одержують найбільше моральне задоволення.

Четвертий тип — активні туристи, які намагаються під час дозвілля більше рухатись (спортивна гра, участь у змаганнях та різних заходах). Програму для таких туристів необхідно розробляти з врахуванням на максимальну активність.

П’ятий тип — пасивні туристи, які надають перевагу домашнім формам дозвілля. Для такого типу туристів підійдуть програми, в які включається гра на пляжі, вечірні шоу та відеотека.

Шостий тип — невиправні скептики. Це найбільш складна категорія людей. їх дуже складно чим-небудь зацікавити, але при різноманітності запропонованих програм вони в змозі знайти собі розвагу самі.

Анімація є певною формою реклами, яка переслідує за мету просування туристичного продукту на ринку для підвищення доходності та прибутковості туристичного

бізнесу. Анімація — це найважливіша частина сукупної діяльності в агрооселі, вираження високого ступеня її професіоналізму, найважливіша складова частина турпродукту. Значення анімації заключається у підвищенні якості, різноманітності і привабливості туристичного продукту; зростанні кількості постійних клієнтів і попиту на турпродукт; підвищенні навантаження на матеріальну базу турпідприємства, а відповідно, і у підвищенні ефективності її використання, доходності та рентабельності туристичної діяльності. Причинами виникнення анімації в сучасному розумінні є негативні наслідки індустріалізації та урбанізації. Зміна укладу, стилю життя сучасної людини, характеру трудової діяльності у зв’язку з індустріалізацією та урбанізацією призвело до зміни його потреб у відпочинку і, відповідно, до зміни змісту туристичного продукту.

Із трьох головних рекреаційних функцій (лікувальної, оздоровчої та пізнавальної) анімація виконує головним чином дві — спортивно-оздоровчу та пізнавальну. Опосередкованим чином при відповідних умовах виконується й лікувальна функція.

У практиці анімаційної справи виділяють наступні функції анімації.

— адаптивну, яка дозволяє перейти від повсякденного життя до дозвільного;

— компенсаційну, яка вивільняє людину від фізичної та психологічної втоми повсякденного життя;

— стабілізуючу, яка створює позитивні емоції та стимулює психічну стабільність;

— оздоровчу, яка направлена на відновлення і розвиток фізичних сил людини;

— інформаційну, яка дозволяє отримати нову інформацію про країну, регіон, людей;

— навчальну, яка дозволяє придбати та закріпити нові знання про оточуюче середовище;

— удосконалюючу, яка приносить інтелектуальне та фізичне удосконалення;

— рекламну, яка дозволяє через анімаційні програми зробити туриста носієм реклами про країну, регіон, туркомплекс, турфірму, готель і т.д.

При підготовці анімаційних програм враховуються такі особливості туристів, як національність, вік, рід, чисельність (індивідуальна, групова, масова), а також активність туристів.

Анімаційні туристичні маршрути — це цільові туристичні поїздки заради однієї анімаційної програми, або неперервний анімаційний процес, який розгорнутий у просторі у формі мандрівки, переслідування від однієї анімаційної послуги (програми) до іншої, які надаються у різних географічних точках.

У даному випадку анімаційна програма є цільовою, пріоритетною у турпакеті послуг не тільки за фізичним обсягом, але й за змістом. Зазвичай такі програми призначаються для індивідуалів чи однорідних туристичних груп, які об’єднані за інтересом (професіональним, хобі). До таких анімаційних програм відносяться: культурно-пізнавальні та тематичні, фольклорні та літературні, музичні та територіальні, наукові, фестивальні, карнавальні та спортивні.

Додаткові анімаційні послуги у технологічних перервах — це програми, які призначаються для підтримки основних туристичних послуг і діють в обставинах, що обумовлені переїздами, затримками на шляху і у випадку непогоди.

Відповідно до попиту і мотивації мандрівок у практиці туристичного обслуговування виділяються наступні види анімації, які задовольняють різні потреби туристів (відпочиваючих):

1) анімація у русі — задовольняє потребу сучасної людини у русі, яка супроводжується задоволенням та приємними переживаннями;

2) анімація через переживання — задовольняє потребу у відчутті нового, невідомого, відкриттях, а також при подоланні перешкод;

3) анімація через спілкування — задовольняє потреби у спілкуванні з новими, цікавими людьми, у відкритті внутрішнього світу людей та пізнанні себе через спілкування;

4) анімація через заспокоєння — задовольняє потребу людей у психологічному розвантаженні від повсякденної втоми через заспокоєння, контакт з природою, а також потребу у спокої і т.д.;

5) культурна анімація — задовольняє потребу людей у духовному розвитку особистості через пристосування до культурно-історичних пам’яток та сучасних взірців культури країни, регіону, народу, націй;

6) творча анімація — задовольняє потребу людини у творчості, демонстрацій своїх здібностей і встановленні контактів з близькими по духу людьми через спільну творчість.

