Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник.—2-е вид., перероб і доп.— К.: "Альтерпрес", 2004.— 192 с
3.2. Екологічний туризм в системі урбоекологічного маркетингу
Аналіз останніх досліджень та публікацій в галузі екологічного маркетингу показав, що для вирішення існуючих екологічних проблем рекреаційного природокористування виключно актуальною є розробка концептуальних теоретико-методологічних основ урбоекологічного маркетингу. Мешканці міст є основними споживачами рекреаційно-туриських продуктів і послуг. Зазначимо також, що саме міста є «батьківщиною» екологічного туризму, тому що тут продукуються всі основні екологічні ідеї, рухи, та формуються свідомі екотуристи.
Незважаючи на достатньо розроблені методичні та теоретичні аспекти загального маркетингу, їх практичне впровадження навіть на рівні загальних принципів в систему управління міським господарством пов'язано з чималими методичними труднощами. А щодо урбоекологічного маркетингу та геомаркетингу, то навіть у найбільш розвинених країнах цілісна політика в цій галузі є скоріше винятком, ніж правилом.
Застосування традиційної (компонентної) методологічної бази для дослідження міського середовища з вичлененням специфічних складових міста як єдиного
цілого - житлові будинки, промислові підприємства, адміністративні та ділові будівлі, магазини, культурні і рекреаційні об'єкти та інше скоріше ускладнюють, ніж підтримують традиційні маркетингові підходи.
Практика будь-якого виду маркетингу означає, що необхідно мислити і діяти при організації виробництва і збуту з позицій ринку, тобто насамперед ураховувати інтереси споживачів. Успіх залежить від стратегічного планування, інакше кажучи, фонди, інструменти, методи і види діяльності мають бути організовані, заплановані та контрольовані з позицій задоволення потреб різноманітних груп населення, що реалізує виробничі та підприємницькі завдання і споживає продукти.
У принципі концепція екологічного маркетингу застосовується до виробництва і розподілу будь-яких товарів і послуг в межах міста. Він може ефективно проводитися і на комерційних, і на некомерційних безприбуткових основах) відповідними адміністративними, приватними і громадськими організаціями. Але відмінність міського продукту та його елементів від звичайних товарів і послуг не дозволяє прямо вивести урбоекологічний маркетинг та із звичайних форм маркетингу.
Це розходження можна висловити у стислій формі: урбінський продукт відрізняється від звичайних продуктів маркетингу своєю складністю, просторовими межами, часом існування (користування), багатофункціональністю, керованістю. Проте слід зауважити, що наскільки муніципальні влади можна розглядати як керівні, настільки існують обставини, що перешкоджають їх діяльності. Крім того, виробника міського продукту далеко не завжди можна однозначно ідентифікувати. Теоретико-методологічні основи концепції урбоекологічного маркетингу доцільно диференціювати Відповідно до суб'єкт - об'єктних відношень у основних
видах маркетингової діяльності. Залежно від характеру отримання прибутку, взаємовідносин між основними суб'єктами маркетингової діяльності та об'єктом маркетингу, мети маркетингу, особливостей об'єкту урбоекологічного маркетингу виокремлюються його цілком самостійні види, що відповідають певному сегменту на урбоекологічному ринку. При цьому змінюється роль і значимість базових понять традиційного маркетингу (суб'єкт, товар, зовнішнє середовище, мета діяльності) та набуває екологічної та просторово-екологічної (геоекологічної) інтерпретації. Використовуючи такий підхід, можна виділити наступні види урбоекологічного маркетингу.
За характером отримання прибутку розрізняється комерційний та некомерційний (умовно безприбутковий та безприбутковий) маркетинг. Комерційний урбоеко логічний маркетинг - виробництво екоспецифічних «екологічно чистих» товарів, продуктів і послуг, маркетинг природних ресурсів і умов та територій (геомаркетинг), маркетинг комерційної екологічної інформації (комерційних дослідних установ, лабораторій тощо), маркетинг екологічних ідей (ноу-хау) та технологій, маркетинг урбокомпенсаційної екорекреації, маркетинг комерційної екологічної освіти, маркетинг економіко-екологічних стимулів до проведення ефективної природоохоронної політики і т.д.
