Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні Навч. nociб. / Передм. В. А. Смолія. - К.: Вища шк., 2002. - 195 с: ш.
5.3. БММТ «Супутник» і молодіжний туризм як чинник потріотичного та інтернаціонального виховання радянської молоді
Радянська політична система широко використовувала засоби туризму для виховання підростаючого покоління.
Молодіжним туризмом в СРСР (як внутрішнім, так і міжнародним) займалось Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ (створене в 1958 p.). «Супутник» мав свої підрозділи при республіканських, крайових, обласних, міських комітетах комсомолу.
у 70-80-ті pp. БММТ «Супутник» значно розширило обсяги, форми та напрями своєї діяльності.
Підкреслюючи важливість розвитку туризму та екскурсій для задоволення широких інтересів молоді, ЦК ВЛКСМ у 1972 р. почав розширювати мережу туристичних органів комітетів комсомолу, покликаних забезпечити ефективне використання каналів туризму, екскурсій та молодіжного обміну.
Організаційне становлення молодіжного туризму в країні, основним стрижнем якого стала туристська експедиція радянської молоді «Моя Батьківщина - СРСР» - складова частина Всесоюзного походу комсомольців і молоді по місцях революційної, бойової й трудової слави радянського народу, зумовило величезне піднесення туристського руху молоді, розкрило значні резерви туристсько-екскурсійної діяльності комітетів комсомолу. З кожним роком експедиція набирала нових обертів. Тільки в 1974-1977 pp. по союзних маршрутах «Супутника» вже подорожували понад 9 млн молодих людей, близько 500 тис. провели свої відпустки й канікули в молодіжних таборах. У 1978 — 1981 pp. у всіх внутрішньосоюзних поїздках, екскурсіях і подорожах взяли участь майже 14 млн юнаків і дівчат, або на 5 млн чол. більше, ніж у 1974 — 1977 рр. У 1974—1986 pp. по восьми тематичних маршрутах Всесоюзної туристської експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» подорожували ЗО млн юнаків і дівчат. 80 тис. з них виконали туристські нормативи і були нагороджені бронзовими значками «Моя Батьківщина — СРСР», 7 тис. — срібними і близько 100 чол. стали власниками золотих значків.
Туристсько-екскурсійні заходи були приурочені до знаменних дат у житті колишнього Союзу РСР - роковин жовтневих подій, створення СРСР, дня народження В. І. Леніна, чергових з'їздів КПРС, комсомолу тощо.
У 70 —80-ті pp. туристсько-екскурсійні організації України проводили роботу з розвитку й удосконалення форм залучення молодого покоління до участі в експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» під гаслом підготовки і святкування 40-річчя Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, 65-річчя присвоєння комсомолу імені В. І. Леніна. У 1980 р. в республіці було розроблено 15 нових маршрутів, а всього чисельність
учасників експедиції становила 2,3 млн юнаків і дівчат, у тому числі: робітників — 9 %, сільської молоді — 5, службовців — 3, учнів шкіл -38, ПТУ — 18, студентів ВНЗ — 15 , учнів технікумів —12 %.
Формою ділового співробітництва секції експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» з органами народної освіти, культури, охорони пам'яток історії й культури були спільні туристські заходи, тематичні зустрічі й походи, присвячені 40-річчю Великої Перемоги, робота зі створення на туристській основі обласних героїко-патріотичних клубів, розширення мережі маршрутів вихідного дня по об'єктах експедиції тощо. Тематичні зустрічі пройшли під гаслами «Салют, Перемого!» і «Фестиваль, мир,праця».
БММТ «Супутник» Львівського, Рівненського, Кіровоградського, Запорізького, Вінницького, Кримського, Одеського обкомів комсомолу провели зльоти активістів експедиції «Літопис Великої Вітчизняної» і «Моя Батьківщина - СРСР». Усього в республіці з 1972 по 1987 р. було проведено понад 70 тематичних зустрічей, походів, присвячених 40-річчю Великої Перемоги і 65-річчю присвоєння комсомолу імені В. І. Леніна. Понад 50 тис. юнаків і дівчат, піонерів і школярів республіки, у тому числі 23 тис. дітей з районів Сибіру і Крайньої Півночі, побували на маршрутах «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!», «Ордени Батьківщини на прапорі комсомолу», «Дорогою Великого Жовтня», зустрілися з ветеранами Великої Вітчизняної війни, молодими передовиками виробництва.
Значну увагу приділяли в 1980—1985 pp. БММТ «Супутник» комітетів комсомолу України питанням подальшого посилення ролі туристської експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» у справі патріотичного виховання учнів ПТУ, студентів технікумів і ВНЗ. Найбільшим загоном учасників експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» була шкільна молодь. Цьому сприяла постанова ЦК ЛКСМУ і Міносвіти УРСР «Про участь школярів республіки в експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» у рамках навчальних програм».
Практика роботи БММТ «Супутник» Запорізького, Харківського, Волинського обкомів, Київського міськкому комсомолу свідчить про те, що найактивнішими формами роботи з цією категорією молоді були дні туристсько-екскурсійної роботи, тематичні тижні знайомства з обласними об'єктами експедиції, організація туристських поїздів.
Так, у вересні — жовтні 1985 р. у м. Луцьку Волинської обл. для учнів ПТУ було проведено 2 тематичних тижні, присвячених 40-річчю Перемоги. 800 учнів ПТУ і старших школярів, студентів педучилища імені Я. Галана побували на екскурсіях по об'єктах експедиції. 2500 учнів ПТУ м. Запоріжжя починали навчальний рік зі знайомства з історією міста. Традиційною формою цього знайомства були тематичні автобусні екскурсії.
У медичному інституті м. Києва, у педагогічному інституті імені В. Г. Бєлінського (м. Миколаїв) за рішенням комітетів комсомолу учас-
никами експедиції в межах обласного туру були академічні групи. Це давало змогу згуртувати колективи, підвищити інтерес до навчання, громадської діяльності, зробити вивчення історії рідного краю ефективнішим; крім того, академічна група ставала постійною туристською групою, що брала участь в експедиції.
