Банько В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Дакор, 2008. — 328 с.
3.2. Експлуатаційні вимоги до оздоблення
Одна з головних вимог до обробляючих матеріалів для фарбування та облицівки стін — це одержування достатньо міцної та гладкої оброблюваної плівки, що має світлу та матову поверхню, високий опір до стирання, водо-, тепло-, вогнестійкість.
Обробка стін — головна, найбільша за обсягом обробка поверхні приміщення створює перше враження про інтер'єр. Колір та фактура матеріалу поверхні стін визначають виразність всіх
художніх композицій. В приміщеннях готелю громадського призначення (вестибюльна група, кафе, ресторани, кінозали, холи, прихожі) застосовуються природні та штучні облицювальні матеріали, а також штукатурки з відносно грубою фактурою.
Іноді в обробці сполучаються різні матеріали та фактури: природного каменю, штукатурки та скла, дерева та караміки, металу та пластмаси, мармуру, різноманітних штучних синтетичних облецівок, плівки та каменя, дерев'яноволокнистих та дерев'яно-стружкових плит та ін.
В приміщеннях громадського призначення особлива увага приділяється довговічності матеріалів, таку експлуатаційно-технічну якість, як зносостійкості до хімічних миючих засобів. Клейові фарбування в цих приміщеннях мають бути більш міцними та стійкими: масляними, мастичними, силікатними, а в останній час — синтетичними, полівінілацетатними фарбами з високими гідрофобними властивостями.
Обробка більш забруднених місць (сходів, нижчої частини коридорних стін, стіни біля ліжка в номері, біля столів в буфетах та їдальні) повина виконуватися з водостійких матеріалів — фарбування масляними, силікатними, синтетичними фарбами та покриття спеціальними панелями.
Декоративні панелі, фризи, феленки та ін., порушують сприйняття простору інтер'єру, ілюзійні змінюючі пропорції, обєми та форми, тому використовувати їх не завжди доречно.
Для внутрішньої обробки кімнат, номерів та приміщень, що входять до цієї групи громадського призначення, невеликих за площею та висотою, найбільш підходить матова фактура поверхні, подібна рівномірно розсіяному відображенню світлових променів. Матова бархатова фактура володіє високими декоративними якостями, створюючи відчуття глибини кольорової поверхні.
Глянцева та напівглянцева фактура займає незначне місце в обробці інтерєру номерів (тільки невеликі деталі) так як блиск та світлові обліки на великих архітектурних поверхнях можуть викликати неприязні перекручення при сприянні фрагментів обробки та предметів.
Для обробки стін, підлог, стель в приміщеннях готелю використовується широкий асортимент різних матеріалів та готових виробів (заводського виробництва), вже перевірених досвідом сучасного будівництва готельних будівель.
Вибір того або іншого матеріалу у кожному випадку повинен бути продиктований місцевими умовами та господарськими міркуваннями в співвідношенні з профілем готелю, розміщенням його на ділянці, специфікою призначення, художніми потребами до інтер'єру готелю, (див. Таблицю 1).
Таблиця 1 Вибір матеріалів для оздоблення готелів
Обробка стін — головна, найбільша за обсягом обробка поверхні приміщення створює перше враження про інтер'єр. Колір та фактура матеріалу поверхні стін визначають виразність всіх
художніх композицій. В приміщеннях готелю громадського призначення (вестибюльна група, кафе, ресторани, кінозали, холи, прихожі) застосовуються природні та штучні облицювальні матеріали, а також штукатурки з відносно грубою фактурою.
Іноді в обробці сполучаються різні матеріали та фактури: природного каменю, штукатурки та скла, дерева та караміки, металу та пластмаси, мармуру, різноманітних штучних синтетичних облецівок, плівки та каменя, дерев'яноволокнистих та дерев'яно-стружкових плит та ін.
В приміщеннях громадського призначення особлива увага приділяється довговічності матеріалів, таку експлуатаційно-технічну якість, як зносостійкості до хімічних миючих засобів. Клейові фарбування в цих приміщеннях мають бути більш міцними та стійкими: масляними, мастичними, силікатними, а в останній час — синтетичними, полівінілацетатними фарбами з високими гідрофобними властивостями.
Обробка більш забруднених місць (сходів, нижчої частини коридорних стін, стіни біля ліжка в номері, біля столів в буфетах та їдальні) повина виконуватися з водостійких матеріалів — фарбування масляними, силікатними, синтетичними фарбами та покриття спеціальними панелями.
Декоративні панелі, фризи, феленки та ін., порушують сприйняття простору інтер'єру, ілюзійні змінюючі пропорції, обєми та форми, тому використовувати їх не завжди доречно.
Для внутрішньої обробки кімнат, номерів та приміщень, що входять до цієї групи громадського призначення, невеликих за площею та висотою, найбільш підходить матова фактура поверхні, подібна рівномірно розсіяному відображенню світлових променів. Матова бархатова фактура володіє високими декоративними якостями, створюючи відчуття глибини кольорової поверхні.
Глянцева та напівглянцева фактура займає незначне місце в обробці інтерєру номерів (тільки невеликі деталі) так як блиск та світлові обліки на великих архітектурних поверхнях можуть викликати неприязні перекручення при сприянні фрагментів обробки та предметів.
Для обробки стін, підлог, стель в приміщеннях готелю використовується широкий асортимент різних матеріалів та готових виробів (заводського виробництва), вже перевірених досвідом сучасного будівництва готельних будівель.
Вибір того або іншого матеріалу у кожному випадку повинен бути продиктований місцевими умовами та господарськими міркуваннями в співвідношенні з профілем готелю, розміщенням його на ділянці, специфікою призначення, художніми потребами до інтер'єру готелю, (див. Таблицю 1).
Таблиця 1 Вибір матеріалів для оздоблення готелів