Некомерційний (безприбутковий та умовно безприбутковий) урбоекологічний маркетинг - це ринкова діяльність учасників екологічних рухів (за охорону природи, за відновлення і підтримку екологічної рівноваги та ін.), маркетинг політичних діячів, що виступають за охорону навколишнього середовища, наукових і громадських програм та грантів, маркетинг екологічної інформації (державних дослідних установ, пунктів моніторингу, лабораторій та громадських експертиз тощо), маркетинг екологічних ідей, гасел та брендів (суди можна віднести маркетинг екологічно-збалансованого споживання), маркетинг екологічної освіти та просвіти, маркетинг інвестицій в екологічні програми (місцевого, регіонального та державного рівнів) та ін. Залежно від характеру взаємовідносин між основними суб'єктами маркетингової діяльності, мети маркетингу та особливостей об'єкту урбоекологічного маркетингу можна виокремити: урбоекологічний маркетинг товарів і послуг; урбоекологічний маркетинг екоспецифічних («екологічно чистих») товарів, продуктів і послуг; урбоекологічний маркетинг територій, природних умов і ресурсів (геомаркетинг); урбоекологічний маркетинг природоохоронної діяльності і відтворення природного середовища.
Урбоекологічний маркетинг товарів і послуг (звичайний маркетинг), що здійснюється з урахуванням екологічних стандартів, нормативів і обмежень як основного чинника збереження зовнішнього середовища. У в ьому випадку метою маркетингу є задоволення звичайних запитів і потреб мешканців міста за допомогою ринку, за умови максимального дотримання існуючих екологічних нормативів та стандартів, а діяльність суб'єктів маркетингу відповідає вимогам природоохоронного законодавства. У якості прикладу такого маркетингу можна розглядати маркетинг, що задовольняє вимогам екологічних стандартів серії ISO 14000. Урбоекологічний маркетинг екоспецифічних («екологічно чистих») товарів, продуктів і послуг. Його виникнення, і розвиток викликано виокремленням специфічних екологічних потреб у мешканців міста, що пов'язані з екологічними проблемами, які існують у більшості міст та більшою мірою завдяки підвищенню Екологічної інформованості населення. В основі розвитку цьoгo виду маркетингу є поняття «екологічної потреби»,
«екологічного товару», «екологічної послуги». Серед дефініції поняття екологічної потреби людини, на перший план висувається потреба в екологічній безпеці. Це найбільш висока за рівнем екологічна потреба, що потребує економіко-правового забезпечення основних життєво важливих екологічних інтересів людини, передусім його на чисте, здорове, сприятливе для життя середовище міста. У зв'язку з цим важливим завданням є вивчення механізмів формування екологічних потреб мешканців міст і їх залежності від наявних природно-ресурсних (ландшафтних) умов та рівня соціально-економічного розвитку міста. Метою урбоекологічного маркетингу екоспецифічних товарів та послуг є задоволення екологічних потреб мешканців міста, вироблення та просування екологічних («екологічно чистих») товарів та послуг, насамперед продуктів харчування, води і товарів першої необхідності. При цьому на урбоекологічний маркетинг екоспецифічних товарів і послуг поширюються всі екологічні нормативні вимоги та стандарти.
Урбоекологічний маркетинг територій, природних умов і ресурсів. За змістом це геопросторовий маркетинг або геомаркетинг, основним суб'єктом якого в Україні є міські адміністрації та міські районні органи влади, а також інші фізичні та юридичні власники та розпорядники природними ресурсами в межах підпорядкованих їм територій. У якості товару тут виступають природні умови і ресурси в межах певних територій, що мають реальне або потенційне комерційне значення. Екологічним цей вид маркетингу є тому, що практично всі природні ресурси є матеріальною (речовинною) основою компонентів геосоціоекосистем міста різноманітного рівня, вилучення або порушення яких неминуче спричинює зміну екологічного стану території. Окрім цього вони є основою існування уявних урбогеосоціоекологічних ресурсів зокрема пейзажно-естетичних.
Місцеві органи влади, як субєкт урбоекологічного екомаркетингу зацікавлені в просуванні геоекологічних територіальних (ландшафтних) ресурсо-товарів до споживачів через створення відповідних інфраструктур в межах рекреаційних зон загального користування, садодачних господарств та ін. Основною метою урбоекологічного геомаркетингу є одержання прибутку на основі прямого використання природно-ресурсного потенціалу території (як правило у рекреаційних, бальнеологічних та ін. цілях). Цей вид геомаркетингу є основою для забезпечення урбокомпенсації та стійкого
кіста.