Вимога раціональної структури сфери розваг має поєднуватися із планувальним характером її функціонування та змістовим наповненням розважальних заходів. Лише за таких умов сфера розваг виконуватиме покладені на неї завдання щодо цікавого і змістовного дозвілля відпочиваючих, підвищення рівня туристично-рекреаційних послуг та загальної атрактивності місцевості. Це вимагатиме виважених і продуманих підходів до організації та функціонування сфери розваг на всіх етапах: від планування структури, організації розбудови до забезпечення її ефективного функціонування і вдосконалення.

Для ефективної реалізації анімаційної діяльності потрібні три складові:

1) концепція анімаційної діяльності із пропозицією типових анімаційних програм і методик їх адаптації до реальних груп і персоналіїв;

2) матеріально-технічна база для спортивно-оздоровчих та розважальних занять;

3) талановиті аніматори, які здатні втілити концепцію, програми і методи у життя.

Важливу роль в анімаційній діяльності відіграє анімаційний менеджмент.

Анімаційний менеджмент здійснюється завдяки виникненню взаємопов’язаних функцій планування, організації, мотивації та контролю анімаційної діяльності туристичного комплексу.

Програмний анімаційний вплив на людину під час відпочинку у тій чи іншій мірі сприяє збереженню і відновленню його здоров’я: соматичного, фізичного, психічного, морального.

Ці компоненти здоров’я і визначають відповідну умовну типологію напрямів та програм туристичної анімації:

Перший тип — спортивні, спортивно-оздоровчі, спортивно-розважальні програми.

Другий тип — масово-розважальні, гра-мандрівка.

Третій тип — пізнавальні, спортивно-пізнавальні, культурно-пізнавальні, екскурсійні, навчальні, творчо-трудові програми.

Четвертий тип — комплексні програми.

Спортивно-розважальні програми розраховані на туристів будь-якого віку. Вони орієнтуються на залучення туристів до активного відпочинку завдяки цікавим конкурсам та змаганням.

Спортивно-пізнавальні програми розраховані на залучення туристі до духовно- моральних цінностей у процесі активного відпочинку (походи, пішохідні екскурсії).

Екскурсійні програми розраховані на різні види екскурсій, а навчальні програми допомагають туристам засвоїти різні вміння та навички (у плаванні чи інших різних видах спортивних змагань, ремесел).

Культурно-пізнавальні анімаційні програми розраховані на залучення туристів до культурно-історичних та духовних цінностей нації, країни, місцевого населення і включають: відвідування музеїв, театрів, кінотеатрів, художніх галерей, парків, виставок, національних фольклорних заходів, концертів, вечорів поезій, зустрічей з відомими діячами культури. Деякі з цих програм залежать від платоспроможності туристів, рівня їх інтелектуального розвитку.

Гра-мандрівка розрахована на участь туристів у рольовій грі та конкурсах, відвідуванні печер, вечорів народних традицій та легенд, нічному поході, нічному спуску на гірськолижному курорті, у тематичному пікніку. Ці програми мають попит незалежно від віку, статі, національності, освіченості відпочиваючих.

Творчо-трудові анімаційні програми розраховані на залучення туристів до творчості, участь у змаганнях по виготовленню місцевих виробів, що викликає у них інтерес до національних особливостей місцевого населення. Форми проведення цих програм є різноманітні: аукціон виробів із природних матеріалів, конкурс фотографії, фестиваль авторських віршів та пісень, концерт вокальних та інструментальних виконавців, виставка дитячого малюнка, піщаної скульптури і т. д.

Масово-розважальні анімаційні програми включають: святкові заходи, конкурси, фестивалі, карнавали, тематичні дні, ярмарки, дискотеки, танцювальні вечори, концерти художньої самодіяльності і т. д.

Анімаційні програми типу «спілкування за інтересами» є комбінаціями із вище запропонованих програм, проте тут необхідно приділити значну увагу невимушеності обстановки, яка б сприяла спілкуванню за інтересами, бажанням, темпераментам, національностям і т. д. При розробці цих програм орієнтуються на такі цілі:

— задоволення потреб самовираження;

— стимулювання туристів у розвитку своїх вмінь;

— направлення розваг і навичок на творчість;

— позбавлення від щоденних проблем та стресів;

— зміна іміджу;

— одержання додаткових знань в сфері культури.

