Банько В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Дакор, 2008. — 328 с.
6.2. Засоби охоронної та пожежної сигналізації
В склад комплекту охоронної та пожежної електричної сигналізації входять приймаючі апарати та ручні або автоматичні сповіщувачі, що встановлені на території об'єкту, який охороняється пожежною або позавідомчою охороною. Існує дві основні системи сигналізації: променева (Рис. 6.13. а), при якій до кожного сповіщувача від прийомного апарату ПА йде окрема пара дротів Л, і шлейфна, або кільцева (Рис. 6.13. б), при якій усі сповіщувачі приєднуються до одного дроту послідовно.
Лінійні сигналізації — нормально замкнені, чим забезпечується неперервний контроль за їх налагодженістю. Для променевої системи застосовують сповіщувачі ручної дії з кнопкою, натисненням якої посилається сигнал. В шлейфній системі сигналізації застосовуються сповіщувачі, які мають заводний механізм, який при натисненні кнопки обертає кодовій диск, посилаючи на нітрат, що приймає ПА серію імпульсів, визначаючих номер сповіщувача, що подає сигнал тривоги.
Застосування апаратури охоронно-пожежної сигналізації /ОПС/, централізованого стеження передбачається в двох варіантах: захист об'єктів /приміщень/ з фіксацією проникнення за допомогою виносних та звукових сповіщувачів; захисту групи об'єктів, з функцією проникнення, на концентраторах малої ємності.
Основним видом захисту об'єктів є блокування уражених місць /вікон, дверей, люків, полу/ за допомогою сповіщувача типу СМК, ДІМК, фольга, дріт ПМВ, які під'єднуються на прийомно-контрольні прибори /ПКП/, що встановлені в середині охороню-ваного об'єкту.
Застосування ПКП «Гудок-М», працездатність звукового та світлового оповіщувачів яка забезпечується від резервного живлення, або використання ПКП Сигнал-31», «Сигнал-ЗМ-1», «Сигнал-43», УОТС-1 з виводом сигнальної лінії на концентратор малої ємності або прибор «Сигнал-СМ» /гудок-М/, встановлюваний на посту працівника охорони. При зосередженому розміщенні цінностей необхідно використовувати апаратуру, за допомогою якої контролюється площа або об'єм живлення. До неї відносять наступні сповіщувачі:
Ультразвукові— «Фікус-МП-2», «ДУЗ-1»;
Радіохвильові — «Хвиля-Г»;
Оптиелектронні — «Фотон-1».
Рис. 6.13. Системи сигналізації
При охороні цінностей в металевих шафах або сейфах для їх
захисту пристосовують ємкісні повідомлювачі "Бофєр М",
"Риф", оптикоелектричний "Фотон". Повідомлювачі встанов
лені в особливо-важливих приміщеннях, рекомендовано під'єд-нувати на окремі ПКП зі світовими та звуковими оповіщувачами Можливо блокувати сейф трьома простими оповіщувачами: на ІТМ-СМК,взлом-ДІМК, і на термічне впливання-ДТЛ чи
ІТМ Всі сповіщувачі та діод, розміщені на одній панелі з ізо-ляцшного матеріалу, встановлюються на внутрішній стороні пе-
редньої стінки шафи /сейфу/, а вузол магніту на дверцятах, на прокладці з ізоляційного матеріалу, що має товщину не менше 2,5 мм. Для блокування шляхів можливого проникнення /коридорів, тамбурів/ використовують доповнюючі сповіщувачі — «пастку» пасивні сповіщувачі типу ДЕК-2\3\, МК-1\2\, ДІМК, фольга або провід ПМВ. Об'єкти, де можливі порушення електропостачання, допускається блокувати пасивні сповіщувачі типу СМК-1\2\, ДІМК, ДЕК-2\3\, без використання ПКП. Шлейфи блокування в цьому випадку підключаються безпосередньо на концентратор, який має резервне живлення. Якщо в склад вказаних приміщень входять особо важливі, то їх треба обладнати об'ємними або ємкостними сповіщувачами типу «Фотон І», «Бар'єр-М» резервуванням електроживлення. Пожежні сповіщувачі поділяються на ручні та