Урбоекологічний маркетинг природоохоронної дяльності і відтворення природного середовища. Його основним завданням є збереження і відтворення природних компонентів міського середовища (природних елементів та підсистем в урбогеосоціоекосистемі). Також до цього виду урбогеомаркетингу можна віднести збереження та відтворення генофонду біосфери. Цей сегмент формується на основі діяльності міських зоопарків, дендраріїв, ботанічних садів та різноманітних клубів, товариств і центрів любителів тварин (кінологічних, орнітологічних, акваріумістів тощо), а також садово-дачних товариств та величезної кількості аматорів.
Суб'єктом урбогеоекологічного маркетингу в цьому Випадку можуть виступати органи влади, громадські організації, політичні партії і рухи. Основним об'єктом маркетингу («товаром») тут є території з унікальними [природними та антропогенними ландшафтами (щодо біорізноманіття та соціокультурного значення), екологічно уразливі природні комплекси, що забезпечують важливі урбокомпенсаційні, середовище відтворюючі та уявні (ландшафтно-інформаційні) функції та ін., що по-потребують охорони і збереження, а також екологічні
об'єкти (звичайні, рідкісні та зникаючі види фауни і флори). Ринок формують актуальні та потенційні меценати, спонсори і донори (організації, установи, товариства та окремі особи), що могли б фінансувати відповідні природоохоронні програми, проекти і гранти.
Специфічним видом урбоекологічного геомаркетингу в рамках даного виду є маркетинг квот на забруднення конкретних територій (сертифікати на викиди і скидання забруднюючих речовин). Його основна ідея полягає в тому, що органами муніципального управління встановлюється відповідно до чинної нормативно-правової бази та міжнародних екологічних стандартів певні граничні межі емісії до певних забруднюючих речовин для певних територій міста (включаючи повітряний простір та надра), а розподіл прав на використання цього «урбогеоекологічного peсypcy серед користувачів навколишнього середовища (особливо індустріальних) регулюється ринком.
Інший специфічний видом в межах цього виду є урбоекологічний геомаркетингу утилізації та переробки побутових та ін. відходів з певних територій міста. У даному випадку органи муніципального управління встановлюються певні квоти та ліценції на асенізацію (вивезення, складування на відповідних полігонах, переробку та утилізацію) побутових та ін. відходів з визначених територій. Розподіл прав на надання асенізаційних послуг та відведення нових ділянок під спеціальні утилізаційно-переробні полігони (сміттєзвалища) регулюється відповідним сегментом урбоекологічного ринку.
Урбоекологічний маркетинг екологічної інформації, екологічних знань і технологій (різновид маркетингу ідей). Цей інтегральний вид Екологічний маркетинг тісно пов'язаний із всіма попередніми видами урбоекологічного маркетингу, тому що забезпечує необхідні екологічні ноу-хау в процесі маркетингової діяльності
у широкому розумінні цей вид маркетингу включає ринкові механізми створення системи фахової екологічної освіти та широкої екологічної просвіти населення, організацію наукових досліджень із метою одержання нових екологічних знань, розробку екологічно безпечних технологій, аналіз і вдосконалення екологічного законодавства, екологічну експертизу, екологічний аудит і консалтинг). Суб'єктами маркетингу тут є наукові організації, університети, фірми які спеціалізуються на виробництві екологічних ноу-хау, кремі вчені, дослідники й експерти. У якості товару в ньому випадку розглядається інтелектуальний продукт: програми навчальних курсів та спецкурсів, навчальні посібники і підручники та інше науково-методичне забезпечення, програми та гранти наукових досліджень, інноваційні екологічні технології, проекти природоохоронної діяльності, екологічні експертизи і прогнози, моніторингова та дискретна екологічна інформація, тощо. Ринок екологічного маркетингу складають суб'єкти усіх вище розглянутих видів урбоекологічного маркетингу: органи влади різного рівня, підприємці, політичні партії та рухи, громадські організації, навчальні заклади й окремі фахівці екологи (викладачі, науковці) та громадяни.