Активну участь в експедиції брали також учні Козятинського ТУ (Вінницька обл.), ТУ № 8, ПТУ № 5 м. Дніпропетровська, СПТУ № 107 м. Донецька, Львівського торгово-економічного інституту, МПТУ № 7 м. Конотопа (Сумська обл.), Одеського верстатобудівного технікуму, Полтавського педінституту та ін. Всього до участі в експедиції було залучено 202 тис. студентів і учнів технікумів, 271 тис. учнів технічних училищ.
Найбільшим загоном учасників експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» в Україні була шкільна молодь — 934 тис. чоловік.
Разом з молодими робітниками й колгоспниками учні ПТУ, технікумів, студенти ВНЗ, піонери та школярі під час подорожей і екскурсій по маршрутах експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» брали активну участь у пошуковій експедиції «Літопис Великої Вітчизняної».
Під час поїздок і екскурсій школярі Донецької обл. провели операцію «Згадай усіх поіменно!», встановили 2900 імен не відомих раніше воїнів, зустрілися з їхніми рідними й близькими; учасники експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» школярі Млинівської середньої школи № 1 Рівненської обл. розшукали ветеранів КПРС, комсомолу, Великої Вітчизняної війни, організували листування з ними та провели зустрічі; після екскурсій, поїздок по маршрутах експедиції з ініціативи загонів комсомольців ПТУ № 9 і школи-інтернату № 2 імені С. А. Ковпака м. Путивля Сумської обл. на згадку про тих, хто не повернувся з війни, було закладено алею Слави.
Усього в Україні пошуковою роботою під час поїздок по маршрутах експедиції займалось понад 60 тис. школярів і піонерів. Серед них учасники патріотичного об'єднання «Океан» м. Києва, члени експедиційного загону при ЖЕКу № 1 Ленінського району м. Кіровограда, школярі Могилів-Подільської середньої школи № 5 Вінницької обл., члени клубу «Смолоскип» Жовтневого району м. Харкова. Меджибізької середньої школи Хмельницької обл., Золотоніської середньої школи Черкаської обл., Щорської середньої школи № 1 Чернігівської обл., середніх шкіл № 15, № 190 м. Києва та багато інших.
Добре зарекомендувала себе така форма роботи із залучення молодого покоління до туристських подорожей, як маршрути вихідного дня. Так, у м. Києві, Дніпропетровській, Миколаївській, Вінницькій, Запорізькій областях учасники таких поїздок не тільки ближче знайомилися з історією рідного краю, відвідували об'єкти експедиції, найкращі підприємства, а й виконували нормативи на здобуття бронзових значків експедиції «Моя Батьківщина — СРСР».
З метою розширення географії місцевого туризму загалом, особливо для молоді, що мешкала в гуртожитках, було розроблено понад 40 но-
вих маршрутів, таких, наприклад, як Київ — Черкаси — Кам'янка — Розумівка, Чернігів — Новгород-Сіверський, Дніпропетровськ — Запоріжжя, Луцьк — Кортеліси — Брест, Луцьк — Львів та ін. Проведена робота дала змогу залучити до участі в подорожах понад 40 тис. молодих людей, що проживали в гуртожитках.
Серед найцікавіших традиційних форм участі трудящої молоді в експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» були авто- і мотопробіги.
На честь 40-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників авто- і мотопробіги провели срібні значківці експедиції — молоді робітники Ладижинської ГРЕС Вінницької обл., 1500 молодих представників промислових підприємств м. Луцька, молоді робітники виробничого об'єднання «Азот» Рівненської обл., Севастопольського судноремонтного заводу.
Великою популярністю в молоді Івано-Франківської, Київської, Запорізької, Львівської, Одеської, Рівненської областей користувалися тематичні спецрейси туристських поїздів. Програма спецрейсів по Закарпаттю, організованих Івано-Франківським бюро «Супутник», проходила під гаслом «Пам'ять».
У туристському русі важливу роль відіграли республіканські й обласні героїко-патріотичні клуби, зокрема «Молодогвардієць» у Воро-шиловграді, Краснодоні, «Корчагінець» у Хмельницькому, Шепетівці, «Тимурівець» у м. Каневі, «Партизанська слава» в м. Щорсі Чернігівської обл., «Спартак» у м. Кіровограді, с. Красногорці, Всесоюзний клуб трудової слави «Прометей» у Дніпропетровську та Дніпродзержинську. Впродовж 1985 року маршрути цих клубів відвідало понад 4,5 тис. молодих робітників, колгоспників, учнівської молоді. БММТ «Супутник» ЦК ЛКСМ України разом з комітетами комсомолу на базі клубів організовували й проводили ідейно-політичні заходи, спрямовані на повніше розкриття тематики засідання клубу, — зустрічі з ветеранами, тематичні конференції, відвідування комсомольсько-молодіжних колективів — учасників ударних вахт тощо.
Підвищенню інтересу підростаючого покоління до туристських подорожей рідним краєм і країною, збільшенню кількості загонів учасників експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» багато в чому сприяли засоби масової інформації. Постійно використовувалися можливості республіканських молодіжних видань, радіо і телебачення. В обласних газетах було започатковано рубрику «На туристських маршрутах», вікто-рину-конкурс «Моя Батьківщина — СРСР», сторінки «Маршрутами «Супутника» тощо.
Туристська експедиція радянської молоді «Моя Батьківщина — СРСР» тривала понад 15 років, з 1972 по 1987 р.
Патріотичне виховання молоді засобами туризму органічно поєднувалося з організацією міжнародного молодіжного туристського обміну. Тільки з 1958 по 1985 р. включно у двосторонній туристський обмін БММТ «Супутник» із зарубіжними організаціями було залучено понад
7 млн молодих радянських та іноземних туристів, з них в СРСР побувало понад 4 млн іноземних туристів, за кордон виїхало майже 3,5 млн чол. радянської молоді. За 1975—1985 pp. всіма видами молодіжного туризму, обмінів, екскурсій, подорожей і відпочинку в межах діяльності туристських органів союзів молоді соціалістичних країн було охоплено майже 55 млн юнаків і дівчат.