Для того, щоб задовольнити потреби туристів різних національностей, віку, можливостей (фізичних, інтелектуальних і т. д.), анімаційні програми повинні змінюватись впродовж усього сезону за змістом, інтенсивністю, часом проведення та за іншими параметрами.

Стратегічне плануванні анімаційної діяльності пов’язано з вирішенням таких завдань, як:

— розробка анімаційної стратегії і концепції, яка погоджується з його маркетинговою стратегією;

— розробка типових анімаційних програм і алгоритмів (методик) їх адаптації до реальних груп та туристів;

— аналіз факторів, які впливають на повноту та ефективність здійснення менеджменту та кон’юнктуру туристичного ринку району, регіону, країни з точки зору анімаційної діяльності;

— участь у формуванні цінової політики з врахуванням комплексу питань анімаційних послуг та анімаційного менеджменту;

— довгострокове та короткострокове планування анімаційної діяльності, включення в бізнес-план заходів по її удосконаленню.

Анімаційна програма — це комплексний видовищно-розважальний захід, створений з використанням художньо-творчих методів пожвавлення процесу рекреації відпочиваючих. Робота з підготовки та проведення анімаційної програми розділяється на декілька етапів.

Перший етап — підготовчий, який включає:

— аналіз пропонованих анімаційних програм;

— визначення цілей та завдань;

— вибір місця та часу проведення програми;

— проектування анімаційної програми з врахуванням вікових, етнічних та інших особливостей споживачів даної послуги;

— створення та підбір сценаріїв анімаційних заходів, які включаються в анімаційну програму;

— розробка витрат на проведення програми;

— технічну підготовку (підбір матеріальних посібник, закупівлю інвентарю, виготовлення декорацій, костюмів, реквізиту і т. д.);

— проведення рекламної компанії анімаційних заходів.

Другий етап — початковий, впродовж якого:

— туристи, гості інформуються про наявність і зміст анімаційної програми для різних груп та категорій туристів;

— з гостями встановлюється контакт, здійснюється запис на різні анімаційні програми та збір замовлень.

Третій етап — змістовний, етап проведення анімаційної програми. На цьому етапі необхідно об’єднати зусилля усіх задіяних аніматорів і вирішити поставлені завдання.

Четвертий етап — заключний, впродовж якого відбувається підведення підсумків:

— нагородження учасників;

— аналіз проведеної програми;

— анкетування споживачів з наступним аналізом;

— робота над удосконаленням програми.

За видами сценарії анімаційних програм поділяються на: сценарії театралізованих програм (капусників, вистав, театралізованих шоу тощо); сценарії музичних програм; сценарії танцювальних програм; сценарії вербальних або інформаційних програм (тематичних вечорів, вечорів запитань та відповідей, круглих столів, дискусійних заходів тощо); сценарії ігрових програм; сценарії комплексних заходів (свят, фестивалів, карнавалів тощо) [86, с. 48].

Як відомо, успіх анімаційної програми у багатьох випадках залежить від вірно організованої рекламної компанії. Реклама виступає інформацією про споживчі властивості товарів та видах послуг з метою їх реалізації та створення попиту на них. Це інструмент, за допомогою якого споживачу надається інформація про зміст, особливості, привабливість конкретної програми з метою зацікавити його, зацікавити придбати рекламний товар і стати учасником анімаційної програми.

На сьогодні великого розвитку туристська анімація досягла на Середземноморському узбережжі Туреччини, Франції та Іспанії. Тут питанням анімації приділяється значна увага. Так, у Франції «Середземноморський клуб», що включає 105 туристських сіл, має кілька шкіл інструкторів по організації дозвілля гостей. Ці школи набирають учнів з числа досвідчених, комунікабельних, зовнішньо привабливих людей, що наслідують філософію високої моралі і поваги до людської особистості. Відмінна риса «Середземноморського клубу» — тісне співробітництво відпочиваючих і персоналу, що робить відпустку у цій системі привабливою і бажаною.

Анімаційні послуги при наявності готової інфраструктури відпочинку і розваг не вимагають занадто великих витрат, проте приносять економічний ефект — задоволений клієнт завжди повертається. У зв’язку з цим постає нагальне питання необхідності підготовки спеціалістів-аніматорів, покликаних внести елементи новизни в обслуговування гостей, підвищити престиж засобів розміщення, що в значній мірі сприятиме розвиткові індустрії сільського туризму в Україні.