В галузі практичного застосування концепції урбоекологічного маркетингу та геомаркетингу основною теоретико-методологічною проблемою є просторово-часова та геопросторова декомпозиція. Тому перед тим, як переходити до застосування теорії урбоекологічного геомаркетингу на практиці, варто більш чітко визначитися із самим об'єктом урбоекологічного геомаркетингу. На сьогоднішній день існує багато різноманітних географічних та екологічних підходів до геопросторової декомпозиції міста. Запропоновано велику кількість
теоретичних моделей та побудов. Але якщо застосувати методику урбоекологічного маркетингу екологічної інформації, екологічних знань і технологій до цієї проблеми, то з'ясується, що споживачів у першу чергу цікавить такий специфічний географічний продукт як детальні великомасштабні карти (загальні, тематичні, інженерні тощо). Однією з небагатьох теоретичних побудов у дослідженні території міста, що супроводжується розробленою методикою картографування та створення відповідних картографічних моделей, є концепція ландшафтно-архітектурної системи33.
Практична реалізація концепції, розробка та апробація методики конструктивно-географічного аналізу урбанізованих ландшафтів за період з 1993 по 2002 рік дозволяє стверджувати, що вона може бути використана як основа для урбоекологічних геомаркетингових досліджень та організації системи урбоекологічного менеджменту.
Разом з тим, упровадження урбоекологічного геомаркетингу тільки для забудованої території міста та приміської смуги є хоч і необхідним, але недостатнім для повноцінного сталого розвитку міської урбогеосистеми в цілому. Обов'язковими для урбоекологічних геомаркетингових досліджень є всі складові урбогеосоціоекосистеми: урбанізаційне ядро (ландшафтно-архітектурні системи міста, забудована частина міста); субурбанізаційна складова (ландшафтно-господарські геосистеми ближнього міського оточення, що знаходяться під безпосереднім впливом міста); урбокомпенсаційна складова (рекреаційно-туристичні геосистеми міського оточення та дезурбанізаційні природоохоронні геосистеми, що вилучені з процесу урбанізаційного природокористування). Причому кожна з підсистем, окрім загальної методики урбомаркетингових досліджень, вимагає розробки спеціалізованих методик, що якнайповніше враховують специфіку певної підсистеми. їх подальше обгрунтування та розвиток є важливим теоретико-методологічним та завданням для наступних досліджень.
Підсумовуючи вище наведене, ще раз зазначимо що основною метою урбоекологічного маркетингу є створення таких економічних умов для підприємств, фірм, компаній, організацій партій рухів та окремих громадян за яких основною потребою стає розвиток екологічних технологій виробництва і збалансоване споживання екологічних товарів, продуктів та послуг.
Важливою ознакою урбоекологічного маркетингу є те, що його діяльність орієнтується на екологічні потреби. Саме екологічні потреби споживачів є основним об'єктом уваги виробників екологічно чистих товарів і послуг. Саме через задоволення екологічних потреб споживачів виробники реалізують свою кінцеву мету одержання прибутку. Зростання прибутку на урбоекологічному ринку є зростанням якості життя в місті. Для його досягнення урбоекологічний маркетинг пропонує і не окремі зусилля, а комплекс реальних економічних дій та заходів.
Отже, розвиток та вдосконалення концептуальної теоретико-методологічної та практичної бази урбоекологічного маркетингу є основою для забезпечення екологічно збалансованого споживання, розширення споживчого вибору і споживчої задоволеності екологічних потреб, а також максимальне зростання якості життя в місті та підтримка стійкого збалансованого розвитку урбанізованих територій і зберігання високої якості навколишнього природного середовища.
Незважаючи на достатньо розроблені методичні та теоретичні аспекти загального маркетингу, їх практичне впровадження навіть на рівні загальних принципів в систему управління міським господарством пов'язано з чималими методичними труднощами. А щодо урбоекологічного маркетингу та геомаркетингу, то навіть у найбільш розвинених країнах цілісна політика в цій галузі є скоріше винятком, ніж правилом.
Застосування традиційної (компонентної) методологічної бази для дослідження міського середовища з вичлененням специфічних складових міста як єдиного
цілого - житлові будинки, промислові підприємства, адміністративні та ділові будівлі, магазини, культурні і рекреаційні об'єкти та інше скоріше ускладнюють, ніж підтримують традиційні маркетингові підходи.
Практика будь-якого виду маркетингу означає, що необхідно мислити і діяти при організації виробництва і збуту з позицій ринку, тобто насамперед ураховувати інтереси споживачів. Успіх залежить від стратегічного планування, інакше кажучи, фонди, інструменти, методи і види діяльності мають бути організовані, заплановані та контрольовані з позицій задоволення потреб різноманітних груп населення, що реалізує виробничі та підприємницькі завдання і споживає продукти.