Завдання міжнародного молодіжного туристського обміну з виконання пізнавальної, освітньої та виховної функцій потребували розвитку й удосконалення видів туристських поїздок, що сприяли масовому спілкуванню молодих людей. Як зазначалося в постанові ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 31 жовтня 1980 р. «Про подальший розвиток і удосконалення туристсько-екскурсійної справи в країні», процес удосконалення видів і форм послуг, що надаються, розширення мережі туристсько-екскурсійних установ сприяють повнішому використанню можливостей туризму з метою поліпшення ідейно-політичного, трудового і морального виховання працюючої та учнівської молоді.
Виходячи з цього, ВЛКСМ постійно приділяв увагу всебічному і своєчасному осмисленню соціально-культурних функцій туристського обміну, реалізованого через різноманітні форми поїздок, спілкування і туристських контактів. Орієнтуючись на них, ЦК ВЛКСМ рекомендував комітетам комсомолу розвивати і розширювати можливості найперспективніших видів і засобів організованого туризму. З урахуванням досвіду, накопиченого організаціями молодіжного туризму нашої країни і за кордоном, комітети комсомолу забезпечували всебічну реалізацію змісту програми різноманітних видів туристських поїздок.
Перше місце за своїм обсягом і масовістю посідали загальноознайомлювальні поїздки. Значна частина їх припадала на подорожі, присвячені святкуванню знаменних дат у житті братерських народів, держав і спілок молоді.
Важливим внеском до міжнародних молодіжних подорожей у 70 — 80-ті pp. став розвиток такої популярної і ефективної форми молодіжних обмінів, як поїзди, рейси, круїзи дружби. Початок обміну поїздами дружби був покладений у березні 1962 p., коли вперше такий обмін, присвячений річниці створення братерських молодіжних спілок, відбувся між ВЛКСМ і СВНМ (Спілка вільної німецької молоді). Відтоді це співробітництво стало традиційним і поширилося на молодіжні організації Болгарії, Угорщини, Монголії, Польщі, Чехословаччини та інших країн соціалізму. В 1979— 1980 pp. у складі поїздів, рейсів, круїзів дружби тільки в межах співробітництва БММТ «Супутник» з туристськими організаціями спілок молоді цих країн брало участь 180 тис. радянських і зарубіжних молодих працівників промисловості й села, представників науково-технічної і творчої інтелігенції, комсомольські та молодіжні активісти, працівники шкіл і піонерських установ. Причому чисельність молоді, що залучалась до цієї форми спілкування, щороку збільшувалась наполовину. У 1984 р. БММТ «Супутник» у співробіт-
ництві з партнерами тільки соціалістичних країн здійснив обмін 95 поїздами і рейсами дружби.
Зросло число спеціалізованих і загальнотуристських поїздів дружби, що прибували до СРСР і з капіталістичних країн. По лінії «Супутника» регулярно приймались поїзди дружби з Австрії, Фінляндії, ФРН, Західного Берліна, Греції. Традиційним був прийом поїздів молоді Австрії, комплектування й відправлення яких здійснювало Австро-Радянське товариство.
Двосторонні фестивалі й табори дружби були центральними подіями в житті спілок молоді. Підготовка цих заходів давала можливість залучати до них мільйони юнаків і дівчат, як наприклад, на фестивалі дружби молоді СРСР і НДР, де були присутні понад 2000 членів Спілки вільної німецької молоді і в яких брали участь мільйони радянських юнаків і дівчат із ЗО споріднених округів, областей і міст Німецької Демократичної Республіки та Радянського Союзу.
Крім участі в підготовці й проведенні інтернаціональних і двосторонніх молодіжних фестивалів комсомольські й туристські організації країни брали активну участь в організації таборів дружби, що регулярно проводилися разом з молодіжними спілками Франції, ФРН, Фінляндії, США, Японії. Наприклад, тільки з 1964 по 1982 р. на території СРСР відбулося 17 таборів дружби радянської й французької молоді із загальною кількістю учасників 13,5 тис. чол. Щороку учасниками цих таборів були 6 — 7 тис. посланців радянської та іноземної молоді.
У 1976— 1982 pp. за ініціативою БММТ «Супутник» набули розвитку і такі форми туристських поїздок, як інтернаціональні поїзди європейської молоді до СРСР і круїзи з відвідуванням країн басейнів річки Дунай, Чорного і Середземного морів, Тихого океану. Через Міжнародне бюро туризму та обмінів молоді було організовано 25 поїздів і круїзів за участю 10 тис. молодих людей з 18 країн.
Набув значного розвитку обмін групами молоді в межах споріднених областей і міст СРСР та країн соціалізму. Понад 5 тис. обласних, районних, міських і первинних комсомольських організацій СРСР підтримували двосторонні зв'язки з молодіжними організаціями соціалістичних країн. Така дружба слугувала базою активного обміну групами молоді підприємств, сільськогосподарських об'єднань, навчальних закладів, наукових і культурних установ. Молоді туристи з соціалістичних країн охоче відвідували промислові об'єкти в різних місцях Радянського Союзу, в будівництві яких брали участь їхні однолітки в рамках Ради Економічної Взаємодопомоги (Усть-Ілімський лісопромисловий комплекс, газопровід Оренбург — Західний кордон СРСР та ін.).
Такий обмін був ефективним каналом поліпшення конкретного співробітництва спілок молоді та їхніх місцевих організацій, що виконувало винятково важливу роль в інтернаціональному зближенні народів. Це зазначалося, зокрема, на спеціалізованих семінарах у програмі XI фестивалю дружби угорської й радянської молоді в 1977 p., VI фестивалі молоді СРСР і НДР у 1983 р.
ВЛКСМ удосконалювала і молодіжний обмін у межах споріднених зв'язків радянської молоді з молоддю капіталістичних країн. Так, у програмі фестивалів дружби радянської і фінської молоді (Лахті, серпень 1977 p.; Гельсінкі, Тампере, літо 1981 р.) було обговорено важливість розвитку молодіжних зв'язків двох країн за участю споріднених міст СРСР і Фінляндії. Відзначався позитивний досвід обміну поїздами дружби, до складу яких входили молоді представники цих міст.
В умовах будівництва соціалізму зростали потреби в спеціалізованих видах туризму. Наприклад, у 1975 р. ЗО тис. радянських і зарубіжних молодих робітників, селян, учителів, піонерських вожатих стали учасниками 90 спеціалізованих поїздів, а в 1980 р. число таких поїздів і кількість учасників зросли на 50 %. У складі спеціалізованих груп радянської молоді виїжджали автомобілісти, хіміки, молоді архітектори, медичні працівники, вчителі, будівельники, шахтарі, металурги, працівники сільського господарства.