автоматичні. Ручні сповіщувачі призначені для передачі інформації про пожежу по лінії зв'язку на технічні засоби оповіщання з допомогою людини, яка помітила пожежу, та повинні бути розміщені на висоті 1,35-1,50 м від рівня підлоги. Автоматичні пожежні сповіщувачі перетворюють признак пожежі, що контролюється, на електричний сигнал, який передається по лінії зв'язку на технічні засоби оповіщання. Автоматичні пожежні сповіщувачі по виду та признаку пожежі бувають тепловими, димовими, світловими, комбінованими. Існують охоронно-пожежні сповіщувачі, що реагують на признак пожежі та проникнення на об'єкт під охороною. Існує три групи автоматично пожежних сповіщувачів: максимальні, максималь-но-диферанційні та диферанційні. Максимальні спрацьовують при досягненні контрольованим параметром /димом, температурою, випромінюванням/ визначеної величини; диферанційні реагують на швидкість зміни параметра, що контролюється; макси-мально-диферанційні реагують на досягненні параметром, що контролюється, заданої величини та на швидкість її зміни.
Сповіщувач пожежний ручний СПР призначений для подачі вручну сигналу тривоги до станції Пожежної сигналізації і прийомно-контрольні прибори охоронно-пожежної сигналізації за допомогою рукоятки, що розташована на сповіщувачі. Сповіщувач розрахований на співдружню роботу зі станціями і прийомно-контрольними приборами пожежної і охоронно-пожежної сигналізації ТОЛ-1 ОМ 00, ППС-3 установки і РУПИ-1, «Топаз», «Руб-3», «Сигнал-43». Сповіщувач пожежний тепловий магніт ІП — 105-2М призначений для роботи в закритих
приміщеннях наземних стаціонарних обєктів і розрахований на цілодобову роботу, використовується в установках пожежної і охоронно-пожежної сигналізації, що сприймають сигнали про розімкнення шлейфу сигналізації, сповіщувач пожежний димовий радіоізотопний РИД-6М звичайного використання призначений для знаходження осередків запалювання за появою диму та подачі сигналу «ПОЖЕЖА» по двохпровідному шлейфу сигналізації на станцію пожежної сигналізації. Застосовується в закритих приміщеннях, що вимагають автоматичного знаходження запалення, супроводженого виділенням диму, та попередженням про виникнення пожежі. При висоті охоронної пожежної сигналізації повинні бути враховані наступні основні фактори:
— особливості об'єкту (важливість, характер існуючих цінностей, місце їх знаходження та концентрація);
— структура об'єкту (кількість та характеристика приміщень, типи та розміри, знаходження, кількість вразливих місць);
— телефонізація та характеристика мережі живлення об'єкту;
— місцезнаходження об'єкту;
— особливості генплану об'єкту;
— рельєф місцевості;
— кліматичні умови.
Особливу увагу при обладнанні об'єктів коштами охоронної сигналізації необхідно приділяти захисту /електропроводів/ енерговводів в охоронюваний об'єкт. Найбільш виразним є місце вАоду електропроводки через будинок порівняно невеликої висоти над поверхнею землі. Тому енерговвід в будинок виконують через дах в сталевих трубах. Відкриті та легко доступні для ушкодження ділянки вводу електроенергії виконують броньованим кабелем або проводять в трубах.
Лінійні сигналізації — нормально замкнені, чим забезпечується неперервний контроль за їх налагодженістю. Для променевої системи застосовують сповіщувачі ручної дії з кнопкою, натисненням якої посилається сигнал. В шлейфній системі сигналізації застосовуються сповіщувачі, які мають заводний механізм, який при натисненні кнопки обертає кодовій диск, посилаючи на нітрат, що приймає ПА серію імпульсів, визначаючих номер сповіщувача, що подає сигнал тривоги.