У принципі концепція екологічного маркетингу застосовується до виробництва і розподілу будь-яких товарів і послуг в межах міста. Він може ефективно проводитися і на комерційних, і на некомерційних безприбуткових основах) відповідними адміністративними, приватними і громадськими організаціями. Але відмінність міського продукту та його елементів від звичайних товарів і послуг не дозволяє прямо вивести урбоекологічний маркетинг та із звичайних форм маркетингу.
Це розходження можна висловити у стислій формі: урбінський продукт відрізняється від звичайних продуктів маркетингу своєю складністю, просторовими межами, часом існування (користування), багатофункціональністю, керованістю. Проте слід зауважити, що наскільки муніципальні влади можна розглядати як керівні, настільки існують обставини, що перешкоджають їх діяльності. Крім того, виробника міського продукту далеко не завжди можна однозначно ідентифікувати. Теоретико-методологічні основи концепції урбоекологічного маркетингу доцільно диференціювати Відповідно до суб'єкт - об'єктних відношень у основних
видах маркетингової діяльності. Залежно від характеру отримання прибутку, взаємовідносин між основними суб'єктами маркетингової діяльності та об'єктом маркетингу, мети маркетингу, особливостей об'єкту урбоекологічного маркетингу виокремлюються його цілком самостійні види, що відповідають певному сегменту на урбоекологічному ринку. При цьому змінюється роль і значимість базових понять традиційного маркетингу (суб'єкт, товар, зовнішнє середовище, мета діяльності) та набуває екологічної та просторово-екологічної (геоекологічної) інтерпретації. Використовуючи такий підхід, можна виділити наступні види урбоекологічного маркетингу.
За характером отримання прибутку розрізняється комерційний та некомерційний (умовно безприбутковий та безприбутковий) маркетинг. Комерційний урбоеко логічний маркетинг - виробництво екоспецифічних «екологічно чистих» товарів, продуктів і послуг, маркетинг природних ресурсів і умов та територій (геомаркетинг), маркетинг комерційної екологічної інформації (комерційних дослідних установ, лабораторій тощо), маркетинг екологічних ідей (ноу-хау) та технологій, маркетинг урбокомпенсаційної екорекреації, маркетинг комерційної екологічної освіти, маркетинг економіко-екологічних стимулів до проведення ефективної природоохоронної політики і т.д.
Некомерційний (безприбутковий та умовно безприбутковий) урбоекологічний маркетинг - це ринкова діяльність учасників екологічних рухів (за охорону природи, за відновлення і підтримку екологічної рівноваги та ін.), маркетинг політичних діячів, що виступають за охорону навколишнього середовища, наукових і громадських програм та грантів, маркетинг екологічної інформації (державних дослідних установ, пунктів моніторингу, лабораторій та громадських експертиз тощо), маркетинг екологічних ідей, гасел та брендів (суди можна віднести маркетинг екологічно-збалансованого споживання), маркетинг екологічної освіти та просвіти, маркетинг інвестицій в екологічні програми (місцевого, регіонального та державного рівнів) та ін. Залежно від характеру взаємовідносин між основними суб'єктами маркетингової діяльності, мети маркетингу та особливостей об'єкту урбоекологічного маркетингу можна виокремити: урбоекологічний маркетинг товарів і послуг; урбоекологічний маркетинг екоспецифічних («екологічно чистих») товарів, продуктів і послуг; урбоекологічний маркетинг територій, природних умов і ресурсів (геомаркетинг); урбоекологічний маркетинг природоохоронної діяльності і відтворення природного середовища.