Слід зазначити, що постійно зростала кількість робочої сільської молоді соціалістичних країн, що відвідувала СРСР. Високий був її відсоток у групах Чехословаччини, Німецької Демократичної Республіки та інших країн.
Значний інтерес викликали в молоді поїздки учнів і студентів, представників навчальних закладів на мовні курси, семінари, обміни в межах ознайомлювально-виробничої практики ВНЗ СРСР і соціалістичних країн.
Аналіз практики роботи БММТ «Супутник» показав, що частка навчальних поїздок молоді щороку становила понад третину обсягу співробітництва радянської молоді зі своїми зарубіжними однолітками. Наприклад, у 1977 р. учасниками навчальних і освітніх програм стали 72 тис. молодих туристів, яким було прочитано 2000 лекцій з різних галузей науки, техніки, літератури, мистецтва, освіти, забезпечено відвідування ними виставок і концертів. Тисячі радянських і зарубіжних студентів ВНЗ, технікумів, коледжів, учнів шкіл, системи професійно-технічної освіти брали участь в обміні в межах навчально-виробничої практики. У 1980—1985 pp. чисельність молоді, залученої до таких програм туризму, ще більше зросла і перевищила 150 тис. чоловік.
По лінії БММТ «Супутник» значно збільшилась кількість поїздок за кордон студентської молоді. Підтримуючи і розвиваючи співробітництво із зарубіжними туристськими організаціями, бюро «Супутник» сприяло розширенню освітніх поїздок іноземної учнівської молоді до СРСР. Регулярними в межах такого обміну стали поїзди піонерів і школярів Польщі, Східної Німеччини, Болгарії, Чехословаччини. Програми цих масових інтернаціональних акцій піонерських і дитячих організацій передбачали спільне перебування в таборах піонерів і школярів, роботу в учнівських бригадах, спортивні заходи, обмін досвідом роботи піонерських дружин і загонів.
Ще одним видом молодіжного туризму були спеціалізовані поїздки з метою участі радянської і зарубіжної молоді в різних конгресах, симпозіумах, семінарах, виставках. Радянські та зарубіжні юнаки й дівчата брали активну участь у Міжнародному Гегелівському конгресі (Москва,
1974 p.), Міжнародному конгресі промислового дизайну (Москва,
1975 p.), у виставках «Книга-75», «Інтероргтехніка», з технології рибальства, «ЕКСПО-84», «ЕКСПО-85», «ЕКСПО-86» тощо.
Традиційною формою був обмін молодіжними колективами. Особливу популярність за кордоном завоювали виступи колективів художньої самодіяльності. Тільки в 1976— 1980 pp. на сценах зарубіжних концертних залів перед сотнями тисяч зарубіжних глядачів виступило понад 300 колективів художньої самодіяльності з СРСР. Високу оцінку виступам радянської молоді за кордоном дали товариства дружби, які приймали ці колективи. З'їзди ВЛКСМ підтримали цей вид молодіжного обміну і рекомендували комсомольським організаціям ширше запроваджувати проведення вечорів відпочинку й культурних заходів, присвячених ознайомленню з мистецтвом, літературою та культурними традиціями народів Радянського Союзу або зарубіжних країн.
Приймаючи групи зарубіжної молоді, комсомольські організації запрошували їх до інтерклубів, заводських будинків культури, тобто в місця масових зустрічей з однолітками, використовуючи ці зустрічі як масову і дійову форму пропаганди культурних досягнень народів СРСР.
Молодіжні самодіяльні колективи були незамінними учасниками всіх великих двосторонніх і багатосторонніх акцій, що відбувалися за участю ВЛКСМ. Наприклад, у дні XI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (Гавана, 1978 р.) було дано до 200 концертів і виступів на мітингах, двосторонніх зустрічах радянських і зарубіжних делегацій, на карнавалі «Молодь сміється над імперіалізмом», на імпровізованих сценах на набережній, у житлових кварталах Гавани, в музичних салонах теплоходів «Грузія», «Леонід Собінов», а також перед радянськими фахівцями, моряками рибальського, вантажного та пасажирського флоту СРСР із загальною кількістю глядачів понад 300 тис.
У дні XII фестивалю (Москва, 1985 р.) постійно були відчинені двері клубу радянської делегації, де на зустрічах, концертах художньої самодіяльності, ярмарках сувенірів, різних виставках побувало понад 100 тис. учасників.
Пропаганді культурної спадщини і традицій народів різних країн значною мірою сприяли численні поїздки молоді на фестивалі мистецтв, художні виставки, для огляду скарбів музеїв, що, в свою чергу, формувало художні та естетичні смаки юнацтва, сприяло усвідомленню й розумінню історичних і художніх цінностей. Регулярними, наприклад, стали поїздки радянської молоді на свята «Варшавська осінь», «Празька весна», міжнародні музичні фестивалі в Сопоті, Карлових Варах. Велику кількість молодих посланців мистецтва збирали всесвітньо відомі фестивалі радянського мистецтва «Російська зима», «Московські зірки»,
«Білі ночі», «Київська весна», свята пісенної творчості у Вільнюсі, Ризі й Таллінні. Особливий інтерес викликав проведений у Києві в 1986 р. І Міжнародний молодіжний фестиваль «Пісня в боротьбі за мир».
Традиційними й регулярними були поїздки молодих радянських спортсменів за кордон у складі туристських груп, поїздів і круїзів. Як правило, всі вони були учасниками двосторонніх фестивалів і днів дружби, всесвітніх фестивалів, бажаними гістьми в багатьох країнах світу. Регулярними в межах молодіжного туризму були відвідування Японії і СІЛА радянськими гімнастками.
У 70 —80-ті pp. БММТ «Супутник» щороку приймало значну кількість спортсменів, які брали участь у великих міжнародних спортивних змаганнях у Москві, Ленінграді та інших містах СРСР. Такий досвід дав змогу «Супутнику» виконати свого часу відповідальне доручення XVIII з'їзду ВЛКСМ: забезпечити якісну підготовку і проведення туристської програми молоді в рамках Олімпіади-80.
