Банько В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Дакор, 2008. — 328 с.

18.12. Сауна

Короткочасний вплив високої температури разом з водними процедурами забезпечує швидке відновленнія працездатності, оздоровлення та закалювання організму, усунення нервової та фізичної напруги, які відчуває людина в інтенсивному ритмі сучасного життя. Тут важливу роль грають парні та сухоповітряні лазні. Основні відмінності між парною та сухоповітряною лазнями полягають в показниках температури та відносній вологості.

В сухоповітряній лазні (сауні) температура повітря досягає 90-130°С при відносній вологості не більше 10%. Для підтримання сухого пару в сауні спеціалісти рекомендують обмежити, а ще краще повністю вимкнути подачу води на каменку. Підвищення температури в парній досягається підігріванням сухого повітря розігрітим каміннями та електронагрівачем, а не виливанням на них води.

В добре нагрітій сауні температура повітря підвищується на 20°С на кожні 50 см вверх, і щоб підвищити підігрів тіла, слід піднятись на верхню полицю, а щоб знизити— спуститись на підлогу.

Для створення сухої, жаркої атмосфери в сауні застосовую-ються типові металеві електропічки вітчизняного та закордонного виробництва.

Велике значення для створення приємної атмосфери та комфорту в сауні має вентиляція. Для циркулювання повітря через парну передбачаються спеціальні вентеляційні отвори з засувками. Приток здійснюється через отвір або трубу поблизу підлоги під каменкою. Повітря проходить повз каміння, і нагріваючись, піднімається до стелі. Для поновлення повітря на верхній полиці застосовується віддушина у верхній частині стіни, яка є протилежною печі. Сухоповітряна лазня проста у побудові, високоефективна в експлуатації, тому отримала широке розповсюдження у всіх типах фізкультурно-оздоровчих та спортивних комплексах.

В банно-оздоровчих комплексах для нормального функціонування сауни створюють групу допоміжних приміщень — роздягальню, душеву, кімнату відпочинку, туалет. Часто при сауні влаштовують невеликий басейн.

В приміщеннях душевих та бассейнів, там де проходять вологі процеси, підлогу та стіни облицьовують металевими або глазурованими плитками. В місцях проходів кладуть гумові коврики або пластикові решітки.

У роздягальні підлога також може бути з металевої плитки — це полегшує прибирання приміщень, особливо в осінньо-зимовий період.

Кімната відпочинку повинна виправдовувати своє призначення: тут доречні і коврові покриття, і ефектне оздоблювання стін штучною шкірою, тканиною, деревом.

Специфіка сауни в тому, що час знаходження в парній — (5-10 хвилин) чередується з тривалим відпочинком (15-30 хвилин). Загальний час перебування складає 1-2 години. Більшу частину цього часу відвідувачі проводять в кімнаті відпочинку, п'ють чай, дивляться телевізор, просто відпочивають.

Оформлення інтер'єру цієї кімнати повинно викликати відчуття гармонії та спокою.

Занадто великі сауни недоцільні, оскільки крім додаткових витрат на їх будування необхідно встановлювати пічи великих розмірів та могутності, які займають багато площі та неекономні в експлуатації. На площі 3,3 м2 можуть розміститись в залежності від розміщення полиць 3-4 особи, на площі 4,5 м2 — 6 осіб.

Незалежно від площі підлоги висота приміщення завжди повинна складати 210 см. Піч, як правило, розміщують в ближньому до дверей кутку, економлячи простір для полиць. Незалежно від місця розташування та типу печі навколо неї встановлюють перила.

Для облицьовки стін та стелі парілки використовують висушені дошки товщиною 20-30 мм з листових порід дерева (осини, берези, липи), які при експлуатації не коробляться та мають низьку теплопровідність .

Внутрішню дерев'яну облицьовку кладуть по пароізоляційному шару з поліетеленової плівки, алюмінієвої фольги. Руберойд або толь застосовувати не слід, оскільки при нагрівання вони мають неприємний запах. Щоб виконати пароізоляцію в місцях стиковки стелі та стін, при обшивці стін зверху залишають 150-200 мм пароізоляційного матеріалу, який потім підгортають при обшивці стелі. За пароізоляцією кладуть шар утеплювача. Двері в парну роблять каркасною з пароізоляцією та утеплюючим замінником, плотно підганяють до коробки, зазори закривають войлочними або паролоновими прокладками. Іноді вхід в парну роблять у вигляді тамбуру з подвійними дверима. У цьому випадку обоє дверей каркасні з дощатою обшивкою. Для уникнення опіків дверна ручка повинна бути дерев'яною.

Лавочки та полиці виготовляють з тих самих порід дерева, що і облицьовка. Роблять їх такими щоб знімалися з дошок з зазорами, не красять, не лакують і нічим не змащують. Дошки кріплять цвяхами або шурупами знизу або втоплюють шляпки на 5-7 мм зверху.

Для теплоізоляції сауни можна використовувати мінеральну та скляну вати, камишит, фіброліт та деякі види вогнестійких пластмас, а також доступні та дешеві матеріали— деревинну щіпу, стружки або опілки: змочені розчином цементу або гіпсу, вони служать гарними утеплювачами стін та стелі лазні.

Варіант планування приміщень сауни показаний на рис. 18.3.

1 — парна

2 — душова

3 — роздягальня

4 — кімната відпочинку

5 — басейн

6 — регуляторна

7 — кімната персоналу



Рис. 18.3. Варіант планування приміщень сауни (типовий проект)

← prev content next →