Урбоекологічний маркетинг товарів і послуг (звичайний маркетинг), що здійснюється з урахуванням екологічних стандартів, нормативів і обмежень як основного чинника збереження зовнішнього середовища. У в ьому випадку метою маркетингу є задоволення звичайних запитів і потреб мешканців міста за допомогою ринку, за умови максимального дотримання існуючих екологічних нормативів та стандартів, а діяльність суб'єктів маркетингу відповідає вимогам природоохоронного законодавства. У якості прикладу такого маркетингу можна розглядати маркетинг, що задовольняє вимогам екологічних стандартів серії ISO 14000. Урбоекологічний маркетинг екоспецифічних («екологічно чистих») товарів, продуктів і послуг. Його виникнення, і розвиток викликано виокремленням специфічних екологічних потреб у мешканців міста, що пов'язані з екологічними проблемами, які існують у більшості міст та більшою мірою завдяки підвищенню Екологічної інформованості населення. В основі розвитку цьoгo виду маркетингу є поняття «екологічної потреби»,
«екологічного товару», «екологічної послуги». Серед дефініції поняття екологічної потреби людини, на перший план висувається потреба в екологічній безпеці. Це найбільш висока за рівнем екологічна потреба, що потребує економіко-правового забезпечення основних життєво важливих екологічних інтересів людини, передусім його на чисте, здорове, сприятливе для життя середовище міста. У зв'язку з цим важливим завданням є вивчення механізмів формування екологічних потреб мешканців міст і їх залежності від наявних природно-ресурсних (ландшафтних) умов та рівня соціально-економічного розвитку міста. Метою урбоекологічного маркетингу екоспецифічних товарів та послуг є задоволення екологічних потреб мешканців міста, вироблення та просування екологічних («екологічно чистих») товарів та послуг, насамперед продуктів харчування, води і товарів першої необхідності. При цьому на урбоекологічний маркетинг екоспецифічних товарів і послуг поширюються всі екологічні нормативні вимоги та стандарти.
Урбоекологічний маркетинг територій, природних умов і ресурсів. За змістом це геопросторовий маркетинг або геомаркетинг, основним суб'єктом якого в Україні є міські адміністрації та міські районні органи влади, а також інші фізичні та юридичні власники та розпорядники природними ресурсами в межах підпорядкованих їм територій. У якості товару тут виступають природні умови і ресурси в межах певних територій, що мають реальне або потенційне комерційне значення. Екологічним цей вид маркетингу є тому, що практично всі природні ресурси є матеріальною (речовинною) основою компонентів геосоціоекосистем міста різноманітного рівня, вилучення або порушення яких неминуче спричинює зміну екологічного стану території. Окрім цього вони є основою існування уявних урбогеосоціоекологічних ресурсів зокрема пейзажно-естетичних.
Місцеві органи влади, як субєкт урбоекологічного екомаркетингу зацікавлені в просуванні геоекологічних територіальних (ландшафтних) ресурсо-товарів до споживачів через створення відповідних інфраструктур в межах рекреаційних зон загального користування, садодачних господарств та ін. Основною метою урбоекологічного геомаркетингу є одержання прибутку на основі прямого використання природно-ресурсного потенціалу території (як правило у рекреаційних, бальнеологічних та ін. цілях). Цей вид геомаркетингу є основою для забезпечення урбокомпенсації та стійкого
кіста.
Суб'єктом урбогеоекологічного маркетингу в цьому Випадку можуть виступати органи влади, громадські організації, політичні партії і рухи. Основним об'єктом маркетингу («товаром») тут є території з унікальними [природними та антропогенними ландшафтами (щодо біорізноманіття та соціокультурного значення), екологічно уразливі природні комплекси, що забезпечують важливі урбокомпенсаційні, середовище відтворюючі та уявні (ландшафтно-інформаційні) функції та ін., що по-потребують охорони і збереження, а також екологічні
об'єкти (звичайні, рідкісні та зникаючі види фауни і флори). Ринок формують актуальні та потенційні меценати, спонсори і донори (організації, установи, товариства та окремі особи), що могли б фінансувати відповідні природоохоронні програми, проекти і гранти.
Специфічним видом урбоекологічного геомаркетингу в рамках даного виду є маркетинг квот на забруднення конкретних територій (сертифікати на викиди і скидання забруднюючих речовин). Його основна ідея полягає в тому, що органами муніципального управління встановлюється відповідно до чинної нормативно-правової бази та міжнародних екологічних стандартів певні граничні межі емісії до певних забруднюючих речовин для певних територій міста (включаючи повітряний простір та надра), а розподіл прав на використання цього «урбогеоекологічного peсypcy серед користувачів навколишнього середовища (особливо індустріальних) регулюється ринком.