Отже, незважаючи на заідеологізований характер роботи, принципи патріотичного та інтернаціонального виховання радянської молоді найактивніше реалізувалися в діяльності Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ. Попри деякі негативні моменти в розвитку туризму в 70-80-ті pp. (суворий партійний і профспілковий контроль, заідеологізованість) слід зазначити, що саме в цей період туризм, зокрема соціальний туризм, переживав свій зоряний час, став масовим явищем і засобом виховання, перетворився на галузь економіки з розгалуженою інфраструктурою.
Молодіжним туризмом в СРСР (як внутрішнім, так і міжнародним) займалось Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ (створене в 1958 p.). «Супутник» мав свої підрозділи при республіканських, крайових, обласних, міських комітетах комсомолу.
у 70-80-ті pp. БММТ «Супутник» значно розширило обсяги, форми та напрями своєї діяльності.
Підкреслюючи важливість розвитку туризму та екскурсій для задоволення широких інтересів молоді, ЦК ВЛКСМ у 1972 р. почав розширювати мережу туристичних органів комітетів комсомолу, покликаних забезпечити ефективне використання каналів туризму, екскурсій та молодіжного обміну.
Організаційне становлення молодіжного туризму в країні, основним стрижнем якого стала туристська експедиція радянської молоді «Моя Батьківщина - СРСР» - складова частина Всесоюзного походу комсомольців і молоді по місцях революційної, бойової й трудової слави радянського народу, зумовило величезне піднесення туристського руху молоді, розкрило значні резерви туристсько-екскурсійної діяльності комітетів комсомолу. З кожним роком експедиція набирала нових обертів. Тільки в 1974-1977 pp. по союзних маршрутах «Супутника» вже подорожували понад 9 млн молодих людей, близько 500 тис. провели свої відпустки й канікули в молодіжних таборах. У 1978 — 1981 pp. у всіх внутрішньосоюзних поїздках, екскурсіях і подорожах взяли участь майже 14 млн юнаків і дівчат, або на 5 млн чол. більше, ніж у 1974 — 1977 рр. У 1974—1986 pp. по восьми тематичних маршрутах Всесоюзної туристської експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» подорожували ЗО млн юнаків і дівчат. 80 тис. з них виконали туристські нормативи і були нагороджені бронзовими значками «Моя Батьківщина — СРСР», 7 тис. — срібними і близько 100 чол. стали власниками золотих значків.
Туристсько-екскурсійні заходи були приурочені до знаменних дат у житті колишнього Союзу РСР - роковин жовтневих подій, створення СРСР, дня народження В. І. Леніна, чергових з'їздів КПРС, комсомолу тощо.
У 70 —80-ті pp. туристсько-екскурсійні організації України проводили роботу з розвитку й удосконалення форм залучення молодого покоління до участі в експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» під гаслом підготовки і святкування 40-річчя Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, 65-річчя присвоєння комсомолу імені В. І. Леніна. У 1980 р. в республіці було розроблено 15 нових маршрутів, а всього чисельність
учасників експедиції становила 2,3 млн юнаків і дівчат, у тому числі: робітників — 9 %, сільської молоді — 5, службовців — 3, учнів шкіл -38, ПТУ — 18, студентів ВНЗ — 15 , учнів технікумів —12 %.
Формою ділового співробітництва секції експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» з органами народної освіти, культури, охорони пам'яток історії й культури були спільні туристські заходи, тематичні зустрічі й походи, присвячені 40-річчю Великої Перемоги, робота зі створення на туристській основі обласних героїко-патріотичних клубів, розширення мережі маршрутів вихідного дня по об'єктах експедиції тощо. Тематичні зустрічі пройшли під гаслами «Салют, Перемого!» і «Фестиваль, мир,праця».
БММТ «Супутник» Львівського, Рівненського, Кіровоградського, Запорізького, Вінницького, Кримського, Одеського обкомів комсомолу провели зльоти активістів експедиції «Літопис Великої Вітчизняної» і «Моя Батьківщина - СРСР». Усього в республіці з 1972 по 1987 р. було проведено понад 70 тематичних зустрічей, походів, присвячених 40-річчю Великої Перемоги і 65-річчю присвоєння комсомолу імені В. І. Леніна. Понад 50 тис. юнаків і дівчат, піонерів і школярів республіки, у тому числі 23 тис. дітей з районів Сибіру і Крайньої Півночі, побували на маршрутах «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!», «Ордени Батьківщини на прапорі комсомолу», «Дорогою Великого Жовтня», зустрілися з ветеранами Великої Вітчизняної війни, молодими передовиками виробництва.
Значну увагу приділяли в 1980—1985 pp. БММТ «Супутник» комітетів комсомолу України питанням подальшого посилення ролі туристської експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» у справі патріотичного виховання учнів ПТУ, студентів технікумів і ВНЗ. Найбільшим загоном учасників експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» була шкільна молодь. Цьому сприяла постанова ЦК ЛКСМУ і Міносвіти УРСР «Про участь школярів республіки в експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» у рамках навчальних програм».
Практика роботи БММТ «Супутник» Запорізького, Харківського, Волинського обкомів, Київського міськкому комсомолу свідчить про те, що найактивнішими формами роботи з цією категорією молоді були дні туристсько-екскурсійної роботи, тематичні тижні знайомства з обласними об'єктами експедиції, організація туристських поїздів.
Так, у вересні — жовтні 1985 р. у м. Луцьку Волинської обл. для учнів ПТУ було проведено 2 тематичних тижні, присвячених 40-річчю Перемоги. 800 учнів ПТУ і старших школярів, студентів педучилища імені Я. Галана побували на екскурсіях по об'єктах експедиції. 2500 учнів ПТУ м. Запоріжжя починали навчальний рік зі знайомства з історією міста. Традиційною формою цього знайомства були тематичні автобусні екскурсії.
У медичному інституті м. Києва, у педагогічному інституті імені В. Г. Бєлінського (м. Миколаїв) за рішенням комітетів комсомолу учас-
никами експедиції в межах обласного туру були академічні групи. Це давало змогу згуртувати колективи, підвищити інтерес до навчання, громадської діяльності, зробити вивчення історії рідного краю ефективнішим; крім того, академічна група ставала постійною туристською групою, що брала участь в експедиції.