Застосування апаратури охоронно-пожежної сигналізації /ОПС/, централізованого стеження передбачається в двох варіантах: захист об'єктів /приміщень/ з фіксацією проникнення за допомогою виносних та звукових сповіщувачів; захисту групи об'єктів, з функцією проникнення, на концентраторах малої ємності.
Основним видом захисту об'єктів є блокування уражених місць /вікон, дверей, люків, полу/ за допомогою сповіщувача типу СМК, ДІМК, фольга, дріт ПМВ, які під'єднуються на прийомно-контрольні прибори /ПКП/, що встановлені в середині охороню-ваного об'єкту.
Застосування ПКП «Гудок-М», працездатність звукового та світлового оповіщувачів яка забезпечується від резервного живлення, або використання ПКП Сигнал-31», «Сигнал-ЗМ-1», «Сигнал-43», УОТС-1 з виводом сигнальної лінії на концентратор малої ємності або прибор «Сигнал-СМ» /гудок-М/, встановлюваний на посту працівника охорони. При зосередженому розміщенні цінностей необхідно використовувати апаратуру, за допомогою якої контролюється площа або об'єм живлення. До неї відносять наступні сповіщувачі:
Ультразвукові— «Фікус-МП-2», «ДУЗ-1»;
Радіохвильові — «Хвиля-Г»;
Оптиелектронні — «Фотон-1».
Рис. 6.13. Системи сигналізації
При охороні цінностей в металевих шафах або сейфах для їх
захисту пристосовують ємкісні повідомлювачі "Бофєр М",
"Риф", оптикоелектричний "Фотон". Повідомлювачі встанов
лені в особливо-важливих приміщеннях, рекомендовано під'єд-нувати на окремі ПКП зі світовими та звуковими оповіщувачами Можливо блокувати сейф трьома простими оповіщувачами: на ІТМ-СМК,взлом-ДІМК, і на термічне впливання-ДТЛ чи
ІТМ Всі сповіщувачі та діод, розміщені на одній панелі з ізо-ляцшного матеріалу, встановлюються на внутрішній стороні пе-
Сповіщувач пожежний ручний СПР призначений для подачі вручну сигналу тривоги до станції Пожежної сигналізації і прийомно-контрольні прибори охоронно-пожежної сигналізації за допомогою рукоятки, що розташована на сповіщувачі. Сповіщувач розрахований на співдружню роботу зі станціями і прийомно-контрольними приборами пожежної і охоронно-пожежної сигналізації ТОЛ-1 ОМ 00, ППС-3 установки і РУПИ-1, «Топаз», «Руб-3», «Сигнал-43». Сповіщувач пожежний тепловий магніт ІП — 105-2М призначений для роботи в закритих
приміщеннях наземних стаціонарних обєктів і розрахований на цілодобову роботу, використовується в установках пожежної і охоронно-пожежної сигналізації, що сприймають сигнали про розімкнення шлейфу сигналізації, сповіщувач пожежний димовий радіоізотопний РИД-6М звичайного використання призначений для знаходження осередків запалювання за появою диму та подачі сигналу «ПОЖЕЖА» по двохпровідному шлейфу сигналізації на станцію пожежної сигналізації. Застосовується в закритих приміщеннях, що вимагають автоматичного знаходження запалення, супроводженого виділенням диму, та попередженням про виникнення пожежі. При висоті охоронної пожежної сигналізації повинні бути враховані наступні основні фактори:
— особливості об'єкту (важливість, характер існуючих цінностей, місце їх знаходження та концентрація);
— структура об'єкту (кількість та характеристика приміщень, типи та розміри, знаходження, кількість вразливих місць);
— телефонізація та характеристика мережі живлення об'єкту;
— місцезнаходження об'єкту;
— особливості генплану об'єкту;
— рельєф місцевості;
— кліматичні умови.