Інший специфічний видом в межах цього виду є урбоекологічний геомаркетингу утилізації та переробки побутових та ін. відходів з певних територій міста. У даному випадку органи муніципального управління встановлюються певні квоти та ліценції на асенізацію (вивезення, складування на відповідних полігонах, переробку та утилізацію) побутових та ін. відходів з визначених територій. Розподіл прав на надання асенізаційних послуг та відведення нових ділянок під спеціальні утилізаційно-переробні полігони (сміттєзвалища) регулюється відповідним сегментом урбоекологічного ринку.
Урбоекологічний маркетинг екологічної інформації, екологічних знань і технологій (різновид маркетингу ідей). Цей інтегральний вид Екологічний маркетинг тісно пов'язаний із всіма попередніми видами урбоекологічного маркетингу, тому що забезпечує необхідні екологічні ноу-хау в процесі маркетингової діяльності
у широкому розумінні цей вид маркетингу включає ринкові механізми створення системи фахової екологічної освіти та широкої екологічної просвіти населення, організацію наукових досліджень із метою одержання нових екологічних знань, розробку екологічно безпечних технологій, аналіз і вдосконалення екологічного законодавства, екологічну експертизу, екологічний аудит і консалтинг). Суб'єктами маркетингу тут є наукові організації, університети, фірми які спеціалізуються на виробництві екологічних ноу-хау, кремі вчені, дослідники й експерти. У якості товару в ньому випадку розглядається інтелектуальний продукт: програми навчальних курсів та спецкурсів, навчальні посібники і підручники та інше науково-методичне забезпечення, програми та гранти наукових досліджень, інноваційні екологічні технології, проекти природоохоронної діяльності, екологічні експертизи і прогнози, моніторингова та дискретна екологічна інформація, тощо. Ринок екологічного маркетингу складають суб'єкти усіх вище розглянутих видів урбоекологічного маркетингу: органи влади різного рівня, підприємці, політичні партії та рухи, громадські організації, навчальні заклади й окремі фахівці екологи (викладачі, науковці) та громадяни.
В галузі практичного застосування концепції урбоекологічного маркетингу та геомаркетингу основною теоретико-методологічною проблемою є просторово-часова та геопросторова декомпозиція. Тому перед тим, як переходити до застосування теорії урбоекологічного геомаркетингу на практиці, варто більш чітко визначитися із самим об'єктом урбоекологічного геомаркетингу. На сьогоднішній день існує багато різноманітних географічних та екологічних підходів до геопросторової декомпозиції міста. Запропоновано велику кількість
теоретичних моделей та побудов. Але якщо застосувати методику урбоекологічного маркетингу екологічної інформації, екологічних знань і технологій до цієї проблеми, то з'ясується, що споживачів у першу чергу цікавить такий специфічний географічний продукт як детальні великомасштабні карти (загальні, тематичні, інженерні тощо). Однією з небагатьох теоретичних побудов у дослідженні території міста, що супроводжується розробленою методикою картографування та створення відповідних картографічних моделей, є концепція ландшафтно-архітектурної системи33.
Практична реалізація концепції, розробка та апробація методики конструктивно-географічного аналізу урбанізованих ландшафтів за період з 1993 по 2002 рік дозволяє стверджувати, що вона може бути використана як основа для урбоекологічних геомаркетингових досліджень та організації системи урбоекологічного менеджменту.
Підсумовуючи вище наведене, ще раз зазначимо що основною метою урбоекологічного маркетингу є створення таких економічних умов для підприємств, фірм, компаній, організацій партій рухів та окремих громадян за яких основною потребою стає розвиток екологічних технологій виробництва і збалансоване споживання екологічних товарів, продуктів та послуг.
Важливою ознакою урбоекологічного маркетингу є те, що його діяльність орієнтується на екологічні потреби. Саме екологічні потреби споживачів є основним об'єктом уваги виробників екологічно чистих товарів і послуг. Саме через задоволення екологічних потреб споживачів виробники реалізують свою кінцеву мету одержання прибутку. Зростання прибутку на урбоекологічному ринку є зростанням якості життя в місті. Для його досягнення урбоекологічний маркетинг пропонує і не окремі зусилля, а комплекс реальних економічних дій та заходів.
Отже, розвиток та вдосконалення концептуальної теоретико-методологічної та практичної бази урбоекологічного маркетингу є основою для забезпечення екологічно збалансованого споживання, розширення споживчого вибору і споживчої задоволеності екологічних потреб, а також максимальне зростання якості життя в місті та підтримка стійкого збалансованого розвитку урбанізованих територій і зберігання високої якості навколишнього природного середовища.