Найбільшим загоном учасників експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» в Україні була шкільна молодь — 934 тис. чоловік.
Разом з молодими робітниками й колгоспниками учні ПТУ, технікумів, студенти ВНЗ, піонери та школярі під час подорожей і екскурсій по маршрутах експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» брали активну участь у пошуковій експедиції «Літопис Великої Вітчизняної».
Під час поїздок і екскурсій школярі Донецької обл. провели операцію «Згадай усіх поіменно!», встановили 2900 імен не відомих раніше воїнів, зустрілися з їхніми рідними й близькими; учасники експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» школярі Млинівської середньої школи № 1 Рівненської обл. розшукали ветеранів КПРС, комсомолу, Великої Вітчизняної війни, організували листування з ними та провели зустрічі; після екскурсій, поїздок по маршрутах експедиції з ініціативи загонів комсомольців ПТУ № 9 і школи-інтернату № 2 імені С. А. Ковпака м. Путивля Сумської обл. на згадку про тих, хто не повернувся з війни, було закладено алею Слави.
Усього в Україні пошуковою роботою під час поїздок по маршрутах експедиції займалось понад 60 тис. школярів і піонерів. Серед них учасники патріотичного об'єднання «Океан» м. Києва, члени експедиційного загону при ЖЕКу № 1 Ленінського району м. Кіровограда, школярі Могилів-Подільської середньої школи № 5 Вінницької обл., члени клубу «Смолоскип» Жовтневого району м. Харкова. Меджибізької середньої школи Хмельницької обл., Золотоніської середньої школи Черкаської обл., Щорської середньої школи № 1 Чернігівської обл., середніх шкіл № 15, № 190 м. Києва та багато інших.
Добре зарекомендувала себе така форма роботи із залучення молодого покоління до туристських подорожей, як маршрути вихідного дня. Так, у м. Києві, Дніпропетровській, Миколаївській, Вінницькій, Запорізькій областях учасники таких поїздок не тільки ближче знайомилися з історією рідного краю, відвідували об'єкти експедиції, найкращі підприємства, а й виконували нормативи на здобуття бронзових значків експедиції «Моя Батьківщина — СРСР».
З метою розширення географії місцевого туризму загалом, особливо для молоді, що мешкала в гуртожитках, було розроблено понад 40 но-
вих маршрутів, таких, наприклад, як Київ — Черкаси — Кам'янка — Розумівка, Чернігів — Новгород-Сіверський, Дніпропетровськ — Запоріжжя, Луцьк — Кортеліси — Брест, Луцьк — Львів та ін. Проведена робота дала змогу залучити до участі в подорожах понад 40 тис. молодих людей, що проживали в гуртожитках.
Серед найцікавіших традиційних форм участі трудящої молоді в експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» були авто- і мотопробіги.
На честь 40-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників авто- і мотопробіги провели срібні значківці експедиції — молоді робітники Ладижинської ГРЕС Вінницької обл., 1500 молодих представників промислових підприємств м. Луцька, молоді робітники виробничого об'єднання «Азот» Рівненської обл., Севастопольського судноремонтного заводу.
У туристському русі важливу роль відіграли республіканські й обласні героїко-патріотичні клуби, зокрема «Молодогвардієць» у Воро-шиловграді, Краснодоні, «Корчагінець» у Хмельницькому, Шепетівці, «Тимурівець» у м. Каневі, «Партизанська слава» в м. Щорсі Чернігівської обл., «Спартак» у м. Кіровограді, с. Красногорці, Всесоюзний клуб трудової слави «Прометей» у Дніпропетровську та Дніпродзержинську. Впродовж 1985 року маршрути цих клубів відвідало понад 4,5 тис. молодих робітників, колгоспників, учнівської молоді. БММТ «Супутник» ЦК ЛКСМ України разом з комітетами комсомолу на базі клубів організовували й проводили ідейно-політичні заходи, спрямовані на повніше розкриття тематики засідання клубу, — зустрічі з ветеранами, тематичні конференції, відвідування комсомольсько-молодіжних колективів — учасників ударних вахт тощо.
Підвищенню інтересу підростаючого покоління до туристських подорожей рідним краєм і країною, збільшенню кількості загонів учасників експедиції «Моя Батьківщина — СРСР» багато в чому сприяли засоби масової інформації. Постійно використовувалися можливості республіканських молодіжних видань, радіо і телебачення. В обласних газетах було започатковано рубрику «На туристських маршрутах», вікто-рину-конкурс «Моя Батьківщина — СРСР», сторінки «Маршрутами «Супутника» тощо.
Туристська експедиція радянської молоді «Моя Батьківщина — СРСР» тривала понад 15 років, з 1972 по 1987 р.
Патріотичне виховання молоді засобами туризму органічно поєднувалося з організацією міжнародного молодіжного туристського обміну. Тільки з 1958 по 1985 р. включно у двосторонній туристський обмін БММТ «Супутник» із зарубіжними організаціями було залучено понад
7 млн молодих радянських та іноземних туристів, з них в СРСР побувало понад 4 млн іноземних туристів, за кордон виїхало майже 3,5 млн чол. радянської молоді. За 1975—1985 pp. всіма видами молодіжного туризму, обмінів, екскурсій, подорожей і відпочинку в межах діяльності туристських органів союзів молоді соціалістичних країн було охоплено майже 55 млн юнаків і дівчат.
Завдання міжнародного молодіжного туристського обміну з виконання пізнавальної, освітньої та виховної функцій потребували розвитку й удосконалення видів туристських поїздок, що сприяли масовому спілкуванню молодих людей. Як зазначалося в постанові ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 31 жовтня 1980 р. «Про подальший розвиток і удосконалення туристсько-екскурсійної справи в країні», процес удосконалення видів і форм послуг, що надаються, розширення мережі туристсько-екскурсійних установ сприяють повнішому використанню можливостей туризму з метою поліпшення ідейно-політичного, трудового і морального виховання працюючої та учнівської молоді.
Виходячи з цього, ВЛКСМ постійно приділяв увагу всебічному і своєчасному осмисленню соціально-культурних функцій туристського обміну, реалізованого через різноманітні форми поїздок, спілкування і туристських контактів. Орієнтуючись на них, ЦК ВЛКСМ рекомендував комітетам комсомолу розвивати і розширювати можливості найперспективніших видів і засобів організованого туризму. З урахуванням досвіду, накопиченого організаціями молодіжного туризму нашої країни і за кордоном, комітети комсомолу забезпечували всебічну реалізацію змісту програми різноманітних видів туристських поїздок.
Перше місце за своїм обсягом і масовістю посідали загальноознайомлювальні поїздки. Значна частина їх припадала на подорожі, присвячені святкуванню знаменних дат у житті братерських народів, держав і спілок молоді.
Важливим внеском до міжнародних молодіжних подорожей у 70 — 80-ті pp. став розвиток такої популярної і ефективної форми молодіжних обмінів, як поїзди, рейси, круїзи дружби. Початок обміну поїздами дружби був покладений у березні 1962 p., коли вперше такий обмін, присвячений річниці створення братерських молодіжних спілок, відбувся між ВЛКСМ і СВНМ (Спілка вільної німецької молоді). Відтоді це співробітництво стало традиційним і поширилося на молодіжні організації Болгарії, Угорщини, Монголії, Польщі, Чехословаччини та інших країн соціалізму. В 1979— 1980 pp. у складі поїздів, рейсів, круїзів дружби тільки в межах співробітництва БММТ «Супутник» з туристськими організаціями спілок молоді цих країн брало участь 180 тис. радянських і зарубіжних молодих працівників промисловості й села, представників науково-технічної і творчої інтелігенції, комсомольські та молодіжні активісти, працівники шкіл і піонерських установ. Причому чисельність молоді, що залучалась до цієї форми спілкування, щороку збільшувалась наполовину. У 1984 р. БММТ «Супутник» у співробіт-
ництві з партнерами тільки соціалістичних країн здійснив обмін 95 поїздами і рейсами дружби.
Зросло число спеціалізованих і загальнотуристських поїздів дружби, що прибували до СРСР і з капіталістичних країн. По лінії «Супутника» регулярно приймались поїзди дружби з Австрії, Фінляндії, ФРН, Західного Берліна, Греції. Традиційним був прийом поїздів молоді Австрії, комплектування й відправлення яких здійснювало Австро-Радянське товариство.
Двосторонні фестивалі й табори дружби були центральними подіями в житті спілок молоді. Підготовка цих заходів давала можливість залучати до них мільйони юнаків і дівчат, як наприклад, на фестивалі дружби молоді СРСР і НДР, де були присутні понад 2000 членів Спілки вільної німецької молоді і в яких брали участь мільйони радянських юнаків і дівчат із ЗО споріднених округів, областей і міст Німецької Демократичної Республіки та Радянського Союзу.
Крім участі в підготовці й проведенні інтернаціональних і двосторонніх молодіжних фестивалів комсомольські й туристські організації країни брали активну участь в організації таборів дружби, що регулярно проводилися разом з молодіжними спілками Франції, ФРН, Фінляндії, США, Японії. Наприклад, тільки з 1964 по 1982 р. на території СРСР відбулося 17 таборів дружби радянської й французької молоді із загальною кількістю учасників 13,5 тис. чол. Щороку учасниками цих таборів були 6 — 7 тис. посланців радянської та іноземної молоді.
У 1976— 1982 pp. за ініціативою БММТ «Супутник» набули розвитку і такі форми туристських поїздок, як інтернаціональні поїзди європейської молоді до СРСР і круїзи з відвідуванням країн басейнів річки Дунай, Чорного і Середземного морів, Тихого океану. Через Міжнародне бюро туризму та обмінів молоді було організовано 25 поїздів і круїзів за участю 10 тис. молодих людей з 18 країн.
Набув значного розвитку обмін групами молоді в межах споріднених областей і міст СРСР та країн соціалізму. Понад 5 тис. обласних, районних, міських і первинних комсомольських організацій СРСР підтримували двосторонні зв'язки з молодіжними організаціями соціалістичних країн. Така дружба слугувала базою активного обміну групами молоді підприємств, сільськогосподарських об'єднань, навчальних закладів, наукових і культурних установ. Молоді туристи з соціалістичних країн охоче відвідували промислові об'єкти в різних місцях Радянського Союзу, в будівництві яких брали участь їхні однолітки в рамках Ради Економічної Взаємодопомоги (Усть-Ілімський лісопромисловий комплекс, газопровід Оренбург — Західний кордон СРСР та ін.).
Такий обмін був ефективним каналом поліпшення конкретного співробітництва спілок молоді та їхніх місцевих організацій, що виконувало винятково важливу роль в інтернаціональному зближенні народів. Це зазначалося, зокрема, на спеціалізованих семінарах у програмі XI фестивалю дружби угорської й радянської молоді в 1977 p., VI фестивалі молоді СРСР і НДР у 1983 р.
ВЛКСМ удосконалювала і молодіжний обмін у межах споріднених зв'язків радянської молоді з молоддю капіталістичних країн. Так, у програмі фестивалів дружби радянської і фінської молоді (Лахті, серпень 1977 p.; Гельсінкі, Тампере, літо 1981 р.) було обговорено важливість розвитку молодіжних зв'язків двох країн за участю споріднених міст СРСР і Фінляндії. Відзначався позитивний досвід обміну поїздами дружби, до складу яких входили молоді представники цих міст.
В умовах будівництва соціалізму зростали потреби в спеціалізованих видах туризму. Наприклад, у 1975 р. ЗО тис. радянських і зарубіжних молодих робітників, селян, учителів, піонерських вожатих стали учасниками 90 спеціалізованих поїздів, а в 1980 р. число таких поїздів і кількість учасників зросли на 50 %. У складі спеціалізованих груп радянської молоді виїжджали автомобілісти, хіміки, молоді архітектори, медичні працівники, вчителі, будівельники, шахтарі, металурги, працівники сільського господарства.
Слід зазначити, що постійно зростала кількість робочої сільської молоді соціалістичних країн, що відвідувала СРСР. Високий був її відсоток у групах Чехословаччини, Німецької Демократичної Республіки та інших країн.
Значний інтерес викликали в молоді поїздки учнів і студентів, представників навчальних закладів на мовні курси, семінари, обміни в межах ознайомлювально-виробничої практики ВНЗ СРСР і соціалістичних країн.
Аналіз практики роботи БММТ «Супутник» показав, що частка навчальних поїздок молоді щороку становила понад третину обсягу співробітництва радянської молоді зі своїми зарубіжними однолітками. Наприклад, у 1977 р. учасниками навчальних і освітніх програм стали 72 тис. молодих туристів, яким було прочитано 2000 лекцій з різних галузей науки, техніки, літератури, мистецтва, освіти, забезпечено відвідування ними виставок і концертів. Тисячі радянських і зарубіжних студентів ВНЗ, технікумів, коледжів, учнів шкіл, системи професійно-технічної освіти брали участь в обміні в межах навчально-виробничої практики. У 1980—1985 pp. чисельність молоді, залученої до таких програм туризму, ще більше зросла і перевищила 150 тис. чоловік.
По лінії БММТ «Супутник» значно збільшилась кількість поїздок за кордон студентської молоді. Підтримуючи і розвиваючи співробітництво із зарубіжними туристськими організаціями, бюро «Супутник» сприяло розширенню освітніх поїздок іноземної учнівської молоді до СРСР. Регулярними в межах такого обміну стали поїзди піонерів і школярів Польщі, Східної Німеччини, Болгарії, Чехословаччини. Програми цих масових інтернаціональних акцій піонерських і дитячих організацій передбачали спільне перебування в таборах піонерів і школярів, роботу в учнівських бригадах, спортивні заходи, обмін досвідом роботи піонерських дружин і загонів.
Ще одним видом молодіжного туризму були спеціалізовані поїздки з метою участі радянської і зарубіжної молоді в різних конгресах, симпозіумах, семінарах, виставках. Радянські та зарубіжні юнаки й дівчата брали активну участь у Міжнародному Гегелівському конгресі (Москва,
1974 p.), Міжнародному конгресі промислового дизайну (Москва,
1975 p.), у виставках «Книга-75», «Інтероргтехніка», з технології рибальства, «ЕКСПО-84», «ЕКСПО-85», «ЕКСПО-86» тощо.
Традиційною формою був обмін молодіжними колективами. Особливу популярність за кордоном завоювали виступи колективів художньої самодіяльності. Тільки в 1976— 1980 pp. на сценах зарубіжних концертних залів перед сотнями тисяч зарубіжних глядачів виступило понад 300 колективів художньої самодіяльності з СРСР. Високу оцінку виступам радянської молоді за кордоном дали товариства дружби, які приймали ці колективи. З'їзди ВЛКСМ підтримали цей вид молодіжного обміну і рекомендували комсомольським організаціям ширше запроваджувати проведення вечорів відпочинку й культурних заходів, присвячених ознайомленню з мистецтвом, літературою та культурними традиціями народів Радянського Союзу або зарубіжних країн.
Приймаючи групи зарубіжної молоді, комсомольські організації запрошували їх до інтерклубів, заводських будинків культури, тобто в місця масових зустрічей з однолітками, використовуючи ці зустрічі як масову і дійову форму пропаганди культурних досягнень народів СРСР.
Молодіжні самодіяльні колективи були незамінними учасниками всіх великих двосторонніх і багатосторонніх акцій, що відбувалися за участю ВЛКСМ. Наприклад, у дні XI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (Гавана, 1978 р.) було дано до 200 концертів і виступів на мітингах, двосторонніх зустрічах радянських і зарубіжних делегацій, на карнавалі «Молодь сміється над імперіалізмом», на імпровізованих сценах на набережній, у житлових кварталах Гавани, в музичних салонах теплоходів «Грузія», «Леонід Собінов», а також перед радянськими фахівцями, моряками рибальського, вантажного та пасажирського флоту СРСР із загальною кількістю глядачів понад 300 тис.
У дні XII фестивалю (Москва, 1985 р.) постійно були відчинені двері клубу радянської делегації, де на зустрічах, концертах художньої самодіяльності, ярмарках сувенірів, різних виставках побувало понад 100 тис. учасників.
Пропаганді культурної спадщини і традицій народів різних країн значною мірою сприяли численні поїздки молоді на фестивалі мистецтв, художні виставки, для огляду скарбів музеїв, що, в свою чергу, формувало художні та естетичні смаки юнацтва, сприяло усвідомленню й розумінню історичних і художніх цінностей. Регулярними, наприклад, стали поїздки радянської молоді на свята «Варшавська осінь», «Празька весна», міжнародні музичні фестивалі в Сопоті, Карлових Варах. Велику кількість молодих посланців мистецтва збирали всесвітньо відомі фестивалі радянського мистецтва «Російська зима», «Московські зірки»,
«Білі ночі», «Київська весна», свята пісенної творчості у Вільнюсі, Ризі й Таллінні. Особливий інтерес викликав проведений у Києві в 1986 р. І Міжнародний молодіжний фестиваль «Пісня в боротьбі за мир».
Традиційними й регулярними були поїздки молодих радянських спортсменів за кордон у складі туристських груп, поїздів і круїзів. Як правило, всі вони були учасниками двосторонніх фестивалів і днів дружби, всесвітніх фестивалів, бажаними гістьми в багатьох країнах світу. Регулярними в межах молодіжного туризму були відвідування Японії і СІЛА радянськими гімнастками.
У 70 —80-ті pp. БММТ «Супутник» щороку приймало значну кількість спортсменів, які брали участь у великих міжнародних спортивних змаганнях у Москві, Ленінграді та інших містах СРСР. Такий досвід дав змогу «Супутнику» виконати свого часу відповідальне доручення XVIII з'їзду ВЛКСМ: забезпечити якісну підготовку і проведення туристської програми молоді в рамках Олімпіади-80.
Отже, незважаючи на заідеологізований характер роботи, принципи патріотичного та інтернаціонального виховання радянської молоді найактивніше реалізувалися в діяльності Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ. Попри деякі негативні моменти в розвитку туризму в 70-80-ті pp. (суворий партійний і профспілковий контроль, заідеологізованість) слід зазначити, що саме в цей період туризм, зокрема соціальний туризм, переживав свій зоряний час, став масовим явищем і засобом виховання, перетворився на галузь економіки з розгалуженою інфраструктурою.